Ухвала суду № 97217485, 17.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" травня 2021 р. м. Київ Справа № 902/862/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) на дії та бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 61522152 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р.

у справі за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Військової частини А2215

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон”,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військової частини А0215,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп”,

про визнання договору таким, що припинив свою дію, витребування майна та зобов`язання до вчинення дій

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Сех І.С.

Представники сторін:

від прокуратури: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від Міністерства оборони України, Військової частини А2215, Військової частини А0215: Ільїн О.О. (витяг із наказу МОУ № 52 від 19.02.2020 р., витяг із наказу МОУ № 744 від 30.12.2016 р., витяг із наказу МОУ № 16 від 12.02.2020 р.);

від відповідача (скаржника): не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від відділу ДВС: не з`явився.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. у справі № 902/862/15 позовні вимоги Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Військової частини А2215 було задоволено повністю.

Вказаним рішенням було визнано таким, що припинив свою дію, договір № 43 від 22.04.2005 р., укладений між Військовою частиною А2215 та ТОВ “Вастон”; витребувано з користування у ТОВ “Вастон” орендоване у Військової частини А2215 майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р., а саме – військове майно, яке входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів - задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 шт., задвижка ДУ-150 - 3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80-1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50-3 шт., резервуар Р-50-7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100 - 4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) – 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт., розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), на загальну суму 89135,00 грн.; зобов`язано ТОВ “Вастон” повернути Військовій частині А2215 орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р., а саме – військове майно, яке входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів - задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 шт., задвижка ДУ-150-3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80 - 1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100-4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) – 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт., розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), на загальну суму 89135,00 грн; стягнуто з ТОВ “Вастон” в дохід Державного бюджету України 4872,00 грн. судового збору.

Справа № 902/862/15 неодноразово переглядалась у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2019 р. у даній справі, за результатами розгляду касаційних скарг Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А2215, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 р. у справі № 902/862/15, якою ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову, було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 р. у справі № 902/862/15 рішення господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. було залишено без змін.

25.02.2020 р. на виконання рішення від 28.12.2015 р. господарським судом Київської області було видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2020 р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" було залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 р. у справі № 902/862/15 було залишено без змін.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” надійшла скарга № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) на дії та бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 61522152 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у даній справі, за якою боржник просить суд визнати протиправною бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відсутності звернення державного виконавця до суду з метою внесення виправлень у виконавчий документ, а саме – наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р., в частині невірно вказаної адреси боржника; відсутності вимог/звернень до ТОВ “Вастон” про зобов`язання боржника виконати наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р. Окрім того, боржник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця: 1) при винесенні постанови про арешт коштів боржника по ВП № 65122152 від 26.01.2021 р. з порушенням ст. 27 Закону “Про виконавче провадження” та нарахуванням виконавчого збору цією постановою як за виконання вимоги немайнового характеру - у розмірі 18892,00 грн. (замість передбаченого цим законом виконавчого збору за виконання вимоги майнового характеру, розмір якого по ВП № 65122152 від 26.01.2021 р. має становити 8913,50 грн.); 2) при складанні в межах ВП № 61522152 акту від 02.04.2020 р. про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, без звернення до суду з метою внесення виправлень у виконавчий документ - наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р. в частині невірно вказаної адреси боржника; 3) при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р., всупереч резолютивній частині цього наказу шляхом передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, замість виконання цього наказу шляхом зобов`язання ТОВ “Вастон” (боржника) повернути Військовій частині А2215 (стягувачу) орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р.; 4) при направленні всіх постанов та документів по ВП № 61522152 за адресою ТОВ “Вастон” іншою, ніж та, що визначена у наказі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., без звернення до суду за виправленням помилок (у порядку ч. 1 ст. 328 ГПК України) у резолютивній частині прийнятого господарським судом рішення № 902/862/15 від 22.01.2020 р. та цьому наказі; 5) при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, в тому числі шляхом накладення арешту в межах ВП № 65122152 з порушенням ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” до виконання рішення суду в повному обсязі, без зобов`язання боржника повернути майно Військовій частині А 2215, яке було передано ТОВ “Вастон” відповідно до умов договору оренди № 43 від 22.04.2005 р., та без виконання процедури такого повернення боржником/орендарем, передбаченої цим договором, та без одночасної ідентифікації індивідуальних ознак цього майна та без встановлення погіршення його стану, або втрати (повної або часткової); 6) при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р., без обов`язкової участі боржника у відповідності до ст.ст. 60, 63 Закону України “Про виконавче провадження” без зобов`язання ТОВ “Вастон” (боржника) повернути орендоване майно. Також боржник просить суд: усунути порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” (код ЄДРПОУ 25392930), зобов`язавши державного виконавця Бориспільського ВДВС здійснювати виконавчі дії в межах ВП № 65122152 тільки після виправлення господарським судом помилки у резолютивній частині рішення № 902/862/15 від 22.01.2020 р., де невірно вказано адресу боржника, та виключно шляхом зобов`язання боржника повернути майно, що перебувало у оренді та яке перелічене у наказі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., з виконанням порядку, встановленого п.п. 10.4, 10.5 та 5.7 договору № 43 від 22.04.2005 р. (за участі державного виконавця та сторін цього договору) з одночасним встановленням індивідуальних ознак цього майна та встановленням погіршення його стану або втрати (повної або часткової); визнати постанову про арешт коштів боржника по ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. неправомірною та скасувати її; визнати акт від 02.04.2020 р. про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі в межах ВП № 61522152, неправомірним та скасувати його.

В обгрунтування скарги ТОВ “Вастон” посилається на наступне.

16.02.2021 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» засобами поштового зв`язку надійшли постанови державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме - постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 26.01.2021 р. по ВП № 65122152; постанова про арешт коштів боржника від 26.01.2021 р. по ВП № 61522152.

Дані постанови були винесені Бориспільським МВ ДВС в межах вчинення виконавчих дій в межах ВП № 61522152, спрямованих на виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. (копію наказу у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. було отримано скаржником разом з постановами від 26.01.2021 р.), виданого на виконання рішення суду у справі № 902/862/15, що набрало законної сили 22.01.2020 р.

Як слідує зі скарги, щодо постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 26.01.2021 р. по ВП № 65122152 ТОВ «Вастон» не заперечує та дії державного виконавця при її винесенні не оскаржує, оскільки має обов`язок та зацікавлене взяти участь в процедурі дійсного виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., під час якої державний виконавець Бориспільського МВ ДВС має на виконання норм Закону України «Про виконавче провадження» у присутності уповноваженого представника стягувача зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вастон» (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 59-А, кв. 49, код 25392930) повернути Військовій частині А2215 (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко, № 1, код 08081802) орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р. а саме - військове майно, яке входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів, а після проголошення цього зобов`язання - забезпечити боржнику можливість доступу до цього складу паливно-мастильних матеріалів та встановити для ТОВ «Вастон» строк на добровільне виконання наказу від 25.02.2020 р.

Натомість, постанову про арешт коштів від 26.01.2021 р. по ВП № 61522152 ТОВ «Вастон» вважає такою, що була винесена виконавчим органом з порушенням ст.ст. 27, 40, 60 та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а тому такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61522152 та постанови про арешт коштів в межах ВП № 61522152 виконавчий збір був нарахований державним виконавцем у порядку ст. 27 Закону «Про виконавче провадження» як за примусове виконання рішення немайнового характеру - чотири мінімальні розміри заробітної плати з боржника - юридичної особи, що в сумі з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 р. – 4723,00 грн. (4723,00 грн.*4) складає 18892,00 грн. Проте, рішення господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 22.01.2020 р., що виконується в межах ВП № 61522152, за твердженням самого державного виконавця, є майновим, з огляду на що виконавчий збір у відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» повинен складати 8913,50 грн. (10% від 89135,00 грн. - суми стягнення за наказом № 902/862/15 від 25.02.2020 р.).

Скаржник стверджує, що в межах ВП № 61522152 боржника не просто зобов`язано вчинити певну дію на виконання наказу у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., а державним виконавцем актом від 02.04.2020 р. передано саме майно, вартість якого є визначеною у виконавчому документі - наказі господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., в сумі 89135,00 грн., що свідчить про майновий характер виконавчої дії та про право державного виконавця на стягнення виконавчого збору лише в сумі 8913,50 грн. Відповідно до п. 24 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих. При аналізі даної норми та норми ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» можна дійти висновку, що рішення може бути виконано без участі боржника лише за умови, що таке рішення має майновий характер.

Скаржник відзначає, що під час виконання наказу у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. ТОВ «Вастон» (боржник) не викликалося та не викликається на вчинення виконавчих дій, а тому у відповідності до п. 24 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, що виконувалось в межах ВП № 61522152, може мати лише майновий характер. Відтак, постанова про арешт коштів на суму 18892,00 грн., з огляду на невірний розрахунок виконавчим органом суми виконавчого збору, є незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Окрім того, скаржник зазначає, що вчинення будь-яких виконавчих дій, спрямованих на стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, в тому числі - шляхом накладення арешту як забезпечення такого виконання, можливе лише у випадку/по факту виконання рішення суду в повному обсязі (ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Але, як вбачається з даної скарги, виконання рішення у справі № 902/862/15, на думку ТОВ «Вастон», не відбулось, що, на переконання останнього, є ще однією з підстав для скасування постанови про арешт коштів боржника від 26.02.2021 р. в межах ВП № 61522152 як такої, що є передчасною, незаконною та безпідставною.

Поряд з цим, скаржник посилається на те, що за приписами ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може виправити допущену в ньому помилку. Відправка документів виконавчого провадження за іншою адресою, ніж та, що вказана в наказі, передбачає обов`язок державного виконавця звернутися до суду з метою внесення виправлень і лише після задоволення такої заяви судом виконавець має право направляти документи виконавчого провадження за іншою адресою, ніж та, що зазначена в наказі.

Однак, вище перелічені постанови та документи у ВП № 61522152 направлялися ТОВ «Вастон» за адресою іншою, ніж та, що зазначена у наказі господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., де вказано адресу боржника: 21037, Вінницька обл., Вінниця, вул. Пирогова, 59-А, кв. 49 (квитанція та реєстр відправлень органом ДВС процесуальних документів на адресу: 88005, м. Ужгород, пр-т Свободи, 52).

Отже, дії виконавчого органу при направленні ТОВ «Вастон» документів по ВП № 61522152 за іншою адресою, ніж та, що зазначена у виконавчому документі - наказі господарського суду Київської області у справі № 902/862/15, без звернення державного виконавця до суду з метою внесення виправлень у цей виконавчий документ в частині вказаної у наказі господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у справі № 902/862/15 адреси боржника є фактичним порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а тому такі дії державного виконавця також оскаржуються в межах даної скарги боржником.

Окрім того, за змістом скарги ТОВ «Вастон», всупереч положенням ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий орган під час виконання рішення у справі № 902/862/15 по ВП № 61522152 про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, мав би вилучити такі предмети у боржника і передати їх стягувачу, про що скласти акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець зобов`язаний був скласти акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повернути виконавчий документ стягувачу.

На думку скаржника, у даному випадку, в порушення ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не намагається встановити факт наявності чи відсутності предмета, що, на його думку, мав бути переданий стягувачу, а саме - того майна, що входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1). Також виконавчий орган намагається закінчити ВП № 61522152 без встановлення індивідуальних ознак саме того майна, яке перелічене у наказі господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у справі № 902/862/15, при цьому не впевнившись у наявності всього майна, що має бути повернуто після оренди, хоча повинен був це зробити. Так, 02.04.2020 р. державним виконавцем Сорокою В.І. без присутності представників боржника було складено акт про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі. Проте, яке саме майно передав державний виконавець Сорока В.І. стягувачу ВЧ А2215 невідомо, оскільки, на переконання скаржника, відбулося формальне оформлення акту на папері без встановлення наявності майна, що перелічене у наказі господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 на складі ПММ № 2 та його реальної передачі Військовій частині А2215.

При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61522152 була винесена державним виконавцем Бориспільського ВДВС Сорокою В.І. 12.03.2020 р., в період дії жорсткого карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, який діяв у тому числі під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем Сорокою В.І. 02.04.2020 р. Водночас, працівники ТОВ «Вастон» з 23.03.2020 р. були обмежені в пересуванні та організації робочого процесу на підприємстві, адже всі працівники виконували свої посадові обов`язки поза межами свого робочого місця. Проте, карантинні обмеження не були взяті до уваги державним виконавцем Сорокою В.І.

При цьому, державний виконавець Бориспільського МВ ДВС, всупереч існуючим карантинним заходам, що фактично унеможливило об`єктивне та в повному обсязі вчинення виконавчих дій в межах ВП № 61522152, як для державних виконавців так і для учасників виконавчого провадження, все одно їх вчинив, у тому числі - шляхом складання акту від 02.04.2020 р. за місцем знаходження майна, будучи обізнаним, на якій відстані від місця здійснення виконавчих дій знаходиться боржник.

Оскільки дії/бездіяльність державного виконавця при передачі майна за актом від 02.04.2020 р., всупереч резолютивній частині прийнятого господарським судом рішення у справі № 902/862/15, під час дії жорстокого карантину без належного повідомлення за адресою, зазначеною у виконавчому документі, та за відсутності боржника і оскаржуются в межах даної справи № 902/862/15, то обставина щодо передачі майна стягувачу за наказом у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. та фактичне виконання рішення суду в межах ВП № 61522152, на думку боржника, є спірними та недоведеними.

Окрім того, скаржник зазначає, що наказ господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. був отриманий боржником тільки 16.02.2021 р., і з нього боржнику стало відомо про нові обставини для оскарження дій державного виконавця під час складання акту від 02.04.2020 р., оскільки державний виконавець Бориспільського MB ДВС Сорока В.І. розпочав виконавче провадження ВП № 61522152 шляхом складання акту від 02.04.2020 р. без належного повідомлення скаржника про такі виконавчі дії. Тобто, тільки 16.02.2021 р., оглянувши копію наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р., скаржник дізнався, що повідомлення про намір вчиняти виконавчі дії, в тому числі - шляхом складання акту від 02.04.2020 р., направлялися органом ДВС за іншою адресою, ніж та, що вказана в рішенні господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. у справі № 902/862/15, а саме: 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 59-А, кв. 49, та у наказі господарського суду від 25.02.2020 р., а тому такі дії державного виконавця при складанні та направленні акту державного виконавця також підлягають оскарженню в межах даної скарги.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.03.2021 р. скаргу було передано до розгляду судді Бабкіній В.М.

Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. розгляд скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) було призначено на 22.03.2021 р., а також зобов`язано Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 61522152, а також письмові пояснення щодо скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р.

17.03.2021 р. до господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” № 24 від 15.03.2021 р. (вх. № 21/21 від 17.03.2021 р.) про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної скарги, мотивована, зокрема, тим, що ТОВ “Вастон” вже оскаржувалися дії/бездіяльність Бориспільського міськрайонного ВДВС в межах виконавчого провадження ВП № 65122152 шляхом подання відповідної скарги від 27.04.2020 р. у справі № 902/862/15, яка була залишена суддею Бабкіною В.М. без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2021 р. заяву № 24 від 15.03.2021 р. ТОВ “Вастон” про відвід судді передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог частини 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, визначеному частиною 1 статті 32 цього Кодексу, у спосіб автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ТОВ “Вастон” від 15.03.2021 р. № 24 про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 902/862/15 передано на розгляд судді Конюх О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2021 р. (суддя Конюх О.В.) у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” від 15.03.2021 № 24 про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 902/862/15 було відмовлено.

У судовому засіданні з розгляду скарги 22.03.2021 р. представник Міністерства оборони України, Військової частини А2215, Військової частини А0215 з доводами, викладеними в скарзі ТОВ “Вастон”, не погоджувався та зазначав, що ТОВ “Вастон” пропустило строк на оскарження дій, бездіяльності та документів державного виконавця, а також наголошував, що боржник отримав постанову про арешт коштів боржника по ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. 16.02.2021 р. внаслідок перенаправлення останньої з юридичної адреси ТОВ “Вастон”; представник боржника (скаржника) зазначала, що фактична адреса товариства не співпадає з адресою, зазначеною в наказі, тому просила суд визнати протиправною бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у вигляді незвернення до суду за внесенням виправлень до наказу, а також наголошувала, що державним виконавцем було невірно нараховано суму виконавчого збору постановою про арешт коштів боржника по ВП № 65122152 від 26.01.2021 р., як за виконання вимоги немайнового характеру; окрім того, представник Військової частини А2215 проти скарги заперечував та зазначав, що ним були направлені до суду письмові пояснення, які станом на час судового засідання до справи не надійшли; представник ТОВ “Гарант Ойл Групп” зазначав, що товариство є власником майна, яке перебувало на території Військової частини А2215 та здавалося в оренду; представники прокуратури та відділу ДВС не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. розгляд скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) було відкладено на 08.04.2021 р., а також повторно зобов`язано Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 61522152, а також письмові пояснення щодо скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р.

Після судового засідання 22.03.2021 р. до господарського суду Київської області від Військової частини А2215 надійшли письмові пояснення б/н від 22.03.2021 р. (вх. № 6600/21 від 22.03.2021 р.), за змістом яких остання не погоджується з доводами, викладеними ТОВ “Вастон” у скарзі, вважаючи їх необґрунтованими з огляду на те, що боржник уже звертався з відповідною скаргою, яку господарським судом Київської області від 14.09.2020 р. було залишено без задоволення. Серед іншого, Військова частина А2215 зазначає, що ТОВ “Вастон” було пропущено строк на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 26.01.2021 р. та акту про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі від 02.04.2020 р., у виконавчому провадженні ВП № 61522152. В обґрунтування своєї позиції, Військова частина А2215 зазначає, що ТОВ “Вастон” було відомо про відправлення зазначеної постанови ще 02.02.2021 р., однак відправлення було перенаправлене самим же одержувачем до іншого відділення. З огляду на викладене, Військова частина А2215 просить суд відмовити у задоволенні скарги № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.).

Посилання Військової частини А2215 на пропущення скаржником встановленого ч. 1 ст. 341 ГПК України строку на оскарження дій державного виконавця відхиляється судом, оскільки ТОВ “Вастон” було надано до матеріалів справи докази того, що про порушення свого права останнє дізналося 16.02.2021 р. після отримання постанови про арешт коштів боржника від 26.01.2021 р. по ВП № 61522152 з копією наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у справі № 902/862/15, з якого ТОВ “Вастон” дізналося, що акт від 02.04.2020 р. направлявся за адресою, вказаною в рішенні господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. та наказі від 25.02.2020 р. у справі № 902/862/15.

З урахуванням зазначеного, строк для подання ТОВ «Вастон» у даній справі скарги на дії органу ДВС, з якою товариство, згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, звернулося 26.02.2021 р., не є пропущеним.

30.03.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ “Гарант Ойл Групп” надійшли пояснення № 48 від 26.03.2021 р. (вх. № 7437/21 від 30.03.2021 р.), за змістом яких третя особа 2 вважає доводи ТОВ “Вастон” обґрунтованими та підтримує вимоги скарги № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.). Серед іншого, ТОВ “Гарант Ойл Групп” зазначає, що в останнього відсутні відомості, про те, яке саме майно, зазначене у виконавчому документі від 02.04.2020 р., було передано державним виконавцем Військовій частині А2215, оскільки ТОВ “Гарант Ойл Групп” не має доступу до складу ПММ № 2. Між тим, у межах розгляду справи № 910/16154/16 рішенням господарського суду м. Києва від 05.07.2017 р., яке набрало законної сили 26.09.2017 р., було встановлено, що на території складу паливно-мастильних матеріалів № 2, розміщеного за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, крім належного ВЧ А2215 майна, також знаходиться рухоме та нерухоме майно/обладнання/ємності, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Гарант Ойл Групп» та TOB «Вастон». Отже, на складі ПММ, крім належного ВЧ А2215 майна, знаходяться належне ТОВ «Гарант Ойл Групп» нерухоме майно, обладнання та пальне (бензин А92, А95, А98 та дизельне пальне), яке належить на праві приватної власності іншим особам, та частина якого перебуває під арештом та у податковій заставі.

31.03.2021 р. до господарського суду Київської області від Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист № 20160 від 29.03.2021 р. (вх. № 7507/21 від 31.03.2021 р.) на виконання ухвали господарського суду Київської області від 03.03.2021 р. у справі № 902/862/15, відповідно до якого Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ) надає до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 61522152.

06.04.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ “Вастон” надійшли заперечення № 38 від 05.04.2021 р. (вх. № 7934/21 від 06.04.2021 р.) на пояснення Військової частини А2215 від 22.03.2021 р., за змістом яких боржник, серед іншого, зазначає, що оскаржувану постанову виконавчого провадження ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. він отримав 16.02.2021 р. на поштовому відділенні в м. Києві, а тому десятиденний строк подання скарги відраховувався саме з цієї дати та закінчувався 26.02.2021 р., відтак скаржником не був пропущений.

07.04.2021 р. до господарського суду Київської області від Військової частини А2215 надійшла заява б/н від 07.04.2021 р. (вх. № 8264/21 від 07.04.2021 р.) про відкладення розгляду скарги, у зв`язку із запровадженням обмежень пасажирських перевезень, зокрема, по м. Київ та м. Бориспіль, з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

08.04.2021 р. до господарського суду Київської області від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України надійшло клопотання № 517/1790 від 08.04.2021 р. (вх. № 8317/21 від 08.04.2021 р.) про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з тим, що скарга № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) на адресу Київського квартирно-експлуатаційного управління не надходила.

08.04.2021 р. представником скаржника ТОВ “Вастон” у судовому засіданні було подано заяву № 45 від 08.04.2021 р. (вх. № 25/21 від 08.04.2021 р.) про призначення у даній справі колегіального розгляду.

У судовому засіданні 08.04.2021 р. представником ТОВ “Вастон” було подано клопотання № 46 від 08.04.2021 р. (вх. № 8434/21 від 08.04.2021 р.) про відкладення розгляду скарги № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) з метою ознайомлення з письмовими поясненнями державного виконавця.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2021 р. було відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) на дії та бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 61522152 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р на 17 травня 2021 р.

09.04.2021 р. до господарського суду Київської області від Військової частини А2215 надійшли заперечення № 350/133147/243гс від 08.04.2021 р. (вх. № 8453/21 від 09.04.2021 р.) проти пояснення ТОВ “Гарант Ойл Групп” щодо скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. на дії та бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 61522152, відповідно до яких ВЧ А2215 не погоджується з доводами, викладеними ТОВ «Гарант Ойл Групп» у поясненнях, та вважає їх необґрунтованими. Так, Військова частина А2215 зазначає, що рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2014 р. у справі № 911/3414/13 встановлено, що Військова частина А2215 неодноразово зверталася до ТОВ «Ю.С.А.» (ТОВ «Гарант Ойл Групп») із заявами про припинення договору, у зв`язку з чим договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 р. є таким, що припинив свою дію. Отже, укладений раніше між Військовою частиною А2215 та ТОВ «Гарант Ойл Групп» договір був припинений. Наразі Військова частина А2215 не має господарсько-правових зобов`язань перед ТОВ «Гарант Ойл Групп». Проти тверджень про те, що обставини наявності майна ТОВ «Гарант Ойл Групп» на території військової частини були досліджені судом під час розгляду справи № 910/16154/16, Військова частина А2215 заперечує, оскільки зазначена у рішенні господарського суду міста Києва у справі № 910/16154/16 від 05.07.2017 р. інформація містить лише посилання на текст додаткової угоди № 2 до договору № 1/119 про сумісне використання майна від 04.05.2005 р., а не встановлені судом обставини. Стосовно тверджень ТОВ «Вастон» у справі про надсилання поштової кореспонденції за невірною адресою, Військова частина А2215 зазначає, що Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ), направляючи поштову кореспонденцію за адресою ТОВ «Вастон», зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у виконавчому документі, не порушив норм процесуального права та Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2021 р. заяву ТОВ “Вастон” № 45 від 08.04.2021 р. (вх. № 25/21 від 08.04.2021 р.) про призначення колегіального розгляду скарги у даній справі було залишено без задоволення.

15.04.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «Вастон» надійшло клопотання № 50 від 14.04.2021 р. (вх. № 8981/21 від 15.04.2021 р.) про долучення до матеріалів скарги № 18 від 26.02.2021 р. доказів її відправки на адресу всіх учасників справи № 902/862/15.

29.04.2021 р. до господарського суду Київської області від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України надійшли заперечення № 517/2182 від 28.04.2021 р. (вх. № 10107/21 від 29.04.2021 р.) на скаргу ТОВ «Вастон» № 18 від 26.02.2021 р., відповідно до яких Київське квартирно-експлуатаційне управління не погоджується з позицією ТОВ «Вастон» і вважає її необгрунтованою з огляду на наступне.

На думку Київського квартирно-експлуатаційного управління, рішення у даній справі не відноситься до справ майнового характеру, так як майно, що було предметом договору оренди, належало стягувачу на підставі права власності. Наказом господарського суду Київської області № 902/862/15 від 25.02.2020 р. було зобов`язано ТОВ «Вастон» повернути Військовій частині А2215 орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р. Тобто, на думку Київського КЕУ, це рішення немайнового характеру, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Отже, сума виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітних плат є обгрунтованою, а постанова про накладання арешту на розмір виконавчого збору є правильною та такою, що не порушує права скаржника.

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. З огляду на матеріали, що додані до скарги, а саме - наказ господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у справі № 902/862/15, адресою боржника є: 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, просп. Свободи, 52. Також, у всіх постановах в межах ВП № 61522152 була зазначена аналогічна адреса: 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, просп. Свободи, 52, з огляду на що не прослідковується порушення прав скаржника при направленні кореспонденції на зазначену вище адресу.

Окрім того, щодо позиції скаржника про запровадження на всій території України карантинних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», слід відзначити, що дана постанова запроваджує з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та забороняє відвідування закладів освіти її здобувачами та проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників). Тобто, прямої заборони проводити виконавчі дії в даній постанові не міститься. Окрім цього, згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), під час карантину відділи державної виконавчої служби центральної юстиції продовжують працювати та виконувати свої функції. Більшості працівників відповідними наказами дозволено виконання роботи у віддаленому доступі на період карантину, проте для безперебійної роботи державні виконавці також виконують роботу безпосередньо на робочих місцях.

З огляду на вищезазначене, Київське квартирно-експлуатаційне управління вважає, що скарга ТОВ «Вастон» є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

17.05.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «Вастон» надійшли пояснення № 63 від 13.05.2021 р. (вх. № 11131/21 від 17.05.2021 р.) на заперечення Київського квартирно-експлуатаційного управління, відповідно до яких скаржник зазначав, що дії Бориспільського МВ ДВС свідчать про упереджене ставлення державного виконавця до боржника у виконавчому провадженні ВП № 65122152, та вказують на вірогідність його власної зацікавленості, яка спонукала його не враховувати права боржника на участь у виконавчих діях та спрямовувати усі свої сили, всупереч існуючим об`єктивним перешкодам, лише на швидке виконання ВП № 65122152.

Також 17.05.2021 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від ТОВ “Вастон” надійшло клопотання № 5 від 14.05.2021 р. (вх. № 11110/21 від 17.05.2021 р.) про відкладення розгляду скарги № 18 від 26.02.2021 р. в межах справи № 902/862/15 на іншу дату, але не раніше 25.05.2021 р., з метою реалізації прав, передбачених ст. 42 ГПК України. В обґрунтування неможливості прибуття у судове засідання 17.05.2021 р. представник ТОВ «Вастон» адвокат Галицька В.А. зазначає, що з 13.05.2021 р. по 24.05.2021 р. перебуватиме на плановому стаціонарному лікуванні, у зв`язку з вагітністю.

Аналогічне за змістом клопотання скаржника № 5 від 14.05.2021 р. про відкладення розгляду скарги № 18 надійшло засобами поштового зв`язку до господарського суду Київської області.

Також 17.05.2021 р. до господарського суду від ТОВ «Гарант Ойл Групп» надійшло клопотання № 68 від 14.05.2021 р. (вх. № 11122/21 від 17.05.2021 р.) про відкладення розгляду справи № 902/862/15 на іншу дату, про що повідомити ТОВ «Гарант Ойл Групп». В обгрунтування даного клопотання заявник посилався на перебування 17.05.2021 р. адвоката Голуба А.В. в іншому судовому засіданні у справі № 906/204/21 у господарському суді Житомирської області.

Аналогічне за змістом клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» № 68 від 14.05.2021 р. про відкладення розгляду скарги № 18 надійшло засобами поштового зв`язку до господарського суду Київської області.

У судовому засіданні з розгляду скарги 17.05.2021 р. представник Міністерства оборони України, Військової частини А2215, Військової частини А0215 проти відкладення розгляду та проти задоволення скарги заперечував; прокурор, представники ТОВ «Вастон» та ТОВ “Гарант Ойл Групп”, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та відділу ДВС до суду не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Розглянувши клопотання ТОВ “Вастон” № 5 від 14.05.2021 р. та клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» № 68 від 14.05.2021 р. про відкладення розгляду скарги у даній справі, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, про що без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, з огляду на таке.

Ч.ч. 1-3 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Слід зазначити, що господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Судом встановлено, що до клопотання про відкладення розгляду скарги у даній справі скаржником не подано доказів того, що юридична особа ТОВ «Вастон» має єдиного можливого представника товариства, який може здійснювати представництво інтересів останнього в суді у даній справі № 902/862/15, а також доказів відсутності у юридичної особи ТОВ «Вастон» керівника або члена виконавчого органу, уповноважених діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

Окрім того, до клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» № 68 від 14.05.2021 р. про відкладення розгляду скарги у даній справі взагалі не було надано доказів того, що 17.05.2021 р. адвокат Голуб А.В. буде представляти іншу особу в судовому засіданні у справі № 906/204/21 у господарському суді Житомирської області, як не надано і доказів того, що юридична особа «Гарант Ойл Групп» має єдиного можливого представника товариства, який може здійснювати представництво інтересів останнього в суді у даній справі № 902/862/15, у тому числі – в порядку самопредставництва.

Поряд з цим, згідно з приписами ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги ТОВ “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.), дослідивши доводи скаржника, представників Міністерства оборони України, Військової частини А2215 (стягувача), Військової частини А0215, а також матеріали виконавчого провадження ВП № 61522152, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідністю з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні від 17.05.2005 р. по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 902/862/15, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно із статтею 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Поряд з цим, статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Тобто, законодавчо закріплено імперативний обов`язок державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

У відповідності з приписами ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 61522152 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у справі № 902/962/15 вбачається, що на підставі заяви стягувача від 11.03.2020 р. 12.03.2020 р. державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61522152 з примусового виконання наказу № 902/862/15, виданого 25.02.2020 р. господарським судом Київської області, про зобов`язання ТОВ “Вастон” повернути Військовій частині А2215 орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р., а саме – військове майно, яке входить в експлуатаційний комплект складу паливно-мастильних матеріалів - задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 шт., задвижка ДУ-150-3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80 - 1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100-4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) – 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт., розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), на загальну суму 89135,00 грн. Також у вказаній постанові зазначалось про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та про направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження.

Вимоги скаржника в частині визнання протиправною бездіяльності Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відсутності звернення державного виконавця до суду з метою внесення виправлень у виконавчий документ, а саме – наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р., в частині невірно вказаної адреси боржника; а також в частині визнання протиправними дій державного виконавця: 1) при складанні в межах виконавчого провадження ВП № 61522152 акту від 02.04.2020 р. про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, без звернення до суду з метою внесення виправлень у виконавчий документ - наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р., в частині невірно вказаної адреси боржника; 2) при направленні всіх постанов та документів по ВП № 61522152 за адресою ТОВ “Вастон” іншою, ніж та, що визначена у наказі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., без звернення до суду за виправленням помилок (у порядку ч. 1 ст. 328 ГПК України) у резолютивній частині прийнятого господарським судом рішення № 902/862/15 від 22.01.2020 р. та цьому наказі; а також в частині усунення порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон”, зобов`язавши державного виконавця Бориспільського МВ ДВС здійснювати виконавчі дії в межах ВП № 65122152 тільки після виправлення господарським судом помилки у резолютивній частині рішення № 902/862/15 від 22.01.2020 р., де невірно вказано адресу боржника, не підлягають задоволенню судом з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Як встановлено судом та не спростовано скаржником, наказ господарського суду Київської області у даній справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. містить всі зазначені вище обов`язкові реквізити.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд відзначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент прийняття господарським судом Київської області рішення у даній справі № 902/862/15 від 28.12.2015 р. адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” була: 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 59-А, кв. 49, що і слідує з резолютивної частини рішення. Водночас, на момент видачі наказу господарським судом Київської області адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” була: 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, просп. Свободи, буд. 52, про що було зазначено в наказі господарського суду Київської області у даній справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. у зазначенні реквізитів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконаче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Як встановлено судом, у процесуальних документах (рішенні та наказах) судом було вірно вказано юридичні адреси боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон”, які було зазначено у відповідні періоди в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Отже, Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ), направляючи кореспонденцію за адресою ТОВ «Вастон», зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у виконавчому документі, не порушив норм чинного законодавства.

З урахуванням зазначеного, підстави для задоволення вищезазначених вимог скарги в цій частині є відсутніми.

Також боржник просить суд визнати акт від 02.04.2020 р. про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, в межах ВП № 61522152, неправомірним та скасувати його, обґрунтовуючи таку вимогу тим, що державний виконавець Бориспільського МВ ДВС розпочав виконавчі дії у ВП № 61522152 шляхом складання зазначеного акту від 02.04.2020 р. без належного повідомлення скаржника про такі виконавчі дії, так як лише 16.02.2021 р. боржник, оглянувши копію наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. у даній справі № 902/862/15, дізнався, що повідомлення про намір вчиняти виконавчі дії направлялися ДВС за адресою відмінною, ніж та, що вказана в рішенні господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. у даній справі.

Дана вимога не підлягає задоволенню судом з огляду на наступне.

Слід зазначити, що у встановлений державним виконавцем 10-денний строк рішення господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. боржником виконано не було.

02.04.2020 р. державним виконавцем було складено акт ВП № 61522152, за яким встановлено, що станом на 02.04.2020 р. ТОВ «Вастон» не повернуто В/ч А2215 майно, зазначене у виконавчому документі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., тобто боржник не виконав рішення суду протягом встановленого строку.

У зв`язку із наведеним, 02.04.2020 р. державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено акт у виконавчому провадженні ВП № 61522152 про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, відповідно до якого було зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Згідно з п. 24 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих. Майно, зазначене у виконавчому документі № 902/862/15 від 25.02.2020 р., знаходиться на території Військової частини А2215 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко, 1. З урахуванням зазначеного, керуючись ст.ст. 18, 60 Закону України «Про виконавче провадження», майно, яке підлягає поверненню з користування ТОВ “Вастон” на користь Військової частини А2215, а саме – задвижка ДУ-80 - 18 шт., задвижка ДУ-100 - 134 шт., задвижка ДУ-150-3 шт., труба ПСТ-100 - 94 шт., труба ПСТ-150-6 шт., труба (діаметр)-80 - 1 шт., стояк наливний - 3 шт., запірний кран - 3 шт., резервуар Р-60 - 20 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 7 шт., резервуар Р-50 - 3 шт., резервуар Р-50 - 10 шт., насос АСВН-80 в зборі (насос, електродвигун) - 6 шт., лічильник ЛЖ-100-4 шт., перехідні містки (зі сходами) ширина 0,55 мм - 143 м/п, ФГН-60 (корпус) – 6 шт., перепускний клапан - 3 шт., світильники герметичні - 5 шт., прожектори - 4 шт., стовпи електроосвітлення, залізобетонні - 4 шт., огорожа з колючого дроту - 5000 м/п, ворота металеві з 2 хвіртками - 6 шт., плити ПАГ-14 - 20 шт., було передано стягувачу. Зазначений акт було підписано представником стягувача В/ч А2215 Крук О.П., старшим державним виконавцем Сорокою В.І., двома понятими; представники боржника ТОВ «Вастон» були відсутніми.

Як зазначалось вище, Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ) направляв кореспонденцію за адресою ТОВ «Вастон», зазначеною в наказі суду та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, чим не порушив норм Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, судом встановлено, що державним виконавцем належно було вчинено дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення суду, з повідомленням боржника за відповідною адресою та в порядку, встановленому законодавством.

Поряд з цим, вимоги скаржника в частині визнання протиправною бездіяльності Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відсутності вимог/звернень до ТОВ “Вастон” про зобов`язання боржника виконати наказ № 902/862/15 від 25.02.2020 р., а також в частині визнання протиправними дій державного виконавця при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р., всупереч резолютивній частині цього наказу шляхом передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, замість виконання цього наказу шляхом зобов`язання ТОВ “Вастон” (боржника) повернути Військовій частині А2215 (стягувачу) орендоване майно, яке було передано відповідно до умов договору № 43 від 22.04.2005 р.; при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р., без обов`язкової участі боржника у відповідності до ст.ст. 60, 63 Закону України “Про виконавче провадження” без зобов`язання ТОВ “Вастон” (боржника) повернути орендоване майно; при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, без зобов`язання боржника повернути майно Військовій частині А 2215, яке було передано ТОВ “Вастон” відповідно до умов договору оренди № 43 від 22.04.2005 р., та без виконання процедури такого повернення боржником/орендарем передбаченої цим договором, та без одночасної ідентифікації індивідуальних ознак цього майна та без встановлення погіршення його стану, або втрати (повної або часткової); а також в частині усунення порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” (код ЄДРПОУ 25392930), зобов`язавши державного виконавця Бориспільського ВДВС здійснювати виконавчі дії в межах ВП № 65122152 виключно шляхом зобов`язання боржника повернути майно, що перебувало у оренді та яке перелічене у наказі № 902/862/15 від 25.02.2020 р. з виконанням порядку встановленого п.п. 10.4, 10.5 та 5.7 договору № 43 від 22.04.2005 р. (за участі державного виконавця та сторін цього договору) з одночасним встановленням індивідуальних ознак цього майна та встановленням погіршення його стану або втрати (повної або часткової), також є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Поряд з цим, статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений загальний порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У матеріалах виконавчого провадження міститься постанова від 12.03.2020 р., в якій державним виконавцем у відповідності до положень ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

При цьому, суд відзначає, що та обставина, що боржник за судовим рішенням зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону, оскільки судове рішення хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи обставини невиконання його у добровільному порядку.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2020 р. у справі № 924/315/17.

Таким чином, встановлена законодавством обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (даний правовий висновок викладено у пункті 13 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 р. у справі № 916/4106/14).

Враховуючи, що у даному випадку обставини, за яких рішення у справі № 902/862/15 не може бути виконано без участі боржника ТОВ «Вастон» (у тому числі – в частині вимог про визнання протиправними дій державного виконавця без зобов`язання боржника повернути майно Військовій частині А2215, та без виконання процедури такого повернення боржником/орендарем, передбаченої договором, та без одночасної ідентифікації індивідуальних ознак майна та без встановлення погіршення його стану або втрати, а також при вчиненні виконавчих дій без обов`язкової участі боржника) є відсутніми, то і підстави для задоволення скарги в цій частині також є відсутніми.

Водночас, суд відзначає, що вимога скаржника щодо проведення процедури повернення майна, передбаченої для орендаря договором оренди, жодним чином не ґрунтується на приписах законодавства, яке регулює виконання судових рішень.

Окрім того, боржник просив суд визнати протиправними дії державного виконавця при вчиненні виконавчих дій, спрямованих на стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, в тому числі - шляхом накладення арешту в межах ВП № 65122152 з порушенням ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” до виконання рішення суду в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (ч.ч. 1, 4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Отже, стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання рішення, а примусове виконання виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, у зв`язку чим одночасно з відкриттям він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не має жодної інформації від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

З урахуванням зазначеного, посилання скаржника на те, що обов`язковою умовою для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення, є необґрунтованим, оскільки, зважаючи на зазначене вище положення чинного законодавства, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, а не правом.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 р. у справі № 5023/10655/11.

З огляду на викладене, вимоги скаржника в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім того, боржник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника по ВП № 65122152 від 26.01.2021 р. з порушенням ст. 27 Закону “Про виконавче провадження” та нарахуванні виконавчого збору цією постановою як за виконання вимоги немайнового характеру - у розмірі 18892,00 грн. (замість передбаченого цим законом виконавчого збору за виконання вимоги майнового характеру, розмір якого у виконавчому провадженні ВП № 65122152 від 26.01.2021 р. має становити 8913,50 грн.).

Вимога скаржника в частині визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника по ВП № 65122152 від 26.01.2021 р. з порушенням ст. 27 Закону “Про виконавче провадження” та нарахуванні виконавчого збору цією постановою як за виконання вимоги немайнового характеру у розмірі 18892,00 грн. підлягає задоволенню судом, у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61522152 та постанови про арешт коштів в межах ВП № 61522152, виконавчий збір був нарахований державним виконавцем у порядку ст. 27 Закону «Про виконавче провадження» як за примусове виконання рішення немайнового характеру - чотири мінімальні розмірі заробітної плати з боржника - юридичної особи, що в сумі з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 р. складає 18892,00 грн.

Проте, рішення господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 28.12.2015 р., що виконувалося в межах ВП № 61522152, є майновим, оскільки резолютивна частина даного рішення містить вартісну оцінку майна (89135,00 грн.), яке судом було зобов`язано повернути Військовій частині А2215.

З огляду на зазначене, у даному випадку виконавчий збір у відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» повинен складати 8913,50 грн. (10% від 89135,00 грн. – вартості майна за наказом господарського суду Київської області у справі № 902/862/15 від 25.02.2020 р.).

Відтак, дії державного виконавця в частині нарахування виконавчого збору в розмірі 18892,00 грн. є неправомірними, оскільки вчинені з порушенням наведених вище приписів законодавства.

Також, боржник просив суд визнати постанову про арешт коштів боржника по ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. неправомірною та скасувати її, і дана вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Державним виконавцем Бориспільського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні наказу № 902/862/15 від 25.02.2020 р. було винесено постанову у виконавчому провадженні ВП 61522152 від 26.01.2021 р. про арешт коштів боржника, відповідно до якої було постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Вастон», у межах суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження - 19261,00 грн.

Отже, постанова про арешт коштів боржника у ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. була винесена не лише щодо виконавчого збору, а і на суму витрат виконавчого провадження.

З огляду на зазначене, враховуючи мотиви боржника, наведені у скарзі, та викладені вище висновки суду, вказана постанова про арешт коштів боржника у ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. підлягає визнанню судом неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, в частині розміру виконавчого збору, а саме – в сумі 18892,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень дій чи бездіяльності, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 р. у справі № 910/8794/17.

З урахуванням усього наведеного вище, суд дійшов висновку, що скарга ТОВ «Вастон» № 18 від 26.02.2021 р. на дії та бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання рішення суду у даній справі підлягає частковому задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів скарги та справи документів і доводів учасників виконавчого провадження та справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення скарги не спростовує.

Керуючись ст.ст. 234, 339, 340-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” № 18 від 26.02.2021 р. (вх. № 17/21 від 01.03.2021 р.) на дії та бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 61522152 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2020 р. задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 65155152 від 26.01.2021 р. з порушенням ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та нарахуванням виконавчого збору цією постановою як за виконання вимоги немайнового характеру у розмірі 18892,00 грн.

3. Визнати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 61522152 від 26.01.2021 р. неправомірною та скасувати її в частині накладення арешту на суму виконавчого збору в розмірі 18892,00 грн.

4. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

5. Копію ухвали надіслати прокурору Дарницького гарнізону (02093, м. Київ-93, вул. Поліська, 28), Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6), Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (03186, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 30), Військовій частині А2215 (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1), боржнику (скаржнику) – Товариству з обмеженою відповідальністю “Вастон” (88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, просп. Свободи, буд. 52; 03056, м. Київ, а/с 20), Бориспільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 63), Військовій частині А0215 (21007, Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (37043, Полтавська обл., Пирятинський р-н, шлях Київ-Харків, корп. 134; 03124, м. Київ, а/с № 1).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 27.05.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна