Ухвала суду № 97204972, 27.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 Справа №607/9194/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді Братасюка В.М., розглянувши позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , третя особа Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшов позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , третя особа Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 83 837, 07 гривень.

За правилами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 2270 гривень .

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд наголошує таке.

У своїй практиці Європейський суд зазначає, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Позивач просить відстрочити суму судового збору покликаючись на ту обставину, що УПП ДПП не є юридичною особою, а лише структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції України, не має власної бухгалтерії; підготувало службову записку й судовий збір буде сплачено пізніше позивачем.

Поряд з тим, на переконання Суду, вирішуючи питання звільнення від суми сплати судового збору, слід надати належну фактичну та правову оцінку наданим доказам щодо майнового стану позивача та навести достатні та зрозумілі мотиви задоволення чи відмови у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору.

За приписами ст.46 та 47 ЦПК України, цивільна процесуальна право – та дієздатність, тобто здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, і можливість їх здійснювати належить саме юридичним та фізичним особам. Цивільна процесуальна право та дієздатність є невід`ємними складовими правосуб`єктності учасників справи

В цьому контексті Суд не приймає означені вище доводи, оскільки платником судового збору є саме позивач (департамент патрульної поліції), а не його структурний підрозділ, котрий (підрозділ – УПП) за визначенням не може перебувати в окремому процесуальному статусі третьої особи, оскільки не володіє цивільною процесуальною правосуб`єктністю.

Жодних належних допустимих та достатніх доказів важкого матеріального становища позивача, суду не надано.

Оскільки обов`язок доказування обставин, встановлення яких є необхідним для вирішення питання відстрочення сплати судового збору, покладається саме на позивача, Суд констатує недоведеність останнім викладених ним фактів, необхідних до задоволення заяви.

А тому, в силу вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявленого недоліку.

На підставі наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , третя особа Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк