Рішення № 97283034, 31.05.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 справа № 914/4160/14 (914/173/21)

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: ОСОБА_1 , с. Довге, Дрогобицький район, Львівська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів

про: стягнення незаконно відрахованих коштів

у межах справи про банкрутство № 914/4160/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро», м. Червоноград Львівської області

про: банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81701, ідентифікаційний код 00278801)

Суддя В.М. Артимович,

секретар судового засідання Н.Р. Когут

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про стягнення 8991,73 грн. незаконно відрахованих коштів.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відкрито провадження у справі № 914/4160/14(914/173/21) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» про стягнення 8991,73 грн. незаконно відрахованих коштів та прийнято її до розгляду в межах провадження справи № 914/4160/14 про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (ідентифікаційний код 00278801), справу призначено за правилами загального позовного провадження на 24.02.2021.

21.02.2021 позивачем сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його участі. У поданій заяві позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.02.2021 підготовче засідання відкладено на 24.03.2021.

24.03.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із віднесенням м. Львова у «червону зону» карантину. У клопотанні просить не розглядати дану справу без його участі.

Ухвалою суду від 24.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі та відкладено підготовче засідання на 21.04.2021.

Ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/4160/14(914/173/21) до судового розгляду по суті на 19.05.2021.

11.05.2021 від позивача надійшла заява, у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

1. Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 року у справі № 914/347/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 року, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 132926,99 грн. (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті), а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 167537,84 грн. (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті), в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 9,64 грн. відмовлено.

Позивач вказує, що на виконання рішення Господарського суду від 19.10.2017 року у справі № 914/347/17 боржником сплачено 135492,79 грн. та заборгованість по оплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, визначена судовим рішенням в сумі 167537,84 грн. (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті) сплачена боржником двома платежами з відрахуванням податків: 31561,18 грн (примусове списання Жидачівським РВ ДВС 30.09.2019) та 87299,39 грн (примусове списання Жидачівським РВ ДВС 30.09.2019). Позивач зазначає, що при цьому боржником було вирахувано із зазначених сум податок на доходи фізичних осіб (18%) (далі - ПДФО) та військовий збір (1,5%) (далі - ВП), а саме: з суми 31561,18 грн було вирахувано ПДФО в сумі 5681,01 грн та ВП в сумі 473,42 грн, та із суми 87299,39 грн було вирахувано ПДФО в сумі 24013,95 грн та ВП в сумі 2001,16 грн.

ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем з грошової суми 87299,39 грн повинно було бути вираховано ПДФО в сумі 15713,89 грн та ВП в сумі 1309,49 грн. Тому позивач вважає, що відповідач незаконно здійснив безпідставне відрахування належних позивачу коштів в загальній сумі 8991,73 грн, з яких ПДФО (24013,95 грн - 15713,89 грн) + ВП (2001,16 грн - 1309,49 грн).

Позивач зазначає, що факт незаконного відрахування з належних йому коштів був виявлений ним з отриманої від відповідача незавіреної довідки № 394 від 16.09.2020, що надіслана адвокатом Зошієм Ю. на електронну адресу позивача. ОСОБА_1 вказує, що оригінал зазначеної довідки знаходиться у відповідача.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідачем неправильно виконано рішення господарського суду, а саме незаконно відраховано з належним до виплати коштів заборгованої заробітної плати в сумі 8991,73 грн., які просить стягнути з відповідача.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

2.Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

З 28 вересня 2010 року по 30 червня 2016 року ОСОБА_1 перебував з ВАТ - ПАТ "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" в трудових відносинах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 914/347/17, стягнуто з ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 132926 грн. 99 коп. (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті), а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 167537 грн. 84 коп. (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті).

Рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 виконано у повному обсязі, що встановлено у рішенні Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 914/4160/14(914/2969/20) та постанові Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, якою залишено без змін вказане рішення суду у справі № 914/4160/14(914/2969/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, у зазначених судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій у справі № 914/4160/14(914/2969/20) встановлено, що згідно з довідкою ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" № 394 від 16.09.2020 відповідач за період з грудня 2016 року по лютий 2019 року провів погашення заборгованості по заробітній платі за період з березня 2015 року по червень 2016 року на загальну суму 119 949,34 грн. та повернення стягнень по ВП № 47965207 на суму 15 543,45 грн. на користь ОСОБА_1 , звільненого з підприємства 30.06.2016 відповідно до наказу про припинення трудового договору №33к від 30.06.2016; заборгованість з виплати заробітної плати, яка виникла на дату звільнення ОСОБА_1 станом на 01.03.2019 погашена повністю (останню виплату проведено 28.02.2019); Жидачівським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області 30.09.2019 проведено примусове списання коштів з розрахункового рахунку ПАТ "ЖПЦК" на користь ОСОБА_1 на загальну суму 199 091,18 грн. в рахунок погашення заборгованості по виплаті компенсацій за час затримки розрахунку при звільненні у виконавчому провадженні за наступними наказами Господарського суду Львівської області: № 914/589/18 від 13.06.2018 на суму 71 497,04 грн., № 914/1415/18 від 28.09.2018 на суму 44 811,20 грн., № 914/2288/18 від 15.02.2019 на суму 51221,76 грн., № 914/347/17 від 06.11.2017 на суму 31561,18 грн.; 28.02.2020 відповідач провів наступні виплати на виконання наказів Господарського суду Львівської області в рахунок погашення заборгованості по виплаті компенсацій за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 по сплаті обов`язкових податків та зборів, утриманих з нарахованих компенсацій за час затримки розрахунку на загальну суму 152 137,30 грн.; заборгованості по виплатах середнього заробітку під час затримки розрахунків при звільненні ОСОБА_1 та сплаті обов`язкових податків та зборів з нарахованих компенсацій станом на 01.03.2020 не має.

Відповідно до листа Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області № 15.17-24/7639 від 12.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до наказу Господарського суду Львівської області № 914/347/17 від 06.11.2017 на його рахунок було перераховано 31 561,18 грн. в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, станом на 11.11.2019 по цьому виконавчому документу наявна заборгованість по заробітній платі в сумі 132 802,49 грн..

Відповідно до листа Жидачівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) б/н від 25.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №55408609 з виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/347/17 від 06.11.2017, за яким в рахунок погашення заборгованості перераховано грошові кошти в сумі 31561,18 грн. платіжним дорученням № 1941 від 29.10.2019 та грошові кошти в сумі 87 299,39 грн. платіжним дорученням № 294 від 11.03.2020.

Однак, позивач стверджує, що, виконуючи рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 в частині оплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в сумі 167537,84 грн, відповідачем незаконно здійснено безпідставне відрахування належних позивачу коштів в сумі 8991,73 грн.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що у позовних вимогах слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Аналогічні положення містяться в п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 914/347/17, стягнуто з ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 132926 грн. 99 коп. (без утримання із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті), а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 167537 грн. 84 коп. (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті).

У рішенні Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 914/4160/14(914/2969/20) та постанові Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, якою залишено без змін вказане рішення суду у справі № 914/4160/14(914/2969/20), встановлено, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 виконано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що факт виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 не заперечується і позивачем.

Проте, позивач вважає, що, виконуючи рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 в частині оплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в сумі 167537,84 грн, відповідачем незаконно здійснено безпідставне відрахування належних позивачу коштів в сумі 8991,73 грн.

Зокрема, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що визначена судовим рішенням в сумі 167537,84 грн. (з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів і зборів, при виплаті) сплачена боржником двома платежами з відрахуванням податків: 31561,18 грн (примусове списання Жидачівським РВ ДВС 30.09.2019) та 87299,39 грн (примусове списання Жидачівським РВ ДВС 30.09.2019). Позивач зазначає, що при цьому боржником було вирахувано із зазначених сум податок на доходи фізичних осіб (18%) (далі - ПДФО) та військовий збір (1,5%) (далі - ВП), а саме: з суми 31561,18 грн було вирахувано ПДФО в сумі 5681,01 грн та ВП в сумі 473,42 грн, та із суми 87299,39 грн було вирахувано ПДФО в сумі 24013,95 грн та ВП в сумі 2001,16 грн.

Водночас ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем з грошової суми 87299,39 грн повинно було бути вираховано ПДФО в сумі 15713,89 грн та ВП в сумі 1309,49 грн. Тому позивач вважає, що відповідач незаконно здійснив безпідставне відрахування належних позивачу коштів в загальній сумі 8991,73 грн, з яких ПДФО (24013,95 грн - 15713,89 грн) + ВП (2001,16 грн - 1309,49 грн).

Відповідно до п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У пунктах 18.1., 18.2. ст. 18 Податкового кодексу України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Ставка військового збору у розмірі 1,5% встановлена у п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Враховуючи наведені норми Податкового кодексу України, слід зазначити, що нарахування, утримання та сплата податків підтверджується відповідною податковою звітністю відповідно до норм законодавства, які регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів, обгрунтовуючи факт незаконного відрахування належних йому коштів, позивач посилається на довідку Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» від 16.09.2020 № 394, що надіслана адвокатом відповідача на електронну адресу позивача.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, враховуючи рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 у справі № 914/347/17 та норми Податкового кодексу України, Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» при виконанні вказаного судового рішення, як податковий агент, правомірно утримувало із визначеної судом суми 167537,84 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Даний факт не заперечується і самим позивачем. Однак, позивач не погоджується із сумами таких відрахувань.

Отже, в даному випадку, вирішуючи спір про стягнення незаконно відрахованих коштів (податків та зборів), основним питанням, яке підлягає вирішенню судом, є встановлення суми утримання відповідних податків та/чи зборів, так як факт правомірності утримання таких податків та/чи зборів позивачем не оспорюється. Як вбачається зі змісту позовної заяви саме неправильний розрахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивач визначає як підставу позовних вимог. Суд звертає увагу, що вказані обставини підлягають доведенню саме позивачем.

Однак, суд зазначає, що враховуючи наведені норми законодавства, довідка Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» від 16.09.2020 № 394, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не може бути належним та допустимим доказом утримання будь-яких податків та/чи зборів. Дана довідка не відповідає жодній формі податкової звітності відповідно до чинного законодавства, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту неправомірності чи незаконності утримання (розміру такого утримання) податку на доходи фізичних осіб та військового збору з належної йому до виплати суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, визначеної рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2017 № 914/347/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно із п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у довідці Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» від 16.09.2020 № 394, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, вказано виплачену суму компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 87299,39 грн., а не суму, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не підлягають до задоволення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 19.05.2021 не з`явилися, рішення складено та підписано 31.05.2021.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя В.М. Артимович