Ухвала суду № 97231984, 24.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9189/21

Провадження №2/523/3790/21

У Х В А Л А

"24" травня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 до суду надійшла вищевказана позовна заява.

19.05.2021 суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статей 14, 33 ЦПК України.

Вивчивши позовну заяву, суд вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175,177 ЦПК України.

По-перше, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач об`єднав в ній одразу дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а саме:

- вимогу немайнового характеру про зобов`язання відповідача поновити позивачу надання комунальної послуги водопостачання, надавши офіційно можливість(дозвіл) знову отримувати воду через внутридворову систему водопостачання, з якою вже була придбана квартира у попередніх власників, або привести у робочий стан внутридворову водозабірну колонку, та комунальної послуги водовідведення, надавши офіційно можливість(дозвіл) користуватися громадською вигрібною ямою, збільшивши її об`єм до офіційно зареєстрованої норми;

- вимогу немайнового характеру про зобов`язання відповідача відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання(за водопостачання) та надати всім співвласникам ББ банківські реквізити рахунка, щоб вони мали можливість перераховувати кошти на рахунок та отримувати квитанції;

- вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача компенсації за вчинену моральну шкоду у розмірі 100 000,00грн.

Відповідно до положень частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі. Суду надається оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2021р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270 грн.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908грн).

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(908грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(11350грн.).

В цьому випадку судовий збір має бути сплачено:

- за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову 100 000,00грн., тобто 1000грн;

- за кожну вимогу немайнового характеру по 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1816грн(908+908).

Отже, загальна сума сплаченого судового збору має складати 2816грн(1816+1000).

Позивачем при подачі позову не надано жодних документів, що підтверджують сплату судового збору.

Одночасно, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що вона має скрутне матеріальне становище, на підтвердження надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про відсутність інформації про доходи за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки з Управління соціального захисту населення в приморському районі м Одеса, Головного управління ПФУ в Одеській області, Одеського обласного центру зайнятості.

Частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з викладеного, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки, з доданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про відсутність інформації про доходи за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року не можливо встановити розмір річного доходу заявника - фізичної особи за попередній календарний рік, а тому їх недостатньо для підтвердження майнового стану позивача та відсутності на момент подачі позову у неї можливості сплатити судовий збір.

Довідки про те, що ОСОБА_1 не отримує пенсію, соціальну допомогу чи допомогу по безробіття не свідчать про її скрутний майновий стан, а скоріше підтверджують, що вона не являється безробітною, соціально-незахищеною особою та пенсіонером.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, що підтверджують її скрутне матеріальне становище, розмір її доходу чи інші обставини, за наявності яких законодавець згідно частин 1, 2 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачає можливість звільнення сплати судового збору.

До вищенаведених висновків суд дійшов із урахуванням правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі 509/5303/15-ц, необхідність застосування якої передбачена частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

По-друге, суддя звертає увагу позивача на те, що згідно пункту 4 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

У позові ОСОБА_1 просить суд, зокрема поміж іншого, зобов`язати ОСОБА_2 поновити позивачу надання комунальної послуги водопостачання, надавши офіційно можливість(дозвіл) знову отримувати воду через внутридворову систему водопостачання, з якою вже була придбана квартира у попередніх власників, або привести у робочий стан внутридворову водозабірну колонку, та комунальної послуги водовідведення, надавши офіційно можливість(дозвіл) користуватися громадською вигрібною ямою, збільшивши її об`єм до офіційно зареєстрованої норми.

Ця позовна вимога містить альтернативу, не являється чітко сформульованою, містить сполучник «або» та термін «офіційно», що є недопустимим при формулюванні позовних вимог. При цього згадана позовна вимога не визначає порядок виконання такої вимоги, що унеможливлює встановлення конкретного обов`язку для відповідача та відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Отже, суд доходить висновку про те, що зазначена вище позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

До вищенаведених висновків суд дійшов із урахуванням правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі 910/10011/19, необхідність застосування якої передбачена частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Також, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просить суд, зокрема поміж іншого, зобов`язати ОСОБА_2 відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання(за водопостачання) та надати всім співвласникам ББ банківські реквізити рахунка, щоб вони мали можливість перераховувати кошти на рахунок та отримувати квитанції.

З урахуванням норм ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст. 15 ЦК України правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Разом із тим, позивач ОСОБА_1 , фактично пред`являючи вимоги від імені всіх співвласників ББ, не надала суду доказів наявності права на звернення з позовом до суду за захистом їх прав. В свою чергу, співвласники ББ не позбавлені права самостійного звернення до суду за захистом своїх прав, шляхом подачі позовної заяви, та зокрема сплати судового збору.

По-третє, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, в порушення цієї норми, ОСОБА_1 , не додала до своєї позовної заяви копію всіх документів, що додаються до неї.

У відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175,177,185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя