Рішення № 97270496, 31.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4042/21

Провадження № 2-о/638/148/21

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова складі:

головуючого судді Латки І.П.

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про шлюб, заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб, заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просила суд внести зміни до актового запису про шлюб № 711 від 10 червня 1989 року, а саме внести зміни в графу «національність», «відомості про наречену» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначити національність «німкеня» з підтвердженням відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

В обґрунтування заяви зазначила, що вона народилась у м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому, у зв`язку з одруженням, змінила прізвище на ОСОБА_4 . В актовому записі про шлюб зазначено національність заявниці «росіянка». Однак вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки її мати ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження є німкенею. В подальшому її мати змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . ОСОБА_8 брат заявниці ОСОБА_9 також є німцем та громадянином Німеччини. Заявниця зазначає, що також є «німкенею» за походженням, дотримується національних німецьких традицій, підтримує відносини із родичами – німцями за національністю. З метою відновити та підтвердити свою національність як «німкені» заявниця звернулась до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Однак, враховуючи відсутність правового механізму визначення належності особи до певної етнічної спільноти, зміни до актового запису внесено не було, рекомендовано звернутись з цього питання до суду.

Заінтересована особа письмових пояснень щодо заяви не надала.

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року призначено судовий розгляд заяви у відкритому судовому засіданні.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог заяви з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено обставини, що батьками ОСОБА_10 , яка народилася в місті Харкові ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20 грудня 2018 року (а.с. 12).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00021806884 від 03 січня 2019 року батько ОСОБА_10 - ОСОБА_2 за національністю є росіянином, а мати ОСОБА_3 (а.с. 13).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00029021376 від 23 грудня 2020 року ,10 червня 1989 року ОСОБА_10 у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №711, у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Окрім того, встановлено, що у розділі «Відомості про наречену» в графі «Національність» зазначено «росіянка» (а.с. 26-28).

Матір ОСОБА_1 - ОСОБА_3 22 лютого 2019 року змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією довідки про зміну прізвища №16/682, виданою 02 квітня 2019 року відділом РАГС Швайнфурт (а.с. 18).

Відповідно до посвідчення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою Федеративної Республіки Німеччини (а.с. 19).

З відповіді Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №12759/151-04-05 від 04 грудня 2019 року вбачається, що зазначення в документах про державну реєстрацію актів цивільного стану відомостей про національність можливе у разі законодавчого врегулювання питання фіксації національності в паспорті громадянина України (вкладиші до паспорта) або визначення на законодавчому рівні іншого документа, який достовірно підтверджував би національність особи, навіть при її внесенні за бажанням (а.с. 22).

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Згідно пункту 3 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються краї корінних народів і національних меншин.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про національні меншини в Україні» відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов`язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

Окрім того, відповідно до статті 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Нормами статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» визначено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно із положеннями статей 269, 270, 300 Цивільного кодексу України право на національність є особистим немайновим правом.

Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на індивідуальність; фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

26 червня 1992 року Верховною Радою України було затверджено Постанову «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження» № 2503-ХІІ, де не передбачено визначення національності фізичної особи громадянина України, тобто з прийняттям вказаної постанови з паспорту громадянина України та свідоцтва про народження була виключена графа про національність.

За викладених обставин, на даний час нормативно-правовими актами України не передбачена можливість визначення національності громадян України у документі, який посвідчує таку особу.

Згідно із положеннями статті 293 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Наведений у статті 315 Цивільно-процесуального кодексу України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень частини 2 статті 315 Цивільно-процесуального кодексу України, у судовому поряду можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.

Згідно із пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, шо мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, шо має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Також пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд може встановити факти, які і за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.

Так, встановлення факту належності ОСОБА_1 до національності «німкеня» необхідно їй для підтвердження німецького походження, та можливості отримання в подальшому німецького громадянства.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 усвідомлює себе етнічною німкенею, враховуючи встановлені факти німецького походження її матері, а також те, що національність особи визначається відповідно до національності одного з батьків, оскільки встановлення факту належності заявника до національності «німкеня» має юридичне значення, так як заявник довела даний факт і діючим законодавством не визначено іншого порядку його встановлення, суд дійшов до висновку, що вимоги заявника законні та обґрунтовані у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги заяви про внесення змін до актового запису про шлюб № 711 від 10 червня 1989 року задоволенню не підлягають, оскільки стаття 315 ЦПК України, на підставі якої ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою, регулює правовідносини виключно щодо встановлення судом фактів, які мають юридичне значення, і не наділяє суд правом щодо зобов`язання органів державної влади вчиняти певні дії.

Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 7, 8,12, 81, 258-259, 263, 265, 273, 279, 280 ч.1, 282, 284, 288-289, 293, 294, 317, 319, 352, 352, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про шлюб, заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у в місті Харкові, Україна, має німецьке походження та за національністю є німкенею.

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.

Суддя І.П. Латка