Рішення № 97263772, 21.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року Справа № 280/1376/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - УСЗН ЗМР по Шевченківському району, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахування та не виплати позивачу суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2015 року, 05 травня 2016 року, 05 травня 2017 року, 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 року відповідно з урахуванням вже виплачених сум;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, здійснити перерахунок та виплату суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня 2015 року, 05 травня 2016 року, 05 травня 2017 року, 05 травня 2018 року, 05 травня 2019 року, 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 року відповідно з урахуванням вже виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня, однак ця допомога виплачена у 2015-2020 роках у розмірі, що відповідає розміру, встановленому постановами Кабінету Міністрів України. Враховуючи, що Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018(3393/18) вважає таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) окрема положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на думку позивача, розмір отриманої нею одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам чинного законодавства. Вказує, що у жовтня 2020 року звертався до УСЗН ЗМР по Шевченківському району із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, однак у задоволенні заяви було відмовлено, про що свідчить лист-відповідь №К-1666 від 24.11.2020. З огляду на зазначене, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 22.02.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії вирішено повернути на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахування та не виплати позивачу суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2015-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2015-2019 року відповідно з урахуванням вже виплачених сум та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, здійснити перерахунок та виплату суми разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2015-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на перше січня 2015-2019 року відповідно з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог ухвалою судді від 22.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 13 квітня 2021 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №21282), у якому пояснює, що спір, який виник між Управлінням та позивачем, пов`язаний із реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який на сьогодні є чинним, норми якого не визнані неконституційними. Зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» виплату разової грошової допомоги управління соціального захисту здійснює згідно із списками, наданими військовими формуваннями, військоматом, пенсійними фондами та іншими організаціями. Вказує, що у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 жодною з перелічених організацій не надано до відповідача інформацію стосовно позивача щодо перерахування разової грошової допомоги до 5 травня. Таким чином, вважає, що відповідальність за ненадання у списках ОСОБА_1 лежить на організації, яка відповідно до вказаної постанови повинна була надати до управління відповідну інформацію, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 16 квітня 2015 року Головним управлінням Національної гвардії України.

23 жовтня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2015-2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, який передбачений частиною 5 статті 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У відповідь на цю заяву УСЗН ЗМР по Шевченківському району листом від 24.11.2020 №К-1666 повідомило, що у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»" жодна з перелічених організацій не надала до управління інформацію стосовно позивача щодо перерахування грошової допомоги до 5 травня, що також підтверджується наданою позивачу довідкою №4577 від 24.11.2020.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у виплаті позивачу грошової допомоги до 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні №3-р/2020 від 27.02.2020 у справі №14-247/2018(3393/18), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 5 Закону №3551-XII встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України).

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII, відповідно до частини 5 якої (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови. Зокрема, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1390 гривень.

Водночас, Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно із частиною 1 статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Отже, наведеними правовими нормами чітко визначено розмір разової грошової допомоги, яка виплачується учасникам бойових дій та державні органи, які здійснюють виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Тобто, Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача є органом, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня.

Разом із цим, пунктами 2, 3 Постанови №112 установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах. Міністерству фінансів і Державній казначейській службі забезпечити до 6 квітня 2020 року перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування регіональним органам соціального захисту населення з метою виплати грошової допомоги.

Тобто, законодавцем покладено обов`язок на уповноважені органи подати органам соціального захисту населення до 23 березня 2020 року перелік осіб, які мають право на одержання грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а тому управління соціального захисту населення та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати нарахування та виплату вказаної допомоги. При цьому УСЗН ЗМР по Шевченківському району, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків, на підставі отриманого переліку осіб, які мають право на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня. Самостійно визначати осіб, які мають право на отримання грошової допомоги до 05 травня, центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не уповноважений.

Однак, з матеріалів справи встановлено, що у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 жодною з перелічених організацій не надано до відповідача інформацію стосовно позивача щодо перерахування разової грошової допомоги до 5 травня, у зв`язку із чим разова грошова допомога позивачу як учаснику бойових дій у 2020 року відповідачем нарахована та виплачена не була, про що позивача було повідомлено у листі-відповіді на його звернення від 23.10.2020, а також надано відповідну довідку №4577 від 24.11.2020.

Доказів отримання відповідачем списку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги до 05 травня (із зазначенням прізвища, імені, по-батькові позивача), та доказів отримання позивачем щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у меншому розмірі, матеріали справи не містять.

У такому випадку, відповідно до частини 3 статті 17-1 Закон Закону №3551-XII та підпункту 4 пункту 1 Постанови №112 передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Проте, у матеріалах адміністративної справи відсутні також докази того, що позивач у строк до 30 вересня 2020 року звертався за отриманням разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що УСЗН ЗМР по Шевченківському району не порушено право позивача на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у належному розмірі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37573780) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак