Рішення № 97229545, 27.05.2021, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/774/21

2/728/308/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі – Відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що будучи спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , Позивач не має можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно і належним чином зареєструвати своє право власності, оскільки у спадкодавиці, яка у свою чергу, успадкувала вказану нерухомість після смерті свого чоловіка та батька Позивача – ОСОБА_3 , відсутній відповідний правовстановлюючий документ на будинок.

Відповідно до ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16.04.2021 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.05.2021.

06.05.2021 підготовче провадження у справі було закрито і справа призначена до судового розгляду по суті на 27.05.2021.

Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, при цьому Позивач та його представник позов підтримують у повному обсязі, просять його задовольнити, представник Відповідача відзиву на позов у встановлені судом строки не подав.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача – ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований та разом зі своєю дружиною та матір`ю Позивача – ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_1 (а.с.10, 11, 48).

Згідно з довідкою, виданою Бахмацькою міською радою 18.03.2021 за №279, вказане домоволодіння відносилось до групи господарств колгоспників, у якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 який був головою двору та його дружина ОСОБА_2 (а.с.33).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови від 22.05.1995 №15 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли до 15.04.1991 застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15.04.1991 мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно з Законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" від 02.06.1968, кожна сільська рада вела погосподарські книги. У заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім`я по батькові глави сім`ї, на ім`я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються, оскільки будувалися і реєструвались згідно з діючим на той час законодавства.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, які регулювали власність «колгоспного двору», домоволодіння в АДРЕСА_1 на праві власності належало батькам Позивача – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частинах, проте у них, як у власників, відсутні правовстановлюючі документи, оскільки на момент зведення будинку його реєстрація у сільській місцевості не вимагалася.

Відповідно до ст.ст.524, 525 ЦК УРСР, який діяв на момент смерті ОСОБА_3 , спадкоємство здійснювалось за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав нотконторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з повідомленням Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 13.05.2021 №2410/01-17, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася (а.с.44).

Таким чином, ОСОБА_2 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном є спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , успадкувала належну останньому частину домоволодіння в АДРЕСА_1 та стала одноосібним власником вказаної нерухомості.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Позивача – ОСОБА_2 , яка на момент смерті проживала в АДРЕСА_1 (а.с.12, 34).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 04.04.2000, згідно з яким все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на дану нерухомість.

Згідно з повідомленням Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 14.05.2021 №412/01-16 спадкова справа після померлої ОСОБА_2 була відкрита за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 ; у справі наявний заповіт на ім`я ОСОБА_1 , якому були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки (а.с.46).

Отже, Судом установлено, що Позивач належним чином звернувся до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у виді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю відповідного правовстановлюючого документа (а.с.21).

Згідно з п.2.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Положеннями ст.16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Виходячи з вимог ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені в судовому засіданні обставини підтверджують право Позивача у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .

З огляду на вищевикладене, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, Суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_1 .

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач – Бахмацька міська рада Чернігівської області, 16500, м.Бахмач Чернігівської області, вул.Соборності,42, код ЄДРПОУ – 04061702.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода