Рішення № 97283609, 31.05.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-99

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2021 р. Справа № 924/263/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 201

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради, м. Дунаївці Хмельницької області

про стягнення заборгованості у розмірі 4318011,11 грн., з яких 3619517,34 грн – основний борг, 315479,57 грн – пеня, 202779,26 грн – 3% річних, 178810,31 грн – інфляційні втрати, 1424,63 грн – збитки,

представники сторін:

позивача: Безпалюк О.Л. - адвокат, представник по довіреності;

відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 31.05.2021р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.03.2021р. відкрито провадження у справі № 924/263/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради 3619517,34 грн основного боргу, 315479,57 грн пені, 202779,26 грн 3% річних, 178810,31 грн інфляційних втрат, 1424,63 грн збитків на підставі договору постачання природного газу № 1619/18-ТЕ-34 від 16.10.2018р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивач у період жовтень 2018р. – березень 2019р. передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 5088733,65 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, однак оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. договору (п. 5.1. – в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.). Так, станом на дату подання позову розмір основної заборгованості становить 3619517,34 грн. Крім того, 17.05.2019р. позивачем направлявся акт-претензія, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13. та п. 5.7. договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу в розмірі 16773,92 грн за різницю між замовленим в березні 2019р. обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019р. природного газу за договором. Листом від 18.11.2019р. позивач повідомив відповідача про коригування заборгованості та вимагав сплатити 1424,63 грн. Станом на час звернення із позовом до суду зазначені збитки відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному об`ємі.

Комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради подано відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, зокрема, що відповідно до наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій позивач провів нарахування штрафних санкцій за період, в якому не виключено п. 6 "Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу". Таким чином, період нарахування штрафних санкцій є неточним, та, відповідно, сума нарахування є некоректною. Крім того, відповідач звертає увагу, що в претензії вказана сума збитків у розмірі 16773,92 грн, розрахована на підставі п. 3.13. та п. 5.7. договору від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-24, однак в п. 3.13. вказаний перелік документів для підтвердження понесених витрат, а п. 5.7. в договорі взагалі відсутній. Тобто, на думку відповідача, вимоги претензії ґрунтуються на пунктах договору, у яких відсутні правові підстави.

Представником відповідача надано суду доповнення до відзиву, у якому зазначає, зокрема, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, акти звірки, на підставі яких встановлена сума основного боргу. Розрахунок штрафних санкцій позивачем проведено без документального обґрунтування періоду нарахування, відсутня методика проведеного розрахунку. В розрахунках позивача не дотримано умов п. 6.1. договору. Крім того, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження оплати рахунків у період жовтень 2018р. – березень 2019р., які платежі були здійснені за рахунок власних коштів, а які у відповідності до укладених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання чи постановою КМУ від 11.01.2005р. № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій". Також відповідачем звернуто увагу на п. 15 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020р., яким тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19), підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин суду не повідомив.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

16.10.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) на підставі, зокрема, Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. № 187, укладено договір постачання природного газу № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).

У п. 2.1. договору зазначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 17.10.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 60 тис. куб. метрів.

Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (плановий обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у п. 2.1. цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу.

Згідно п. 2.5. договору у разі коли протягом дії договору у споживача в окремих точках комерційного обліку з`являється інший постачальник/постачальники природного газу, споживач зобов`язаний не менше ніж за 15 днів письмово повідомити про це постачальника, зазначивши в листі ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу за цим договором та внести відповідні зміни в пункт 2.1. шляхом підписання додаткової угоди.

Як передбачено п. 3.1. договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. Ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5930,40 грн.

У відповідності до п. 5.4. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

У п. 6.2. договору сторони погодились, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

Відповідно до п. 6.4. договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Згідно з пп. 6 п. 7.2. договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У п. 8.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.

Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 договору).

Згідно п. 11.3. договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору, зокрема, усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3., 11.4. та 11.5. цього договору.

Відповідно до п. 12.1. договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу до 30 квітня 2019р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.

24.10.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 26.10.2018р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 160 тис. куб. метрів".

29.10.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 200 тис. куб. метрів".

01.11.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції: "Постачальник передає споживачу з 01.11.2018р. по 30.11.2018р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 150 тис. куб. метрів".

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 3 від 01.11.2018р. викладено пункт 5.2. розділу 5. "Ціна природного газу" у наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб.м газу з 01.11.2018р. становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн".

30.11.2018р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено розділи 1-12 в наступній редакції:

2.1. постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 1301,034 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018р. – 1,034 тис.куб.м, листопад 2018р. – 150 тис.куб.м, грудень 2018р. – 300 тис.куб.м, січень 2019р. – 300 тис.куб.м, лютий 2019р. – 270 тис.куб.м, березень 2019р. – 230 тис.куб.м, квітень 2019р. – 50 тис.куб.м.

2.4. Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору – газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припинити) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором.

2.5. Допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 5 відсотків від зазначеного в пункті 2.1. обсягу без підписання додаткової угоди.

3.8. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу.

3.8.1. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг газу, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених у пункті 1.2. цього договору.

3.8.2. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

3.13. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в прядку, визначеному пунктом 5.7. цього договору. При цьому розмір збиків визначається наступним чином:

3.13.1. Якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2. Якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * К, де: Vф – об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп – замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1. цього договору; Ц – ціна природного газу за цим договором; К – коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

4.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

4.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн.

4.3. Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу.

5.1. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3. цього договору підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019 – відповідно до постанови КМУ від 14.02.18 № 110), а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

5.2. Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

5.4. У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.

5.7. Відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9. цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1. цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1. або 3.13.2. пункту 3.13. цього договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

6.2. Споживач зобов`язаний: 6) прийняти газ в кількості, зазначеній в п. 2.1. даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором; 8) відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13. цього договору.

7.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.

7.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 9.3 договору).

10.3. Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору, зокрема, усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 10.4. та 10.5. цього договору.

11.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу до 30 квітня 2019р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

20.03.2019р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 5 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої пункти 2.3., 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз. 2) підп. 3.9.2. п. 3.9., 3.13., 5.7., абз. п`ятий підп. 5) п. 6.2., підп. 8) п. 6.2., підп. 4) п. 6.3., абз. третій підп. 2 п. 6.4. цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019р.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 5 пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз. 1) підп. 3.9.2. п. 3.9., абз. четвертий підп. 5) п. 6.2., абз. другий підп. 2 п. 6.4. цього договору з 01.03.2019р. втрачають чинність.

26.03.2019р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 6 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 740,446 тис.куб.м: жовтень 2018р. – 1,034 тис.куб.м, листопад 2018р. – 85,960 тис.куб.м, грудень 2018р. – 203,053 тис.куб.м, січень 2019р. – 208,243 тис.куб.м, лютий 2019р. – 119,257 тис.куб.м, березень 2019р. – 68,969 тис.куб.м, квітень 2019р. – 53,930 тис.куб.м.

26.03.2019р. між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 7 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої по тексту договору слова "Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінити словами "Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відповідному відмінку.

17.04.2019р. між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 8 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, відповідно до п. 1 якої викладено пункт 2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" замовлений споживачем на квітень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу, зазначений в таблиці цього пункту у наступній редакції: квітень 2019р. – 0,00 тис.куб.м.

13.12.2019р. між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 9 до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, якою внесено зміни до банківських реквізитів споживача.

Позивачем у матеріали справи надано підписані сторонами та скріплені відтисками печаток акти приймання-передачі природного газу відповідно до договору від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, а саме: від 31.10.2018р. за жовтень 2018 року на суму 6132,04 грн (1,034 тис.куб.м), від 30.11.2018р. за листопад 2018 року на суму 643205,33 грн (85,960 тис.куб.м), від 31.12.2018р. за грудень 2018 року на суму 1519366,81 грн (203,053 тис.куб.м), від 31.01.2019р. за січень 2019 року на суму 1558201,57 грн (208,243 тис.куб.м), від 28.02.2019р. за лютий 2019 року на суму 892353,86 грн (119,257 тис.куб.м), від 31.03.2019р. за березень 2019 року на суму 469474,04 грн (62,742 тис.куб.м). Всього на суму 5088733,65 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи виписку по операціях за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 за період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р., в якій відображено надходження від відповідача коштів за договором № 1619/18-ТЕ-34 від 16.10.2018р. всього на суму 1163733,65 грн.

Відповідно до виписки по операціях за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 сальдо (комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради) станом на 31.12.2019р. становить 3925000,00 грн.

Згідно дебіторської виписки, долученої позивачем до матеріалів справи, заборгованість комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 станом на 28.12.2020р. становить 3550059,06 грн.

Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано комунальному підприємству теплових мереж Дунаєвецької міської ради акт-претензію, відповідно до якої просило сплатити (відшкодувати збитки) в розмірі 16773,92 грн, оскільки у розрахунковому періоді споживачем було використано природний газ за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 в обсязі меншому від замовленого, як наслідок, розрахована сума збитків на підставі п.п. 3.13. та 5.7. договору та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 (із змінами), становить 16773,92 грн. Надіслання акта-претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів від 21.05.2019р., описом вкладення у цінний лист від 21.05.2019р., поштовою накладною № 0100108222462 від 21.05.2019р., фіскальним чеком від 21.05.2019р., рекомендованим повідомленням про вручення від 24.05.2019р.

Комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради на вказану акт-претензію надано відповідь від 31.05.2019р., у якій зазначено, що вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ґрунтуються на пунктах договору, у яких відсутні правові підстави, та розрахунок претензії проведений без урахування п. 2.4. договору від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34.

Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано комунальному підприємству теплових мереж Дунаєвецької міської ради лист від 18.11.2019р. щодо перерахунку по акту-претензії, відповідно до якого просило сплатити (відшкодувати збитки) в розмірі 1424,63 грн. Надіслання листа від 18.11.2019р. відповідачу підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів від 29.11.2019р., описом вкладення у цінний лист від 29.11.2019р., поштовою накладною № 0100174755889 від 29.11.2019р., фіскальним чеком від 29.11.2019р., рекомендованим повідомленням про вручення.

Комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради на вказаний лист 18.11.2019р. надано відповідь від 16.12.2019р., у якому зазначено, що в перерахунку до акта-претензії від 17.05.2019р. допустима величина відхилення (+5%) врахована в розрахунок.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу № 1619/18-ТЕ-34 від 16.10.2018р., відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у період жовтень 2018 року – березень 2019 року природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У п. 6.1 договору, яким фактично є п. 5.1. договору, оскільки сторонами додатковою угодою № 4 від 30.11.2018р. внесено зміни до розділу "Порядок та умови проведення розрахунків", сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу а саме: від 31.10.2018р. за жовтень 2018 року на суму 6132,04 грн (1,034 тис.куб.м), від 30.11.2018р. за листопад 2018 року на суму 643205,33 грн (85,960 тис.куб.м), від 31.12.2018р. за грудень 2018 року на суму 1519366,81 грн (203,053 тис.куб.м), від 31.01.2019р. за січень 2019 року на суму 1558201,57 грн (208,243 тис.куб.м), від 28.02.2019р. за лютий 2019 року на суму 892353,86 грн (119,257 тис.куб.м), від 31.03.2019р. за березень 2019 року на суму 469474,04 грн (62,742 тис.куб.м). Всього на суму 5088733,65 грн.

Як встановлено судом, у договорі постачання природного газу від № 1619/18-ТЕ-34 від 16.10.2018р. (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.) сторони прямо передбачили обов`язок споживача в будь-якому випадку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору в кількості, зазначеній в п. 2.1. даного договору (пп. 2 п. 5.3. та пп. 6 п. 6.2. договору).

Однак, відповідач, проводячи розрахунки за отриманий згідно з договором природний газ, що підтверджується випискою по операціях за договором за договором № 1619/18-ТЕ-34 від 16.10.2018р. за період з 31.10.2018р. по 27.12.2019р., здійснював такі розрахунки з порушенням п. 5.1 договору та на суму 1163733,65 грн. Вказане також підтверджується розрахунком штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань позивача.

В подальшому, як слідує із матеріалів справи, а саме дебіторської виписки позивача (а.с. 22-24), заборгованість комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 станом на 28.12.2020р. становила 3550059,06 грн, оскільки в період з 03.01.2020р. по 28.12.2020р. відповідачем здійснювалися проплати всього на суму 374940,94 грн (у січні 2020р. – 65000,00 грн, у лютому 2020р. – 73676,22 грн, у березні 2020р. – 101323,78 грн, у квітні 2020р. – 52279,54 грн, у травні 2020р. – 867,66 грн, у червні 2020р. – 11264,84 грн, у липні 2020р. – 15973,87 грн, у серпні 2020р. – 6571,74 грн, у вересні 2020р. – 12470,73 грн, у листопаді 2020р. – 15575,40 грн, у грудні 2020р. – 19937,16 грн). Дана обставина позивачем та відповідачем не заперечується, оскільки не спростована жодними доказами.

З огляду на зазначене суд вважає, що правомірними є позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 3550059,06 грн (5088733,65 грн - 1163733,65 грн - 374940,94 грн), які підлягають задоволенню. Решта позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 69458,28 грн заявлені необґрунтовано, тому у їх задоволені необхідно відмовити.

У зв`язку із несвоєчасним здійсненням розрахунків за поставлений у жовтні 2018 року – березні 2019 року газ позивач просить стягнути з відповідача 315479,57 грн пені, 202779,26 грн 3% річних та 178810,31 грн інфляційних втрат.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у п. 7.2. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.) погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені у системі "Законодавство" по кожному акту приймання-передачі природного газу, враховуючи часткові оплати відповідачем заборгованості за природний газ, відповідно до якого розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем, оскільки позивачем враховано розмір пені за домовленістю сторін, який не перевищує 15,3% річних, тому заявлені позивачем до стягнення 315479,57 грн пені в межах суми, допустимої до стягнення, а отже вимога про стягнення 315479,57 грн пені є правомірною та такою що підлягає задоволенню.

При цьому судом зауважується, що положення пункту 15 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 р. № 553-ІХ в даному випадку не застосовуються, оскільки позивачем, як слідує із розрахунку пені, пеня, яку позивач просить стягнути по кожному зобов`язанню, нараховувалася у періоди до ведення карантину (12.03.2020р.). Так, за зобов`язанням листопада 2018 року пеня нарахована до 13.02.2019р., за зобов`язанням грудня 2018 року - до 25.07.2019р., за зобов`язанням січня 2019 року - 25.08.2019р., за зобов`язанням лютого 2019р. - 25.09.2019р., за зобов`язанням березня 2019р. - 25.10.2019р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі "Законодавство", вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 202779,26 грн.

Згідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом проведено перерахунок інфляційних втрат у системі "Законодавство" по кожному зобов`язанню окремо за період листопад 2018 року - березень 2019 року із врахуванням здійснених відповідачем часткових проплат, відповідно до якого підставною до стягнення є сума інфляційних втрат в розмірі 176449,99 грн (за зобов`язанням листопада 2018р. на суму боргу 172105,33 грн за період січень 2019р. інфляційні втрати становлять 1721,05 грн; за зобов`язанням грудня 2018р.: на суму боргу 1101419,55 грн за період лютий 2019р. – квітень 2019р. = 26683,33 грн, на суму боргу 1099970,53 грн за травень 2019р. = 7699,79 грн, на суму боргу 1094970,53 за період червень 2019р. – листопад 2019р. = 1003,02 грн, на суму боргу 1004970,53 грн за грудень 2019р. = -2009,94 грн, на суму боргу 939970,53 грн за січень 2020р. = 1879,94 грн, на суму боргу 866294,31 грн за лютий 2020р. = -2598,88 грн, на суму боргу 764970,53 грн за березень 2020р. = 6119,76 грн, на суму боргу 712690,99 грн за квітень 2020р. = 5701,53 грн, на суму боргу 711823,33 грн за травень 2020р. = 2135,47 грн, на суму боргу 700558,49 грн за червень 2020р. = 1401,12 грн, на суму боргу 684584,62 грн за липень 2020р. = -4107,51 грн, на суму боргу 678012,88 грн за серпень 2020р. = -1356,03 грн, на суму боргу 665542,15 грн за вересень 2020р. – жовтень 2020р. = 10016,41 грн, на суму боргу 649966,75 грн за листопад 2020р. = 8449,57 грн, на суму боргу 630029,59 грн за грудень 2020р. = 5670,27 грн; за зобов`язанням січня 2019р. на суму боргу 1558201,57 грн за період березень 2019р. – грудень 2020р. = 57653,46 грн (в межах заявленої суми), за зобов`язанням лютого 2019р. на суму боргу 892353,86 грн за період квітень 2019р. – грудень 2020р. = 33017,09 грн (в межах заявленої суми), за зобов`язанням березня 2019р. на суму боргу 469474,04 грн за період травень 2019р. – грудень 2020р. = 17370,54 грн (в межах заявленої суми)).

У задоволенні 2360,32 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Щодо вимог про стягнення збитків у розмірі 1424,63 грн, нарахованих позивачем за березень 2019 року, господарський суд встановив наступне.

Як встановлено судом, у відповідності до п. 3.13 та п.п. 3.13.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1. договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7. договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.

Відповідно до пункту 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 26.03.2019р.) постачальник передає споживачу з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 740,446 тис.куб. метрів: жовтень 2018р. – 1,034 тис.куб.м, листопад 2018р. – 85,960 тис.куб.м, грудень 2018р. – 203,053 тис.куб.м, січень 2019р. – 208,243 тис.куб.м, лютий 2019р. – 119,257 тис.куб.м, березень 2019р. – 68,969 тис.куб.м, квітень 2019р. – 53,930 тис.куб.м.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу підтверджується обсяг спожитого відповідачем газу, зокрема, згідно акту від 31.03.2019р. відповідачу у березні фактично передано природний газ у обсязі 62,742 тис.куб.м. Таким чином, відповідач у березні 2019 року фактично спожив природного газу у обсязі меншому, ніж узгоджено сторонами умовами п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 26.03.2019р.).

Пунктом 6.3. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.) визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1. цього договору, у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Відповідно до п. 1 Розділу VІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила), відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1; 3) у разі відмови в доступі до об`єкта споживача, в результаті чого представник постачальника не здійснив звіряння фактичних об`ємів (обсягів) споживання природного газу, що завдало постачальнику шкоди, споживач відшкодовує її за власної згоди або на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу VІ Правил за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

У відповідності до п. 3.13. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018р.) розмір збитків визначається таким чином: пп. 3.13.1) якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; пп. 3.13.2) якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з правових наслідків порушення зобов`язання є встановлене договором або законом відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із актом-претензією від 17.05.2019р. та листом від 18.11.2019р. (щодо перерахунку по акту-претензії), відповідно до яких вимагав від відповідача, на підставі п.п. 3.13., 5.7. договору та п. 1 Розділу VІ Правил, сплати збитків, розрахованих як різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом спожитим відповідачем в березні 2019 року природного газу за договором.

У відповідь на зазначені акт-претензію та лист відповідач повідомив позивача про безпідставність вимоги щодо стягнення збитків.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем завданих позивачу збитків у розмірі 1424,63 грн.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зауважує, що, у відповідності до п. 2.4. договору, перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором.

Проте, доказів того, що відповідач, в порядку передбаченому п. 2.4. договору, звертався до позивача із вимогою про перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу у відповідний місяць, матеріали справи не містять.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що нарахування збитків за відхилення договірного споживання обсягу газу передбачено умовами договору та те, що відповідачем не надано доказів визнання договору недійсним в цій частині, суд вважає нарахування позивачем збитків за порушення договірного споживання обсягу природного газу у березні 2019 року правомірним.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку збитків, судом встановлено, що такий відповідає обставинам справи щодо порушення відповідачем договірних величин споживання природного газу та є арифметично правильним, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 1424,63 грн збитків підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, викладені у відзиві від 22.04.2021р., оцінюються судом критично, оскільки останнім не враховано внесені сторонами додатковою угодою № 4 від 30.11.2018р. зміни до договору постачання природного газу від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34, тобто викладення договору у новій редакції. Стосовно відсутності в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, судом зазначається, що наявні двосторонні акти приймання-передачі природного газу є первинним обліковими документами у розумінні статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та є самостійними та достатніми доказами отримання відповідачем природного газу. Інші доводи відповідача стосовно методики нарахування, дат прострочення оплати по кожному рахунку, дат, сум, погашення основної заборгованості спростовуються розрахунком штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат, випискою по операціях за договором від 16.10.2018р. № 1619/18-ТЕ-34 за період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р., дебіторською випискою. Разом з тим, судом зауважується, що відповідачем не наведено власного контррозрахунку, та не надано на підтвердження своєї позиції жодних доказів.

Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України визначено поняття належності, допустимості та вірогідності доказів.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, ґрунтуючись на матеріалах судової справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 3550059,06 грн основного боргу, 315479,57 грн пені, 202779,26 грн 3% річних, 176449,99 грн інфляційних втрат та 1424,63 грн збитків. У задоволенні 69458,28 грн основного боргу та 2360,32 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради, м. Дунаївці Хмельницької області про стягнення заборгованості у розмірі 4318011,11 грн., з яких 3619517,34 грн – основний борг, 315479,57 грн – пеня, 202779,26 грн – 3% річних, 178810,31 грн – інфляційні втрати, 1424,63 грн – збитки, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради (Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Франца Лендера, 53, ідентифікаційний код 14151748) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3550059,06 грн (три мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 06 коп.) основного боргу, 315479,57 грн (триста п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 57 коп.) пені, 202779,26 грн (двісті дві тисячі сімсот сімдесят дев`ять гривень 26 коп.) 3% річних, 176449,99 грн (сто сімдесят шість тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 99 коп.) інфляційних втрат, 1424,63 грн (одну тисячу чотириста двадцять чотири гривні 63 коп.) збитків, 63692,89 грн (шістдесят три тисячі шістсот дев`яносто дві гривні 89 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 69458,28 грн основного боргу та 2360,32 грн інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.05.2021р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);

3 - відповідачу (32400, Хмельницька обл., м. Дунаївці, вул. Ф.Лендера, 53).

Всім рекомендов. з повід.