Вирок № 9728525, 31.05.2010, Печерський районний суд міста Києва

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 1-443/10

31 травня 2010 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М., при секретарі Серебряковій М.М., за участю прокурора Яценка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Печерського районного суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Чернігівської області, м. Корюківка, громадянки України, українки, з вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 (п\б), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 01.02.2010 року, з метою вчинення сутенерства, а саме забезпечення заняття проституцією кількох осіб та отримання грошових прибутків за надання сексуальних послуг клієнтам особами жіночої статі, орендувала квартиру АДРЕСА_1.

Для цього, вона розмістила рекламний номер мобільного телефону НОМЕР_1 на інтернет-сайтах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в газеті «Авізо», набрала в штат повій ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб і забезпечувала умови для заняття проституцією останніми, встановивши отримання для себе прибутків 50 % від суми грошей, зароблених вищевказаними повіями та невстановленими слідством особами за надання сексуальних послуг клієнтам. Частину з отриманих грошей ОСОБА_4 витрачала для оплати за оренду квартири та надання рекламних оголошень в Інтернет - мережі, газетних виданнях, а решту залишала собі.

Так, 24.03.2010 року, приблизно о 23.00 год., ОСОБА_4, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, отримала від раніше незнайомого ОСОБА_9 замовлення на повію для надання йому послуг сексуального характеру. Обговоривши про вартість вказаних послуг та адресу, за якою ОСОБА_9 має прибути для надання йому повією сексуальних послуг, останній вже наступного дня прибув на квартиру АДРЕСА_1.

25.03.2010 року, приблизно о 00.20 год., ОСОБА_4, забезпечила заняття проституцією ОСОБА_5, тобто надала особі для заняття проституцією квартиру АДРЕСА_1 де остання надавала сексуальні послуги ОСОБА_9, який їх оплатив в розмірі 500 гривень.

Вказані гроші ОСОБА_5 залишила в одній із кімнат квартири, які повинна була забрати ОСОБА_4 Частину із вказаної суми, а саме 50 % остання повинна була віддати ОСОБА_5 за надання сексуальних послуг ОСОБА_9, а іншу частину залишити собі.

Підсудна ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в інкримінованому діянні визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному, підтвердила показання, які нею були надані під час досудового слідства, зазначивши, що показання під час досудового слідства давала добровільно та пояснила, що вона вирішила орендувати квартиру та запросити дівчат, які б на квартирі надавали послуги сексуального характеру клієнтам. Від даного виду діяльності вона вирішила отримувати гроші, встановивши, що послуги будуть коштувати 400-500 гривень. Для цього вона знайшла та орендувала квартиру АДРЕСА_1. З лютого місяця 2010 року у неї почали працювати дівчата. Також вона надала рекламу в газеті «Авізо» та на Інтернет сайтах вказавши номер рекламного телефону НОМЕР_1. Реклама була на Інтернет сайтах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . Вона приймала замовлення на мобільний телефон. 24.03.2010 року о 23.00 год. їй на рекламний телефон зателефонував клієнт і замовив послуги повії на одну годину. 25.03.2010 року о 00.20 год. на квартиру прийшов клієнт. В той час вона перебувала на кухні і хто зустрів клієнта вона не бачила. Далі вона направилась до кімнати, де перебував клієнт. Останній обрав ОСОБА_5, після чого остання надала клієнту послуги сексуального характеру. Клієнт заплатив ОСОБА_5 500 гривень. Половину із вказаної суми вона повинна була віддати ОСОБА_5. Далі, коли клієнт виходив з квартири, то у квартиру зайшли працівники міліції, яким вона надала дозвіл на проведення огляду квартири.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_4 не оспорювала фактичні обставини справи, і як встановлено судом, підсудна правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їй положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом підсудної та вивченням матеріалів справи, що характеризують її особу.

Оцінивши зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю, а її умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 303 КК України, як сутенерство, тобто дії по забезпеченню заняття проституцією, щодо кількох осіб .

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудної.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудній, суд враховує наступні обставини справи, а саме ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів та особу підсудної, яка має постійне місце проживання, не заміжня, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судима.

Враховуючи викладене, беручи до уваги всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, ставлення підсудної до вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. 65 КК України, щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудної, попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 303 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладанням обовязків згідно ст. 76 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Судові витрати по справі необхідно стягнути з ОСОБА_4

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 підписку про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі: - грошові кошти в сумі 500 гривень, які зберігаються у фінансовій частині Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві передати в дохід держави; - візитки у кількості 22 штук, блокнот із рукописними записами, мобільний телефон «Samsung E1080» з акумуляторною батареєю та сім-картою оператора «Лайф», пістолет «Zoraki Mod.914 S» калібру 9 мм Р.А. НОМЕР_4, які зберігаються в камері схову Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві знищити; - договір оренди квартири від 01.02.2010 на 7 аркушах, роздруківки Інтернет-сайтів НОМЕР_3 , НОМЕР_2 на семи аркушах формату А4, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;

- мобільний телефон «Siemens AX75» з акумуляторною батареєю та сім-картою оператора «Лайф» та мобільний телефон «LG KS 660» з акумуляторною батареєю та сім-картами операторів мобільного звязку «Діджуйс» та «Київстар», які повернуто ОСОБА_4 залишити останній як власнику.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (за проведення експертизи та дослідження), судові витрати по справі в розмірі 02 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 31 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя В. Карабань