Рішення № 97245566, 24.05.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4774/20

провадження у справі № 2/0285/228/21

24 травня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………………....Літвин О. О.,

секретаря…………………………Касянчук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з неї на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 968,28 3 грн. та судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 08.08.2011, чим підтвердила свою згоду на те, що остання разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Приватбанком Договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, вона отримала кредитну картку та їй встановлено початковий кредитний ліміт 15 000 грн., який в подальшому збільшився до 48 000 грн. Виконання відповідачем договору підтверджується фактом користування картковим рахунком та використанням кредитних коштів.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Остання, в свою чергу, не повертає своєчасно отримані кредитні кошти і станом на 18.10.2020 має заборгованість у розмірі 23 968,28 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не прибули.

29.03.2021 відповідач ОСОБА_1 направила на адресу суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що відсоткова ставка за кредитним договором підвищувалась Банком в односторонньому порядку, витяг з тарифів користування кредитною карткою нею не підписаний, а тому банком не надано доказів, що саме ці Умови діяли на момент підписання нею заяви про надання кредиту. Крім того, відсутня будь-яка інформація про кредитний ліміт, який вона бажає встановити, в заяві вона вказувала про бажання отримати дебетову, а не кредитну картку, яка не передбачає укладення кредитного договору, проте банком було оформлено кредитну карту. У зв`язку з тим, що банком не надано жодних доказів на підтвердження отримання нею заявленого в позові кредитного ліміту, вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

У відповіді на відзив від 13.04.2021 представник банку просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки відповідно до виписок по рахунках кредитної картки на ім`я відповідача чітко видно, що остання користувалась та на власний розсуд розпоряджалась кредитними коштами, поповнювала картку та здійснювала погашення кредиту, що свідчить про те, що вона в повній мірі усвідомлювала та знала про наявність кредитної картки і умови її кредитування.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

З оглянутої судом Анкети позичальника (далі – Умови) від 08.08.2011 слідує, що ОСОБА_1 , ознайомившись з останніми, а також з Тарифами обслуговування кредитних карт в АТ КБ «Приватбанк» (далі – Тарифи) виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку та своїм підписом висловила свою згоду, що Умови і Тарифи складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідачу були надані наступні кредитні картки: 04.01.2007 з терміном дії до 01.2013, 17.09.2011 з терміном дії до 09.2014, 07.08.2012 з терміном дії до 03.2016, 03.06.2013 з терміном дії до 01.2017, 19.09.2016 з терміном дії до 05.2020. Кредитний ліміт протягом часу з 03.06.2013 по 01.09.2017, відповідно до Умов, змінювався, зокрема 03.06.2013 він був встановлений в розмірі 15 000 грн., в подальшому поступово збільшувався (довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я відповідача а.с.27), в кінцевому порядку залишившись в розмірі 48 000 грн.

Перед укладенням кредитного договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування в банку.

З наданої банком виписки по картковому рахунку клієнта (далі – Виписка) слідує, що починаючи з 08.08.2007 та по 16.10.2020 відповідач активно користувалась кредитними коштами: проводила розрахунки в магазинах (купувала продукти, техніку, одяг, взуття), знімала в банкоматах готівку, переказувала кошти на інші карткові рахунки, поповнювала мобільний телефон та частково погашала кредитну заборгованість з відсотками за його користування.

Згідно наданого банком розрахунку у відповідача станом на 18.10.2020 заборгованість за кредитним договором становить 23 968,28 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 23 968,28 грн.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у Положенні про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Отже, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Позичальник, в свою чергу, зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія – однієї із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов`язки виникають у кожного контрагента.

Відтак, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором. Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки бан просить стягнути з неї лише прострочене тіло кредиту, а не відсотки. Окрім того, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я відповідача, і випискою по картковому рахунку, підтверджено встановлення банком ОСОБА_1 конкретної суми кредитного ліміту, відтак її посилання на не зазначення нею в заяві позичальника від 08.08.2011 суми ліміту, не заслуговують на увагу, як і бажання оформити нею дебетової, а не кредитної картки. Ні відповідачем, ні її представником не доведена відсутність заборгованості по кредиту, не спростовано факт отримання кредитних коштів та не надано власний розрахунок і, відповідно, не заявлено клопотання про призначення по справі експертизи.

Окрім того, суд відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі списанням банком коштів відповідача та неактуальністю заявленої до стягнення суми, оскільки будь-яких заяв чи уточнень до позову банком до суду подано не було.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено встановлення позивачем відповідачу кредитного ліміту, його розміру, отримання кредитної картки з визначеним строком дії, зокрема фотознімок клієнта з карткою, користування кредитними коштами.

Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а остання належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості по тілу кредиту за його користування, зазначених в позовній заяві, обставини, зазначені відповідачем у відзиві, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений банком при подачі позову.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»,

заборгованість по кредитному договору б/н від 08.08.2011 у розмірі 23 968 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 28 коп.

та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.? ?

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення – 28 травня 2021 року.

Головуючий суддя О. О. Літвин