Вирок № 97289367, 27.05.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4516/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

сторін кримінального провадження :

прокурора – Городницької А.І.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лиман матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055420000185 від 24 листопада 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Красний Лиман Донецької області, українки, громадянки України, розлученої, офіційно не працюючої, маючої на утриманні дитину з інвалідністю, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

23 листопада 2020 року, приблизно о 20 годині 50 хвилин, поблизу магазину «Макс-маркет», розташованого за адресою : Донецька область, м. Лиман, вул. К. Гасієва б. 32-в, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 трапилася сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин. Перебуваючи у зазначеному місці та зазначений час у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшла то ОСОБА_1 , яка перебувала в положенні стоячи, в дверному отворі вищевказаного магазину, та завдала останній удар стопою правої ноги в область лівої частини грудної клітини.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_1 наступне тілесне ушкодження: перелом 12-го ребра зліва без зміщення, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як потребуюче для свого загоєння строк більше 21 доби.

2. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

ІІ. Позиція обвинуваченої.

3. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Підтвердила, що дійсно ввечері, 23 листопада 2021 року біля входу в магазин «Макс-маркет» між нею та ОСОБА_1 стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 завдала потерпілій тілесне ушкодження. Причин конфлікту суду пояснити не змогла, але каялася у скоєному. Обіцяла надати допомогу потерпілій ОСОБА_1 у проходженні лікування.

ІІІ. Позиція потерпілої.

4. Потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що 23 листопада 2020 року у вечірній час доби, вони з сином ОСОБА_4 пішли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за продуктами. Біля магазину на лавці разом з невідомими людми ОСОБА_1 побачила ОСОБА_5 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Син потерпілої зайшов до магазину, а вона залишилася з собакою чекати його на вулиці. З невідомих причин ОСОБА_5 почала ображати потерпілу та завдала їй один удар в обличчя та один удар ногою в живіт, від чого ОСОБА_1 почала кричати. На крик з магазину вибіг син потерпілої та намагався відтягнути ОСОБА_5 від матері. ОСОБА_1 намагалася сховатися від побиття в магазині, але ОСОБА_6 і там продовжила конфлікт. Після побиття ОСОБА_1 проходила лікування, оскільки від удару було зламане ребро. На теперішній час від отриманої травми вимушена проходити постійне лікування. Просить суд не затосовавати щодо ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, враховуючи необхідність постійного догляду за сином з інвалідністю.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

5. З показів ОСОБА_7 вбачається, що 23 листопада 2020 року вона, працюючи касиром в магазині «Макс - маркет», близько 21 години 00 хвилин, почула крик. На вході в магазин перебувала ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , яка плакала та говорила, що ОСОБА_6 її побила. Побиття свідок ОСОБА_7 не бачила та причини конфлікту їй невідомі.

6.Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що ввечері вони з матір`ю ОСОБА_1 гуляли біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Він зайшов до магазину, піднявся на другий поверх, де почув крики матері. Спустившись одразу на нижній поверх, він побачив ОСОБА_5 , яку сторонні люди відтягували від його матері. ОСОБА_5 була в нетверезому стані та намагалася руками вдарити матір. Мати плакала, тримаючись за бік. Потім розповіла сину, що намагалася зачинити двері магазину, а ОСОБА_5 її вдарила. Наступного дня ОСОБА_1 пішла к лікарню, де їй повідомили про зламане ребро.

7. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що 23 листопада 2020 року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підійшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_5 підійшла до магазину та почала з кимось сваритися. ОСОБА_10 намагався забрати ОСОБА_6 , щоб уникнути конфлікту. Потім з магазину вийшов незнайомив чоловік, який вдарив ОСОБА_10 в обличчя, від чого той втратив свідомість і що було далі не пам`ятає.

8.Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що пам`ятає як 23 листопада 2020 року, вона перебувала вдома в своєї знайомої ОСОБА_5 , де вони вживали спиртні напої. Ввечері вони пішли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де між ОСОБА_5 та невідомою жінкою стався конфлікт; чула плач, крики; пам`ятає, що ОСОБА_12 намагався забрати ОСОБА_6 , також розбронити ОСОБА_5 з жінкою намагалися сторонні люди. Після того, як до ОСОБА_11 підбіг сторонній чоловік та вдарив її нічого не пам`ятає, бо втратила свідомість.

9.Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055420000185 від 23 листопада 2020 року (а.с.к.п.84), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

10. Протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року, в якому ОСОБА_1 просить вжити заходи до ОСОБА_5 , яка 23 листопада 2020 року, біля магазину «Макс-маркет» заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді забоїв на тілі(а.с.к.п.88).

11. Постанова від 24 листопада 2020 року (а.с.к.п.86), якою підтверджується склад групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.

12. Протокол огляду місця події від 02 грудня 2020 року, в якому відображені результати виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (злочину) відповідно до статті 237 КПК та проведено фотографування на ділянці місцевості біля приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою : АДРЕСА_2 .

13.Протокол проведення слідчого експерименту від 09.02.2020 року, проведеного у відповідності до ст.240 КПК України за участі потерпілої ОСОБА_1 , в якому відображені дії, обстановка та обставини вчиненого кримінального правопорушення (а.с.к.п.99-102) та проведено фотографування.

14.Висновок експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» № 162 від 10 грудня 2020 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, на які вона вказує під час слідчого експерименту(а.с.к.п.107).

15. Висновок експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» № 158 від 03 грудня 2020 року, згідно якого при зверненні за медичною допомогою на тілі ОСОБА_1 малися наступні тілесні ушкодження: перелом 12-го ребра зліва без зміщення, який міг утворитися від дії тупих предметів, чим могли бути частини ніг людини, від одного удару, в строк та за обставин, вказаних у постанові і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступенб тяжкості, як потребуючі для свого загоєння строк більше 21 доби (а.с.к.п.105).

16. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18 грудня 2020 року, згідно якого у володільця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » був вилучений відеозапис із камер відеоспостереження, які знаходяться в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , та СD-диск, доданий до нього (а.с. к.п. 123-126).

17. Протокол огляду предмету від 18 грудня 2020 року (а.с.к.п. 127-129), згідно з яким було оглянуто СD-диск із записом з камер відеоспостереження, які знаходяться в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відеозаписом, відтвореним у судовому засіданні, зафіксовано, як до холу магазину заходить жінка, встановлена під час досудового розслідування як ОСОБА_1 та намагається закрити двері магазину. В цей же час, до ОСОБА_1 підходить жінка, встановлена під час досудового розслідування, як ОСОБА_2 та штовхає її двома руками в груди, далі стягує шапку з ОСОБА_1 . Чоловіки, присутні в холі намагаються відштовхнути ОСОБА_2 від ОСОБА_1 . Під час перебування ОСОБА_1 у двірному отворі магазину до неї підбігає ОСОБА_2 та наносить один удар лівою ногою, після чого ОСОБА_1 піднімається сходами магазину на другий поверх, тримаючись за бік.

18. Дані, які характеризують обвинувачену (а.с.к.п.130-132) відображені в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , інформації щодо відсутності перебування на медичному обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньої характеристики з місця проживання, свідоцтві про народження сина – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченні серії НОМЕР_2 про перебуванні на обліку в Краснолиманськоу УПСЗН та отримання допомоги по догляду за сином інвалідом дитинства.

V. Оцінка Суду.

19. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. пункти 5-17), допустимість яких під сумнів не ставилась.

20. Обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнала повністю, надавши підтверджувальні покази, щиро каялась у скоєному. Також повідомила Суду, що вона має міцні соціальні зв`язки, проживає з сином з інвалідністю, за яким здійснює постійний догляд.

21. Отже, Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), вони передбачені як джерела доказування у КПК, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

22. Суд, допитавши обвинувачену, потерпілу та свідків, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вина ОСОБА_2 у скоєному доведена у повному обсязі.

VІ. Призначення покарання.

23. Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

24. Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до статті 67 КК є вчинення криінального правопорушення щодо ососби похилого віку.

25. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК враховує:

25.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є нетяжким злочином;

25.2. враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини- прямий умисел, мотив і мета, спосіб вчинення злочину);

25.3. особу винного - її вік, матеріальний та сімейний стан, задовільний стан здоров`я, необхідність постійного догляду за хворим сином;

25.4. наявність постійного місця проживання та посередніх характеристик за таким;

25.5. те, що вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.04.2021 року ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.296 КК України з призначенням покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. Від відбуття покарання звільнена з випробуванням тривалістю в 1 (один) рік;

25.6 тяжких наслідків в результаті її протиправних дій не настало.

26. Виходячи із зазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі, встановленого санкцією ч.2 ст. 122 КК України, бо вказане покарання, за своїм видом і розміром на підставі ст. 65 КК України суд вважає справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

27. Суд враховує, що вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.04.2021 року ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.296 КК України з призначенням покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі (від відбуття покарання звільнена з випробуванням тривалістю в 1 (один) рік), та при обранні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи, що покарання за вказаним вище вироком не відбуте, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, вважає можливим застосувати принцип повного складання призначених покарань.

28. Судом також надана оцінка досудовій доповіді Лиманського міського відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Донецькій області щодо обвинуваченої ОСОБА_2 від 12 березня 2021 року. Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, історію правопорушень, її спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить небезпеку для суспільства.

29. Ваховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе із застосуванням ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення від покарання з випробуванням.

30. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

30. Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

31. В ході досудового слідства по справі процесуальні витрати відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.

2.За правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.04.2021 року та цього вироку остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

3. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України - періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця мешкання, роботи або навчання.

4.До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_5 , не застосовувати.

5. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддя -