Рішення № 97242553, 28.05.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 920/245/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Державне підприємство “Новгород-Сіверське лісове господарство”,

код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15 а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

Відповідач: Фізична особа-підприємець Карась Петро Васильович,

ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 9 621,00 грн

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Новгород-Сіверське лісове господарство” звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Карася Петра Васильовича, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 9 621,00 грн заборгованості за поставлену лісопродукцію.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.03.2021 вказану позовну заяву передано за належною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Також ухвалою від 14.04.2021 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу – п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу – п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу – п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.04.2021 була отримана позивачем 15.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400051571810 від 14.04.2021.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.04.2021, направлена на адресу місцезнаходження відповідача (вул. Матросова, будинок 12, корпус А, квартира 22, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000), повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку “адресат відсутній за вказаною адресою”. Днем проставлення у поштовій довідці відмітки про відсутність відповідача за вказаною адресою є 16.04.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом Господарського суду Сумської області від 16.03.2021 № 4868156933686, місцезнаходження відповідача – Фізичної особи-підприємця Карася Петра Васильовича: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

У п. 991 Правил визначено, що рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 14.04.2021 є 16.04.2021.

Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про розгляд цієї справи у Господарському суді Чернігівської області.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 05.05.2021.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 3/НС від 27.11.2020 в частині своєчасної оплати лісопродукції, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9 621,00 грн.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

27.11.2020 між Державним підприємством “Новгород-Сіверське лісове господарство” (далі – Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Карасем Петром Васильовичем (далі – Покупець) було укладено Договір № 3/НС (далі – Договір) (а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець продав, а Покупець купив на умовах (франко-склад) Продавця – пиломатеріал хвойний обрізний, товщиною 32 мм і більше, 3, 4 сорт (надалі – товар).

Специфікація та технічні умови товару визначені в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.1. Договору).

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що ціна пиломатеріалу хвойного за 1 м3 фіксується в гривнях і приймається з урахуванням ПДВ згідно Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Ціни можуть бути змінені Протоколом узгодження цін при взаємній домовленості між сторонами.

Загальна сума договору складає 48 000,00 грн (з ПДВ).

Згідно з п. 4.1., 4.2. Договору, 100 % попередня оплата або післяоплата протягом 10 днів за товар проводиться Покупцем в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця, або готівкою.

Оплата за товар проводиться на основі виставлених рахунків.

У відповідності до п. 5.1.-5.4. Договору, термін дії договору з 27.11.2020 по 31.12.2020 з правом продовження за термінами та обсягами.

Товар по даному договору відвантажується на автотранспорт Покупця.

Покупець при відвантаженні лісопродукції надає доручення Продавцю, або передає засобами електронного, факсимільного зв`язку.

Продавець після відвантаження товару надає Покупцеві такі документи: товаро-транспортну накладну, специфікацію.

Доказів визнання недійсним, дострокового чи одностороннього розірвання даного Договору сторони суду не надали.

У Додатку № 1 до Договору, підписаного сторонами та скріплено їх печатками, сторони погодили, що Покупець купує товар: - пиломатеріал хвойний обрізний, товщиною 32 мм і більше, 3 сорт у кількості 10 м3,ціною 2 800,00 грн за 1 м3 з ПДВ, на суму 28 000,00 грн; - пиломатеріал хвойний обрізний, товщиною 32 мм і більше, 4 сорт у кількості 10 м3,ціною 2 000,00 грн за 1 м3 з ПДВ, на суму 20 000,00 грн (а.с. 17).

На підтвердження відвантаження Покупцю товару за спірним Договором позивач, у відповідності до п. 5.2. Договору, надав:

- специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених від 30.11.2020 та товаро-транспортну накладну №1261 від 30.11.2020 на суму 4 152,00 грн;

- специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених від 07.12.2020 та товаро-транспортну накладну №1269 від 07.12.2020 на суму 2 600,00 грн;

- специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених від 18.12.2020 та товаро-транспортну накладну №1319 від 18.12.2020 на суму 2 869,00 грн (а.с. 19-24).

Заперечень щодо факту поставки товару за вказаними товаро-транспортними накладними відповідачем суду не надано, як і доказів пред`явлення претензій щодо якості, кількості та термінів поставки товару.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем прийнятий товар по спірному Договору без будь-яких зауважень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу позивачем було відвантажено товар на загальну суму 9 621,00 грн.

Відповідач вартість отриманого товару у сумі 9 621,00 грн не оплатив.

09.02.2021 позивач направив відповідачу за вказаною у Договорі адресою: вул. Онупрієнко, 9, кв. 8, м. Шостка, 41100, претензію № 01 від 05.02.2021 з вимогою невідкладно перерахувати 9 621,00 грн (а.с. 18).

Зазначена претензія № 01 від 05.02.2021 була отримана відповідачем особисто 10.03.2021, що підтверджується трекінгом відправлень Укрпошти (а.с. 54).

Доказів сплати заборгованості у розмірі 9 621,00 грн відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 9 621,00 грн.

Як встановив суд, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 621,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Оскільки, позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання його оплати з урахуванням п. 4.1. Договору.

За умовами п. 4.1. Договору, Покупцем проводиться 100 % попередня оплата або післяоплата протягом 10 днів за товар в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця, або готівкою.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за поставлений товар наступний чином:

- за товар, поставлений згідно з специфікацію-накладною на відпуск лісоматеріалів необроблених від 30.11.2020 та товаро-транспортною накладною №1261 від 30.11.2020 на суму 4 152,00 грн – до 10.12.2020 включно;

- за товар, поставлений згідно з специфікацію-накладною на відпуск лісоматеріалів необроблених від 07.12.2020 та товаро-транспортною накладною №1269 від 07.12.2020 на суму 2 600,00 грн – до 17.12.2020 включно;

- за товар, поставлений згідно з специфікацію-накладною на відпуск лісоматеріалів необроблених від 18.12.2020 та товаро-транспортною накладною №1319 від 18.12.2020 на суму 2 869,00 грн – до 28.12.2020 включно.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525-527, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за отриманий ним товар у визначений п. 4.1. Договору строк у повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 9 621,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карася Петра Васильовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства “Новгород-Сіверське лісове господарство” (код ЄДРПОУ 00993538, вул. Губернська, 15 а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; р/р НОМЕР_2 в ф-я Чернігівське обласне АТ Ощадбанк, МФО 353553, ІПН 009935325148, свід. ПДВ №33659409) 9 621,00 грн боргу за поставлену лісопродукцію та 2 270,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун