Рішення № 97291757, 27.05.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1208/21

2/264/717/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"27" травня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Ситнік О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому позивачем змінено позовні вимоги, оскільки було встановлено, що ОСОБА_2 в спірному житловому приміщенні не зареєстрована. Так, у обґрунтування заявлених вимог, позивач вказав, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до комунальної форми власності територіальної громади м.Маріуполя. Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 , квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3. Між тим, вказана особа померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно з особовим рахунком, з 25 лютого 2010 року по теперішній час в квартирі зареєстрований ОСОБА_1 . Згідно акту обстеження житлового приміщення від 29 жовтня 2020 року, спірна квартира розташована в будинку барачного типу, та ОСОБА_1 в квартирі не проживає понад 6 років, квартира зачинена та нею ніхто не користується. Наявна заборгованість за послуги з оплати комунальних послуг, послуги тплопостачання та водовідведення не здійснюються. На підставі викладеного, просив визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутністю, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не прибув з невідомої суду причини, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив відповідач не надав.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.18 Житлового кодексу України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст. 15 ЖК України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на жилі приміщення.

Згідно ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Стаття 71 Житлового кодексу України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, є підставою для визнання осіб в судовому порядку такими, що втратили право користування ним.

Відповідно до інформаційної довідки №244120685 від 12 лютого 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 відноситься до комунальної форми власності територіальної громади м.Маріуполя.

Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 , наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відомостей, наданих Житлово-комунальним підприємством «Керуюча компанія «Кальміуська», за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість в розмірі 1451,38 грн.

За повідомленням ККП «Маріупольтепломережа» та КП «МВУВКГ» квартира АДРЕСА_1 не обслуговується.

КП «Комунальник» повідомлено, що за спірною адресою наявна заборгованість станом на 01 грудня 2020 року в розмірі 63,04 грн., останній платіж здійснено в травні 2012 року на суму 6,04 грн.

Відповідно до акту обстеження житлового приміщення від 29 жовтня 2020 року, складеного комісією зі складу головного спеціалістві відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами, в присутності селищного голови с.Сартана м.Маріуполя, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , однак більше шести років в ній не проживає, квартирою ніхто не коистується.

Крім того, судом досліджено фототаблицю, відповідно до якої зафіксовано стан житлового приміщення.

За вимогами ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користуванням житловим приміщенням.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає у кімнаті АДРЕСА_1 понад шести років, оплата за користування житлом не здійснюється, що перешкоджає позивачеві у здійсненні прав щодо майна, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2102грн., тому суд вважає необхідним стягнути на користь позивача вказану суму судового збору з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, ст. 15, 18, 71, 72 ЖК України, Законами України «Про місцеве самоврядування», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю. О. Матвєєва