Рішення № 97283026, 20.05.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 Справа № 914/2441/15(914/1030/17)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016)до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086)про:стягнення 5019556 грн. 55 коп.в межах справи:№ 914/2441/15про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Зубко С. В.

Представники:

Позивача:не з`явилисьВідповідача:не з`явились

25.05.2017 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1077 від Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 5821741 грн. 29 коп. виплачених сум пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 914/1030/17.

Ухвалою суду від 09.08.2017 р. провадження у справі № 914/1030/17 зупинено до вирішення питання про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

Ухвалою суду від 07.05.2019 р. поновлено провадження у справі № 914/1030/17.

Ухвалою суду від 13.06.2019 р. замінено позивача - Сокальське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області правонаступником – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання.

11.07.2019 р. до суду за вх. № 1884/19 від позивача надійшла заява від 08.07.2019 р. № 2576/08.04-14 про зменшення позовних вимог. У вказаній заяві зазначено, що відповідачем частково погашено заборгованість, яка є предметом даного спору, на суму 802184,74 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 5019556,55 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2019 р. прийнято до розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зменшення розміру позовних вимог та зупинено провадження у справі № 914/1030/17 до закінчення розгляду Верховним Судом касаційних скарг на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 р. у справі № 914/2441/15.

Ухвалою суду від 27.10.2020 р. поновлено провадження у справі № 914/1030/17.

Ухвалою суду від 23.11.2020 р. справу № 914/1030/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 5019556 грн. 55 коп. передано для розгляду у межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

Ухвалою суду від 05.02.2021 р. справу № 914/1030/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 5019556 грн. 55 коп. прийнято до розгляду у межах справи № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»; присвоєно справі № 914/2441/15 (914/1030/17); підготовче засідання призначено на 09.03.2021р.

Ухвалою суду від 09.03.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021 р., а також витребувано у позивача докази фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стягнення яких є предметом даного спору.

20.04.2021 р. до суду за вх. № 9422/21 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.04.2021 р. розгляд справи відкладено на 20.05.2021 р.

Сторони в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій регулюється пунктом 2 Прикінцевих положень розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 р.

Зазначеним пунктом встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (в редакції чинній до 01.04.2015 р.), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, що набрала чинності з 01.04.2015 р.), працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим нього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 3 1 грудня 1970 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3. Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Львівська вугільна компанія» за період з 01 вересня 2015 року по 30 березня 2017 року щомісячно надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. У 2016 році відповідачем згідно платіжних доручень № 1759 від 27.10.2016 р., № 1811 від 03.11.2016 р. частково сплачено суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, станом на 31.03.2017 р. заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 за вказаний період становив 5821741,29 грн.

Після звернення до суду з даним позов, відповідач частково сплачено заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01 вересня 2015 року по 30 березня 2017 року на суму 802184,74 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.09.2015 р. по 30.03.2017 р. становить 5019556,55 грн.

У зв`язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 5019556,55 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.09.2015 р. по 30.03.2017 р. у розмірі 5019556,55 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується також атом звірки заборгованості з платежів до Пенсійного фонду України станом на 01.12.2018 р. № 35 від 03.12.2018 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.09.2015 р. по 30.03.2017 р. у розмірі 5019556,55 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення з даним позовом до суду – 25.05.2017 р.), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Отже, за подання до суду даного позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 75293,35 грн. (1,5 відсотка ціни позову).

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення з даним позовом до суду – 25.05.2017 р.), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, судовий збір у розмірі 75293,35 грн. слід стягнути з відповідача в дохід бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.09.2015р. по 30.03.2017р. у розмірі 5019556,55 грн.– задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ідентифікаційний код 13814885) 5019556 грн. 55 коп. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA108999980313141206083013954; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Львівської області) 75293 грн. 35 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 травня 2021 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І. Цікало