Рішення № 97246035, 27.05.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1369/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - Немішаївська селищна рада Бучанського району Київської області, про визнання рішень селищної ради незаконними, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

В липні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, зареєстрованих 14 грудня 2012 року, його матері - ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3221055500:02:038:0041, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка площею 0,0447 га, кадастровий номер 3221055500:02:038:0040, надана для ведення селянського господарства, які розташовані в АДРЕСА_1 .

У вересні 2017 року відповідач ОСОБА_2 , який є чоловіком власниці земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 площею 0,15 га, ОСОБА_4 , і не є суміжним землекористувачем із земельними ділянками позивача, а має в постійному користуванні земельну ділянку площею 900 кв. м по АДРЕСА_2 , зруйнував огорожу обох земельних ділянок матері позивача та встановив свій паркан і навіс, змістивши ці межі вглиб земельних ділянок ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 в 2018 році позивачу, який є її спадкоємцем, стало відомо, що вказана земельна ділянка площею 900 кв. м надана ОСОБА_2 за рішенням виконкому Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 25 березня 1997 року, рішенням цієї ж ради від 13 вересня 1999 року відповідачу також була виділена земельна ділянка площею 450 кв.м для обслуговування будинку по АДРЕСА_3 .

Вважав вказане рішення селищної ради від 13 вересня 1999 року винесеним неправомірно, оскільки з даного рішення не вбачається якими нормами чинного законодавства керувалась рада при прийнятті цього рішення, в акті про відведення в натурі земельної ділянки та у свідоцтві про забудову не вказані межі садибної ділянки та суміжні землекористувачі, будівельний паспорт виготовлений з порушенням чинного законодавства.

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 22 жовтня 2010 року ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка в АДРЕСА_3 площею 1350 кв.м. Дане рішення також вважав прийнятим з порушенням земельного законодавства, оскільки до заяви відповідачем не були надані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, частина земельної ділянки площею 900 кв.м була надана відповідачу для будівництва житлового будинку та її приватизація мала вирішуватись в іншому порядку.

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 28 квітня 2011 року внесено зміни до вказаного рішення ради від 22 жовтня 2010 року щодо зміни площі земельної ділянки, наданої у приватну власність ОСОБА_2 , замість площі 0,1350 га вирішено рахувати площу 0,1424 га, а рішенням цієї ж ради від 21 червня 2013 року внесено зміни до рішення від 28 квітня 2011 року та надано відповідачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки площею 0,1424 га.

При прийнятті вказаних рішень селищною радою не було враховано, що ОСОБА_2 не звертався до ради з клопотанням про одержання у власність земельної ділянки площею 524 кв.м, не надав для цього відповідні графічні матеріали та погодження ОСОБА_3 , не перевірено чи не знаходяться в межах запланованої до відведення відповідачу земельної ділянки ділянок, які перебувають у власності чи в користуванні інших осіб.

Тому просив визнати недійсними рішення 8-ї сесії 23-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області № 55 від 13 вересня 1999 року про виділення відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 450 кв.м. для обслуговування будинку по АДРЕСА_3 , рішення 33-ї сесії 5-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 22 жовтня 2010 року про передачу відповідачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3 , площею 1350 кв.м. та рішення 5-ї сесії 6-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 28 квітня 2011 року № 147, яким внесені зміни до цього рішення щодо зміни площі зазначеної земельної ділянки, та надано дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку; рішення 24-ї сесії 6-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 21 червня 2013 року № 1173, яким надано дозвіл відповідачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1424 га в АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити йому /позивачу/ перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221055500:02:038:0041, площею 0,15 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельною ділянкою за цією ж адресою, кадастровий номер 3221055500:02:038:0040, площею 0,0447 га, з цільовим призначенням для ведення ОСГ.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 позов підтримали, викладене в ньому підтвердили, позивач визнав, що фактичні межі його земельної ділянки не відповідають межам, зазначеним у проектній документації із землеустрою, і не тільки з боку ділянки відповідача, частина ділянки залишилась не приватизованою.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на правомірність оспорюваних рішень ради, безпідставність вимог позивача, суду, зокрема, пояснили, що дійсно мається накладення земельних ділянок сторін згідно їх проектів землеустрою, так як межі земельної ділянки позивача зміщені в бік ділянки відповідача, фактично землекористування сторін не порушено, паркан, який розділяє їх земельні ділянки, відповідач не переставляв.

Представник Немішаївської селищної ради Матвієнко О.В. в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на ті ж обставини зміщення меж земельної ділянки позивача згідно його технічної документації та правомірність надання спірної земельної ділянки відповідачу, яка на той час була вільною.

Клавдієво-Тарасівська селищна рада свого представника в судове засідання не направила, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває у стані припинення, у відзиві на позов вимоги позивача вважала необгрунтованими, безпідставними та надуманими, у їх задоволенні просила відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, зареєстрованих 8 листопада 2012 року, виданих відповідно до рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 11 червня 1998 року, матері позивача ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3221055500:02:038:0041, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка площею 0,0447 га, кадастровий номер 3221055500:02:038:0040, надана для ведення селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с.17-18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19 травня 2020 року за позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємецем майна померлої, було зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки (а.с.53,76-79).

За договором від 5 вересня 1960 року відповідачу ОСОБА_2 була надана у безстрокове користування земельна ділянка площею 900 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 , а 14 серпня 1973 року за відповідачем зареєстроване право власності на будинковолодіння, що розташоване на вказаній земельній ділянці, але, в зв`язку зі зміною нумерації будинків, під номером АДРЕСА_3 (а.с.41-48,52).

Рішенням виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради №22/25 від 25 березня 1997 року ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 900 кв.м для обслуговування вказаного житлового будинку в АДРЕСА_2 (а.с.58).

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 13 вересня 1999 року ОСОБА_2 на підставі його заяви була додатково виділена земельна ділянка площею 450 кв.м для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3 (а.с.59-60).

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 22 жовтня 2010 року ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка в АДРЕСА_3 , загальною площею 1350 кв.м, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.65-69).

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 28 квітня 2011 року внесені зміни до вказаного рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 22 жовтня 2010 року щодо зміни площі земельної ділянки, наданої у приватну власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 , вирішено замість площі 0,1350 га рахувати площу 0,1424 га ( а.с.70-71).

Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області №1173 від 21 червня 2013 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1424 га в АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.73-75).

Відповідно до вказаного рішення була виготовлена технічна документація щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_3 , але рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бородянському районі від 02 квітня 2015 року відповідачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з таких підстав: знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано звернутися до організації розробника для виправлення технічної помилки та приведення документації із землеустрою у відповідність до чинного законодавства та вказано про перетин ділянок із земельними ділянками, в тому числі і ділянками позивача з кадастровими номерами 3221055500:02:038:0041 та 3221055500:02:038:0040 ( а.с.19).

З висновку земельно-технічної експертизи від 04 червня 2018 року вбачається, що координати фактичних меж земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 відповідно до державних актів серії ЯЙ №348285, ЯЙ №348284 кадастрові номери 3121055500:02:038:0040, 3121055500:02:038:0041, площами 0,15 га, 0,0447 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 не відповідають координатам технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки. Має місце факт накладення меж зазначених земельних ділянок ОСОБА_3 за координатами технічних документацій із координатами проекту землеустрою земельних ділянок, що відводиться у власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 . Також встановлено, що по фактичному користуванню між земельними ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_2 накладання відсутнє (а.с.130-138).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 та 6 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Указаними положеннями визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 та 4 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

У статті 91 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (статті 391 ЦК України).

Також відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку площею 524 кв.м було передано у власність з порушенням порядку її надання, на підставі заяви без надання відповідних графічних матеріалів та за відсутності погодження ОСОБА_3 , яка вже володіла частиною цієї земельної ділянки, відповідач самовільно зайняв цю ділянку, змістивши паркан, що був встановлений на межі їх земельних ділянок.

Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать зібраним по справі доказам, жодних доказів щодо перенесення відповідачем паркану та зміщення межі земельної ділянки позивача суду не надано, в той час, як згідно висновку земельно-технічної експертизи від 04 червня 2018 року встановлено відсутність накладення між земельними ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_2 по фактичному користуванню.

Та обставина, що при проведенні даної експертизи було виявлено зміщення меж земельних ділянок сторін у бік земельної ділянки ОСОБА_2 , що перебуває у його фактичному користуванні, не свідчить про порушення меж землекористування позивача, оскільки, як вбачається з вказаного висновку, та що визнав сам позивач в судовому засіданні, фактичні межі його земельної ділянки не відповідають межам згідно його правоустановлюючих документів, координати меж ділянки, яка відображена в його державному акті на право власності на земельну ділянку, зміщені в бік земельної ділянки як відповідача, так і інших суміжних землекористувачів, внаслідок чого частина земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , не включена до площі земельної ділянки, на яку було виготовлено технічну документацію із землеустрою та отримано державні акти.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, так як суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення відповідачами прав чи охоронюваних законом інтересів позивача ОСОБА_1 , то підстав для визнання незаконними оспорюваних рішень та зобов`язання відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні земельними ділянками, не вбачається, а тому в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на невідповідність адрес місця розташування земельних ділянок ОСОБА_2 (№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ), оскільки, як вбачається з копії довідки Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 15 січня 2020 року, копії повідомлення Немішаївської селищної ради від 1 лютого 2021 року (а.с.52,) відбулася зміна нумерації будинку, а в рішенні від 25 березня 1997 року допущена технічна помилка, без додавання літери «а» до № 16, що підтверджується також і договором від 5 вересня 1960 року, яким відповідачу було виділено земельну ділянку саме по АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.78,116,118,152,155,158 ЗК України, ст.91,373,391 ЦК України, ст. 10-13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - Немішаївська селищна рада Бучанського району Київської області, про визнання рішень селищної ради незаконними, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складене 27 травня 2021 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч