Рішення № 97254710, 27.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2455/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Постигач О.Б.

за участю секретаря Колобич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського БПП в м. Кременчук бат. УПП в Полтавській області капрала поліції 2 роти Рябенського Устима Юрійовича, Управління патрульної поліції у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії співробітника патрульної поліції роти №2 батальйону УПП у Полтавській області Рябенського У.Ю. при винесенні постанови серії ЕАН № 4002279 від 01.04.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову серії ЕАН № 4002279 від 01.04.2021 року. Свої вимоги мотивує тим, що 01.04.2021 року поліцейським БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській обл., капралом поліції Рябеньким У.Ю. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАН № 4002279. Відповідно до винесеної постанови позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП України. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 керуючи вантажним транспортним засобом ніби не виконав вимог дорожнього знаку 3.3 - «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» та здійснив рух у зоні дії даного дорожнього знаку, чим порушив п. 33 ПДР - «Порушення вимог дорожніх знаків». Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Пояснює, що дійсно 01.04.2021 року після 01:00 год. він стояв на пр. Свободи, 172, м. Кременчук на вантажному автомобілі DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 , де до нього під`їхав на патрульному автомобілі співробітник патрульної поліції Рябенький У.Ю., який, представившись, вимагав пред`явлення документів, а саме водійського посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов`язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ, і сказав, що він нібито не виконав вимог дорожнього знаку 3.3 - «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» та здійснив рух у зоні дії даного дорожнього знаку. Позивач відразу йому повідомив, що знаходиться тут з метою обслуговування ПП ОСОБА_2 , що підтверджувалося товарно-транспортною накладною, яку ОСОБА_1 пред`явив відповідачу, після цього останній сказав, що це не надає позивачу права знаходитись на вантажному транспортному засобі в межах дії знаку 3.3 - «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» і виніс постанову. Із зазначеним невиконанням вимог дорожнього знаку 3.3 - «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» позивач повністю не погоджується, оскільки ПДР передбачається, що дія знаків 3.1-3.8, 3.11 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. У зв`язку з тим, що він здійснював обслуговування підприємства вважає, що дія знаку на нього не поширювалась. Просить позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 13.04.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути адміністративну справу за правилами ст. 286 КАС України, про що повідомлено сторони.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином. 05.05.2021р. скерував до суду відзив, в якому позов заперечив, вказавши на те, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог закону. Вказує на те, що у самому позові повивач не заперечує, що в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, він керував вантажним транспортним засобом та порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 розділу 33 ПДР України. Так само, ним не заперечується і наявність у вказаному місці дорожнього знаку 3.3 «Рух ватажних автомобілів заборонено». Вказують, що надана позивачем до адміністративного позову товарно-транспортна накладна №0715 від 31.03.2021 року не є належним, допустимим і достатнім доказом по справі, оскільки така датована 31.03.2021 року, тоді як водія до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху притягнуто 01.04.2021 року, а по-друге, Правилами дорожнього руху дійсно встановлено, що дія знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті. Як вбачається з фотокопії карти м. Кременчука місце, де здійснював розвантаження позивач (ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ) не знаходиться у зоні дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» ПДР України. Під`їзди до вказаного місця та виїзди від нього для вантажних транспортних засобів можливі по вул. В. Пугачова з обох боків. Більш того, на перехресті вул. В. Пугачова та просп. Свободи з обох боків встановлено дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з табличкою 7.5.1 «Вид транспортного засобу», які додаткового інформують водіїв вантажних ТЗ про дозвіл руху на перехресті тільки прямо. Незважаючи на це позивач здійснив рух в порушення вимог дорожнього знаку 3.3 та був зупинений працівниками поліції за адресою просп. Лесі Українки, 142. Просять в задоволенні позову відмовити, справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8.4 "в" Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються, зокрема, на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожній знак 3.3 ПДР "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕАН № 4002279 від 01.04.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

За змістом вказаної постанови вбачається, що 01.04.2021 року о 01:29 год. в м. Кременчук проспект Свободи, 172 водій керуючи вантажним транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 (рух вантажних транспортних засобів заборонено) та здійснював рух в зоні дії знаку, чим порушив п. 33ПДР – порушення вимог дорожніх знаків /а.с. 11/.

Підпунктом 3.3 пункту 3 розділу 33 Правил дорожнього руху врегульовано заборону руху вантажних автомобілів, при цьому, дія знаків 3.1-3.8 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Відповіно до товарно-транспортної накладної №0715 від 31.03.2021 року вантажовідправник ТОВ «Тіріон Торг» видав позивачу, який є водієм-експедитором, на перевезення автомобілем ДАФ НОМЕР_1 вантаж. Згідно накладної пункт навантаження: м. Одеса, а пункт розвантаження: м. Кременчук, пр-кт Свободи, 172, вантажоодержувачем є ПП ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 /а.с. 6/.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відповідачем не спростована позиція позивача про те, що він здійснював доставку вантажу за адресою: м. Кременчук, пр-кт Свободи, 172, а тому відповідно до вимог п.3 р.33 ПДР України на нього не поширюється дія знаку 3.3 ПДР України і позивач мав право проїзду до пр-кт Свободи, 172 м. Кременчук навіть за наявності знаку 3.3 ПДР України.

Крім цього, у поданому відзиві представник відповідача вказує, що просп. Свободи, 172 м. Кременчук не знаходиться у зоні дії дорожнього занку 3.3., при цьому місце скоєння адміністративного правопорушення, згідно оскаржуваної постанови, зазначено саме проспект Свободи, 172 м. Кременчук.

Таким чином, при винесенні постанови працівником поліції не було з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд також звертає увагу, що поліцейський БПП в м. Кременчук бат. УПП в Полтавській області капрал поліції 2 роти Рябенський У.Ю. не може бути належним відповідачем у справі, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Приписами ч.1 ст.1 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення поліцейські відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а. Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній категорії справ повинне бути лише Управління патрульної поліції у Полтавській області.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема , скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки позивачем спростована правомірність прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги, пред`явлені до Управління патрульної поліції у Полтавській області підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог дополіцейського БПП в м. Кременчук бат. УПП в Полтавській області капрала поліції 2 роти Рябенського У.Ю. слід відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 9, 72-77, 90, 241, 242, 254-246, 255, 257, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського БПП в м. Кременчук бат. УПП в Полтавській області капрала поліції 2 роти Рябенського Устима Юрійовича, Управління патрульної поліції у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4002279 від 01.04.2021 року скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Полтавській області (ЄДРПОУ 40108630, 38751, Полтавська обл., Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

Суддя Постигач О.Б.