Ухвала суду № 97221835, 20.05.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

20.05.2021

№ 637/1090/14-ц

№ 6/637/8/21

Ухвала

Іменем України

20 травня 2021 року смт Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бутрик Ю.С.,

стягувач: представник за довіреністю Седньов М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

у с т а н о в и в :

У травні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. звернувся до суду з вищезазначеним поданням щодо встановлення обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи, ОСОБА_1 , за кордон шляхом обмеження її у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання боржником своїх зобов`язань.

Як підставу подання зазначено, що 28.12.2020 публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулися до приватного виконавця з заявою про примусове виконання виконавчих листів, виданих Шевченківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальної шкоди у сумі 43 845,00 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 438 грн. 45 коп.

На підставі заяви ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» приватним виконавцем 28.12.2020 відкрито зведене виконавче провадження № 64007021 з виконання вищевказаних виконавчих листів, постанови яких 29.12.2020 до відома направлені боржнику.

28.12.2020 року приватним виконавцем направлено вимоги до:

- податкової служби України, за відповіддю якої боржник має джерело доходів в ТОВ «Фінансова компанія» Форза»;

- пенсійного фонду України, за листом якого за боржником інформація відсутня;

- державного реєстру МВС, за інформацією якого за боржником зареєстровані транспортні засоби відсутні.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за боржником право власності на нерухоме майно відсутнє.

28.12.2020 з метою забезпечення виконання рішення суду на підставі ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» приватним виконавцем була винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, яка до виконання направлена до банківських установ.

В порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» приватним виконавцем направлено вимогу до Комунального підприємства «Шевченківське бюро технічної інвентаризації».

На підставі заяви стягувача 13.01.2021 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плат, стипендію та інші доходи боржника та направлено вимогу про надання інформації, яка містить банківську таємницю до фінансових установ.

08.02.2021 в порядку ст. 16 ЗУ «Про захист персональних даних» приватним виконавцем направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання.

На підставі ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», приватним виконавцем направлено вимогу до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області, Департаменту регулювання депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки та морському та річковому транспорті, Державної служби Управління з питань праці Головного Управління держпраці у Харківській області.

Згідно інформації Головного управління Дергеокадастру у Харківській області, відповідно книг реєстрації держаних актів на право постійного користування, договір оренди на земельні ділянки в державному реєстрі земель за боржником опубліковується право власності на земельну ділянку, реєстрація державного акту для ведення садівництва СТ Лісова дача № НОМЕР_1 зареєстрованого за № 286 від 17.10.1995 року.

Згідно відповіді наданою адміністрацією Держприкордонслужби України інформації про перетин кордону боржника в базі даних не виявлено.

24.02.2021 на адресу боржника направлено виклик приватного виконавця, на що в зв"язку з неявкою 02.04.2021 складено акт.

За відповіддю банківських установ стосовно інформації про стан рахунків, рух коштів по них та наявність договорів оренди індивідуального (банківського сейфу) на ім`я ОСОБА_1 , не значиться.

09.03.2021 приватним виконавцем повторно направлено запити до податкової служби України та Пенсійного фонду України, згідно інформації за якими щодо джерел отримання доходу та інформація про останнє місце роботи, та осіб боржників, які отримують пенсію боржника, відсутня.

09.03.2021 до приватного виконавця надійшла відповідь ТОВ «Фінансова компанія «Форза», згідно якій ОСОБА_1 не є працівником підприємства.

Приватний виконавець зазначає, що боржником рішення суду до теперішнього часу не виконано, та вважає що підставою для виконання боржником покладених зобов`язань може бути лише встановлене обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

В судове засідання приватний виконавець не з`явився, причини не явки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.

Судове засідання проведено за участю стягувача – представника за довіреністю, адвоката Седньова М.Ю., який підтримав подання та просить його задовольнити в повному обсязі. Заперечень проти розгляду подання без участі приватного виконавця не надав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення боржника та інших заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши надані до подання матеріали, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Звернення приватного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли приватним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

В поданні приватним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме, є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 "Свобода пересування" Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню боржником існуючого боргу.

Подання приватного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов`язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладених на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов`язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які приватний виконавець зазначає у поданні.

Отже, приватний виконавець повинен довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Судом встановлено, що матеріали подання не містять належних доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження та доказів про те, що боржник ухиляється від явки до приватного виконавця, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

При повідомленні боржника про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець насамперед повинен керуватися Законом України «Про виконавче провадження» в статті 28 якого зазначено вичерпний перелік надсилання документів виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Сам закон прямо вказує на належне одержання адресатами документів виконавчого провадження, долучена до подання квитанція про надіслання поштової кореспонденції такого не містить.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Крім того, суд не може визнати належними та допустимими доказами акти, складені приватним виконавцем від 18.02.2021 та 03.04.2021 щодо здійснення виїзду за місцем проживання боржника за наявності почерків у графах бланку, де зазначені поняті.

Отже, приватним виконавцем не зазначено і не надано доказів на підтвердження того факту, що саме обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

Крім того, підставою для тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до ч.1ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання приватного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі, наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття приватного виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Однак, як вбачається зі змісту подання, обґрунтованість та вмотивованість звернення до суду із такими вимогами приватний виконавець обумовлює лише наявністю невиконаного рішення суду про стягнення заборгованості.

Натомість, у межах виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та грошові кошти на її рахунках. Крім того звернуто стягнення на доходи боржника.

При цьому у власності ОСОБА_1 значиться земельна ділянка. Проте, доказів неможливості погашення боргу за рахунок цього майна матеріали справи не містять.

Окрім того, матеріали справи не містять також доказів навмисного чи іншого свідомого ухилення від виконання ОСОБА_1 рішення щодо сплати боргу за виконавчими листами, виданими 09.11.2020 Шевченківським районним судом Харківської області про стягнення з неї на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальної шкоди 43 845,00 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 438 грн. 45 коп.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Наведені у поданні обставини і додані до нього документи не дають достатніх підстав вважати боржника таким, що умисно ухиляється від виконання судових рішень, в силу положень ст. 441 ЦПК України суд вважає недоцільним встановлювати щодо ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі ст. 33, 129-1 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 313 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.247 ч.2, 260, 354, 441 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя

Н.І.Островська