Ухвала суду № 97270503, 28.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5966/21

Провадження № 2-з/638/293/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Харків

суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Щепіхіна В.В., розглянувши матеріали заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КАПІТАЛ ІНЖІРІНГ» про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду знаходиться справа за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КАПІТАЛ ІНЖІРІНГ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В порядку ст.152 ЦПК України до суду надійшла заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КАПІТАЛ ІНЖІРІНГ» про забезпечення зазначеного позову.

Заявник просить забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: квартира що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та належить Поповій 1.0 на праві приватної власності за договором купівлі-продажу квартири № 870 від 07.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Под Дубною Ю.В.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.03.2020р. між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» було укладено Договір №l-UA-EA-2020-01-23-000018-b про відступлення прав вимоги. Згідно Додатку №1 до договору Новий кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ», набуло всі права кредитора та іпотекодержателя, зокрема, за кредитним договором №КЗИПФ/1011620.1 від 15 травня 2013 року та іпотечним договором від 15 травня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Н.О., зареєстрованим в реєстрі за №2457, що укладені між Банком та ОСОБА_1 . Також, 23.03.2020 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» було укладено Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 221, відповідно до якого на умовах даного Договору, Договору про відступлення прав вимоги №l-UA-EA-2020-01-23- 000018-b від 23.03.2020 року та на підставі Протоколу електронного аукціону Первісний іпотекодержатель (ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК») передає (відступає) Новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором від 15 травня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Н.О., зареєстрованим в реєстрі за №2457, що укладений між Банком та ОСОБА_1 .

Новим кредитором було надіслано до боржника повідомлення про відступлення прав вимоги від 24.03.2020 №15-35/240320 з проханням виконати усі зобов`язання за Кредитним договором на користь нового кредитора шляхом перерахування коштів. Проте, боржником ОСОБА_1 вказані вимоги нового кредитора не виконані. Всупереч чинному законодавству, ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Іпотечному договору КЗИПФ/1011620.1 від 15 травня 2013 відповідачем 1 ОСОБА_1 було передано предмет іпотеки у власність третіх осіб.

Також, заявник зазначає, що Дзержинським районним судом м. Харкова по цивільній справі № 234/15207/15-ц про стягнення заборгованості за Кредитним договором, забезпеченням якого є Іпотечний договір, за позовною заявою ПАТ «Український бізнес банк» (Первісний Іпотекодержатель) до ОСОБА_1 (Іпотекодавець), ухвалено рішення від 29.04.2021р., яким стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» 854 962,98грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КЗИПФ/1011620.1 від 15 травня 2013 року, в тому числі заборгованості по тілу кредиту 744 530, 20 грн., заборгованості за відсотками 92 922,70 грн., заборгованості по комісії - 17 440,00 грн.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вважає, що може постати неможливість або дуже серйозне ускладнення щодо реалізації предмету іпотеки, а також неможливість повного виконання рішення суду. Так, зокрема ОСОБА_2 (відповідач 2) під час розгляду даної справи може відчужити вищезазначену квартиру третій/ім особі/ам та/або передати її в забезпечення виконання інших зобов`язань, шо призведе до неможливості/ускладнення виконання рішення суду. Інше майно, зареєстроване належним чином, за рахунок якого позивач міг би звернути стягнення в погашення затвердженої судом заборгованості, у ОСОБА_1 відсутнє.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову та доданих до неї доказів, дійшов наступного висновку.

В постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки від 15 травня 2013 року, відповідно до якого Іпотекодавець (Відповідач 1), з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Основним договором, передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 131,1 кв.м., житловою площею 66.7 кв.м..

Між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» було укладено Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 221. Відповідно до зазначеного договору первісний іпотекодержатель (ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК») передав (відступив) новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором від 15 травня 2013 року, що укладений між Банком та ОСОБА_1 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі №234/15207/15-ц задоволено на користь заявника ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № КЗИПФ/1011620.1 від 15 травня 2013 року , укладеним між Банком та ОСОБА_1 ..

Заявник звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідача 1 по справі) та ОСОБА_2 (відповідача 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_2 ), що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири №870 від 07.10.2019, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.

У заяві про застосування заходів забезпечення вказаного позову шляхом заборони певним особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири, заявник обґрунтовує, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, у разі прийняття такого рішення на користь заявника. Він вважає, що ОСОБА_2 під час розгляду даної справи може відчужити вищезазначену квартиру третім особам або передати її в забезпечення виконання інших зобов`язань, шо призведе до неможливості/ ускладнення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України такий вид забезпечення як заборона вчиняти певні дії передбачений Кодексом, проте, суду необхідно з`ясувати відповідність заявленого заходу забезпечення позову позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається, тобто перевірити адекватність заходу.

Суд звертає увагу, що з поданого позивачем позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та наданих до заяви про забезпечення цього позову матеріалів вбачається наявність спору між позивачем ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» та відповідачем 1 ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Натомість, ОСОБА_2 є крайнім власником купленої на підставі договору купівлі-продажу №870 від 07.10.2019 спірної квартири. Державна реєстрація права приватної власності за ОСОБА_2 на вказану квартиру відбулася 07.10.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 49047523), яку здійснив приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Поддубна Ю. В.

На момент укладення договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» №l-UA-EA-2020-01-23-000018-b від 23.03.2020р. та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави від 23.03.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 221, позивач міг та повинен був знати про зміну власника іпотечного майна, право вимоги на яке було передано йому первісним іпотекодержателем (банком ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК») на підставі укладених договорів. На час укладення зазначених договорів право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що була предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 15.05.2013 року, укладеного між первісним іпотекодержателем ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та іпотекодавцем ОСОБА_1 , вже було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Тобто, на момент проведення електронного аукціону щодо продажу майнових прав ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», у тому числі прав вимоги за кредитними договорами, позивачу могло бути відомо про порушення іпотекодавцем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором іпотеки від 15.05.2013 року в частині виведення предмету іпотеки шляхом його продажу третім особам.

З інформаційної довідки №240866457 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна за номером 58963763101 вбачається, що право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 131,1 кв.м., станом на 18.01.2021 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру 870 від 07.10.2019.

На момент набуття позивачем права вимоги за кредитним договором між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та іпотекодавцем ОСОБА_1 була чинною державна реєстрація права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , та на теперішній час в матеріалах справи відсутні докази її скасування.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. В матеріалах справи відсутні докази застосування наслідків недійсності правочину, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на спірну квартиру, що була предметом іпотеки. Також, в заяві про забезпечення позову відсутні відомості або докази про те, що відповідач 2 є заставодавцем, іпотекодавцем, поручителем або правонаступником боржника, право вимоги до якого має позивач ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ». Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність спору між ним та відповідачем 2, а також те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог позивача. Враховуючи те, що відповідач 2 ОСОБА_2 стала власницею спірної квартири ще 07.10.2019 і до цього часу (вже після купівлі права вимоги позивачем) останній не здійснював жодних дій щодо забезпечення своїх вимог до ОСОБА_1 шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири (у тому числі і при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором), суд дійшов висновку про недоведеність обставин з боку позивача, які б могли бути реальною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2019 року у справі № 554/1893/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Крім того, відповідно до положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей, які містяться в інформаційній довідці №240866457 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна за номером 58963763101, обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_2 ), яке виникло на підставі договору іпотеки серія та номер 2457 від 15.05.2013, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», припинено 15 серпня 2018 року. Підставою припинення іпотеки та, відповідно, обтяження є договір іпотеки, серія та номер 1-03 від 21.03.2018, виданий ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК».

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, у тому числі права сторін на вільне володіння, користування та розпорядження їх майном на власний розсуд.

Відповідно до висновків про застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявність дійсного спору між сторонами (позивачем та відповідачем 2), на забезпечення вирішення якого необхідно застосувати заходи. Крім того, обставини, на які посилається заявник, існували на момент набуття їм права вимоги за вищезазначеними договорами, де стороною є відповідач 1, і докази поважності та крайньої необхідності звернення саме зараз з заявою про забезпечення позову заявником не надані, рівно як і докази імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вимогам ст. ст. 12, 77, 78, ,79 81 ЦПК України ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» не надано до суду належних та допустимих доказів, що є достатніми для задоволення заяви про забезпечення позову. Враховуючи викладене, суд не може визнати застосування забезпечення позову у даному випадку законним, доцільним та співрозмірним, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: квартира що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності за договором купівлі-продажу квартири № 870 від 07.10.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Поддубною Ю.В. до набрання законної сили рішенням у даної справи – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Щепіхіна