Рішення № 97285800, 31.05.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/180/21

Провадження № 2/378/114/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_4 , до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з посиланням на те, що станом на 15 квітня 1991 року (час припинення колгоспного двору) членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 . Бесідка у відповідності до погосподарських книг були наступні особи ОСОБА_6 (мати) - голова двору та члени двору ОСОБА_7 (батько), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (сестра) та його позивача брати - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 після його смерті прийняли спадщину (1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ) у відповідності до ст. 549 ЦК України (1963 р.) шляхом вступу в управління спадковим майном дві особи, а саме ОСОБА_6 та він (позивач), на той час неповнолітній (по 1/6 частині житлового будинку), так як інші вищевказані спадкоємці першої черги на дату смерті ОСОБА_8 у вказаному будинку не проживали та не скористалися своїм правом у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 p.).

Після припинення колгоспного двору в ньому постійно проживали ОСОБА_6 (до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_7 (до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та він - позивач (до даного часу), а вибули з нього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в період 1989-1994 роки та після вибуття із вказаного двору не зверталися за витребуванням частки з майна колгоспного двору, і через сплив трирічного строку давності, передбаченого статтею 71 ЦК України (1963 p.) втратили право на її витребування.

Іншим чином на час смерті ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) власниками вказаного житлового будинку у рівних частках були ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (позивач) та померлий.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , після її смерті спадщину (1/2 частину житлового будинку) прийняв вів (позивач ).

Оформити спадщину на вказаний вище житловий будинок після смерті матері він (позивач) немає можливості, так як на будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку не приватизована.

Відсутність правовстановлюючого документу на вказаний будинок та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому позивачу право власності на вказаний будинок, як колишнього члена колгоспного двору та спадкоємця за законом.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку загальною площею 85,3 кв.м. житловою площею 41,8 кв.м. загальною вартістю 181217,00 грн., як на частку в майні колгоспного двору, право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та право власності в порядку спадкування за законом на 3/6 частини житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 )

Ухвалою суду від 18.03.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання (а. с. 28).

Ухвалою суду від 14.05.2021 за результатами підготовчого судового засідання справу призначено до розгляду на 31.05.2021 (а. с. 138).

В судове засідання позивач не прибув, відповідно до поданої до суду заяви просить справу розглядати у його відсутність (а.с. 44).

Представник відповідача Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання не прибув, селищна рада подала заяву про слухання справи у відсутність представника селищної ради ради та часткове визнання позовних вимог з посиланням на те, що на час смерті ОСОБА_7 , крім позивача та дружини спадкодавця ОСОБА_6 із спадкодавцем постійно проживали також брати позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які фактично наряду з позивачем прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 (а. с. 136).

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не прибули про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 131-135). До суду ОСОБА_2 від свого імені та, як опікун ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 125, 125 зв.), від імені останніх подала заяви (а. с. 100, 103, 107) подала заява з зазначенням, що вони не заперечують проти задоволення позовних вимог, та з зазначенням, що у вищевказаному житловому будинку вона ( ОСОБА_2 ) не проживає з 1987 року (а. с. 100), ОСОБА_3 подав заяву про те, що він проти задоволення позовних вимог не заперечує, зазначивши, що у вищевказаному житловому будинку він не проживає більше 3 років (а.с. 96).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Торчицької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 (а. с. 6-7, 77-84) та довідки Торчицької сільської ради (а. с. 16), житловий будинок АДРЕСА_1 (в даний час Білоцерківського району) належав до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору (станом на 15 квітня 1991 року - час припинення колгоспного двору) в ньому проживали та не втратили права на частку в його майні ОСОБА_6 - голова двору та члени двору ОСОБА_7 (її чоловік) та їх діти, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с. 6-7, 77-84, 150, 151, 149), які згідно діючих на той час ст. ст. 120,123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" набули право власності на майно колгоспного двору в рівних частках, кожен на 1/7 частину. Слід зазначити, що ОСОБА_3 , хоч і вибув з двору 08.11.2018 відповідно до довідки Ставищенської селищної ради від 17.05.2021 (а. с. 149), але трирічний строк давності, передбачений статтею 71 ЦК України (1963 р.), не пройшов; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно довідок Ставищенської селищної ради від 18.05.2021 зареєстровані у спірному житловому будинку АДРЕСА_1 по даний час (а. с. 150-151), а позивач фактично проживає в спірному будинку відповідно до довідки вказаної селищної ради від 07.05.2021 (а. с. 99), тому всі вони не втратили права на витребування своїх часток з майна вказаного колгоспного двору.

З копії свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 (а.с. 10). Згідно відповіді державного нотаріуса Ставищенської районної державної нотаріальної контори від 22.03.2021 спадкова справа після смерті останнього не заводилась (а. с. 38). Після смерті ОСОБА_7 спадщину за законом прийняли відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особи, які фактично вступили в володіння спадковим майном відповідно до довідки Ставищенської селищної ради від 23.04.2021 (а. с. 86) а саме: ОСОБА_6 - дружина (а. с. 86, ) та діти ОСОБА_1 (позивач) (а. с. 11) , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 (а. с. 127), ОСОБА_10 , ОСОБА_4 (а. с. 6-7, 77-84), які набули право на спадщину за законом, кожен на 1/6 частину спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_7 . Враховуючи, що останній набув право власності, як член колгоспного двору на (1/7), - кожен із вказаних спадкоємців, що прийняли спадщину, в т. ч. позивач, набув право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 на 1/42 частину спірного житлового будинку (1/6 х1/7) .

Відповідно до матеріалів спадкової справи (а. с. 120-128) ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 (а.с. 126 зв.), після його смерті спадщину відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963) прийняла його сестра (а. с. 127) - ОСОБА_2 (до одруження ( ОСОБА_11 - а. с. 128 зв.) як особа, яка фактично вступила в володіння спадковим майном та яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (на право на земельну частку пай) (а.с. 123 зв., 128). Разом з тим, ОСОБА_9 відповідно до вищевказаних виписок з погосподарських книг (а. с. 6-7, 77-84), довідки Ставищенської селищної ради від 23.04.2021 (а. с. 86) проживав у вищевказаному спірному будинку, а крім нього на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 і після цього в даному будинку залишилась проживати спадкоємиця першої черги - його мати ОСОБА_6 (а. с. 127) відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України (1963), що підтверджується довідкою селищної ради від 18.05.2021 (а. с. 148), яка відповідно до ст. 553 ЦК України (1963 ) протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяв про відмову від прийняття спадщини. На час смерті ОСОБА_9 мав право власності на 1/6 (1/7 + 1/42) Отже, ОСОБА_6 набула право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_9 на 1/6 частину спірного будинку.

З матеріалів спадкової справи (а. с. 38-43 ) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 (а.с. 40 зв.), після її смерті спадщину прийняли відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963) позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як особи, які фактично вступили в володіння спадковим майном, оскільки відповідно до довідки Ставищенської селищної ради від 18.05.2021 (а. с. 148) проживали із спадкодавицею на час її смерті у вищевказаному спірному будинку і які відповідно до ст. 553 ЦК України (1963 ) протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подали до нотаріальної контори заяв про відмову від прийняття спадщини (а. с. 38-43, 148). На час смерті ОСОБА_12 належало 1/3 частина спірного будинку (1/7 + 1/42 +1/6). Відтак, всі четверо вказаних спадкоємців позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожен з них набув право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 на 1/12 (1/4 х 1/3), в т. ч. і позивач.

Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 19-23) на земельній ділянці за вищевказаною адресою розташовані: житловий будинок «А-1» загальною площею 85,3 м2 житловою площею 41,8 м2 (1980 року побудови) з прибудовою «а», прибудовою а1, сарай Б-1 (1980 років побудови) інвентаризаційною вартістю 182217 гривень.

Відповідно до довідки КП КОР «Південне БТІ» та інформації реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не проводилась та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні (а.с. 14, 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , їх син ОСОБА_9 , за життя, та інші діти - ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , як члени колгоспного двору набули право власності на вищевказаний житловий будинок, кожен на 1/7 його частину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом на спірний будинок набули ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , кожен, на 1/42 частину спірного житлового будинку (1/6 х1/7); після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 право власності в порядку спадкування за законом набула його мати ОСОБА_6 , на 1/7 частину спірного будинку; після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування набули позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 кожен, на 1/14 частину будинку (1/4 х 2/7).

З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, за позивачем слід визнати право власності на 1/7 частину вищевказаного як на частку в майні колгоспного двору, право власності в порядку спадкування за законом на 1/42 частину житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , а всього на 1/4 (1/7 + 1/42 + 1/12).

Оскільки Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області до пред`явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом не оспорювала цього права та враховуючи заяву позивача про покладення судових витрат на нього, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 120, 123, 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1, 553 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392 ЦК України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. ст.ст. 2, 4, 12, 81, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частини житлового будинку АДРЕСА_1 як на частку в майні колгоспного двору, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/42 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на 1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а всього право власності на 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 85,3 кв.м. житловою площею 41,8 кв.м. загальною вартістю 181217,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення або складення

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Н. М. Марущак