Ухвала суду № 97235563, 26.05.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7270/21

Провадження №1-кп/127/308/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Александрової А.А.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – Вознюка О.Д.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020010000235 від 17.02.2021 року, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор Александрова А.А. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , з підстав об`єктивної неможливості закінчити судовий розгляд до завершення строку дії попередньої ухвали, оскільки наявні підстави для зміни обвинувачення, враховуючи наявність доказів про вчинення обвинуваченим злочину за попередньою змовою з іншими особами, а тому у зв`язку з тим, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи, може переховуватись від суду, уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до семи років, незаконно впливати на свідків маючи їх анкетні дані отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, крім того може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , аніж тримання під вартою, не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Вознюк О.Д. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисному, з підстав недоведеності прокурором існування заявлених ризиків в кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 визнає вину у пред`явленому йому обвинуваченні, розкаявся у вчиненому та готовий понести покарання, яке йому буде призначене судом. Просив врахувати, що ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції, має постійне місце проживання у м. Вінниці, має на утриманні дитину, батька інваліда та важко хвору матір, в зв`язку з чим є підстави для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт для надання можливості дбати про рідних.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з думкою, висловленою його захисником. Просив змінити йому запобіжний захід для надання можливості дбати про рідних.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, заслухавши сторони обвинувачення та захисту, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд оцінивши підстави для застосування запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи, зважаючи на практику Європейського суду, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд при вирішенні клопотання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

На переконання суду, ризики, що встановлені ухвалою суду від 19.02.2021 не зменшилися, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_1 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я під час розгляду клопотання надано не було, а тому суд вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання. При цьому суд враховує, що перебування у ОСОБА_1 на утриманні неповнолітньої дитини, а також необхідність допомагати хворим батькам не стали для обвинуваченого достатнім стримуючим фактором для не вчинення ним кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки він розлучений, не працевлаштований, немає постійного джерела доходу.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, в зв`язку з чим слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, - з 26 травня 2021 року до 24.07.2021року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко