Рішення № 97265990, 19.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Київ № 640/22175/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Мороза Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач або контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві 05.07.2019 за №0050884205, №0050894205, №0050914205, №0050934205, №0050954205, №0050974205, №0050984205; №0050994205; №0051004205; №0051024205.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на допущені контролюючим органом процедурні порушення, що свідчать про протиправність проведеної перевірки і на безпідставність і помилковість висновків ГУ ДФС у м. Києві, покладених в основу оскаржуваних рішень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення вимог та стверджує про дотримання ним норм податкового законодавства як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваних рішень, які винесені на підставі встановлених під час проведення перевірки обставин, що вказували на порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, зазначено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За результатами розгляду клопотання позивача 29.11.2019 судом також постановлена ухвала, якою відстрочено ФОП ОСОБА_1 сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення у справі.

24.06.2020 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.07.2020 задоволено клопотання ФОП ОСОБА_1 та зупинено провадження у справі №640/22175/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/9915/19.

02.04.2021 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про поновлення провадження у справі За результатами розгляду цього клопотання судом 05.04.2021 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі і призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з урахуванням рішення у справі №640/9915/19, яким визнано протиправним і скасовано наказ про проведення перевірки, за результатами проведення якої було складено акт, що слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

На підставі частини першої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.05.2021 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

Так, заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

08.02.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 1563 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальне обов`язкове державне соціальне страхування» з 19.02.2019 тривалістю 5 днів по дату завершення перевірки з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного чи іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

На підставі цього наказу головним державним ревізором - інспектором проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, результати якої зафіксовані в акті перевірки №1246/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 29.05.2019 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 23,6.02946 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р.» (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків, наведених в Акті перевірки, за результатами її проведення встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства:

- пунктів 44.3, 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 з урахуванням вимог пунктів 44.3, 44.1 статті 44 Патокового кодексу України - ФОП ОСОБА_1 не надано книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- пункту 291.4 статті 291, підпункту 293.4.1 пункту 293.4 статті 293, підпункту 298.2.3.3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу Україні, що призвело до заниження суми єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму у розмірі 189074,01 грн;

- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5, пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу Україні, а саме - не подання декларації про майновий стан та доходи за 4 кв. 2016 року та 2017 рік;

- пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу Україні, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 91363,59 грн, а саме: з 01.10.2016 по 31.12.2016 на суму 15730,58 грн, за 2017 рік на суму 75633,01 грн;

- пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу Україні, а саме виплата доходів громадянам без нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 715868,22 грн, у тому числі за 2016 рік у сумі 286882,33 грн, за 2017 рік у сумі 428985,89 грн;

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_1 не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1-ДФ;

- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 161 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 - 2017 роки в розмірі 59655,68 грн, а саме: за 2016 рік на суму 23906,86 грн, за 2017 рік на суму 35748,82 грн;

- підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, а саме подання звітності з єдиного соціального внеску за 2016 рік та 2017 рік за настановленою формою;

- пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, що призвело до заниження суми нарахувань по єдиному соціальному внеску на загальну суму 125037,00 грн, а саме: за 2016 рік у сумі 23760,00 грн, за 2017 рік у сумі 101277,00 грн;

- вимог абзацу 7 пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 986513,00 грн;

- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за №265/95-ВР від 06.07.1995 - ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на загальній системі оподаткування здійснювала оптову торгівлю іншими товарами господарського призначення, розрахунок за які здійснювалися за готівку.

На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві 05.07.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0050884205, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 986513,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 246628,25 грн;

- №0050894205, яким визначено суму податкового зобов`язання з військового збору у розмірі 59655,98 грн, штрафні (фінансові) санкції - 23851,13 грн, сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України - 17029,52 грн;

- №0050914205, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом у розмірі 715868,22 грн, штрафні (фінансові) санкції - 286213,53 грн, сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України - 204354,19 грн;

- №0050934205, яким визначено суму штрафних (фінансовий) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що спл. подат. агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 510,00 грн;

- №0050954205, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1096363,11 грн, штрафні (фінансові) санкції - 274090,78 грн;

- №0050974205, яким визначено суму податкового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 91363,59 грн, штрафні (фінансові) санкції - 22840,90 грн;

- №0050984205, яким визначено суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі189074,01 грн, штрафні (фінансові) санкції - 47268,50 грн;

- №0050994205, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн;

- №0051004205, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;

- №0051024205 яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за поруш. законод. про патентув., норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів у розмірі 1,00 грн.

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулась до суду з цим позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12) та від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 ( справа № 808/1746/15), від 09.12.2020 у справі №640/14490/19.

У своїй постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду акцентує увагу на тому, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. … Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом з метою перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, ГУ ДФС у м. Києві 08.07.2019 видано наказ № 1563 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )».

Вказаний наказ був оскаржений ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку і рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного суду міста Києва від 30.10.2020 у справі №640/9915/19 вимоги позивача задоволено, визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 від 08.02.2019 № 1563.

Згідно статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Таким чином, оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є наказ від 08.07.2019 видано наказ № 1563 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )», який в судовому порядку визнаний протиправний та скасований, що є безумовною підставою для визнання протиправними спірних податкових повідомлень-рішень, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні.

Разом з тим судом враховується, що ухвалою від 29.11.2019 ФОП ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на зміст позовних вимог, позивачем при зверненні з цим позовом до суду мало бути сплачено судовий збір у розмірі 9605,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору, у розмірі 9605,00 грн слід стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На підставі викладеного та керуючись статтіями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 05.07.2019 за №0050884205, №0050894205, №0050914205, №0050934205, №0050954205, №0050974205, №0050984205, №0050994205, №0051004205, №0051024205.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень 00 коп. за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя Н.А. Добрівська