Ухвала суду № 97220272, 22.04.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5773/15-ц провадження № 4-с/361/48/21

22.04.2021

У Х В А Л А

«22» квітня 2021 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Шаварин С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Сірош Альони Василівни щодо накладення арешту на грошові кошти боржника, розміщені в банківських установах, у виконавчому провадженні № 53867201, а також про зобов`язання вчинити дії; стягувач – публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою, в якій просить визнати протиправними дії та бездіяльність головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сірош А.В. щодо накладення арешту на зарплатний рахунок в банківській установі – АТ «Укрсиббанк», код: 09807750, номер рахунку:

(IBAN) НОМЕР_1 ; зобов`язати головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сірош А.В. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 26 січня 2021 року у виконавчому провадженні № 53867201 у частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банківській установі – АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ: 09807750.

В обґрунтування вимог зазначається, що 03 лютого 2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 361/5773/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 1284-Ф від 02 вересня 2008 року у розмірі – 565 546 грн. 96 коп., з яких

538 616 грн. 15 коп. – заборгованість за процентами, 26 930 грн. 81 коп. – пеня.

11 травня 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження № 53867201 з виконання вищевказаного виконавчого листа.

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про наявність постанови головного державного виконавця Сірош А.В. від 26 січня 2021 року про арешт коштів боржника, на підставі якої арештовано зарплатний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банківській установі – АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ: 09807750. Наявність арешту даного зарплатного рахунку позбавляє боржника засобів до існування, чинить перешкоди у розпорядженні коштами та виконанні рішень про стягнення аліментів за виконавчими провадженнями № 50558118 та № 51357786, що перебувають на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся із заявою до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо скасування постанови від 26 січня 2021 року про накладення арешту на кошти боржника, розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі –

АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ: 09807750. 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у скасуванні арешту.

У судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Головний державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Сірош А.В. у судове засідання не з`явилася, 06 квітня 2021 року подала до суду відзив на скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні даної скарги, так як рахунок, який боржник просить звільнити з-під арешту не є рахунком із спеціальним режимом використання. Кошти, що розміщені на рахунку стали власністю боржника та набули статусу вкладу.

Стягувач ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Вислухавши пояснення представника боржника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти на відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 53867201 з виконання виконавчого листа № 361/5773/15-ц, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 03 лютого 2017 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі – 565 546 грн. 96 коп., з яких з яких 538 616 грн.

15 коп. – заборгованість за процентами, 26 930 грн. 81 коп. – пеня.

Постановою старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 11 травня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа.

Предметом оскарження у даній справі є постанова від 26 січня 2021 року, винесена у рамках виконавчого провадження № 53867201 з виконання виконавчого листа

№ 361/5773/15-ц.

Так, оскаржуваною постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірош А.В. від 26 січня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 571 570 грн. 65 коп.

З підстав скасування постанови головного державного виконавця від 26 січня 2021 року у частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого у банківській установі АТ «Укрсиббанк», боржник у особі представника ОСОБА_2

16 лютого 2021 року звертався до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Листом від 19 лютого 2021 року № 9799 Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив боржнику про відсутність підстав для зняття арешту станом на день надання відповіді.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він собі вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, шо заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від

01 липня 1949 року № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від

27 червня 2019 року (справа № 916/73/19) рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до довідки № 57-1-11/28-34 від 10 лютого 2021 року, виданої акціонерним товариством «Укрсиббанк» станом 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 має відкритий в АТ «Укрсиббанк» зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_2 , міжнародний банківський номер рахунку (IBAN) № НОМЕР_1 (з 13 січня 2020 року у якості номера рахунку використовується тільки IBAN згідно із законодавством України) валюта рахунку: гривня, залишок коштів на рахунку: 0.

Згідно із довідкою від 16 лютого 2021 року, виданою ТОВ «Бемобі Україна»

ОСОБА_1 з 01 серпня 2012 року працює на посаді директора розвитку бізнеса товариства по теперішній час. Заробітна плата перераховується на рахунок номер НОМЕР_1 згідно із тарифним планом у рамках зарплатного проекту в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005).

З підстав скасування постанови головного державного виконавця від 26 січня 2021 року у частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банківській установі АТ «Укрсиббанк», боржник у особі представника ОСОБА_2

16 лютого 2021 року звертався до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Звертаючись до державного виконавця із заявою про часткове скасування постанови боржник додав копії вищевказаних довідок, з яких вбачається, що рахунок НОМЕР_1 є зарплатним.

Листом від 19 лютого 2021 року № 9799 Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив боржнику про відсутність підстав для зняття арешту станом на день надання відповіді.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладені обставини, дану скаргу слід задовольнити частково, а саме визнати неправомірними дії головного державного виконавця та зобов`язати скасувати постанову у частині накладення арешту на кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку. Підстави для визнання протиправною бездіяльності відсутні.

Керуючись статтями 447-451 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

у х в а л и в:

Скаргу – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Сірош Альони Василівни щодо накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 09807750); номер зарплатного карткового рахунку: (IBAN) UA773510050000026206808063086.

Зобов`язати головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Сірош Альону Василівну скасувати постанову про арешт коштів боржника від 26 січня

2021 року у виконавчому провадженні № 53867201 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку (IBAN)

№ НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк».

В іншій частині у задоволенні скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин