Вирок № 97279236, 31.05.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5471/18

Провадження № 1-кп/204/76/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Кальчик Д.С.,

за участю прокурора: Медведовського О.Ю.,

за участю захисника

в режимі відео конференції : Мелешко А.В.,

представника потерпілого: Горб Ю.В.,

законного представника потерпілого: ОСОБА_1 ,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680001153 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого середню технічну освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-06 листопада 2007 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 187, ст.ст.69, 70 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі;

- 16 травня 2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 289, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.11.2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі. 20 жовтня 2017 року звільнився із Солонянської ВК№21 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 будучи раніше судимий за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, у червні 2018 року знову повторно вчинили умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 , 24 червня 2018 року приблизно о 15:10 годині, знаходячись на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у вказаному місці, у вказаний час він зустрів раніше йому знайомого громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Побачивши потерпілого ОСОБА_4 , у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що вчиняє злочин повторно, підійшов до ОСОБА_4 та одразу, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, з метою придушення можливого опору потерпілого, знаходячись на відстані витягнутої руки, вдарив долонею лівої руки по правій щоці ОСОБА_4 . Своїми діями ОСОБА_2 подавив волю потерпілого до вчинення можливого опору, після чого реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиняючи злочин повторно, дістав з правої кишені надягнених в той момент на ОСОБА_4 шортів мобільний телефон Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ринкова вартість якого, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 24.06.2018 року, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1963/18 від 09.07.2018 становила 308 гривень, всередині якого знаходилась сім-карта оператора «Киїстар», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, після чого, ОСОБА_2 доводячи свій злочинний умисел до кінця, дістав з лівої кишені надягнених на ОСОБА_4 шортів грошові кошти в сумі 220 гривень, що належали останньому. Таким чином, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів так особистої зацікавленості, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиняючи злочин повторно, відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4 , загальна вартість якого складає 528 гривні, та з викраденим з місця вчинення злочину втік, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди потерпілому на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав і пояснив суду, що вказаний злочин він не скоював. В дійсності 24.06.2018 року, він отримавши заробітну плату, поїхав додому. Він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом із сестрою. Прямуючи додому, біля кафе зустрів свого знайомого ОСОБА_5 , вони вирішили посидіти, випити, поговорити. Посиділи, випили і ОСОБА_2 , провівши знайомого ОСОБА_5 додому, який проживає по АДРЕСА_3 , пішов до себе додому на АДРЕСА_1 . Коли він вже знаходився дома, в двері подзвонили. Він відчинив двері і побачив працівників поліції, які попросили його пройти з ними. Він вийшов з квартири, на нього одягли кайданки і повели до машини. Він навіть не встиг зачинити двері квартири. З приводу чого його затримали, працівники патрульної поліції нічого не пояснили, а він не питав їх. Він був напідпитку. Він пам`ятає, що 24.06.2018 року, коли він проводжав ОСОБА_5 додому, вже знаходячись у під`їзді будинку АДРЕСА_3 , то на сходах бачив потерпілого ОСОБА_4 , але з ним не спілкувався. З потерпілим ОСОБА_4 він знайомий, вони з дитинства мешкають в одному дворі, але між собою не спілкуються. В той день він вживав алкогольні напої але скільки алкоголю він випив, не пам`ятає. Він пішов проводжати знайомого ОСОБА_5 , оскільки вони продовжували спілкуватися, вони йшли і просто розмовляли, він намагався залагодити проблему з розбитим ним телефоном ОСОБА_5 . Ліфт не працював, тому вони підіймалися сходами і на 3 поверсі зустріли ОСОБА_4 . Вони пройшли біля нього. Проводивши знайомого, ОСОБА_2 пішов вниз і вийшов з-під`їзду. ОСОБА_4 він більше не бачив. Коли його затримали, у нього при собі виявили грошові кошти приблизно 200 грн., які належали йому. Чому ОСОБА_4 вказує на нього саме як на чоловіка, який вдарив його та відібрав гроші та мобільний телефон, він не знає, він з ним не спілкувався, чому він так каже, йому не відомо. ОСОБА_2 наполягає, що він у потерпілого ОСОБА_4 нічого не забирав.

Потерпілий ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, складену в присутності лікаря-психіатра ОСОБА_6 , про розгляд справи без його участі. Також, зазначив, що цивільний позов заявляти не буде, покарання обвинуваченому просив застосувати відповідно до санкції ч.2 ст.186 КК України.

Законний представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що цивільний позов потерпілий заявляти не буде, покарання просила призначити у виді позбавлення волі, про що також надала суду письмову заяву. Також, просила не викликати в судове засідання її сина ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи, для допиту, оскільки він дуже наляканий, побоюється за своє життя і часто знаходиться на лікуванні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює поліцейським в УПП Дніпропетровської області. З обвинуваченим ОСОБА_2 особисто не знайомий, але впізнає його, оскільки раніше бачив його при затриманні в літку 2018 року. 24 червня 2018 року приблизно о 15.10 год. він отримав виклик на службовий планшет, що стався злочин, а саме, що невідомий чоловік забрав у громадянина відкритим шляхом мобільний телефон та гроші в під`їзді на вул. Виборзька в м. Дніпро. Вони з екіпажем відразу ж прибули на місце злочину, де зустріли заявника, який повідомив, що раніше знайомий йому чоловік- ОСОБА_2 , який мешкає з ним в одному дворі, в під`їзді забрав в нього мобільний телефон і гроші, та втік. В цей же час біля під`їзду на лавочці сиділи бабусі, які пояснили, що бачили, як двоє хлопців входили до під`їзду, де проживає потерпілий, потім один вийшов і пішов додому у сусідній під`їзд. ОСОБА_7 з напарником направилися до під`їзду, в який, зі слів бабусь, направився один із чоловіків. Зайшовши до під`їзду і піднявшись на 2-3 поверх, він побачив на сходовому майданчику цього громадянина - ОСОБА_2 , з яким спілкувалися працівники патрульної поліції, які прибули раніше, з приводу обставин вчинення злочину. ОСОБА_2 все заперечував, казав, що нічого не сталося і йому про це нічого не відомо. Пізніше прибула СОГ Чечелівського ВП. Працівники СОГ запитали, хто є власником квартир, де проживає ОСОБА_2 , останній відповів, що його сестра. Бабусі біля під`їзду повідомили, що сестра ОСОБА_2 працює продавцем неподалік. Через деякий час сестра прийшла, з нею спілкувалися працівники СОГ щодо надання дозволу на проведення огляду квартири. Потім вони дочекалися кінця всіх слідчих дій, що проводили працівники СОГ і ОСОБА_2 повезли до відділу поліції. ОСОБА_7 також повідомив, що він пам`ятає, що потерпілий був з матір`ю, яка також повідомила, що вона залишила сину в квартирі гроші, щоб він сходив за водою. Тобто у потерпілого при собі були якісь кошти. Також, під час огляду траєкторії руху зловмисника, біля будинку, працівниками СОГ в урні було виявлено чохол від мобільного телефону, здається червоного кольору. Показавши чохол потерпілому, останній сказав, що це його чохол від телефону. Точно не пам`ятає, але потерпілий казав, що злочинець вдарив його і забрав телефон. Тілесних ушкоджень на потерпілому він не бачив. Також, потерпілий казав, що пам`ятає, що коли все це сталося, то ОСОБА_2 був з якимось хлопцем, який просто стояв поруч, а речі забрав саме ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює поліцейським в УПП в Дніпропетровській області. З обвинуваченим ОСОБА_2 особисто не знайомий, але раніше бачив його при затриманні в літку 2018 року. Так, 24 червня 2018 року приблизно о 15.10 год. він отримав виклик на службовий планшет, що стався злочин, а саме, що невідомий чоловік забрав у громадянина відкритим шляхом мобільний телефон та гроші в під`їзді на вул. Виборзька в м.Дніпро. Приїхавши на місце, до них підійшла жінка, яка повідомила, що на 2-му поверсі у під`їзді, на її сина-інваліда напав чоловік і відібрав у нього мобільний телефон і гроші. Жінка сказала, що злочинець вдарив сина і насильницьким шляхом забрав телефон та гроші. Також, жінка повідомила, що вона знає, хто це зробив і може показати, де живе злочинець. Вони пішли за жінкою до сусіднього під`їзду. Піднявшись на 2-3 поверх, побачили, що цей чоловік- ОСОБА_2 стоїть на сходовому майданчику і розмовляє з працівниками патрульної поліції (екіпаж №701), які приїхали раніше. Жінка вказала на ОСОБА_2 і повідомила, що саме він пограбував її сина. У відповідь ОСОБА_2 почав нецензурною лайкою кричати в сторону цієї жінки, казав, що він нічого не знає, що вони просто посварилися і він його вдарив, факт, що він забрав у потерпілого телефон, ОСОБА_2 заперечував. Потім приїхали працівники СОГ, які знайшли в урні біля будинку чохол від викраденого мобільного телефону. Потім, знайшли сестру ОСОБА_2 , яка є власницею квартири, де мешкає ОСОБА_2 . Сестра працює продавцем неподалік. Їй подзвонили і вона дуже швидко прийшла і дозволила провести огляд її квартири. При проведенні огляду він присутнім не був. Після проведення огляду, працівники СОГ спустилися на вулицю і повідомили, що телефон знайдений в квартирі ОСОБА_2 . Жінка заявниця впізнала телефон. Також, пізніше у ОСОБА_2 в кишені були знайдені гроші, про які останній пояснити нічого не міг. За хуліганські дії по відношенню до матері потерпілого, відносно ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол і йому наділи кайданки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 він знайомий, вони мешкають у сусідніх будинках в одному дворі. Останнім часом з обвинуваченим він не спілкувався. З потерпілим ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_1 він знайомий, вони сусіди, проживають в одному під`їзді але на різних поверхах. Він з 9 поверху, вони з 6 поверху. В червні 2018 року в нього був вихідний, він зайшов до кафе і зустрів там ОСОБА_2 , почали розмовляти, випили. Потім між ними відбувся конфлікт, ОСОБА_2 розбив йому телефон. Потім вони помирилися і ОСОБА_2 пішов поважати його додому. Вони зайшли до під`їзду і почали підійматися вгору пішки, оскільки ліфт не працював. Приблизно між 2-3 поверхом вони зустріли ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , побачивши його, обурився і почав кидатися на нього. ОСОБА_5 сказав, щоб ОСОБА_2 припинив це і перестав чіплятися до ОСОБА_4 . ОСОБА_2 заспокоївся, сказав, що все гаразд, а ОСОБА_5 сказав, що він пішов додому. Підіймаючись по сходах, він нічого не чув. ОСОБА_2 залишався поруч із потерпілим ОСОБА_4 . Зайшовши у квартиру, ОСОБА_5 ліг відпочивати. Вже ввечері, коли він вийшов на вулицю то сусіди почали питати його, що він разом із ОСОБА_2 накоїли. ОСОБА_5 був здивований і почав питати, що сталося? Сусіди повідомили, що ОСОБА_2 забрав у ОСОБА_4 телефон та гроші, що ОСОБА_2 затримали і знайшли у нього вказане викрадене майно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_2 вона знає, вони раніше проживали в одному дворі. 24.06.2018 року приблизно о 16.00 год. вона вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_2 стоїть на вулиці у кайданках поруч з працівниками поліції. Вона відразу ж зателефонувала його сестрі ОСОБА_10 , з якою знайома і запитала, що сталося і чому її брат на вулиці з працівниками поліції. ОСОБА_11 повідомила, що зараз прийде. Вона працює продавцем неподалік від дому. Через деякий час вона прийшла. ОСОБА_9 вже знаходилася на вулиці. Працівники поліції позвали ОСОБА_9 бути присутньою пойнятою при огляді у квартирі ОСОБА_12 . Вони піднялись до квартири, двері в квартиру були прикриті, але на замок не зачинені. ОСОБА_11 дозволила працівникам поліції увійти до приміщення квартири і проводити огляд. Вони зайшли до квартири і в її присутності працівники полії проводили огляд. В квартирі, під килимом, біля кроваті працівники поліції знайшли мобільний телефон, який помістили до пакету, опечатали, а потім почали складати відповідні документи. Характеризувати ОСОБА_2 може з негативної сторони.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила суду, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Працює продавцем. ОСОБА_2 є її рідним братом, який мешкає разом із нею в квартирі за вказаною адресою. Причин оговорити брата в неї не має. 24 червня 2018 року приблизно о 15.00 год. їй подзвонила її знайома ОСОБА_9 і повідомила, що бачила, як її брата ОСОБА_2 затримала поліція. Через деякий час за нею на роботу під`їхала поліція і попросила проїхати додому. Також, працівники патрульної поліції повідомили, що її брат вчинив злочин і потрібно написати розписку, що вона не заперечує проти проведення огляду у її квартирі. Вона погодилася. Далі, ОСОБА_11 разом із працівниками поліції піднялися до квартири, двері квартири були прикриті, але не зачинені на замки. Біля квартири знаходилися працівники поліції і поняті. Вони всі разом увійшли до квартири і працівники поліції почали проводити огляд приміщення. Все відбувалося у її присутності. Коли працівники поліції ошукували зал, то відвернули килим і під ним знаходився мобільний телефон. Вони взяли мобільний телефони і поклали його на підвіконня і зняли з нього відбитки пальців. Потім телефон запакували до пакету. Потім почали складати протокол. Також, пояснила, що в квартиру вона заходила перша, потім увійшли працівники поліції та поняті. Під час проведення огляду вона постійно знаходилася поряд з працівниками поліції і бачила усі їх дії. Коли знайшли телефон, чоловік у рукавичках обережно взяв телефон і попросив дати йому аркуш. Вона витягла з альбому аркуш і надала працівнику поліції. Аркуш поклади на підвіконня і на аркуш поклали знайдений телефон, а потім зняли з нього відбитки пальців і завернули телефон у аркуш, потім почали складати протокол. Понятих було двоє: чоловік та дівчина. Брат раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі. Між нею та братом раніше були конфлікти, брат погодився дуже агресивно відносно неї та її дитини. Раніше брат проживав із дівчиною на ж/м Лівобережний. Також, пояснила, що коли вона увійшла до квартири, то двері не були закриті на замки, ключі від квартири лежали на столі. Відбиток пальця з телефону відзняли на ліпку стрічку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З обвинуваченим ОСОБА_2 він особисто не знайомий, бачить його вперше. 24 червня 2018 року, приблизно о 16.30 год., коли він знаходився на вулиці біля свого будинку, де до нього підійшли працівники поліції і попросили побути понятим при огляді квартири, зазначивши, що пограбували сусіда. До квартири першою зайшла сестра обвинуваченого, потім увійшли працівники поліції, він, а також ще одна дівчина - понятий. Сестра обвинуваченого підписала якісь документи і працівники поліції почали проводити огляд. Коли були в залі, то відвернувши килим на підлозі, знайшли мобільний телефон, поклали його на аркуш паперу. Потім за допомогою ліпкою стрічки зняли відбитки пальців з телефону. Потім працівники поліції склали протокол, який він підписав. Як запаковували телефон, він не пам`ятає. Коли вони підійшли до квартири, то двері квартири були прикриті, але не закриті на замки. Другий понятий була дівчина з сусіднього під`їзду, він з нею знайомий.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Обвинуваченого ОСОБА_2 вона знає, ще коли він був дитиною, він проживає з ними в одному дворі, у сусідньому будинку. Ніяких відносин з ОСОБА_2 а ні вона, а ні її син ОСОБА_4 не підтримують. ОСОБА_4 є її сином, він проживає разом із нею за вказаною адресою. Вона є законним представником свого сина, який є інвалідом. 24.06.2018 року приблизно о 15.00 год. вона знаходилася дома, попросила сина сходити до магазину. Він взяв гроші і вийшов з квартири, при ньому був мобільний телефон. Ліфт в них не працює і він пішов по сходах. Вони проживають на 6 поверсі. Приблизно через 5 хвилин син повернувся додому і повідомив, що ОСОБА_2 витягнув у нього з кишені шортів мобільний телефон і гроші 220 грн. Зі слів сина це відбулося на площадці між 2-3 поверхами, ОСОБА_2 вдарив його по обличчю, забрав у нього з кишені телефон Samsung GT-S5610 сірого кольору у красному чохлі та гроші. Вона відразу ж побігла по сходах на вулицю і бачила, як ОСОБА_2 заходить до себе в під`їзд. Вона підбігла до під`їзду, відразу викликала поліцію і залишилася там же біля під`їзду, караулити ОСОБА_2 , якщо він раптом вийде, щоб не втік. Найближчим часом, хвилин через 5, приїхали працівники патрульної поліції, вона розповіла їм про обставини злочину. Разом із нею, до приїзду поліції знаходився її син. Коли працівники поліції приїхали, то вони всі разом пішли до квартири ОСОБА_2 . Вона показала патрульним, де мешкає ОСОБА_2 . Потім вона разом із сином спустилися на перший поверх, а працівники поліції залишилися біля дверей квартири ОСОБА_2 . Потім працівники поліції вийшли з під`їзду з ОСОБА_2 , який вже був у кайданках. Чохол пізніше знайшли працівники поліції в урні. Все це, що сталося бачили бабусі, які знаходилися на лавці біля під`їзду. Вона ще питала в них номер квартири ОСОБА_2 . За час сумісного проживання у одному дворі ніяких конфліктів між ними та ОСОБА_2 ніколи не було.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні суду пояснив, що він працює патрульним поліцейським УПП в Дніпропетровській області. З обвинуваченим він особисто не знайомий, бачив його один раз при затриманні останнього за вчинення злочину. 24.06.2018 року приблизно о 15.00 год. він, знаходячись на чергуванні в складі екіпажу №701, отримали виклик про те, що даний громадянин побив потерпілого та забрав його особисті речі, а саме мобільний телефон та гроші приблизно 200 грн. При цьому, заявник назвав дані обвинуваченого та адресу місця проживання обвинуваченого. Прибувши до обвинуваченого ОСОБА_2 до додому, останній відчинив двері квартири, але в приміщення не впустив, пояснивши, що це квартира його сестри. ОСОБА_2 вийшов з квартири на сходневий майданчик, потерпілий вказав на нього, як на чоловіка, який його пограбував. ОСОБА_2 поводився агресивно і вони одягли йому кайданки. Потім прихали працівники СОГ, які збирали матеріали. Йому відому, що у обвинуваченого були знайдені гроші, а в квартирі знайшли телефон. В квартиру працівники патрульної поліції не заходили, оскільки як їм повідомили, власницею квартири є сестра обвинуваченого. ОСОБА_2 погодив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, виражав явну непокору до поліцейських і тому вони одягли кайданки, після чого вивели на вулицю до патрульної машини. Двері квартири закрив сам ОСОБА_2 , на замок чи ні, йому не відомо. ОСОБА_2 почав вести себе неадекватно і агресивно, коли потерпілий вказав на нього, як на особу, яка його пограбувала. Як вилучалися гроші у обвинуваченого він не бачив.

Від допиту інших свідків в судовому засіданні, прокурор відмовився.

Крім показань свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Шаповал О.В. від 24.06.2018 року, згідно якого 24.06.2018 року приблизно о 15.30 год. екіпаж 651 у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , отримали виклик про грабіж по вул.Челябінська, 6 в м.Дніпро. Прибувши на місце. Зустрілися з заявником, який повідомив, що знайомий йому громадянин ОСОБА_2 , 1989 року народження, вдаври заявника по обличчю і заволодів його телефоном Samsung та грошима приблизно у сумі 200 грн. ОСОБА_2 було доставлено до Чечелівського ВП для з`ясування обставин (а.п.6);

- протоколом прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.06.2018 року, в якому потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що 24.06.2018 року приблизно о 15.10 год. ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні під`їзду будинку АДРЕСА_3 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон Samsung та грошу у сумі 220 грн.. Після чого, з викраденим майном втік, завдавши ОСОБА_4 матеріальну шкоду (а.п.7);

- протоколом огляду місця події від 24.06.2021 року, з фототаблицею, згідно якого, під час проведення огляду в приміщенні квартири АДРЕСА_6 працівниками поліції в кімнаті було виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , сірого кольору з сім-карткою «Київстар» (а.п.9-10);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №1963/18 від 09.07.2018 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 станом на 24.06.2018 року, становила 308 гривень (а.п.62-65);

- висновком експерта №26/4.6/783 від 06.07.2018 року, згідно якого слід пальця руки розміром 21x12мм скопійований на липку стрічку розміром 54x49мм, який виявлений та вилучений 24.06.2018 року, з мобільного телефону Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який знаходився в квартирі АДРЕСА_6 , залишений безіменним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.81-87);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.07.2018 року, з фото таблицею, за участю потерпілого ОСОБА_4 , який, в присутності двох понятих, знаходячись на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на місці показав та розказав про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, що мало місце 24 червня 2018 року приблизно о 15.10., а саме як ОСОБА_2 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, вдарив ОСОБА_4 по обличчю і відібрав у нього мобільний телефон Samsung та грошу в сумі 220 грн., після чого ОСОБА_2 з викраденим майном втік вниз по сходах (а.п.113-115);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 10.07.2018 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 в присутності двох понятих, серед представлених йому мобільних телефонів, впізнав належний йому мобільний телефон Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який 24.06.2018 року в нього викрав ОСОБА_2 (а.п.116-117);

- постановою про визнання речовими доказами від 10 липня 2018 року, згідно якої визнано речовим доказом мобільний телефон Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , а також грошові кошти в сумі 109 грн. (а.п.67);

- постановою про визнання речовими доказами від 10.07.2018 року, згідно якої визнано речовим доказом один слід пальця руки та дактилокартку ОСОБА_2 (а.п.89).

Крім того, в якості письмових доказів за клопотанням прокурора Медведовського О.Ю. в судовому засіданні був оголошений протокол повторного допиту потерпілого ОСОБА_4 від 10.07.2018 року, допитаного слідчим в присутності законного представника потерпілого ОСОБА_1 , лікаря-психіатра Кунік Н.Л., згідно якого він - ОСОБА_4 проживає за вказаною адресою: АДРЕСА_5 зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він є інвалідом другої групи у зв`язку із чим він отримує пенсію в сумі 1400 грн. на місяць. Офіційно ніде не працюю. 24.06.2018 року приблизно о 15.05 год. він вийшов зі своєї квартири. Яка розташована на 6 поверсі з метою піти до магазину, купити продуктів. Вийшовши з квартири, він попрямував вниз по сходах. Коли він проходив на сходовому майданчику між 3 та 2 поверхом, він зустрів раніше своїх знайомих ОСОБА_15 , який проживає по АДРЕСА_7 , інших анкетних дание, не пам`ятає, а також ОСОБА_16 , який проживає на 9 поверсі по АДРЕСА_3 . Як йому здалося, зазначені особи перебували в стані алкогольного сп`яніння. Побачивши його, ОСОБА_17 почав наближатися до нього, а ОСОБА_18 перешкоджав йому, не підпускаючи до нього і казав, щоб ОСОБА_19 його не чіпав. Через кілька хвилин ОСОБА_18 пішов вгору по сходах до себе в квартиру. В цей час приблизно о 15.10 год. ОСОБА_19 підійшов до нього і без всяких причин завдав удар долонею йому по правій щоці, від нанесеного удару, йому була заподіяна фізична біль, але тілесних ушкоджень йому спричинено не було. Відразу після цього, ОСОБА_19 дістав з правої кишені, одягнутих на ОСОБА_4 шортів, його мобільний телефон Samsung GT- НОМЕР_2 , а з лівої кишені, надягнутих на ОСОБА_4 шортів його грошові кошти в сумі 220 грн. Забравши його майно, ОСОБА_19 спустився вниз по сходах, вийшов з під`їзду будинку, а ОСОБА_4 повернувся додому і розповів матері, що ОСОБА_19 забрав в нього телефон та гроші. Відразу після цього, мати викликала поліцію. Хоче додати, що з ОСОБА_20 він знайомий на протязі 20 років, раніше з ним ніяких конфліктів не виникало. Мобільний телефон Samsung GT- НОМЕР_2 він придбав в квітні 2016 року за 600 грн., вказаний телефон Samsung GT-S5610 з врахуванням б/у оцінює в 400 грн. В мобільному телефоні знаходилася сім-картка оператору «Київстар» (м.т. НОМЕР_3 ), яка матеріальної цінності для нього не представляє, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 16 грн. Загальна сума спричиненого йому збитку складає 636 грн. Просить органі поліції притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_21 за викрадення його мобільного телефону Samsung GT- НОМЕР_2 та грошових коштів в сумі 220 грн. (а.п.111-112) та оголошений протокол повторного допиту потерпілого ОСОБА_4 від 24.07.2018 року, проведеного в присутності законного представника потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого - захисника Горб Ю.В., лікаря Чернякової В.Д. (а.п.124-125), який є аналогічним протоколу повторного допиту потерпілого ОСОБА_4 від 10.07.2018 року.

Неможливість проведення допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_22 , який є інвалідом ІІ групи, жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ОСОБА_20 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_2 отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України порядку, є належні та допустимі, тому суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або доказів та відомостей, які стосуються особи обвинуваченого не має.

Ствердження стороною захисту адвокатом ОСОБА_23 , що протокол огляду місця події від 24.06.2018 року є недопустимим доказом по справі, оскільки проведений слідчим з порушенням КПК України, без здійснення відеофіксації, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Огляд місця події – це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. Таким чином, при наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правлпрушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення.

Суд вважає досліджений вищезазначений протокол огляду місця події від 24.06.2018 року належним, допустимим та достатнім, для встановлення обставин справи. У протоколі відповідною процесуальною особою слідчим, були зазначені факти та обставини, які мають значення для кримінального провадження. Всі учасники слідчих дій посвідчили відповідність змісту протоколу виконаним діям своїми підписами. Відповідно протокол має доказове значення. Крім того, суд вважає, що відсутність відеозапису у матеріалах справи, який є невід`ємною частиною протоколу огляду місця події злочину, не є безумовною підставою для визнання отриманих під час огляду доказів недопустимими. При цьому, вказаний огляд проводився за допомогою фотозйомки, що підтверджується фототаблицею, доданою до вказаного протоколу. У зв`язку з чим, суд приймає до уваги зазначений протокол огляду як належний і допустимий доказ.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , що вказаний злочин він не скоював, мобільний телефон та гроші у потерпілого не забирав, суд розцінює, як обрану останнім лінію захисту і бажання будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинення ним умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, і вважає, що показання обвинуваченого не впливають будь-яким чином на доведеність його вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння або на кваліфікацію вчиненого, тому суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2 .

Так, надані обвинуваченим покази у судовому засіданні, що він не причетний до скоєння вказаного кримінального правопорушення, спростовуються оголошеними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_4 , допитаного під час досудового розслідування, які не змінювалися, під час досудового розслідування. Обставини та причини щодо можливої обмови потерпілим – обвинуваченого, судом не встановлено.

Також, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 10.07.2018 року, з фототаблицею, за участю потерпілого ОСОБА_4 , який, в присутності двох понятих, знаходячись на сходинковому майданчику між другим та третім поверхами будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на місці показав та розказав про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, що мало місце 24 червня 2018 року приблизно о 15.10., а саме як ОСОБА_2 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, вдарив ОСОБА_4 по обличчю і відібрав у нього мобільний телефон Samsung та грошу в сумі 220 грн., після чого ОСОБА_2 з викраденим майном втік вниз по сходах.

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків поняті ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , власниця квартири ОСОБА_11 , які були присутні під час огляду, проведеного 24.06.2018 року в квартирі АДРЕСА_6 , де проживає обвинувачений ОСОБА_2 , підтвердили факт виявлення працівниками поліції кімнаті під килимом на підлозі мобільного телефону Samsung GT- НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_4 .

Також, вина обвинуваченого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , які були допитані в судовому засіданні.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого, даними в судовому засіданні, оскільки його показання не зайшли свого підтвердження під час судового розгляду, повністю спростовуються об`єктивною сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не мають протиріч.

При цьому слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і скоїла новий аналогічний злочин за ч.2 ст.186 КК України, маючі не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому Законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за обставинами, викладеними у вироку, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів, а також вчинення кримінального правопрушення щодо особи з інвалідністю.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення ним нових злочинів обвинуваченому необхідно призначити покарання виключно у виді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 24 червня 2018 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України. На підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року ОСОБА_2 обраний запобіжний захід - тримання під вартою.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданої довідки та звіту.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання: 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_24 відраховувати з дня затримання - з 24 червня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_24 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази: мобільний телефон Samsung GT-S5610, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у законного представника потерпілого Бондаренко Н.М. - повернути власнику ОСОБА_25 ; грошові кошти в сумі 109 грн., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Чечелівського ВП ДВП (квитанція №1988) – повернути законному власнику; один слід пальця руки та дактилокартку ОСОБА_2 , які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП (квитанція №1992)-знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення судово-товарознавчої експертизи № 1963/18 від 09.07.2018 року у розмірі 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 26/4.6/783 від 06.07.2018 року у розмірі 1144,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик