Ухвала суду № 97265991, 27.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 травня 2021 року м. Київ № 640/812/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., перевіривши заяви представника позивача адвоката Богданової - Пуфф Т.Д. сформовані в системі "Електронний суд" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України, Миколаївської обласної державної адміністрації

про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,-

прийняв до уваги таке:

Перевіркою системи КП "ДСС" встановлено, що 29.04.2021, 18.05.2021, 26.05.2021 через підсистему "Електронний суд" від адвоката Богданової - Пуфф Тетяни Дмитрівни надійшли заяви з назвою "Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції".

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення даного клопотання, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Між тим, заявником до суду не було подано клопотання про призначення засідання в режимі відеоконференції у письмовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином клопотання не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище та позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання до суду клопотання у паперовій формі.

Суд акцентує увагу заявника на те, що на даний час ЄСІТС, яка передбачала б наявність «електронної справи», не розпочала своє функціонування.

У той же час прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" від 27.04.2021 № 1416-IX . Вказаним законом для запровадження відповідних ініціатив визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюватиметься поетапно, підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС; Положення про ЄСІТС та\або положення, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС розробляються Державною судовою адміністрацією України спільно з Вищою радою правосуддя та затверджуватимуться Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Разом з тим, станом на час надходження та розгляду відповідних заяв сформованих в підсистемі "Електронний суд" жодного модуля ЄСІТС не введено до функціонування та відповідної процедури визначено вказаним законом не здійснено.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами). У той же час, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 не встановлює порядок здійснення адміністративного судочинства, не має сили закону, а лише встановлює порядок автоматизованого розподілу справ.

Оскільки система ЄСІТС не існує, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми "Електронний суд", як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов`язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.

Таким чином, неподання відповідного клопотання у паперовій формі свідчить про недотримання вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є недоліком звернення до суду з відповідною заявою (заявами).

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відтак, зважаючи на вище наведене, на підставі зазначених норм, суд дійшов висновку про повернення заяв адвоката Богданової - Пуфф Тетяни Дмитрівни поданих через підсистему "Електонний суд" з назвою "Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції" від 29.04.2021, 18.05.2021, 26.05.2021 - без розгляду.

Поміж тим, суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості подати відповідне клопотання з дотриманням вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, в порядку визначеному статтею 195 КАСУ України.

Керуючись ст. ст. 167, 241-243, 248, 250, п. 15.1. Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Заяви адвоката Богданової - Пуфф Тетяни Дмитрівни поданих через підсистему "Електонний суд" з назвою "Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції" від 29.04.2021, 18.05.2021, 26.05.2021- повернути заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), яка може бути оскаржена в порядку ст.ст. 292-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Суддя Р.О. Арсірій