Рішення № 97265805, 26.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 травня 2021 року справа №640/1955/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 вересня 2020 року про відмову в призначенні позивачці дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 19 серпня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив у призначенні їй дострокової пенсії за віком у зв`язку із тим, що у позивачки не виникло право на призначення пенсії.

На думку позивачки, вона має право на пенсію відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки є опікуном особи з інвалідністю з дитинства, досягла встановленого законом віку та має достатній стаж.

Ухвалою від 02 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/1955/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

В матеріалах справи докази надання відповідачем відзиву на позовну заяву відсутні, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року у справі №755/10781/13-ц ОСОБА_1 призначена опікуном над малолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки від 09 червня 2020 року №928 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та їй призначено допомогу на дитину, яка перебуває під опікою, ОСОБА_3 2011 року народження, з 01 березня 2013 року по 30 вересня 2020 року.

Згідно із медичним висновком №45 про дитину-інваліда віком до 18 років від 01 серпня 2018 року ОСОБА_3 має захворювання церебральний параліч, спастичний тетрапарез G80,0; наявне захворювання відповідає Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів від 08 листопада 2001 року №454/471/516.

За результатом розгляду звернення позивачки відповідач в листі від 17 вересня 2020 року №21226-21938/К-02/8-2600/20 зазначив, що починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу зазначеного в статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач також запропонував для вирішення питання щодо призначення пенсії звернутися за призначенням пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або до органів Пенсійного фонду за місцем проживання, перебування особи із відповідною заявою.

В трудовій книжці позивачки серія НОМЕР_1 наявні такі періоди навчання та роботи з 14 вересня 1981 року по 01 березня 2004 року:

- 0 років 10 місяців 21 день - з 14 вересня 1981 року по 31 серпня 1982 року працювала в Інформаційно-обчислювальному центрі управління громадського харчування Київського міськвиконкому (записи №1-2);

- 0 років 2 місяців 16 днів - з 16 жовтня 1984 року по 31 грудня 1984 року працювала в НДЧ Київського держуніверситета (записи №3-4) (під час навчання);

- 0 років 2 місяці 0 днів -з 01 березня 1985 року по 30 квітня 1985 року працювала в НДЧ Київського держуніверситета (записи №5-6) (під час навчання);

- 0 років 2 місяці 6 днів -з 26 червня 1985 року по 31 серпня 1985 року працювала на підприємстві №13 ГУГК (записи №7-8) (під час навчання);

- 0 років 2 місяці 0 днів -з 01 листопада 1985 року по 31 грудня 1985 року працювала в НДЧ Київського держуніверситета (записи №9-10) (під час навчання);

- 0 років 3 місяці 16 днів -з 04 червня 1986 року по 19 вересня 1986 року працювала в Науково-редакційному картосоставляючому підприємстві ПКО, «Картографія» ГУГК при Раді Міністрів СРСР (записи №11-11) (під час навчання);

- 04 роки 10 місяців 01 день - з 01 вересня 1982 року по 01 липня 1987 року навчалася на денному відділенні географічного факультету Київського державного університету (записи №12-13);

- 0 років 10 місяців 20 днів - з 06 серпня 1987 року по 25 червня 1988 року працювала на підприємстві №13 ГУГК (записи №14-16);

- 02 роки 11 місяців 10 днів - з 22 липня 1988 року по 01 липня 1991 року працювала на державній компанії по іноземному туризму;

- 02 роки 11 місяців 1 день - з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2004 року працювала в ТОВ «Сіті»;

- 0 років 06 місяців 05 днів - з 30 січня 2005 року по 03 серпня 2005 року отримувала допомогу по безробіттю.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Пунктом третім частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Отже, право на дострокову пенсію мають, зокрема, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку після досягнення 50 років для матері та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Таким чином, для виникнення у жінки права на дострокову пенсію необхідно дотримання сукупності таких вимог: 1) бути матір`ю особи з інвалідністю з дитинства; 2) виховати таку дитину до шестирічного віку; 3) досягти віку 50 років; 4) мати страховий стаж не менше 15 років.

Як встановив суд, позивачка є опікуном особи з інвалідністю з дитинства з 18 червня 2013 року.

Права та обов`язки опікуна визначені статтею 249 Сімейного кодексу України, а саме, опікун:

- зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти;

- має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;

- має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;

- не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

- цивільні права та обов`язки опікуна встановлюються Цивільним кодексом України.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що опікуни не прирівняні в правах до батьків дитини, а тому твердження позивачки, що пункт третій частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо кола осіб, які мають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є необґрунтованим.

Крім того, однією із умов виникнення права на дострокову пенсію є виховання особи з інвалідністю з дитинства до шестирічного віку, тобто матір або батько має виховувати дитину з інвалідністю від народження до шестирічного віку.

Як встановив суд, позивачка призначена опікуном ОСОБА_2 з інвалідністю з дитинства після досягнення ним 1 року 8 місяців, а отже, вона не виховувала його від народження.

Суд також звертає увагу, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці позивачки, її страховий стаж складає 12 років 11 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення дострокової пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачці дострокової пенсії за віком відповідно до пункту третього частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивачки до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії з наданням необхідних документів, а тому відповідь відповідача від 17 вересня 2020 року на звернення позивача не є рішенням про відмову в призначенні позивачці дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а носить консультаційний характер.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність його поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачці у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко