Ухвала суду № 97208999, 19.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 травня 2021 року №320/2479/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю представника позивача - Івановського І.Є., представника третьої особи - Мохонька К.М. адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АМВ" до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Купрум» про визнання протиправним та скасування рішення,

с т а н о в и в:

ПрАТ "АМВ" звернулось до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: ТОВ «Купрум», у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 28.02.2019 №3505-67-VII.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

До суду 28.04.2021 від ПрАТ "АМВ" надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у задоволенні заяви ПрАТ "АМВ" про забезпечення позову в адміністративній справі №320/2479/21 відмовлено.

Позов обґрунтовано тим, що спірним рішенням, без погодження меж земельних ділянок із сусідніми власниками, зокрема позивачем, третя особа ТОВ «Купрум» отримало в оренду земельну ділянку під забудовою (власністю) позивача.

Позивач вважає, що всі ці порушення діючого законодавства України, виникли внаслідок нехтування законними правами позивача на нормальну підприємницьку діяльність, а прийняте відповідачем рішення надає можливість третій особі в будь-який час поставити під загрозу господарську діяльність позивача.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте ним правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, та відсутні будь-які підстави для його скасування.

Також, відповідач заявив клопотання про закриття провадження в даній адміністративний справі, оскільки вважає, що у даному випадку спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а існує спір про право, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, Білоцерківська міська рада у клопотання про закриття провадження в адміністративній справі зазначила, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1006/19 за позовом ПрАТ «АМВ» до Білоцерківської міської ради, ТОВ «Купрум», тертя особа: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію речового права та рішення про затвердження проекту землеустрою, однією з позовних вимог якою було визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2019, за №3505-67-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Купрум».

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2020 по справа №911/1006/19 задоволено позовні вимоги позивача в повному обсязі, зокрема скасовано рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2019, за № 3505-67-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Купрум».

В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради, ТОВ «Купрум» задоволено в повному обсязі та скасовано рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2020 по справі № 911/1006/19 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2020 рішення Північного апеляційного господарського суду залишено без змін.

Відповідач вважає, що враховуючи вищевикладене, слід закрити провадження в даній адміністративній справі.

Третя особа надала до суду письмові пояснення у яких проти позову заперечувала. Зазначила, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягаю задоволення, а оскаржуване рішення прийняте правомірно та на підставі чинного законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 19.05.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити даний адміністративний позов. Зазначив, що на його думку, дана адміністративна справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, проте надіслав до суду клопотання про розгляд даної справи без участі представника відповідача.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, суд вважає, що провадження в даній адміністративній справі слід закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1); публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2); суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2019, за №3505-67-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ «Купрум».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що є правонаступником акціонерного товариства закритого типу «АМВ» та відкрите акціонерне товариство «Білоцерківський комбінат «Будіндустрія». ВАТ «Білоцерківський комбінат «Будіндустрія» передало позивачу технологічний, майновий комплекс нежитлову будівлю-цех перліту, загальною вартістю 222708,00 грн. разом із вказаною будівлею придбав 3 недобудованих силоси висотою 11,8 м загальною площею 84,8 кв.м.

Разом з тим, позивач в свої позовні заяві зазначає, що оскаржуваним рішенням Білоцерківська міська рада порушила права позивача, а саме тим, що передала в оренду третій особі земельну ділянку, яка знаходиться під забудовою позивача.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом ст. 122 Земельного кодексу України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які відповідно до положень статей 83, 84 Земельного кодексу України, набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Відтак, враховуючи зміст спірних відносин між ПрАТ "АМВ" та Білоцерківською міською радою Київської області, щодо права користування земельною ділянкою, яка рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2019 №3505-67-VII «передана в оренду ТОВ «Купрум», виник спір про право цивільне, і подальше оспорювання права оренди на спірну земельну ділянку не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права оренди на земельні ділянки.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах, зокрема, від 04.09.2019 у справі №812/1184/17 (84573537), від 24.07.2019 у справі №816/4599/15 (83220825), від 10.04.2019 у справі №816/2137/18 (81691821).

Крім того, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1006/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «АМВ» до Білоцерківської міської ради. Товариства з обмеженою відповідальністю «Купрум», тертя особа: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію речового права та рішення про затвердження проекту землеустрою, однією з позовних вимог якою було визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 28.02.2019, за № 3505-67-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Купрум».

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2020 по справі №911/1006/19 задоволено позовні вимоги позивача в повному обсязі:

«Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Крама Олександра Степановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 27800179 від 13.01.2016 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Загоруйко Яни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28282709 від 17.02.2016.

Визнано протиправним та скасовано рішення №3505-67-7 від 28.02.2019 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Купрум” Білоцерківської міської ради (09100, вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область; ідентифікаційний код 26376300).

Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Купрум” (09100, бульвар 50-ти Річчя Перемоги, 12А, кв. 83, м. Біла Церква, Київська область; ідентифікаційний код 32926204) на користь Приватного акціонерного товариства „АМВ” (03056, пров. Ковальський, 22-А, м. Київ; ідентифікаційний код 02047891) судові витрати 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Стягнено з Білоцерківської міської ради (09100, вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область; ідентифікаційний код 26376300) на користь Приватного акціонерного товариства „АМВ” (03056, пров. Ковальський, 22-А, м. Київ; ідентифікаційний код 02047891) судові витрати 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 (нуль) коп. судового збору.».

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ «Купрум» подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2020 по справі № 911/1006/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Купрум» задоволено в повному обсязі, скасовано рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2020 по справі №911/1006/19 та прийнято нове рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2020 рішення Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 по справі №911/1006/19 залишено без змін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом».

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1); справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6).

Підсумовуючи наведене та беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні статті 6 Конвенції. Відтак, враховуючи зміст позовних вимог, характер спірних відносин та суб`єктний склад учасників справи, Київський окружний адміністративний суд не є судом, встановленим законом, щодо розгляду такого спору, оскільки даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 242, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі №320/2479/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "АМВ" до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Купрум» про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення та підписання повного тексту ухвали - 26.05.2021.