Ухвала суду № 97241141, 24.05.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 травня 2021 року Справа № 903/223/21 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу

за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

- Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

-Дубечненської сільської ради, Волинська область, Старовижівський район, с.Дубечне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”, Волинська область, Старовижівський район, с.Дубечне

про припинення договору оренди земельної ділянки від 16.02.2018 та повернення земельної ділянки площею 5,5503 га Волинській обласній державній адміністрації

Представники сторін:

від позивача-1: Захарунь І. О., довіреність № 8832/58/2-20 від 14.12.2020;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від прокуратури: Савчук І.А., посвідчення №059350 від 25.01.2021;

встановив:

Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1)Волинської обласної державної адміністрації, 2) Дубечненської сільської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”, в якому просить:

- припинити договір оренди землі від 16.02.2018, укладений між Волинською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод” повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,5503 га з кадастровим номером 0725081305:06:000:0901, яка знаходиться за межами населених пунктів Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області та була передана в оренду згідно договору оренди землі від 16.02.2018, укладеного між Волинською державною адміністрацією та відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки за №б/н від 16.02.2018, в частині своєчасної орендної плати.

Ухвалою суду від 01.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.05.2021 р.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 24.05.2021.

Представник відповідача через відділ діловодства суду подав:

1)відзив від 24.05.2021 за вх.№01-57/2858/21 в якому просить залишити позов без розгляду на підставі п.2, ч.1, ст.226 ГПК України, та відмовити в позові в повному об`ємі.

2)клопотання за вх.№01-57/2857/21 від 24.05.2021, в якому просить здійснювати судовий розгляд без його участі.

Представник позивача-2 через відділ діловодства суду подав заяву за вх.№01-57/2658/21 від 14.05.2021, в якому просить здійснювати судовий розгляд без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача-1 заперечили проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Заслухавши доводи представників сторін, та прокурора, суд надав правову оцінку заявленому клопотанню, при цьому виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18. Зокрема, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Судом встановлено, що 21.08.2020 Волинською обласною державною адміністрацією направлено лист прокуратурі, в якому останній просить відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернутись з позовом до суду в інтересах держави в особі облдержадміністрації щодо стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. (а.с. 16 ).

14.01.2021 Дубечненська сільська рада Старовижівського району Волинської області направлено лист за №24/02.07/2-21 заступнику керівнику Ковельської місцевої прокуратури про те, що Дубечненська сільська рада з позовними про стягнення заборгованості з ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» до суду не зверталась.(а.с. 23).

Заступник керівника місцевої прокуратури направив листи на адресу Дубечненської сільської ради, Волинської обласної державної адміністрації про те, що прокуратурою ініційовано пред`явлення позову в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Дубечненської сільської ради, Волинська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод” про припинення договору оренди земельної ділянки від 16.02.2018 та повернення земельної ділянки площею 5,5503 га Волинській обласній державній адміністрації.(а.с.32-33)

У відповідь на листа прокурора Волинська обласна державна адміністрація та Дубечненська сільська рада направила відповідь за вх.№1714/54/2-21 від 05.02.2021 та №220/0207/2-21 від 17.03.2021 про відсутність намірів оскарження представництва Ковельською місцевою прокуратурою їх інтересів в суді (а.с. 37-36)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 зазначила, що оскільки прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що прокуратурою було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру.

Отже, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, Дубечненської сільської ради у даній справі, а відтак відсутні правові підстави задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1, ст. 226 ГПК України.

В підготовчому провадженні судом було розглянуто всі заяви та клопотання представників сторін у справі та було вчинено всі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, у відповідності до ч. 2 до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 185, 207, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив :

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод” про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на "23" червня 2021 р. на 10:00 год.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі судових засідань № 103.

4. Згідно ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, додаткові документи, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя В. М. Дем`як