Рішення № 97263705, 17.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2328/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Попович М.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача - адвоката Марина Віктора Георгійовича;

відповідач - Офіс Генерального прокурора - представник - Роман Михайло Степанович;

відповідач - Друга кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора - представник - не з`явився;

відповідач - Закарпатська обласна прокуратура - представник - Роман Михайло Степанович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправними дії та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вулиця Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вулиця Різницька, 13/15), Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967), в якому просить: "1. Відкрити провадження у даній справі; 2. Здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом у судове засідання сторін; 3. Визнати протиправними (незаконними) дії Офісу Генерального прокурора, дії та рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора щодо ОСОБА_1 з питань проведення стосовно останнього другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та скасувати рішення кадрової комісії № 2 - від 09.04.2020 № 305 "Про неуспішне проходження Прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки"; 4. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ прокурора Закарпатської області від 28.04.2020 № 171 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, за п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру"; 5. Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури Закарпатської області на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державною бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область яку він займав станом на 30.04.2020, або рівнозначній посаді, яку останній займав станом на 30.04.2020; 6. Стягнути і прокуратури Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 02909967, вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.04.2020 по день набрання рішенням суду в даній справі законної сили; 7. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури Закарпатської області па посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область яку я займав станом на 30.04.2020 рік та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеною прогулу у розмірі за один місяць; 8. Розгляд справи здійснювати у судовому засіданні за викликом сторін. Про час та дату розі ляду справи повідомити сторони.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання було допущено заміну відповідача в порядку статті 52 КАС України, а саме: Прокуратуру Закарпатської області на правонаступника - Закарпатську обласну прокуратуру.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання було прийнято до розгляд заяву позивача про зміну предмету позову від 21 вересня 2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 2006 року по 30 квітня 2020 року безперервно працював в органах прокуратури України на різних посадах. Наказом прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 № 171к позивача було звільнено з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, на підставі статті 51 частини 1 пункту 9 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року, однак не вказано конкретної підстави. Підставою видання наказу зазначено рішення кадрової комісії № 2 від 09 квітня 2020 року № 305. Зазначає, що рішення кадрової комісії, наказ про звільнення та загалом дії Офісу Генерального прокурора щодо організації процесу атестації є протиправними, необґрунтованими та дискримінаційними, такими, що порушують конституційні права позивача, а тому, підлягають визнанню протиправними. Оскільки рішення кадрової комісії № 305 від 09 квітня 2020 року прийнято за відсутності відомостей про надані позивачем відповіді, виключно у зв`язку з фіксацією у відомості результатів тестування на сумнівному програмному забезпеченні, правильність яких не перевірялась, більше того її і неможливо було перевірити в зв`язку з відсутністю матеріалів, що зовсім не відповідає критеріям прозорості та публічності, обґрунтованості та безсторонності які мають вирішальне значення для його прийняття, без належних достовірних даних. Також позивач вказує на невмотивованість та необґрунтованість рішення комісії про неуспішне проходження ним атестації, а також на відсутність підстав для звільнення відповідно до статті 51 частини 1 пункту 9 Закону України "Про прокуратуру", оскільки не мали місця ані ліквідація, ані реорганізація органу прокуратури, а також не було скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

На адресу суду від представника Закарпатської обласної прокуратури надійшов відзив на позов, де вказано, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. Таку позицію обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджений Генеральним прокурором. Як зазначає відповідач, пунктом 10 вказаного розділу передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджено наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року. На підставі заяви позивача його було допущено до проходження атестації прокурорів. Відтак, усі наведені позивачем твердження слід оцінювати критично, оскільки мотиви якими він обґрунтовує протиправність та необхідність скасування спірного наказу, фактично свідчать про його незгоду із положеннями Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури", які, на його думку, порушують права та гарантії позивача, що визначені Кодексом законів про працю та Конституцією України. Відповідно до зазначених норм позивач свідомо прийняв участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на умовах і в порядку, встановлених вищевказаними нормативними актами. Проте за його результатами набрав 92 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим не був допущений до етапу проходження співбесіди. З огляду на це, кадровою комісією № 2 згідно з положеннями пунктів 13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пункту 5 розділу II Порядку № 221 прийнято рішення від 09 квітня 2020 року № 305 про неуспішне проходження позивачем атестації, що стало підставою для видачі прокурором Закарпатської області наказу від 28 квітня 2020 року № 171к. З приводу доводів позивача щодо відсутності факту ліквідації чи реорганізації Генеральної (у тому числі регіональної) прокуратури, скорочення кількості прокурорів органу прокуратури під час його звільнення, що свідчить про безпідставність такого звільнення, то відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" №113-ІХ звільнення прокурорів за статтею 51 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про прокуратуру" здійснюється за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 підпунктами 1-4 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" №113-IX. При цьому, такої умови, як прийняття Генеральним прокурором рішення про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури вказаним пунктом не передбачено. А відтак, на думку представника відповідача, юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі статті 5 частини 1 пункту 9 Закону України "Про прокуратуру" є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. З огляду на викладене, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню..

На адресу суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що пунктом 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" № 113-IX передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки встановлено наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 та становить 93 бали. Позивачем успішно складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Водночас за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрав 92 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Зазначає також, що доводи позивача про можливу некоректну роботу комп`ютерної техніки не відповідають фактичним обставинам справи. Так, під час складення тестування та безпосередньо після нього позивач зі скаргами до членів кадрової комісії не звертався, що свідчить про відсутність у позивача будь-яких претензій, зауважень чи звернень до членів комісії у день складання іспиту з приводу роботи комп`ютерної техніки у дань складання іспиту. Щодо доводів позивача про те, що звільнення проведено в порушення вимог Кодексу законів про працю України, представник відповідача вказує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX внесені зміни до статей 32, 40 Кодексу законів про працю України. Згідно із статтею 32 частиною 5 Кодексу законів про працю України переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус. Відповідно до статті 40 частини 5 Кодексу законів про працю України особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пункту 1 частини 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини 2 статті 40, статей 42, 42-1, частини 1-3 статті 49-2, статті 74, частини 3 статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус. Також статтею 51 частиною 5 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, переважного права на залишення на роботі, переважного права на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та період відрядження. Таким чином, норми Закону України "Про прокуратуру" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX, які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, у тому числі з адміністративної посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі Кодексу законів про працю України. З огляду на викладене, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач - Друга кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з`явився (не забезпечила явку свого представника) та не повідомила суд про причини такої неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 2006 року по квітень 2020 року безперервно працював в органах прокуратури України на різних посадах, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (Т. 1 а.с.а.с. 86-89).

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX (далі по тексту - Закон України № 113-IX), відповідно до якого усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації на підставі Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 03.10.2019 року № 221 (далі по тексту - Порядок № 221).

Так, позивачем 10 жовтня 2019 було подано заяву про намір пройти атестацію за процедурою, що була визначена Порядком № 221 (Т. 1 а.с. 196).

Наказом Офісу Генерального прокурора № 78 від 07 лютого 2020 року Генеральним прокурором створено другу кадрову комісію з тестування прокурорів регіональних прокуратур, головою якої призначено В.Касько (Т.1 а.с.а.с. 189, 190).

Відповідно до графіку, позивач 03 березня 2020 повинен був проходити іспит в групі № 1 за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 406, та яким передбачено складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (з 08.30-09.15 - реєстрація, 09.15- 09.30 - інструктаж, 09.30 - 11.10 - тестування) (Т. 1 а.с.а.с. 62-77).

Так, 03 березня 2020 позивачем відповідно до встановленого графіку прийнято участь в атестації прокурорів регіональних прокуратур, яке відбувалось у місті Києві, куди такого офіційно було відряджено.

Відповідно до відомості про результати тестування на звання та вміння застосування закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, позивачем складено та набрано прохідний бал (86 балів), чим перевірено його професійну компетентність (Т. 1 а.с. 197).

За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивачем набрано 92 балів (Т. 1 а.с. 198).

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Наказ Генерального прокурора "Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту" № 105, опублікований на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, який визначає 93 бали як прохідний датований 21 лютого 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 56, 57).

05 березня 2020 року позивач звернувся до кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур щодо повторного проходження другого етапу тестування мотивуючи тим, що у нього було погане самопочуття протягом останніх декількох днів до тестування, а також у день тестування. Він свідомо не звертався в офіційному порядку до лікарів для оформлення листка непрацездатності, оскільки мав намір проходити тестування у визначеному наказом порядку (Т. 1 а.с. 78).

Згідно протоколу № 5 від 09 квітня 2020 року кадровою комісією № 2 було встановлено список осіб, в тому числі і позивача, які 3 в 5 березня 2020 року не пройшли іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички, набравши менше 93 балів 03 березня 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 220-239).

За результатами проведення атестації прокурорів кадровою комісією № 2 прийнято рішення від 09 квітня 2020 року № 305 "Про неуспішне проходження Прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" (Т. 1 а.с.а.с. 18, 240).

У рішенні зазначено, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 92 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження співбесіди. При винесення даного рішення кадрова комісія керувалася пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення Закону України "№ 113-IX та пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221. У зв`язку з цим позивач не пройшов атестацію.

На підставі вказаного рішення наказом прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 № 171к ОСОБА_1 звільнено із посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, за статтею 51 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року (Т. 1 а.с. 15).

Відповідно до листа прокуратури Закарпатської області № 19-353 вих-20 від 29 травня 2020 року у період з 02 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року зміна структури та скорочення штатної чисельності прокуратури Закарпатської області, у тому числі посад прокурорів та посад державної служби не відбувалось (Т. 1 а.с. 94).

Разом з тим, судом встановлено, що з 24 квітня 2020 року по 04 травня 2020 року та на момент звільнення позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АКА № 057832, виданим Комунальним некомерційним підприємством Ужгородським міським центром первинної медико-санітарної допомоги, вул. Грибоєдова, 20В (Т.1 а.с. 93).

Згідно зі статтею 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Законом, який визначає організацію та порядок діяльності прокуратури є Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі по тексту - Закон України № 1697-VII ).

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України № 1697-VII)

Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються: Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 4 Закону України № 1697-VII).

Розділом ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-ІХ встановлено, що - з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (пункт 6);

- Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом (пункт 7).

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За правилами пунктів 9, 10 розділу І Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221 передбачено, що кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.

Згідно із пунктами 4-6 розділу ІІІ Порядку № 221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 105 встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, який визначено у 93 бали.

Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Згідно з пунктами 5-6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

За правилами пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі по тексту - Порядок № 233) рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (пункт 13 Порядку № 233).

Судом встановлено, що позивач у відповідності до вимог пункту 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, однак всупереч даній нормі Закону не був допущений до наступного етапу атестації - співбесіди , так як не пройшов іспит у формі тестування на загальні здібності та навички, набравши нижчий бал ніж прохідний .

Суд, проаналізувавши вищевказані норми права дійшов висновку, що пунктом 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-IX встановлена альтернативна норма щодо виду іспиту, який повинен пройти прокурор під час атестації, а саме: складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Оскільки, вищевказаною нормою не передбачено проведення двох іспитів, то суд вважає незаконним дії відповідачів щодо недопуску позивача після успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора до другого етапу атестації - співбесіди.

Такий етап атестації як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, встановлений пунктом 6 підпунктом 2 Порядку № 221 як обов`язковий другий іспит не передбачений пунктом 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

Оскільки пункт 6 підпункт 2 Порядку № 221 не відповідає пунктe 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-IX, то суд застосовує до даних правовідносин саме пункт 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-IX, якому як акту вищої юридичної сили не відповідає пункт 6 підпункт 2 Порядку № 221.

Крім того, Рішенням кадрової комісії № 2 констатовано, що позивач за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 92 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. Вирішено: не допустити до етапу проходження співбесіди. Як на підставу проведення тестування на загальні здібності та навички, відповідач покликається на пункту 13 абзац 4 Розділу ІІ Закону України № 113-ІХ та пункт 5 Порядку № 221. Однак, таке покликання є необґрунтованим та судом також до уваги не береться, оскільки вказана норма Закону регламентує етапи проходження атестації, а не предмет атестації.

У зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що рішення кадрової комісії, яке є предметом оскарження у даній справі не відповідає вимогам, які встановлені для рішення суб`єкта владних повноважень статтею 2 частиною 2 КАСУ України.

Щодо позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача та поновлення на займаній посаді, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом раніше, спірним наказом прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 №171к ОСОБА_1 звільнено із посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, за статтею 51 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року (Т. 1 а.с. 15).

Статтею 51 частиною 1 пунктом 9 Закону України № 1697-VII встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

З аналізу змісту наведеної правової норми випливає, що законодавець встановив дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади: 1) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; 2) скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Суд наголошує, що наявність у статті 51 частині 1 пункту 9 Закону України № 1697-VII двох окремих підстав для звільнення покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що дана стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Таким чином, суд наголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах положення цього Кодексу поширюється, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 81 частиною 3 Цивільного кодексу України, порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Органи прокуратури України відносяться до юридичних осіб публічного права.

Слід звернути увагу, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Аналогічні правові висновки викладені, у постановах Верховного Суду України від 4 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, у постановах Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі № 802/651/16-а, від 24 вересня 2019 року у справі № 817/3397/15.

Під час розгляду цієї справи відповідачами до суду не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач займав посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення статті 51 частини 1 пункту 9 Закону України № 1697-VII є безпідставним. Також, відповідачами не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 815/1554/17, пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Граматичний аналіз тексту наведеної вище норми дає підстави для висновку, що вжитий законодавцем роз`єднувальний сполучник "або" виділяє дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Колегія суддів наголосила, що наявність у пункті 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником "або", покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом. Також Верховний Суд вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на статтю 51 частину 1 пункт 9 Закону України № 1697-VII без зазначення конкретної підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

У відповідності до пунктів 12 та 13 Розділу II Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" №113-IX, предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Отже з аналізу вказаних норм судом резюмується, що всі етапи, які передбачені з метою атестації прокурорів повинні відповідати предмету такої атестації, а саме оцінці професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку № 221, предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Таким чином відповідно до Порядку № 221 розширено перелік етапів атестації прокурорів, а саме доповнено такий перелік новим етапом - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

Вирішуючи спір судом резюмується, що встановлення такого нового етапу суперечить, зокрема пункту 12 Розділу II Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органі прокуратури" №113-IX, а саме щодо визначення предмету атестації - оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Також судом зазначається, що з метою встановлення нового етапу атестації Генеральним прокурором надано тлумачення норми закону щодо загальних здібностей та навичок. Таке тлумачення йде в розріз Закону України "Про прокуратуру" та Конституції України в розумінні повноважень Генерального прокурора.

З урахуванням викладеного суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 9 року №171к про звільнення ОСОБА_1 із посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область.

Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено із займаної ним посади, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.

Суд вважає за необхідне вказати, що нового органу не створено, а орган, в якому працював позивач - прокуратура Закарпатської області лише перейменовано на Закарпатську обласну прокуратуру, суд доходить висновку, що іншого способу, окрім як поновлення позивача на попередній роботі, не існує.

З урахуванням встановленої судом протиправності винесення прокурором Закарпатської області наказу про звільнення позивача, позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вимога позивача про встановлення альтернативного способу захисту - поновлення на рівнозначній посаді є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені у майбутньому. Також необхідно зазначити, що таке формулювання способу поновлення прав позивача може унеможливити в майбутньому виконання судового рішення, оскільки таке формулювання містить ознаки альтернативності дій відповідача.

Суд зауважує, що судовому захисту підлягають саме порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пунктом 2.27. Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, прямо вказує, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно оспорюваного наказу про звільнення позивача, останнім днем роботи позивача є 30 квітня 2020 року, тобто дата звільнення - 30 квітня 2020 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 04 травня 2020 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 04 травня 2020 року, оскільки позивач вважається таким, що 30 квітня 2020 року був на роботі.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область яку займав ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2020 року.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вулиця Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вулиця Різницька, 13/15), Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967) про визнання протиправними дії та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора, дії та рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора щодо ОСОБА_1 з питань проведення стосовно останнього другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та скасувати рішення кадрової комісії № 2 - від 09 квітня 2020 року № 305 "Про неуспішне проходження Прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".

Визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Закарпатської області від 28 квітня 2020 року № 171 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, за статтею 51 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про прокуратуру".

Поновити ОСОБА_1 в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державною бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область яку він займав станом на 30 квітня 2020 року.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область яку займав ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2020 року.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 17 травня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 27 травня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко