Рішення № 97244700, 28.05.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2819/21

Провадження № 2-а/211/37/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 травня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Н.О. Сарат, при секретарі С.М. Зоріній, за участю: представника позивача Маркоза Н.О., відповідача (в режимі відеоконференції) Чекусова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2021 року ГУДМС України в Дніпропетровській області звернулись до суду з позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про його примусове видворення за межі України. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – х. Ісаївський, Кущевського р-ну Краснодарського краю Російська Федерація, прибув до України за паспортом громадянина Російської Федерації 03 08 927496, виданим 24.10.2008 року ФМС Росії код підрозділу 230-041 (копія додається), востаннє здійснив в`їзд в Україну у червні 2013 році за паспортним документом громадянина Російської Федерації в особистих справах, та з того часу з України не виїжджав.

14.04.2021 року за вих. 45.2/2-1541 до Довгинцівсько-Металургійного МРВ у м. Кривому Розі ГУДМС України в Дніпропетровській області був доставлений за обґрунтованим зверненням про скорочення строку тимчасового перебування на території України або прийняття рішення про примусове повернення за межі України із застосуванням заборони, щодо подальшого в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства строком на три роки, співробітниками Криворізького РУП ВП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Рішення № 9 від 23.10.2019 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.10.2019 року до Металургійного РВ у м.Кривому Розі співробітниками Металургійного РПВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області був доставлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , для прийняття рішення про примусове повернення з України та було складено протокол про адміністративне затримання відповідно до ч.1 ст.260 КУпАП (копія додається), згідно пояснень наданих гр. РФ ОСОБА_1 , останній прибув на територію України у червні 2013 року. В ході подальшої перевірки було з`ясовано що у гр. РФ ОСОБА_1 , законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов`язаних з перебуванням його на території України, відсутні. До органів влади для офіційного оформлення свого статусу останній не звертався. За порушення правил перебування на території України та ухилення від виїзду відносно гр. РФ ОСОБА_1 , 23.10.2019 року складено протокол про адміністративне порушення за ст. 203 ч. 1 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України». Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме, втрачено підстави для перебування на території України передбачені п. 16 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на підставі ст.26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», було вирішено примусово повернути за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати залишити територію України у термін до 01 листопада 2019 року, та заборонити в`їзд на територію Українуна 3 роки, терміном до 23.10.2021, проставивши відповідну відмітку у вкладному талоні до паспорту 03 08 927496 виданому 24.10.2008 року ФМС Росії.

Відповідач востаннє здійснив в`їзд на територію України в червні 2013 року за паспортним документом громадянина Російської Федерації в особистих справах, та з того часу з України не виїжджав чим порушив вимоги ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», перейшовши таким чином на нелегальне становище.

За результатами проведеної перевірки за обліками інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль «АРКАН» інформації щодо перетинання державного кордону України Відповідачем в базі даних не виявлено, Відповідач територію України не полишив.

Із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Відповідач, до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував (лист ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за вих. № 1201.3.3/19008-21 від 15.04.2021 року, копія додається).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян , зареєстрованого шлюбу на території України Відповідач не має (копія додається).

За порушення міграційного законодавства щодо Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН 000170 від 23.10.2019 року за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Постановою про накладання адміністративного стягнення ПН МДН 000166 від 23.10.2019 року, за порушення ч.1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», за ч. 1 ст. 203 КУпАП на відповідача накладено стягнення у розмірі 1700 грн. які Відповідач не сплатив, що додатково підтверджує відсутність у Відповідача законного джерела коштів на покриття витрат, які пов`язані з перебуванням останнього на території України.

З метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (а саме втрати Відповідачем підстав для перебування на території України визначені п. 16 ст. 4 Закону а також перебування Відповідача на території України без документів, а саме у Відповідача відсутній паспорт громадянина Російської Федерації, що посвідчує особу громадянина Російської Федерації за межами Російської Федерації) на підставі положень ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 30.10.2020 року стосовно Відповідача прийнято Рішення № 9 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього було зобов`язано залишити територію України у термін до 01.11.2019 року. Відповідача було ознайомлено з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений строк (про що свідчить підпис Відповідача на зобов`язанні в матеріалах Рішення № 9 про примусове повернення). Копію Рішення № 9 про примусове повернення Відповідач отримав (про що свідчить підпис Відповідача у розписці про отримання копії рішення).

Рішення № 9 про примусове повернення з України від 23.10.2019 року, Відповідачем не оскаржувалось та станом на теперішній час, не оскаржене.

Відповідач не виконав Рішення про примусове повернення, і на теперішній час продовжує ухилятись від виконання вищезазначеного Рішення.

Враховуючи те, що громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до теперішнього часу не виконав без поважних причин рішення про примусове повернення, що є підставою для звернення з позовом про примусове видворення з України іноземця передбаченою положеннями ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звертається до суду з даної позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача Маркоза Н.О. позов підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечував.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – х. Ісаївський, Кущевського р-ну Краснодарського краю Російська Федерація, прибув до України за паспортом громадянина Російської Федерації 03 08 927496, виданим 24.10.2008 року ФМС Росії код підрозділу 230-041, востаннє здійснив в`їзд в Україну у червні 2013 році за паспортним документом громадянина Російської Федерації в особистих справах, та з того часу з України не виїжджав.

14.04.2021 року за вих. 45.2/2-1541 до Довгинцівсько-Металургійного МРВ у м. Кривому Розі ГУДМС України в Дніпропетровській області був доставлений за обґрунтованим зверненням про скорочення строку тимчасового перебування на території України або прийняття рішення про примусове повернення за межі України із застосуванням заборони, щодо подальшого в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства строком на три роки, співробітниками Криворізького РУП ВП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Рішення № 9 від 23.10.2019 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.10.2019 року до Металургійного РВ у м. Кривому Розі співробітниками Металургійного РПВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області був доставлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , для прийняття рішення про примусове повернення з України та було складено протокол про адміністративне затримання відповідно до ч.1 ст.260 КУпАП, згідно пояснень наданих гр. РФ ОСОБА_1 , останній прибув на територію України у червні 2013 року. В ході подальшої перевірки було з`ясовано що у гр. РФ ОСОБА_1 , законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов`язаних з перебуванням його на території України, відсутні. До органів влади для офіційного оформлення свого статусу останній не звертався. За порушення правил перебування на території України та ухилення від виїзду відносно гр. РФ ОСОБА_1 , 23.10.2019 року складено протокол про адміністративне порушення за ст. 203 ч. 1 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України». Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме, втрачено підстави для перебування на території України передбачені п. 16 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на підставі ст.26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», було вирішено примусово повернути за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати залишити територію України у термін до 01 листопада 2019 року, та заборонити в`їзд на територію Українуна 3 роки, терміном до 23.10.2021, проставивши відповідну відмітку у вкладному талоні до паспорту 03 08 927496 виданому 24.10.2008 року ФМС Росії.

Згідно до вимог п. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі – Закон).

Положеннями ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, встановлено що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» виключний.

Згідно до ч. 16 ст. 4 вищевказаного Закону, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Так, відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, а саме пп. 2 п. 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Відповідно до абзаців 1 та 2 ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р. (дата набрання чинності 10.03.1997 р.), громадяни держави однієї Сторони можуть в`їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди. Громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо термін такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в`їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в`їзді на територію держави перебування.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Додатку до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р., до переліку документів громадян Російської Федерації для в`їзду, виїзду, перебування і пересування територією України відносяться паспорт громадянина Російської Федерації (Дію пункту 1 зупинено з 1 березня 2015 року у частині можливості громадян Російської Федерації в`їжджати, прямувати транзитом, перебувати і пересуватися територією України на підставі паспорта громадянина Російської Федерації або свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років) із зазначенням належності до громадянства Російської Федерації згідно з Постановою НОМЕР_1 ( 23-2015-п ) від 30.01.2015) та паспорт громадянина Російської Федерації, що посвідчує особу громадянина Російської Федерації за межами Російської Федерації.

Положеннями п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», закріплено, що нелегальний мігрант – це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150 (далі – Інструкція) терміни «примусове повернення» та «примусове видворення» означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідач востаннє здійснив в`їзд на територію України в червні 2013 року за паспортним документом громадянина Російської Федерації в особистих справах, та з того часу з України не виїжджав чим порушив вимоги ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», перейшовши таким чином на нелегальне становище.

За результатами проведеної перевірки за обліками інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль «АРКАН» інформації щодо перетинання державного кордону України Відповідачем в базі даних не виявлено, Відповідач територію України не полишив.

Із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Відповідач, до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував (лист ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за вих. № 1201.3.3/19008-21 від 15.04.2021 року).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян , зареєстрованого шлюбу на території України Відповідач не має.

За порушення міграційного законодавства щодо Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН 000170 від 23.10.2019 року за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Постановою про накладання адміністративного стягнення ПН МДН 000166 від 23.10.2019 року, за порушення ч.1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». за ч. 1 ст. 203 КУпАП на Відповідача накладено стягнення у розмірі 1700 грн. які Відповідач не сплатив, що додатково підтверджує відсутність у Відповідача законного джерела коштів на покриття витрат, які пов`язані з перебуванням останнього на території України.

З метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (а саме втрати Відповідачем підстав для перебування на території України визначені п. 16 ст. 4 Закону а також перебування Відповідача на території України без документів, а саме у Відповідача відсутній паспорт громадянина Російської Федерації, що посвідчує особу громадянина Російської Федерації за межами Російської Федерації) на підставі положень ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 30.10.2020 року стосовно Відповідача прийнято Рішення № 9 про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього було зобов`язано залишити територію України у термін до 01.11.2019 року. Відповідача було ознайомлено з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений строк (про що свідчить підпис Відповідача на зобов`язанні в матеріалах Рішення № 9 про примусове повернення). Копію Рішення № 9 про примусове повернення Відповідач отримав (про що свідчить підпис Відповідача у розписці про отримання копії рішення).

Рішення № 9 про примусове повернення з України від 23.10.2019 року, Відповідачем не оскаржувалось та станом на теперішній час, не оскаржене.

Однак, Відповідач не виконав Рішення про примусове повернення, і на теперішній час продовжує ухилятись від виконання вищезазначеного Рішення.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Положеннями ч. 1 ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Згідно до абзацу третього п. 3 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.

Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 46 КАС України, також, передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами, зокрема, за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.

Враховуючи те, що громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до теперішнього часу не виконав без поважних причин рішення про примусове повернення, суд вважає є всі законні підстави для видворення відповідача за межі України.

Судом під час розгляду даної справи з наявних у справі доказів та наданих учасниками справи пояснень не було встановлено наявності обставин, передбачених ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача за межі України.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги позицію відповідача, який визнав позовні вимоги та не заперечував проти його примусового видворення за межі України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а також приймаючи до уваги положення ч.19 ст.289 КАС України за якими за подання до адміністративного суду позовних заяв у справах, визначених ст.289 КАС України судовий збір не сплачується, судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 268, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити рішення до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат