Рішення № 97292200, 18.05.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/193/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Михайлишин В. М., за участю секретаря Куні О.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2021 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № BL1975 від 27.02.2008 року, а саме: інфляційних втрат за час прострочення в сумі 176798,07 гривень та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання в сумі 46528,62 гривень. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3349,90 гривень.

Позовна заява мотивована тим, що 27.02.2008 року між фізичною особою ОСОБА_1 та ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (08.07.2009 року змінено найменування на ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», 28.12.2018 року змінено найменування на АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») було укладено Кредитний договір № BL1975, згідно якого кредитор видав позичальнику кредит у сумі 20000,00 доларів США. Позичальник не виконав зобов`язання по Кредитному договору, на протязі тривалого часу не сплачував суми заборгованості перед кредитором, в результаті чого виникла заборгованість за користування кредитними коштами та кредитор зазнав збитків.

27.09.2010 року Берегівським районним судом Закарпатської області прийнято рішення у справі № 2-1024/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за кредитним договором № BL1975 від 27.02.2008 року в розмірі 193182,04 гривень, 1700,00 гривень по сплаті державного мита та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.01.2021 року за кредитним договором № BL1975 від 27.02.2008 року загальна сума становить 223326,69 гривень, з яких: 176798,07 гривень – інфляційні втрати; 46528,62 гривень – три відсотка річних.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 54-56).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Подала заяву, в якій заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім цього, долучила копії квитанцій про сплату заборгованості по кредиту (а.с. 59-77).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області 16 лютого 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання (а.с. 25-26).

11 березня 2021 року до Берегівського районного суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому остання просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що термін дії договору сплив 01.07.2015 року, виконавче провадження по даному договору закрито та повернуто позивачу 25.06.2014 року, а строк для пред`явлення виконавчого документа про стягнення спилв 25.06.2015 року. Отже, позивач пропустив строк у межах, яких він мав право звернутись із відповідним позовом з метою захисту порушених прав (а.с. 29-40).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2021 року закрито підготовче засідання, а справу призначено до розгляду по суті (а.с. 48-49).

Судом встановлено, що 27.02.2008 року між ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № BL1975, згідно якого кредитор видав позичальнику кредит у сумі 20000,00 доларів США. Згідно вказаного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку 1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 01 лютого 2015 року (а.с. 8-14).

Заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.09.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № BL1975 від 27.02.2008 року заборгованість в розмірі 193182,04 гривень, 1700,00 гривень по сплаті державного мита та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 15).

27 вересня 2010 року Берегівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» борг за кредитним договором в сумі 193182,04 копійки; витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00 гривень; 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 08.10.2013 року (а.с. 34-35).

Згідно копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2014 року, виданого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції встановлено, що виконавче провадження 40434571 завершено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій, а саме між сторонами укладено договір № 30/70 щодо врегулювання заборгованості. Виконавчий лист № 2-1024/10 від 11.10.2010 року, виданий Берегівським районним судом Закарпатської області повернуто стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 25.06.2015 року (а.с. 37).

Згідно копії пропозиції по врегулюванню заборгованості встановлено, що ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запропонував боржнику ОСОБА_1 внести суму заборгованості в розмірі 58500,62 гривень у строк до 13.05.2016 року, а також судові витрати 2286,66 гривень. У разі оплати вказаних сум, решта заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором буде вважатись врегульованою. Оплату боргу необхідно здійснювати щомісячно у сумі 1625,02 гривень. У випадку здійснення зазначених платежів у встановлений термін ОСОБА_1 буде надано Акт прощення боргу (а.с. 36).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Із наданого позивачем розрахунку про стягнення заборгованості, втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних на загальну суму 223326,69 гривень відповідачу було нарахована заборгованість за період з 27.09.2010 року по 18.01.2021 року. При цьому, у зазначеному розрахунку заборгованості вбачається як нарахована заборгованість, так і сплата вказаної заборгованості. Так, останній платіж у сумі 1512,34 гривень було внесено 12.02.2016 року (а.с. 16-17).

На підтвердження даного розрахунку заборгованості та сплати відповідачем відповідних сум позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів, тобто виписки з карткового рахунку відповідача, що є необхідним для належного встановлення обставин справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Свою позицію у вказаних спорах висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, провадження № 14-254цс19, яка зазначає, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що згідно пропозиції врегулювання спору та наданими відповідачем квитанціями про сплату заборгованості, відповідач ОСОБА_1 виконала умови пропозиції позивача і сплатила суму боргу до 13.05.2016 року, а саме останній платіж було здійснено 19.02.2016 року, також було сплачено судовий збір у сумі 2286,66 гривнь. Тобто, боржник виконав умови пропозиції позивача у визначені строки.

При цьому, позивачем дану позовну заяву було подано до суду лише у лютому 2021 року з порушенням строку звернення до суду, визначеному у пропозиції ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, провадження № 14-254цс19, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), мешканки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя Михайлишин В. М.