Рішення № 97253209, 25.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 304/1299/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, за правилами окремого позовного провадження, цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Муругова Вячеслава Олександровича, про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вільшинківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 25.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.05.2021.

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Муругов В.О., звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вільшинківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 11.11.2020року, цивільну справу №304/1299/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Вільшинківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2021 у вказаній справі відкрито провадження.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вільшинки Перечинського району помер ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Перечинським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.І.Франківськ)30.07.2020 року.

Заявник зазначає, що померлий ОСОБА_2 був заявнику, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком, що стверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим відділом РАГС Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 01.07.2001 року.

Заявник вказує на те, що на момент смерті ОСОБА_2 з ним разом за адресою АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_3 , дружина заявника (свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 від 08.1 1.1975р.) та його син ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою виданою виконкомом Вільшинківської сільської ради № 241 від 15.11.2019 року про те, що ОСОБА_1 , дійсно проживав на момент смерті ОСОБА_2 і протягом шести місяців за адресою: АДРЕСА_1 та довідкою виданою виконкомом Вільшинківської сільської ради № 242 від 15.11.2019 року, про те, що на момент смерті ОСОБА_2 і протягом 6 місяців із ним разом проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Як вказано у заяві, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Підтвердженням того, що померлому належав вказаний будинок є свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 21.01.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17488892 виданого РКП «БТІ» Перечинської районної ради 24.01.2008 року.

Як зазначає заявник, за життя ОСОБА_2 заповіт не залишив, тому син померлого, відповідно до ст. 1261 ЦК України, вважається спадкоємцем першої черги, оскільки особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї, вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до статей 1268. 1270 цього Кодексу.

У заяві вказано, що визнання факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснюється з метою подальшою оформлення спадщини.

Заявник, посилаючись на ч. 2 п. 5 ст. 293, ч.2 ст.315 ЦПК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року просить суд: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Ужгородським MВ УМВС України в Закарпатській області 24.12.1999 року, з ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Разом із тим подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує. Окрім того для приєднання до матеріалів справи подав пояснення письмові опитування свідків: ОСОБА_4 (адреса проживання АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (адреса проживання АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса проживання АДРЕСА_4 ),які підтверджують факт проживання заявника та його дружини із померлим ОСОБА_2 .

Від представника заінтересованої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, підтримують заявлені вимоги заявника в повному обсязі та просять задовольнити.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Із матеріалів справи встановлено що, о ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вільшинки Перечинського району помер ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Перечинським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.І. Франківськ)30.07.2020 року, копія свідоцтва наявна у матеріалах справи.

Окрім того згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого повторно серії НОМЕР_2 , його батьком є ОСОБА_2 .

Разом із тим, згідно паспорту громадянина України, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_5 .

Однак згідно наявних у матеріалах справи довідки №241 виданих Вільшинківською сільською радою від 15.11.2019 року, на день сметрі ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /з №1 від 14.01.2015 і протягом шести місяців за адресою АДРЕСА_1 проживав без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки №242 виданих Вільшинківською сільською радою від 15.11.2019 року, на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 а/з №1 від 14.01.2015 і протягом шести місяців за адресою АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та разом із нею проживав бкз реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До матеріалів справи представником заявника додано письмові опитування свідків, які є сусідами померлого ОСОБА_2 ,а саме ОСОБА_4 (адреса проживання АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (адреса проживання АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса проживання АДРЕСА_4 ),які підтверджують факт проживання заявника та його дружини із померлим ОСОБА_2 .

Згідно відповіді приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Боднар Н.І. за №13/01-16 у зв`язку зі зверненням по питанню видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду для вирішення питання щодо можливості встановлення факту спільного проживання з батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином підстав для не прийняття наданих адвокатом письмових пояснень свідків немає.

Суд констатує, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 , на праві приватної власності належить 1/1 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , САВ №979209 від 21.01.2008.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу:17488892 від 24.01.2008 реєстраційний №21823171, право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 .

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст.ст. 1216, 1217, 1218, ч.ч. 1,2, ст.1220, ч.1 ст. 1221, ч.3 ст.1268 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем – його батьком ОСОБА_2 на час його смерті та відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження під час судового розгляду. Доводи заявника підтверджуються доказами, що містяться в справі.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 81, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Муругова Вячеслава Олександровича, про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вільшинківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Ужгородським MВ УМВС України в Закарпатській області 24.12.1999 року, з ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Вільшинківська сільська рада Перечинського району Закарпатської обл.: Закарпатська обл.., Перечинський р-н, с. Вільшинки, 93

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.