Ухвала суду № 97218003, 24.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

24 травня 2021 року м. ХарківСправа № 922/826/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання Харківської міської ради (вх. № 10548) про залишення позову без розгляду у справі

за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 прокурор, який бере участь у справі: прокурор Харківської обласної прокуратури, місто Харків до 1. Харківської міської ради, місто Харків; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", місто Харків про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі за участю представників:

прокурор - Клейн Л.В. посвідчення № 051089 від 02.10.2018;

відповідача 1 - Столбовий М.І. посвідчення № 1790;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022;

- визнати недійним Договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді.

Витрати по сплаті судового збору прокурор просить також стягнути з відповідачів - Харківської міської ради та ТОВ "Європартнер компані".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 позовну заяву в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/826/21 та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

11 травня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 10548), в обґрунтування якого відповідач посилається на відсутність у прокурора процесуальної дієздатності, оскільки ним не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом у даній справі.

Так, на переконання Харківської міської ради прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", мав до подання позову звернутись до Ради для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Лише після невжиття заходів реагування у розумний строк з боку вказаного органу, або немотивованої відмови вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності такого органу, що дає підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави. Однак, прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" зокрема щодо звернення до уповноваженого органу із повідомленням про наявність підстав для подання позову до суду, а відтак у прокурора відсутні підстави стверджувати, що захист інтересів територіальної громади не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

В обґрунтування вказаних доводів, відповідач посилається також на те, що у відповідності до висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 917/273/20 від 07.04.2021, зобов`язаний був звернутись до відповідача 1 з повідомленням в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, висновок про можливість самостійного представництва прокурором інтересів держави у разі, якщо видавником оспорюваного акта є орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не відповідає правовому висновку, сформульованому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, у пункті 38 якої зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 77-83)). Ураховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в пунктах 65, 67-70 постанови від 27.01.2021 (прокурор є самостійним позивачем) у справі № 917/341/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин, зазначив таке: "Хибними є доводи прокурора про те, що оскільки Давидівська сільрада є суб`єктом, який прийняв рішення, на підставі якого укладено договір оренди землі та є стороною цього договору оренди, зазначене унеможливлює звернення до суду прокурором в інтересах Давидівської сільради як позивача. Таким чином, виходячи з наведеної судової практики відповідач 1 вважає, відсутні підстави здійснення прокурором представництва у даному випадку, а отже позов підлягає залишенню без розгляду.

17 травня 2021 року Харківська обласна прокуратура подала до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 11156). Крім того, 19 травня 2021 року до суду також надійшли заперечення керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (за вх. № 11491). згідно яких прокурор проти доводів відповідача заперечував і зазначав, що Конституційним Судом України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказано, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язком (а не право) щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Зазначені правові норми передбачають два випадки, а саме: - внесення позову прокурором в інтересах відповідного органу, який має право здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом (вернений до суду з позовами відповідної категорії, проте не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження. В такому випадку вказаний орган набуває статус позивача та відповідне коло процесуальних прав, наприклад, оскарження наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, відмова від поданого прокурором позову тощо. З метою завчасного інформування позивача у справі про намір внесення позову до суду в його інтересах та забезпечення ефективної та повної реалізації прав та обов`язків сторони процесу, частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зобов`язано прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про свій намір відповідного суб`єкта владних повноважень; - внесення позову прокурором самостійно у якості позивача, що зумовлено відсутністю такого органу або відсутністю у нього повноважень (та обов`язку) щодо звернення до суду з позовними заявами певної категорії. В останньому випадку відповідний уповноважений орган процесуальними правами та обов`язками сторони не наділяється їх реалізує виключно прокурор, як позивач. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на те, що Харківська міська рада, яка є органом, уповноваженим територіальною громадою м. Харкова на розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а також на здійснення державного контролю щодо дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території міста Харкова, являється відповідачем, а тому прокурор звертається з цим позовом самостійно у якості позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 справі у 916/749/17.

Також прокурор вказує на те, що процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо попередньою повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справі № 587/430/16-ц.

У підготовчому засіданні 24.05.2021 повноважений представник Харківської міської ради підтримав заявлене клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор у підготовчому засіданні 24.05.2021 заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання та вказувала, що у випадку, якщо орган, уповноважений здійснювати відповідні повноваження є відповідачем, то статус позивача набувається прокурором, а тому останній має право на звернення до суду з відповідним позовом.

Розглянувши клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

З аналізу частини третьої статті. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор може представляти законні інтереси держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави в двох випадках:

- захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,

- у разі відсутності такого органу.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Відповідні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 57 постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин, а частина позовних вимог обґрунтована тим, що відповідач 1 передав в оренду земельну ділянку відповідачу 2 без проведення земельних торгів, чим порушив приписи земельного законодавства.

Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави в особі територіальної громади, а також необхідністю вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі, а звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потребу у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Підстави представництва прокурор мотивував тим, що орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо звернення з подібним позовом, відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями, виступає у якості відповідача.

У даному випадку, оскільки захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Харків має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування визначено прокурором відповідачем 1 з посиланням на те, що він вчинив, на думку прокурора, протизаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади міста Харків, прокурором правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Харків, виходячи із спірних правовідносин, не існує.

Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 916/749/17, в постанові Верховного Суду від 25.09.2020 від № 921/341/19.

Щодо посилань відповідача 1 на правові висновки, що містяться у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 917/273/20 від 07.04.2021 та Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/8737/19 від 08.04.2021, суд зазначає, що судова практика щодо можливості представництва прокурором інтересів держави чи то територіальної громади постійно змінюється.

При цьому відповідно до частини п`ятої 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Так, в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2385/18 від 26.05.2020 Великою Палатою зроблено висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у п.38 Постанови у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020 зазначено, що прокурор ,визначивши міську раду відповідачем, мав підстави звернутися до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави. Проте за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, Харківська міська рада в обґрунтування своєї позиції посилається на висновки, викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 917/273/20 від 07.04.2021, де Верховний Суд зазначив, що висновок прокурора про можливість самостійного представництва Прокурором інтересів держави у разі, якщо видавником оспорюваного акта є орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не відповідає правовому висновку, сформульованому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, у пункті 38 якої зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, суд зазначає, що у вказаній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17) було встановлено можливість органу місцевого самоврядування самостійно звернутись з позовом до суду за захистом своїх прав. При цьому, суд зазначає, що в даній справі ключовим є визначення можливості Харківською міською радою самостійно захистити свої права, через призму юридично значимих дій, які вчинялись Харківською міською радою у даному випадку, з врахуванням не постійності судової практики з цього питання.

Обґрунтовуючи відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів, прокурор вказав, що є самостійним позивачем, оскільки Харківська міська рада є одним з співвідповідачів, рішення якого оскаржуються через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки.

Вказаними обставинами прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підстави для представництва інтересів держави саме у якості самостійного позивача.

При цьому, з відзиву на позовну заяву Харківської міської ради (т.1 а.с.108-124) вбачається, що Харківська міська рада не погоджується з позовом прокурора, вважає оскаржувані рішення законними та такими, що відповідають нормам законодавства України, доводи позивача вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, Харківська міська рада не тільки не здійснила заходів із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, які прокурор вважає порушеними, а й заперечує взагалі проти наявності будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні спірного договору

З матеріалів даної справи (922/826/21) вбачається, що саме оспорюваними рішеннями Харківської міської ради надано згоду на розробку відповідного проекту землеустрою та надано земельну ділянку в оренду, саме відповідачем 1 укладено оспорюваний договір оренди земельної ділянки, а тому на переконання суду, в даному випадку прокурор може самостійно здійснювати представництво інтересів територіальної громади та набувати статус позивача, оскільки таким чином усуває стан юридичної невизначеності щодо порушених, на його думку, прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурор належним чином обґрунтував необхідність та підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення поданого відповідачем 1 клопотання.

Вказані висновки суду узгоджується також із правовими позиціями викладеними у Постановах Великої Палати у справі № 922/2385/18 від 26.05.2020 у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020, постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. 42, 226, 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 10548 від 11 травня 2021 року) – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу підписано 27.05.2021.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/826/21

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.