Ухвала суду № 97224450, 12.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23970/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини четвертої статті 177 ЦПК України, згідно з якою на заявника покладено обов`язок додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявник у позовній заяві, серед іншого, вказав клопотання про звільнення ГУ ПФУ в м. Києві від сплати судового збору, посилаючись на частину другу ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, та положення статті 8 Закону України «Про судовий збір».

За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Умови, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір», диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 0940/2276/18 (постанова від 14 січня 2021 року).

Предметом справи, що надійшла до суду, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту звернення, у тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Саме такий висновок зазначено Верховним Судом в ухвалі від 23 березня 2020 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № К/9901/7364/20.

Заявником не виконано вимоги статті 136 ЦПК України щодо надання доказів на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору, які б давали підстави для звільнення або відстрочення від сплати судового збору. Крім того відсутні підстави, передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення сплати судового збору, що також суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, тому заявлене клопотання не може бути задоволено.

Так, за встановленої відсутності обставин, які б свідчили про наявність умов, предметних та суб`єктних критеріїв, за яких суд може розглянути питання про звільнення від сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суд відмовляє.

Окрім того, зазначені у заяві про звільнення від сплати судового збору причини не кореспондуються із встановленими у законі підставами, за яких суд може прийняти рішення про звільнення заявника від обов`язку оплатити судовий збір.

З урахуванням викладеного, скаржником має бути сплачений судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн, які мають бути сплачені на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника), Печерський районний суд міста Києва.

Заявнику необхідно сплатити суму судового збору і надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.

Оскільки, заявником не виконано вимоги ст. 177 ЦПК України, судом застосовуються норма, передбачена ст. 185 цього Кодексу - заява залишається без руху, про що повідомляється заявник і йому надається строк для усунення недоліків. У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 177, 182, 293, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебіг з дня отримання заявником ухвали.

Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова