Ухвала суду № 97221502, 27.05.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.05.2021

Справа № 642/3154/21

Провадження №1-кс/642/1411/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою

27 травня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., за участю секретаря Канаєвої К.М., прокурора Зубко А.О., захисника Горлача А.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві Авдєєвої Н.Г. у кримінальному провадженні № 62021170020000041 від 30.03.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється за ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві підполковник Державного бюро розслідувань Авдєєва Наталія Григорівна звернулася до слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова з клопотанням про надання дозволу на вже проведений 25.05.2021р. огляд.

У провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 62021170020000041 від 30.03.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.07.2020 року №469-ОС вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою старший лейтенант ОСОБА_1 (П-020888) заступника начальника відділу адміністративно- юрисдикційної діяльності штабу, з 10 серпня 2020 року.

Відповідно до посадової інструкції заступника начальника відділу адміністративно – юрисдикційної діяльності штабу прикордонного загону, затвердженої наказом начальника Харківського прикордонного загону від 17.07.2020 №66-од ОСОБА_1 відповідає за: удосконалення форм і методів провадження у справах про адміністративні правопорушення; знання та своєчасну організацію ведення всієї службової документації відділу з питань обліку справ про адміністративні правопорушення, справ пов`язаних з відповідальністю перевізників, видачі бланків протоколів, примусового повернення та видворення іноземців – правопорушників, реадмісії та заборони в`їзду іноземцям; організацію та контроль виконання накладених адміністративних стягнень у відділах прикордонної служби та вжиття заходів для забезпечення їх виконання в межах чинного законодавства; контроль через КАІС «Ризик» за своєчасним виїздом з України іноземців, відносно яких прийнято рішення про їх примусове повернення, у випадку їх невиїзду готувати та направляти встановленим порядком інформування; перевіряти і контролювати дотримання вимог законодавства України під час роботи з іноземцями та адміністративного провадження, а також тримання та конвоювання затриманих осіб; вивчати матеріали справ про адміністративні правопорушення, які знаходяться у провадженні прикордонного загону, надавати щодо них пояснення та висновки.

Відповідно до ст.ст. 3, 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України лейтенант ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, показувати приклад неухильного виконання вимог законодавства.

Згідно ч. 7 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, поширюються вимоги встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Поряд із цим, відповідно пункту г) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від

15 лютого 2005 року № 116 «Про затвердження Положення про орган охорони Державного кордону Державної прикордонної служби України» встановлено, що органом охорони Державного кордону є прикордонний загін, який є оперативно-службовою та адміністративно-господарською ланкою Державної прикордонної служби України.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція – це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, заступник начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 відповідно його посадової інструкції, ч. 3 ст. 18 КК України, Закону України «Про Державну прикордонну службу України», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2005 року № 116 «Про затвердження Положення про орган охорони Державного кордону Державної прикордонної служби України», є службовою особою та на ввіреній ділянці правоохоронної діяльності відділу забезпечує надійну охорону Державного кордону, запобігає злочинам чи адміністративним правопорушенням, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, виявляє та затримує осіб, які скоїли злочини або адміністративні правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, процесуально оформляє правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, контролює дотримання прикордонного режиму та виконання режиму в пунктах пропуску.

Крім того, ОСОБА_1 згідно з Посадовою інструкцією повинен знати Конституцію України, вимоги чинного законодавства України та нормативно-правових актів Державної прикордонної служби щодо завдань, організації, форм і методів пошукової, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, боротьби з корупцією та організованою злочинністю; положення Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України; Закони України та інші нормативно-правові акти, що стосуються функціонування (діяльності) об`єктів оперативної зацікавленості; загальновійськові статути Збройних Сил України та інші правові акти, які визначають порядок проходження військової служби; організацію і порядок взаємодії в системі Державної прикордонної служби з органами державної влади при організації та проведенні пошукових, контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів за визначеними лініями діяльності; теорію і практику контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , проходячи військову службу на посаді заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», являється працівником правоохоронного органу – представником влади.

Як військовослужбовець Державної прикордонної служби лейтенант ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців; здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань; надавати допомогу органам Національної поліції, іншим правоохоронним органам у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень.

Відповідно до змісту положень статті 19 Конституції України при здійсненні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, Законами України та покладеними на них функціональними обов`язками.

Органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з посадовою інструкцією заступника начальника відділу адміністративно – юрисдикційної діяльності штабу прикордонного загону, маючи звання старшого лейтенанта, здійснюючи функції представника влади та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки до ст. 364 КК України будучи службовою особою, наділеною владними повноваженнями, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, значний авторитет та вплив в органах державної влади, зловживаючи ними, вимагав та 25.05.2021 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США для себе за зняття заборони на в`їзд на територію України накладеної Державною прикордонною службою на громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3 , за наступних обставин.

Так, 25.03.2021 до ОСОБА_1 звернулась гр-ка ОСОБА_2 з питанням, щодо порядку зняття заборони на в`їзд на територію України її знайомому іноземцю Республіки Азербайджан ОСОБА_3 накладеної Державною прикордонною службою України.

При цьому, ОСОБА_4 повідомив, що вказане питання необхідно обговорити при особистій зустрічі, час повідомить додатково.

У свою чергу, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди 25.03.2021, близько о 17:00 години ОСОБА_1 перебуваючи у попередньо обумовленому місці за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 84/2 в ресторані «Чехов», під час особистої зустрічі повідомив ОСОБА_2 , що зняття заборони на в`їзд на територію України входить саме в його обов`язки, як співробітника Харківського прикордонного загону. При цьому ОСОБА_1 вказав останній, що враховуючи складність зазначеної дії він здійснить зняття заборони на в`їзд на територію України іноземцю Республіки Азербайджан ОСОБА_3 при умові надання йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, а у разі відмови, ОСОБА_1 буде здійснювати перепони іноземцю Республіки Азербайджан ОСОБА_5 .

Разом з цим, усвідомлюючи протиправність та незаконність дій

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у

м. Полтаві з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , та з цього часу діяла під контролем правоохоронних органів.

14.05.2021 ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_1 , для з`ясування ініціатора заборони, надіслала останньому через додаток «Телеграм» копію паспорту громадянина Азербайджана ОСОБА_3 .

19.05.2021 о 13 год 45 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 у мобільному додатку «Телеграм» зазначив ОСОБА_2 , що ним було перевірено інформацію, та встановлено про дійсність наявності заборони на в`їзд на територію України ОСОБА_5 через порушення строку перебування на території України.

При цьому, ОСОБА_1 повторно повідомив ОСОБА_2 , що він скасує заборону на в`їзд іноземцю виключно після надання йому неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США.

Крім того, під час телефонної розмови 19.05.2021 року ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_2 , щодо відсутності в подальшому будь- яких негативних наслідків після заняття заборони на в`їзд ОСОБА_5 при перетині Державного кордону України

25 травня 2021 року близько 14 год. 00 хв. громадянка України ОСОБА_2 , діючи під контролем правоохоронних органів, прибула за раніше обумовленою ОСОБА_1 адресою до кафе «Лавка Бар», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Культури, 11, де за вимогою ОСОБА_1 передала неправомірну вигоду останньому у розмірі 500 доларів США за зняття заборони на в`їзд на територію України громадянина Азербайджана ОСОБА_3 .

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що відносно ОСОБА_1 існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовуються суворістю можливого покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 ; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити; з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а також з метою уникнення відповідальності за тяжке корупційне правопорушення може перешкоджати повному, всебічному та непопередженому дослідженню обставин кримінального провадження, оскільки займаючи посаду заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, він може використовувати свої зв`язки серед співробітників Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в тому числі має можливість власним авторитетом незаконно впливати на свідків та/або інших учасників кримінального провадження, з метою схилити їх до зміни показів, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України судом сприймаються лише покази, надані безпосередньо суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, вчинити підкуп свідків. Таким чином ОСОБА_1 займаючи посаду заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, перебуваючи поза межами слідчого ізолятору, може використовувати соціальні зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню, в тому числі має можливість власним авторитетом незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які викладені в тексті клопотання. Заперечував проти застосування домашнього арешту з мотивів, викладених в клопотанні.

ОСОБА_1 проти клопотання заперечував та зазначив, що він, відповідно до своїх обов`язків фактично не міг здійснити будь-які дії, зазначені у підозрі, оскільки заборона на в`їзд іноземця вносилася ОКПП м.Києва і погранотряд може лише вносити клопотання щодо зняття такої заборони. Крім того, особа, щодо якої є заборона, має право на пункті пропуску надати квитанцію про сплату чи сплатити відповідну суму штрафу, на підставі чого заборона скасовується. Вважав дії особи, яка до нього зверталася, провокаційними.

Захисник проти клопотання заперечував, вважав підозру не обгрунтованою, оскільки в ній йде посилання, що ОСОБА_1 повинен був внести у відповідні реєстри та зняти заборону на в`їзд в України відносно іноземця, однак він не має таких повноважень за своєю посадовою інструкцією. ОСОБА_1 інкримінується ч.3 ст.268 КК України, однак жодного доказу, що ОСОБА_1 вимагав ці гроші, до матеріалів клопотання не додано. Також не доведені ризики, і що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 ОСОБА_1 не знає ні анкетних даних, ні місця мешкання свідка, тому не може на нього тиснути. Підозрюваний має дружину, яка перенесла операцію, та матір похилого віку, яка потребує догляду. Тому посилання, що ОСОБА_1 може приховуватися, є безпідставними. Також, він не може будь-що знищити чи спотворити, оскільки всі документи та майно, про яке слідчий вважав, що воно має доказове значення – вилучене. Посилання на те, що ОСОБА_1 може вчинити інший злочин є надуманим, оскільки ОСОБА_1 має бездоганну репутацію, є учасником бойових дій, офіцером, був нагороджений відповідними дипломами, позитивно характеризується за місцем роботи. Тому до нього можливо застосувати домашній арешт за адресою мешкання його матері, яка надала відповідну заяву.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання слідчого з додатками, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з огляду на наступне.

Підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується: показами свідка ОСОБА_2 від 13.04.2021, 17.05.2021, 20.05.2021, 25.05.2021; проведеними оглядами мобільного телефону ОСОБА_2 від 17.05.2021 та 20.05.2021, в ході яких виявлено листування в додатку «Телеграм» з ОСОБА_1 , де останній зазначає суму неправомірної вигоди, яку йому необхідно надати; протоколом огляду, копіювання, та вручення грошових кошів від 25.05.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого виявлено та вилучено речові докази..

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжній захід, що обирається.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та може буде застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією, оцінюючи сукупність обставин, а саме те, що ОСОБА_1 , раніше не судимий, працює, одружений, і усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк з конфіскацією всього особистого майна, ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання може переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або створити будь-яку з речей або документів, що можуть мати істотне значення для слідства, незаконно впливати на свідка, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інший злочин для уникнення покарання, і тому суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, а тому обирає ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 г. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При цьому, слід зауважити, що у розумінні положень наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В контексті ст. 5 Конвенції про захист. прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2021р. складає 2270 грн.), що дорівнює 90800 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві Авдєєвої Н.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23 липня 2021 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України, тобто з 25.05.2021 року.

Строк дії ухвали – до 23 липня 2021 року.

Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 90800 грн. 00 коп., які необхідно внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою. (реквізити для сплати застави: Отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249, Банк отримувача ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 (анкетні дані змінено);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Л.Г. Проценко