Рішення № 97210580, 24.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1729/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.03.2021 р. № 3373 відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 з 16.10.1995 по 16.08.2004 на посадах: Державної податкової інспекції по місту Херсону - на посаді начальника відділу обліку та звітності, Херсонської державної податкової адміністрації - на посаді начальника відділу обліку доходів юридичних осіб управління обліку та звітності, Державної податкової адміністрації м. Херсона - на посаді начальника відділу обліку податків юридичних осіб управління обліку та звітності, заступника начальника управління інформатизації та обліку, заступника начальника відділу обліку та звітності (8 років 10 міс. 0 днів) перевести її на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 року, здійснити нарахування й виплату у розмірі 60 відсотків від заробітку з 17 березня 2021 року з часу звернення з відповідною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що вона 19.08.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком. 10.07.2016 року позивачка досягла віку 57 років і 6 місяців, що дає право на перехід на пенсію, згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 06.12.1993 року. 17.03.2021 року, позивачка звернулася до Головного управління із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 06.12.1993 року. 25.03.2021 року рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області за № 3373 позивачці було відмовлено у задоволенні її заяви. Позивачка вважає, що пенсійний орган протиправно не зарахував до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця період роботи з 16.10.1995 по 16.08.2004. Вказане призвело до того, що спеціальний страховий стаж склав 16 років 0 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця. Оскаржуване рішення позивачка вважає протиправним та просить його скасувати та зобов`язати відповідача перевести її на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року, здійснити нарахування й виплату у розмірі 60 відсотків від заробітку з 17 березня 2021 року з часу звернення з відповідною заявою.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог законодавства. Після 01.05.2016 року (дати набрання чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII)) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. За записами трудової книжки позивачка станом на 01.05.2016 року не займала посаду державного службовця. У період з 16.10.1995 по 16.08.2004 гр. ОСОБА_1 працювала на посадах Державної податкової інспекції по місту Херсону, Херсонської державної податкової адміністрації, Державної податкової адміністрації, Державної податкової інспекції у м. Херсон та з 16.10.1995 позивачці присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби III рангу". Наведені обставини, на думку відповідача, виключають можливість зарахування вказаного періоду до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VIII. Враховуючи відсутність спеціального страхового стажу, позивачка не має права на перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-XII).

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Херсонській області з 19 серпня 2014 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VII від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-VII).

17.03.2021 року позивачка звернулась до Головного управління із заявою про перехід з пенсії за віком згідно із Законом № 1058-VII на пенсію згідно із Законом № 3723-XII.

Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.03.2021 року № 2376/03-16 позивачці відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи 20 років та на день набрання чинності Закону № 889 заявниця не займала посаду, віднесену до відповідних категорій посад державних службовців відповідно до статті 25 Закону № 3723.

Пенсійним органом зараховано до стажу державної служби позивачки 16 років 0 місяців 12 днів, які складаються з таких періодів роботи:

- з 19.09.1989 по 30.06.1990 - на посаді ревізора-інспектора відділу держдоходів Херсонського міськфінвідділу (0 років 9 місяців 12 днів );

- з 02.07.1990 по 15.10.1995 - на посаді економіста II категорії сектору обліку та звітності державної податкової інспекції м. Херсона (5 років 3 місяці 14 днів);

- з 01.09.2004 по 09.09.2005 - на посаді провідного спеціаліста підвідділу регуляторної політики відділу розвитку малого підприємництва та регуляторної політики управління розвитку підприємництва та регуляторної політики, провідного спеціаліста з питань регуляторної політики відділу розвитку малого підприємництва та регуляторної політики, управління з питань розвитку підприємництва Головного управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації (1 рік 0 місяців 9 днів );

- з 12.09.2005 по 18.08.2014 - на посаді старшого контролера-ревізора, заступника начальника відділу контролю у сфері освіти, культури та засобів масової інформації; заступника начальника відділу контролю у сфері державної виконавчої влади, відділу інспектування бюджетних коштів у сфері матеріального виробництва, агропромислового комплексу та використання природних ресурсів, відділу контролю в агропромисловому комплексі, сфері використання надр та екології, контрольно-ревізійного відділу; начальника контрольно-ревізійного відділу в м. Херсоні Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області; заступника начальника Херсонської об`єднаної державної фінансової інспекції, заступника начальника відділу державного фінансового аудиту бюджетних програм, діяльності суб`єктів господарювання державного сектору економіки та операційного аудиту (8 років 11 місяців 7 днів).

Період роботи позивачки на посадах Державної податкової інспекції по місту Херсону, Херсонської державної податкової адміністрації, Державної податкової адміністрації, Державної податкової інспекції у м. Херсоні з 16.10.1995 року по 16.08.2004 року не зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії за Законом № 889-VІІІ, оскільки посади, на яких позивачка працювала у цей період не відносяться до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ.

Позивачка вважає, що вона має спеціальний страховий стаж понад 20 років, а відтак і право на переведення на пенсію державного службовця.

Відповідач вважає, що позивачкою не набуто достатнього спеціального страхового стажу, що дає право на переведення її на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII.

Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.05.2016 року набрав чинності Закон № 889-VIII, згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та досягла 57 років 6 місяців ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином умова щодо пенсійного віку у цьому спорі відповідає вимогам ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідачем не зазначено заперечень щодо досягнення позивачкою необхідного віку відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а також не було заявлено в оскаржуваному рішенні, як підставу для відмови у переведенні на пенсію державного службовця.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до пенсійної справи позивачка має понад 30 років загального страхового стажу.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічні правові висновки були неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у Постанові від 03.07.2018 року № 569/350/17, а також у зразковій справі № 822/524/18 у Постанові від 04.04.2019 року.

З матеріалів справи, зокрема оскаржуваного рішення та відзиву, вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачці є недостатність стажу державної служби.

За змістом оскаржуваного рішення до стажу державної служби позивачки зараховано 16 років 0 місяців 12 днів, які складаються з таких періодів роботи:

- з 19.09.1989 по 30.06.1990 - на посаді ревізора-інспектора відділу держдоходів Херсонського міськфінвідділу (0 років 9 місяців 12 днів );

- з 02.07.1990 по 15.10.1995 - на посаді економіста II категорії сектору обліку та звітності державної податкової інспекції м. Херсона (5 років 3 місяці 14 днів);

- з 01.09.2004 по 09.09.2005 - на посаді провідного спеціаліста підвідділу регуляторної політики відділу розвитку малого підприємництва та регуляторної політики управління розвитку підприємництва та регуляторної політики, провідного спеціаліста з питань регуляторної політики відділу розвитку малого підприємництва та регуляторної політики, управління з питань розвитку підприємництва Головного управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації (1 рік 0 місяців 9 днів );

- з 12.09.2005 по 18.08.2014 - на посаді старшого контролера-ревізора, заступника начальника відділу контролю у сфері освіти, культури та засобів масової інформації; заступника начальника відділу контролю у сфері державної виконавчої влади, відділу інспектування бюджетних коштів у сфері матеріального виробництва, агропромислового комплексу та використання природних ресурсів, відділу контролю в агропромисловому комплексі, сфері використання надр та екології, контрольно-ревізійного відділу; начальника контрольно-ревізійного відділу в м. Херсоні Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області; заступника начальника Херсонської об`єднаної державної фінансової інспекції, заступника начальника відділу державного фінансового аудиту бюджетних програм, діяльності суб`єктів господарювання державного сектору економіки та операційного аудиту (8 років 11 місяців 7 днів).

Період роботи позивачки з 16.10.1995 по 16.08.2004 на посадах: Державної податкової інспекції по місту Херсону - на посаді начальника відділу обліку та звітності, Херсонської державної податкової адміністрації - начальника відділу обліку доходів юридичних осіб управління обліку та звітності, Державної податкової адміністрації м. Херсона - на посаді начальника відділу обліку податків юридичних осіб управління обліку та звітності, заступника начальника управління інформатизації та обліку, заступника начальника відділу обліку та звітності, що разом складають понад 8 років, не зараховано до стажу державної служби з підстав не віднесення цих посад до категорій посад, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.

Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ встановлено перелік категорій посад державних службовців та визначено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

З наведеного суд доходить висновку, що перелік посад державної служби, які передбачені статтею 25 Закону № 3723-ХІІ не є вичерпним, оскільки цим Законом передбачено віднесення нових посад до цих категорій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Так, пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Як встановлено судом, відповідач відмовив позивачці у зарахуванні до спеціального страхового стажу періоду роботи до 01.05.2016 року.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VІІІ обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01 травня 2016 року).

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;

- на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Частиною 17 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.

Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до записів трудової книжки позивачки, довідок ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 18.03.2021 року № 2433/Є/21-22-11-01-14, наказу Головної ДПІ України № 443-Л від 16.10.1995 року, ОСОБА_1 , у період з 16.10.1995 по 16.08.2004 працювала на посадах: Державної податкової інспекції по місту Херсону - на посаді начальника відділу обліку та звітності, Херсонської державної податкової адміністрації - начальника відділу обліку доходів юридичних осіб управління обліку та звітності, Державної податкової адміністрації м. Херсона - на посаді начальника відділу обліку податків юридичних осіб управління обліку та звітності, заступника начальника управління інформатизації та обліку, заступника начальника відділу обліку та звітності.

За період роботи у податковій службі з 02 липня 1990 року по 16 серпня 2004 року позивачці було присвоєно наступні спеціальні звання:

- з 02.11.1992 - інспектор податкової служби II рангу (наказ Державної податкової інспекції по м. Херсону від 02.11.1992 №15-л "Про присвоєння персональних звань працівникам Державної податкової інспекції м. Херсона");

- з 16.10.1995 - радник податкової служби III рангу (наказ від 16.10.1995 №443-л "Про присвоєння спеціального звання";

- з 01.04.1999 - радник податкової служби II рангу (наказ Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 05.04.1999 №73 "Про присвоєння спеціальних звань").

З аналізу наведеного, суд робить висновок, що пенсійний орган протиправно не зарахував до спеціального страхового стажу позивачки період роботи з 16.10.1995 по 16.08.2004 на посадах: Державної податкової інспекції по місту Херсону - на посаді начальника відділу обліку та звітності, Херсонської державної податкової адміністрації - на посаді начальника відділу обліку доходів юридичних осіб управління обліку та звітності, Державної податкової адміністрації м. Херсона - на посаді начальника відділу обліку податків юридичних осіб управління обліку та звітності, заступника начальника управління інформатизації та обліку, заступника начальника відділу обліку та звітності, оскільки посадові особи державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом.

Таким чином, із урахуванням періоду роботи з 16.10.1995 по 16.08.2004, позивачка має понад 20 років спеціального трудового стажу, який набутий нею до 01.05.2016 року.

Відповідно до ст. 45 Закону № 1058-IV, серед іншого, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Виходячи із того, що позивачка досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має загальний страховий стаж понад 30 років, має спеціальний страховий стаж понад 20 років, відмова відповідача у переведенні (призначенні) пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ є протиправною і позивачка має право на переведення її на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ з дня подання відповідної заяви, тобто з 17.03.2021 року.

На підставі викладеного, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а відповідача необхідно зобов`язати перевести позивачку на пенсію державного службовця, при цьому суд враховує, що це рішення має інший номер аніж той, який зазначила у позовних вимогах позивачка, однак ця помилка жодним чином не впливає на висновки зроблені судом.

Крім того, для належного захисту порушених прав позивачки необхідно зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 17.03.2021 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку.

Суд відхиляє твердження відповідача щодо відсутності у суду повноважень для зобов`язання пенсійного органу нарахувати та виплатити позивачці пенсію у розмірі 60% від заробітку з 17.03.2021 року з підстав віднесення таких функцій до компетенції пенсійного органу. Суд вважає, що оскільки ст. 37 Закону № 3723-XII визначено відсотковий розмір пенсії у вигляді 60%, а ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, тобто встановлено чітке правило поведінки і відсутні інші правила поведінки, які відповідач може застосувати при переведенні позивачки на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, що виключає наявність дискреційних повноважень у цьому спорі. Крім того, відповідачем вже було виконано свої повноваження у цьому спорі шляхом розгляду заяви позивачки та прийняттям оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню з відповідача на її користь у повному обсязі відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.03.2021 року № 2376/03-16 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 з 16.10.1995 по 16.08.2004 на посадах: Державної податкової інспекції по місту Херсону - на посаді начальника відділу обліку та звітності, Херсонської державної податкової адміністрації - на посаді начальника відділу обліку доходів юридичних осіб управління обліку та звітності, Державної податкової адміністрації м. Херсона - на посаді начальника відділу обліку податків юридичних осіб управління обліку та звітності, заступника начальника управління інформатизації та обліку, заступника начальника відділу обліку та звітності та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітку з 17.03.2021 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 112010201