Ухвала суду № 97288920, 27.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/13339/21

Провадження № 1-кс/127/6003/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

слідчого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021020000000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_3 25.05.2021 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (ЄДРПОУ 42647162) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , що відкриті в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), а також зупинення усіх видаткових операцій по вказаним рахункам з можливістю зарахування коштів, які на них надходять, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021020000000167, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на адресу ГУНП у Вінницькій області з УCБУ у Вінницькій області надійшло повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а саме про те, що працівники ТОВ «Транс Ойл Сервіс» маючи умисел на заволодіння грошовими коштами УСБУ у Вінницькій області, зловживаючи довірою, уклали з останніми договір №121-020 від 18.08.2020, щодо постачання пального, за що отримали кошти в повному обсязі, однак товар фактично не поставили, чим завдали матеріальну шкоду у великих розмірах.

Проведеними у ході розслідування слідчими (процесуальними) діями установлено, що Управлінням СБУ у Вінницькій області 09.07.2020 на онлайн-платформі «Прозоро» розміщено оголошено про проведення відкритих торгів із закупівлі товарів, а саме: бензину марки А-95 15150 літрів, марки А-92 3000 літрів, дизельного палива 15000 літрів, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмету закупівлі склала 650 000 гривень.

За результатами проведених відкритих боргів переможцем визначено ТОВ «Транс Ойл Сервіс», та 18.08.2020 між зазначеним товариством та УСБУ у Вінницькій області заключено договір про закупівлю товару за державні кошти № 121-020. Предметом договору виступило постачання ТОВ «Транс Ойл Сервіс» бензину марки А-95, А-92 та дизельного палива на загальну суму 622 818 гривень у тому числі ПДВ 103 803 гривень, строк дії договору визначено до 31.12.2020.

На виконання зобов`язань для участі відкритих торгах ТОВ «Транс Ойл Сервіс» подало гарантійний лист вих. № 702/24 від 10.07.2020 про відповідність предмету закупівлі вимогам діючих ДСТУ, ТР, довідку вих. № 722/5 від 15.07.2020 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази для відпуску паливно-мастильних матеріалів через мережу АЗС ТОВ «Інтер кард» та його партнерів ТОВ «Белнафтогаз», ПП «Укрпалетсистем», а також гарантійний лист ТОВ «Інтер кард» вих. № 396 від 16.07.2020 про те, що між ТОВ «Транс Ойл Сервіс» та ТОВ «Інтер кард» укладено договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями № 24-12/19 від 27.12.2019 відповідно до якого ТОВ «Транс Ойл Сервіс» має право через мережу АЗС ТОВ «Інтер кард» здійснювати заправку транспортних засобів замовника за талонами емітованими ТОВ «Інтер кард».

Станом на 31.12.2020 ТОВ «Транс Ойл Сервіс» свої зобов`язання відповідно до укладеного договору з УСБУ у Вінницькій області не виконало, пальне у повному обсязі не поставило незважаючи на те, що відповідно до платіжних доручень № 903 від 27.08.2020 та № 904 від 27.08.2020 на суми 169 963,2 гривень та 596 793,4 гривень відповідно здійснено оплату вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (ЄДРПОУ 42647162) зареєстровано за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 7А, на податковому обліку перебуває у ГУ ДПС у Львівській області Львівська ДПІ (Галицький район м. Львів).

У ході розслідування установлено у ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (ЄДРПОУ 42647162) відкрито рахунки - № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк».

З метою відшкодування завданих збитків виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках вище вказаного товариства.

З урахуванням викладеного, виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на вказані рахунки.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Власник майна, на яке слідчий просив накласти арешт, в судове засідання не викликався, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явилися, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12021020000000167 від 16.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Як зазначив слідчий, в ході досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що працівники ТОВ «Транс Ойл Сервіс» маючи умисел на заволодіння грошовими коштами УСБУ у Вінницькій області, зловживаючи довірою, уклали з останніми договір №121-020 від 18.08.2020, щодо постачання пального, за що отримали кошти в повному обсязі, однак товар фактично не поставили, чим завдали УСБУ у Вінницькій області матеріальну шкоду у великих розмірах.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна слідчий посилається на те, що, з метою відшкодування завданих збитків виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (ЄДРПОУ 42647162), а саме: відкритих рахунках - № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк».

При цьому, жодних доказів того, що на вищевказаних рахунках містяться грошові кошти, які отримані злочинним шляхом слідчим до клопотання не додано. Зокрема, слідчим до клопотання не надано доказів коли саме, в якому розмірі та на виконання якого договору на вищевказані рахунки були зараховані кошти (платіжні доручення, банківські виписки тощо), а також не надано доказів того, що такі кошти на даний час обліковуються на даних рахунках.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Слідчий у судовому засіданні зазначив про те, що незастосування заборони відчуження, користування та розпорядження грошовими коштами на зазначених рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс» може призвести до їх приховування, зникнення, втрати, використання, перетворення, передачі, однак доказів на підтвердження того, що на рахунках - № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» є кошти, якщо є то у яких розмірах, та доказів того що кошти, які можливо є на відповідних рахунках отриманні внаслідок вчинення злочину, слідчим до клопотання не додано.

Відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Отже, предметом спеціальної конфіскації можуть бути гроші, цінності та інше майно.

Як зазначено вище, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на рахунки ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (ЄДРПОУ 42647162) шляхом зупинення усіх видаткових операцій по вказаним рахункам з можливістю зарахування коштів, які на них надходять, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів) в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), по наступним рахункам:

- № НОМЕР_1 ;

- № НОМЕР_2 ;

- № НОМЕР_3 .

Однак, самі по собі рахунки в установах банків, з урахуванням положень частини першої статті 96-1 КК України, не можуть бути предметом спеціальної конфіскації.

Частиною першою статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як зазначено вище, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс», шляхом зупинення усіх видаткових операцій по вказаним рахункам з можливістю зарахування коштів, які на них надходять, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Разом з тим, жодних доказів того, що що кошти, які можливо є на відповідних рахунках отриманні внаслідок вчинення злочину, та які отримані злочинним шляхом слідчим до клопотання не додано.

Що стосується можливості застосування до майна підозрюваного конфіскації майна як виду покарання, то такі посилання слідчого також не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, кримінальне провадження зареєстроване з правовою за кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до частини третьої статті 190 КК України шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Таким чином, санкцією частини третьої статті 190 КК України не передбачено конфіскації майна як виду покарання, а тому належні грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс» не можуть бути об`єктом конфіскації як виду покарання.

Крім того, необґрунтованим є посилання слідчого у клопотанні на те, що на вищевказані грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках необхідно накласти арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Так, відповідно до частини шостої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, в порушення наведеної норми, слідчим до клопотання не додано цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, надаючи оцінку обґрунтованості клопотання слідчого про накладення арешту слідчий суддя враховує, що слідчим не доведено можливість використання відповідного майна як доказу у кримінальному провадженні, не доведено, що грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Транс Ойл Сервіс», можуть бути об`єктомконфіскації яквиду покарання, або ж спеціальної конфіскації, та не доведено, що на даний час існують вимоги потерпілого про відшкодування шкоди.

Відповідно до частини першої статті 173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021020000000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя