Рішення № 97282247, 31.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/41/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 Справа № 908/625/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», (61003, м. Харків, пр. Московський, буд. 10/12)

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення суми

10.03.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», м. Харків за вих. № 22110 – 534 від 25.02.2021 (вх. № 657/08-07/21 від 10.03.2021) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 592551,26 грн. за договором на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018, яка складається з 586764,00 грн. основної заборгованості, 4629,81 грн. пені та 1157,45 грн. 3 % річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 справу № 908/625/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/625/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/41/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на приписах ст., ст. 11, 202, 253, 09, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 625, 626 ЦК України та ст. 193 ГК України. Позов пред`явлений позивачем з наступних підстав: позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) укладено договір на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018, за умовами якого відповідач доручив та зобов`язався оплатити, а позивач прийняв на себе зобов`язання з виконання проектних робіт: «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації». Як обумовлено договором, вартість робіт за договором визначена на підставі проектно-кошторисної документації відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (з урахуванням доповнень та змін) та зазначена в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2) та в договірній ціні (додаток № 4), що є невід`ємними частинами договору і складає 586764,00 грн. з ПДВ. Оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг послуг на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт. На виконання умов договору на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018 позивач належним чином виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується актом № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн. з ПДВ, який підписаний обома сторонами без зауважень і претензій. Приймаючи до уваги умови договору та положення ст. 253 ЦК України оплату виконаних робіт по акту № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт відповідач мав здійснити у строк до 01.02.2021. Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте оплату вказаних робіт не здійснив. Таким чином, за договором на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018 борг відповідача перед позивачем становить 586764,00 грн. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних робіт на підставі п. 7.3 договору та відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 4629,81 грн. та 3 % річних в розмірі 1157,45 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 586764,00 грн. основного боргу, 4629,81 грн. пені та 1157,45 грн. 3 % річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 8888,27 грн. сплаченого судового збору та покласти на відповідача судові на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2021 у справі № 908/625/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 22.04.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 05.05.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 21.05.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

27.04.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від відповідача на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 28-23/9859 від 22.04.2021 (вх. № 8693/08-08/21 від 27.04.2021) з відповідними додатками до нього.

За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з поштової накладної «Укрпошта Стандарт» № 7150305643863 та конверту, в якому відзив на позовну заяву за вих. № 28-23/9859 від 22.04.2021 надійшов до служби діловодства суду, до відділення поштового зв`язку він наданий для відправлення 22.04.2021.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем у встановлений судом строк виконано вимоги ухвали господарського суду Запорізької області від 05.04.2021 у справі № 908/62521 та подано суду відзив на позовну заяву. У зв`язку із цим, відзив на позовну заяву за вих. № 28-23/9859 від 22.04.2021 (вх. № 8693/08-08/21 від 27.04.2021) приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи № 908/625/21.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018, за умовами якого він доручив, а позивач зобов`язався виконати проектні роботи: «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації». Відповідач також не заперечує, що позивачем виконані обумовлені договором проектні роботи, що підтверджується актом № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн., який підписаний обома сторонами. Відповідач виконані позивачем роботи за вказаним актом прийняв. Відповідно до п. 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг послуг на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт. Разом із тим, відповідно до п. 11.1 договору строк його дії до 30.06.2020. Отже, відповідач вважає, що умови договору в частині здійснення прав та обов`язків обмежені сторонами до 30.06.2020. Акт № 1 здачі-приймання робіт, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, підписаний сторонами 17.12.2020, тобто після закінчення строку дії договору. Таким чином, відповідач стверджує, що строки оплати, передбачені п. 2.2 договору, не можуть застосовуватися до регулювання правовідносин сторін щодо оплати вартості робіт в розмірі 586764,00 грн. За таких обставин, строк оплати робіт, прийнятих відповідачем на підставі акту № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн., не встановлений. Вимога про оплату вартості цих робіт від позивача відповідачу не надходила. Таким чином, відповідач вважає, що строк оплати робіт по акту № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн. не настав. Враховуючи зазначені обставини, відповідач вважає, що відсутні також правові підстави для покладення на нього відповідальності за невиконання грошового зобов`язання у вигляді стягнення пені та річних відсотків. Також відповідач просить суд врахувати, що позовна заява містить вимогу про притягнення його до юридичної відповідальності одного виду двічі шляхом стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України подана відповідь на відзив на позовну заяву № б/н від 28.04.2021 (вх. № 8930/08-08/21 від 29.04.2021), в якій позивач зазначає, що твердження відповідача щодо строку оплати за виконання роботи по акту № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн. є безпідставними, необґрунтованими та помилковими. Так, відповідно до п. 7.4 договору замовник має право пред`явити зауваження або претензії до якості наданих робіт і після підписання акту здачі-приймання, відсутність доказів таких звернень підтверджує належне виконання з боку позивача своїх обов`язків щодо виконання робіт. Акт № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт підписаний уповноваженими особами, скріплений печатками, підписаний без зауважень, тобто відповідач не спростовує факту отримання результатів робіт за відповідним договором. Належних доказів висловлення відповідачем відмови від прийняття робіт чи відмови від договору (зобов`язань, які виникли на підставі договору) відповідачем не надано, що свідчить про відсутність підстав вважати, що відповідач відмовився від договору та правовідносини між сторонами припинились. Статтею 631 ЦК України та ч. 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, доводи відповідача про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим їх прийняття є безпідставними. Отже, цілком правомірним є визначення строку виконання грошового зобов`язання, виходячи з положень укладеного договору, протягом 45 календарних днів з дати підписання акту № 1 від 17.12.2020. Також позивач зауважує, що 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідачем на підставі ст., ст. 167, 251 ГПК України подані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву вих. № 28-23/12162 від 20.05.2021 (вх. № 10602/08-08/21 від 25.05.2021), в яких відповідачем наведені обґрунтування заперечень щодо завалених позовних вимог, які раніше наводилися ним у відзиві на позовну заяву. Додатково відповідач зауважує, що є безпідставним твердження позивача щодо відсутності з його боку зауважень стосовно виконаної роботи, про що свідчить листування між сторонами. Таким чином, відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та залишити за позивачем судові витрати на оплату судового збору та на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 05.05.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 31.05.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

19.11.2018 Акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», (Підрядник, позивач у справі, далі за текстом скорочено – АТ ХІ «Енергопроект») та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (Замовник, відповідач у справі) укладено Договір на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 (підписаний обома сторонами 04.12.2018) (далі за текстом – Договір), за умовами якого Замовник доручає та зобов`язується оплатити, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконання проектних робіт: «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації». (п. 1.1 Договору)

До Договору на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 сторонами укладена Додаткова угода від 29.03.2019 № 1/2-121-11-18-07443 (підписана обома сторонами 10.05.2019) і Додаткова угода від 22.07.2019 № 2/2-121-11-18-07443 (підписана обома сторонами 21.08.2019)

Відповідно до п. 11.1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30.06.2020.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість робіт за Договором визначена на підставі проектно-кошторисної документації відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (з урахуванням доповнень та змін) та зазначена в Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2) та в Договірній ціні (Додаток № 4), що є невід`ємними частинами договору і складає 586764,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору сторонами складені і підписані Додаток № 2 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт за Договором № 10884/18: «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації» та Додаток № 4 до Договору «Договірна ціна на виконання проектно-вишукувальних робіт «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації», відповідно до яких договірна ціна становить 586764,00 грн., в тому числі 97794,00 грн. ПДВ.

Також в рамках Додатку № 4 до Договору «Договірна ціна» сторонами складені та підписані Кошторис № 1 і Кошторис № 2 на виконання робіт.

В п. 2.2 Договору сторони обумовили, що оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 45 календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт. Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої а Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 строки виконання робіт за Договором визначаються Календарним планом робіт (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 до цього Договору).

На виконання зазначених умов Договору сторонами складений і погоджений Календарний план робіт (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2), відповідно до якого закінчення всіх етапів робіт по виконанню проектно-вишукувальних робіт «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації» передбачалося до 31.10.2019.

Пунктом 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 передбачено, що Підрядник забезпечує розробку проектно-кошторисної документації в строки, визначені Календарним планом робіт (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2), що є невід`ємною частиною Договору.

Як передбачено умовами Договору після завершення виконання робіт згідно Календарного плану Підрядник протягом 5 робочих днів з моменту завершення виконання робіт надає Замовнику проектно-кошторисну документацію, оформлену відповідно до п. 4.4 Договору. (п. 5.1 Договору) Замовник зобов`язаний протягом 40 (календарних днів з дати отримання проектно-кошторисної документації розглянути її та направити Підряднику повідомлення про позитивний результат вхідного контролю виконаних робіт для подальшого проведення експертизи експертною організацією відповідно до п. 9.4 Технічних вимог або письмове повідомлення з переліком необхідних доробок і строками їх усунення, у разі виявлення в проектно-кошторисній документації відступів від технічних вимог та даного Договору (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п., п. 5.6, 5.7 Договору Підрядник надає Замовнику Акт здачі-прийняття виконаних робіт у кількості 4-х примірників після отримання письмового повідомлення про результат вхідного контролю виконаних робіт за умови надання Замовнику експертного звіту відповідно до п. 4.5 Договору. Належним виконанням робіт за Договором є підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт.

За умовами п. 4.3 Договору з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт до Замовника переходить право власності на розроблену згідно з цим Договором проектно-кошторисну документацію.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 позивачем виконані та передані відповідачу два етапи робіт по виконанню проектно-вишукувальних робіт «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації».

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист АТ ХІ «Енергопроект» № 22120/204-5461 від 26.11.2019 «Стовно оформлення акта № 1 здачі-приймання виконаних робіт по договору № 10884/18» на виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача направлявся Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт по виконанню проектно-вишукувальних робіт «Технологічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок № 5. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (СНЕ). Розробка проектно-кошторисної документації» у 4-х примірниках та експертний звіт щодо виконаних робіт.

Факт виконання позивачем робіт по Договору № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт, який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 17.12.2020 і скріплений печатками сторін.

Зазначений Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 17.12.2020 узгоджений позивачем і відповідачем та згідно цього Акту виконана робота задовольняє умовам Договору і технічним вимогам та належним чином оформлена. Вартість виконаних робіт по Акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт становить 586764,00 грн. з ПДВ.

28.12.2020 позивачем зареєстрована податкова накладна № 6 від 17.12.2020 на загальну суму 586764,00 грн.

Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст., ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підстави виникнення господарських зобов`язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст Договору № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором підряду на проектні та пошукові роботи.

За приписами ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний припис містить ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення пункту 2.2 Договору кінцевим строком здійснення розрахунків за Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 17.12.2020 є 01.02.2021 з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України.

За загальним правилом, встановленим ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже зазначалося раніше за текстом рішення за умовами п. 1.1 Договору відповідач прийняв на себе зобов`язання оплатити вартість виконаних робіт у визначені Договором терміни.

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата виконаних підрядних робіт за Договорами не здійснена. Відповідачем зазначений факт не спростований.

Отже, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 становить 586764,00 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов`язання відповідача оплатити виконані позивачем на його користь підрядні роботи не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач зазначає, що строк оплати робіт по Акту № 1 від 17.12.2020 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 586764,00 грн. не настав, оскільки строки оплати, передбачені п. 2.2 Договору, не можуть застосовуватися до регулювання правовідносин сторін щодо оплати вартості робіт в розмірі 586764,00 грн. так, як відповідно до п. 11.1 Договору строк його дії сторонами встановлений лише до 30.06.2020, а Акт № 1 здачі-приймання робіт, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, підписаний сторонами 17.12.2020, тобто після закінчення строку дії Договору.

Суд з такими доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Нормами статті 631 ЦК України та ч. 7 статті 180 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, доводи відповідача про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим їх прийняття є безпідставними.

Отже, цілком правомірним є визначення строку виконання грошового зобов`язання, виходячи з положень укладеного Договору, протягом 45 календарних днів з дати підписання Акту № 1 від 17.12.2020.

Крім того, з матеріалів справи судом з`ясовано, що після завершення виконання всіх етапів обумовлених Договором робіт позивач звернувся до відповідача із листом № 22120/204-5461 від 26.11.2019 «Стовно оформлення акта № 1 здачі-приймання виконаних робіт по договору № 10884/18». Як вбачається із заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач не заперечує факту отримання від позивача зазначеного листа.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що підписання Акта № 1 здачі-приймання робіт відбулося 17.12.2020 після усунення позивачем всіх недоліків та зауважень до виконаних робіт, про що свідчить листування між сторонами з цього приводу.

Також судом враховується, що Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 17.12.2020 підписані сторонами без жодних зауважень і претензій щодо обсягу або якості виконаних робіт.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача основного боргу за виконані роботи за Договором № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018 в розмірі 586764,00 грн. пред`явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача 4629,81 грн. пені та 1157,45 грн. 3 % річних, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.3 Договору, яким сторони перебачили, що за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до змісту ст., ст. 610-612 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування пені позивачем здійснено за період з 02.02.2021 по 25.02.2021 (за 24 дні) з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши правильність розрахунку пені, яка нарахована за порушення відповідачем строків розрахунку за Договором, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за заявлені позивачем періоди становить 4629,81 грн.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 4629,81 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Наведеним спростовуються доводи відповідача, що позовна заява містить вимогу про притягнення його до юридичної відповідальності одного виду двічі шляхом стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати підрядних робіт, виконаних за Договором № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 19.11.2018, вимога про стягнення з нього 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування 3 % річних позивачем здійснено за період з 02.02.2021 по 25.02.2021 (за 24 дні).

Судом перевірений розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за заявлені позивачем періоди становить 1157,45 грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1157,45 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування своєї позиції по суті спору, судом відхиляються як безпідставні.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція» 586764,00 грн. основного боргу за Договором на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018, 4629,81 грн. пені та 1157,45 грн. 3 % річних обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 4500,00 грн., про які зазначено у позовній заяві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021, укладеного АТ ХІ «Енергопроект» з адвокатом Барчук Алесею Вікторівною, протоколу погодження розміру гонорару адвоката від 22.02.2021 за надання правової допомоги за договором № 01-21 від 20.01.2021, акту про надання правової допомоги № 4 від 20.05.2021 по договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021 на суму 4500,00 грн., детального опису виконаних робіт від 22.03.2021.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті про надання правової допомоги № 4 від 20.05.2021 по договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021.

Суд приймає до уваги та враховує, що відповідно до Акту про надання правової допомоги № 4 від 20.05.2021 та п. 9.3 Договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.202 послуги підлягають оплаті протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги.

За таких умов, надані правничі послуги на даний момент не оплачені, адже сторони узгодили їх оплату протягом певного періоду часу (20 календарних днів) з підписання акту про надання правової допомоги.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Приймаючи до уваги предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до Акту про надання правової допомоги № 4 від 20.05.2021), суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 4500,00 грн. є співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

Відповідачем клопотання стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду не надавалося.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», м. Харків до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 592551,26 грн. за договором на виконання робіт № 10884/18/2-121-11-18-07443 від 04.12.2018 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», (61003, м. Харків, пр. Московський, буд. 10/12, ідентифікаційний код юридичної особи 14078902) 586764 (п`ятсот вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 4629 (чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 81 коп. пені, 1157 (одну тисячу сто п`ятдесят сім) грн. 45 коп. 3 % річних, 8888 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 27 коп. судового збору та 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 31» травня 2021 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.