Ухвала суду № 97269659, 31.05.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/801/21

Провадження № 2/392/647/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення за виконавчим написом, що був вчинений 1.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 3787, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕЛЛФІН" заборгованості в сумі 52444 гривні та перебуває на примусовому виконанні у Маловисківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Заява мотивована тим, що на адресу заявника надійшла постанова державного виконавця від 29.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження.

Заявник зазначає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих наисів нотаріусами та неправомірно звернено на стягнення заробітної плати, пенсії, стипендії та інші доходи боржника.

Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 64967828 представником було виявлено численні порушення вимог чинного законодавства України щодо вчинення і посвідчення виконавчого напису, що стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконавчому напису, вчиненого 1.03.2021 року.

По місцю роботи відповідача надійшла постанова від 1 березня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Заявник зазначає, що на теперішній час приватним виконавцем активно здійснюються заходи примусового виконання виконавчого напису, який оспорює позивач; у разі задоволення позову виникне необхідність у поверненні коштів, що будуть утримані із заробітної плати позивача.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно збільшити обсяг порушених прав позивача, суттєво ускладнить ефективний захист вже порушених прав та призведе до незаконного стягнення коштів позивача, що будуть утримані із заробітної плати на користь відповідача та третьої особи.

Заявник зазначив, що на його думку підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

З посиланням на положення статті 153 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Аналіз положень статей 149 – 153 ЦПК України дає підставу для висновку про те, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду

про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, та врахуванню підлягають інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також заходи забезпечення позову не повинні бути втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Пункт 6 частини першої статті 150 ЦПК України насправді передбачає забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, але лише у разі, якщо це може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Позов має немайновий характер, оскільки в позовній заяві позивач просить лише визнати виконавчий напис таким, що не підлягає та скасувати виконавче провадження.

Системний аналіз положень статей 149 – 153 ЦПК України вказує на те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, непропорційного втручання у господарські права юридичної особи.

Мотиви забезпечення позову, які заявлені позивачем, не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин законних підстав для забезпечення позову суд не вбачає.

Керуючись статей 149 - 152 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

суддя