
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 травня 2021 року м. Рівне №460/2075/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доРівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.
Ухвалою від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позов мотивовано тим що відповідач необґрунтовано відмовив у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для пенсійного перерахунку не врахувавши довідку ТУ ДСА в Рівненській області від 10.03.21.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві вказуючи на правомірність своїх дій та відсутністю достатнього правового врегулювання питання перерахунку пенсій даної категорії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ( далі Позивач), полковник юстиції запасу, після звільнення з військової служби з посади голови військового місцевого суду Рівненського гарнізону, перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненський обл.), отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
В 2018 році у відповідності до ч. 4 статті 63 Закону 2262-ХІІ набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" (далі - Постанова № 103).
Проведений перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Рівненській області було здійснено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії (далі-Довідка), підготовленої та наданої Рівненським об`єднаним обласним військовим комісаріатом (на даний час Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки далі РОТЦК) від 23 березня 2020 року, на двох аркушах.).
Не погоджуючись таким визначеним розміром посадового окладу. який не відповідав посаді, з якої позивача було звільнено з військової служби, позивач в подальшому звернувся до РОТЦК з проханням надати відповідну довідку про перерахунок пенсії з урахуванням змін посадового окладу судді місцевого суду станом на 01.01.2018; 04.12.2018; 01.01.2019 роки, про що надав довідку ТУ ДСА в Рівненській області № 161 від 27.12.2019 року. Такий перерахунок було здійснено за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року, відповідно до якого РОТЦК було складено та направлено до ГУ ПФУ в Рівненській області Довідку. В подальшому на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року, ГУ ПФУ в Рівненській області позивачу було здійснено перерахунок пенсії, яку на даний час він і отримує.
Пунктом 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 06.06.2016 року, величина базового розміру посадового окладу судді місцевого суду встановлена у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. А також, згідно із вимогами пункту 4 статті 135 цього ж Закону до базового розміру посадового окладу, судді додатково застосовуються регіональні коефіцієнти. Якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб, то до базового окладу застосовується коефіцієнт 1,1.
Для перевірки правильності визначення розміру посадового окладу опозивач самостійно звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо надання інформації про розмір посадового окладу судді місцевого суду станом на 01.01.2020 року.
Відповідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області № СІ6-21-24/21 від 10.03.2021 року розмір посадового окладу судді місцевого суду у місті Рівному, станом на 01.01. 2020 року становить 69366 грн.
Вказана довідка була передана до РОТЦК для врахування при підготовці довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для проведення перерахунку пенсії (Додатки № 8,9).
Проте у видачі оновленої довідки позивачу було відмовлено відповідним листом.
Вирішуючи спір суд бере до уваги наступне.
Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 1 Постанови № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Підвищення грошового забезпечення відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавка за вислугу років та замість раніше існуючих визначено новий склад додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3(далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 5 Постанови № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням
Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (пункт 6 Постанови № 45).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 103 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України прийняв рішення перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Наказом: Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 встановлено тарифні розряди за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України (далі - Наказ № 90).
У додатках 1-22 до Наказу № 90 визначені основні типові посади та основні посади осіб офіцерського складу Збройних Сил України, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Проте, у цих додатках відсутня посада військового судді.
Необхідно звернути увагу, що у період здійснення позивачем правосуддя на посаді судді військового суду особливості статусу військових суддів визначались Законом України від 07.02.2002 "Про судоустрій в Україні".
Так, статтею 63 зазначеного Закону було передбачено, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України.
Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом.
За змістом статті 123 Закону № 3018-111 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України від 15.12.1992 № 2862-XII "Про статус суддів" (чинного на час виходу позивача на пенсію) грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
Оскільки специфіка правового статусу суддів військових судів полягає в тому, що цей правовий статус включає і статус військовослужбовця, і судді одночасно, а частина четверта ст. 63 Закону № 2262-ХІІ пов`язує перерахунок призначеної пенсії з фактичною зміною видів грошового забезпечення, є підставою для перерахунку пенсії виходячи з посадового окладу судді місцевого суду.
Таким чином, з 01.01.2020 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні, а тому, саме з цієї дати, зміна грошового утримання судді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.
Як вбачається з довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській обл. від 10.03.2021 року № С16-21-24/21 посадовий оклад судді місцевого суду з 01.01.2020 року становить 69366,00 грн.
Таким чином, при складанні довідки про розмір грошового забезпечення посади, яку позивач обіймав перед звільненням з військової служби, повинно бути враховано розмір посадового окладу судді місцевого суду, визначеного в листі Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській обл. від 10.03.2021 року № С16-21-24/21 та скеровано до ГУПФУ в Рівненській обл. для проведення перерахунку пенсійного забезпечення.
Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі зміниу розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем безпідставно не складено та не скеровано до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії останнього, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Додатково суд зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).
Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов`язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.
При цьому суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові зазначив, що при обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд, крім іншого, виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача Комісаріат скласти та направити до ГУ ПФУ в Рівненській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог, згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення з урахуванням відомостей про розмір посадового окладу судді місцевого суду підготовленої Територіальним управлінням Державної | судової адміністрації у Рівненській області - протиправними.
Зобов`язати Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08060817, вул. Грабник 4, м. Рівне, Рівненська обл.,, 33023) скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі наданої довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській області в частині посадового окладу за посадою судді місцевого районного суду; окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років - 50%, що складаються з наступних видів грошового забезпечення:
з 01.01.2020 року, виходячи з посадового окладу 69366,00 грн., окладу за військове звання (полковник юстиції) - 1480,00 грн., відсоткової надбавки за вислугу років 50 % з 01.01.2020-35423 грн
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненський обласний територіальний центр комплектування та! соціальної підтримки (ЄДРПОУ 08060817, вул. Грабник 4, м. Рівне, Рівненська обл.,33023) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Є. Махаринець
Судове рішення № 97209980, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/2075/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: