Вирок № 97199082, 27.05.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/619/19

Провадження №1-кп/279/82/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.

секретаря Комарової О.В.

за участю прокурора Корженівської О.В., Миколайчука М.П.

Макарчук Л.П.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката Потопальського М.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростень Житомирської області кримінальне провадження щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Комі Російської Федерації, та мешканця АДРЕСА_1 , з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не депутата, не інваліда , на утриманні осіб не має, працюючого вантажником ТОВ «Ельфа», судимого:

31.01.2019 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1ст.185 КК України на 850 гривень штрафу,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.187 КК України ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні осіб не має, не депутат, не інвалід, судимий :

-10.08.2017 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.190ч.1 КК України відповідно до 850 гривень штрафу;

-17.01.2019 Коростенським міськрайонним судом за ч.2ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік ;

-22.08.2019 Коростенським міськрайонним судом за ч.2ст.185, ст.71 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі;

-03.10.2019 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2ст.185, ст..70ч.4 КК України на 1 рік 5 місяців позбавлення волі ;

-22.11.2019 року Коростенським міськрайонним судом Житом ирської області за ст.185ч.2,70ч.4 на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

-17.02.2020 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185ч.2,70ч.4 КК України на 1 рік 7 місяців позбавлення волі;

-23.03.2020 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1ст.309, ч.2ст.185,ч.2ст.190, ст.70ч.1, ст.70ч.4 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

-14.07.2020 року Коростенським міськрайонним судом за ч.2ст.185 , ст.70ч.4КК України на 2 роки позбавлення волі ;

-09.09.2020 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2ст.186, ч.2ст.309,ст. 70ч.4.1 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі,

-02.12.2020 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2ст.185, ч.2ст.186 КК України , ст.70ч.ч.1,4 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.187 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , відносно якого матеріали виділені в окреме провадження у зв`язку з його смертю, обвинувачуються в тому, що вони за попередньою змовою між собою, спрямованою на вчинення розбійного нападу, 13 листопада 2018 року близько 20 години 00 хвилин, в м. Коростень Житомирської області на вул. Шевченка неподалік будинку №71, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_1 , із застосуванням насильства, яке виразилося у нанесенні ОСОБА_6 удару кулаком в ліву частину обличчя ОСОБА_1 , внаслідок якого останній впав на поверхню землі та втратив свідомість, що є небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, заподіяв тілесне ушкодження у вигляді садна по зовнішній поверхні верхньої треті правої гомілки на межі з колінним суглобом, яке згідно висновку судово-медичного експерта № 689 від 08.01.2019 відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не потягло за собою короткочасного розладу здоров`я та заволоділи майном потерпілого на загальну суму 8499 гривень 00 копійок, а саме :

чоловічою сумкою чорного кольору вартістю 400 гривень; чоловічим гаманцем коричневого кольору вартістю 200 гривень; грошовими коштами в сумі 700 гривень;мобільним телефоном «XIOMI REDMI 5A» вартістю 2799 гривень 00 копійок; в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку ПРАТ «Київстар» вартістю 50 гривень та сім-карта оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» вартістю 50 гривень; електронною сигаретою марки «ELEAF» вартістю 700 гривень; велосипедом марки «Геркулес» вартістю 3600 гривень; банківськими картками «Ощадбанк» та «Приватбанк», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять та з викраденим майном місце вчинення злочину покинули .

Вказані дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження в зв`язку з його смертю, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством , небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

За результатами проведення судового розгляду судом встановлено, що 13 листопада 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували неподалік кафе в м. Коростені на вул. Шевченка , з кафе вийшли невідомі їм чоловіки, які перебували у стані алкогольного сп`яніння , сперечались між собою, розійшлись в різні сторони. Один із невідомих чоловіків їхав на велосипеді в сторону будинків,де було мало освітлення. ОСОБА_6 запропонував викрасти у нього велосипед. Він наздогнав велосипедиста, котрий їхав дуже повільно, спихнув його в сторону дороги, а коли той упав, то вони всі троє хватали його речі і повтікали. ОСОБА_2 сів на велосипед і поїхав додому, будь-яких ударів потерпілому не наносив. ОСОБА_6 забрав мобільний телефон, а ОСОБА_3 схватив електронну сигарету і з місця скоєння втік.

Наступного дня ОСОБА_2 віддав гроші в сумі 600 гривень як частку ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і забрав велосипед собі у власність.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 не бачив як він забрав електронну сигарету, продав її ОСОБА_2 .

Крім того , наступного дня ОСОБА_3 та ОСОБА_6 здали викрадений мобільний телефон до ламбарду, а вилучені кошти витратили на власні потреби, не повідомляючи про це ОСОБА_2 . Ніхто із них ніяких ударів потерпілому не наносив. В скоєному щиро каються, просять їх суворо не карати.

Своїми умисними діями , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого , вчинений за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2ст.186 КК України.

Своїми умисними діями , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого , вчинений за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2ст.186 КК України.

Суд вважає, що вищевказані встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.187 КК України визнав частково, в скоєному розкаявся та пояснив, що дійсно 13.11.2018 на пропозицію покійного ОСОБА_7 , після того як останній пхнув потерпілого і той упав з велосипеда, забрав велосипед і поїхав на ньому додому. Наступного дня повернув ОСОБА_6 та ОСОБА_3 гроші в сумі 600 гривень . Особисто він нікому ніяких ударів не наносив, їх умисел був направлений тільки на викрадення велосипеда .

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.187 КК України , визнав частково та ствердив, що дійсно 13.11.2018 у вечірній час він, ОСОБА_2 та покійний ОСОБА_6 перебували неподалік кафе на вулиці Шевченка в м. Коростень. Вони бачили, як з приміщення кафе вийшла група чоловіків напідпитку , між собою вони посперечалися і розійшлися. Один з них сів на велосипед і поїхав між будинками, де було темно. ОСОБА_6 запропонував забрати його велосипед. З цією метою він пихнув потерпілого з велосипеда, останній впав на землю і продовжував нерозбірливо говорити, у нього випала електронна сигарета з карману, він підбіг і її забрав. Наступного дня продав цю сигарету ОСОБА_2 , в той же час ОСОБА_2 сів на велосипед і поїхав додому. Наступного дня ОСОБА_2 віддав їм із ОСОБА_6 гроші як частку у викраденому велосипеді, пояснивши , що бажає залишити велосипед у своїй власності. Достовірно знаючи, що ОСОБА_2 не бачив як він викрав електронну сигарету, пояснивши , що вона належить йому, продав ОСОБА_2 викрадену сигарету. Про викрадений мобільний телефон вони з ОСОБА_6 не повідомили ОСОБА_2 , а здали в ломбард і вилучені кошти поділили між собою.

Потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що 13 листопада 2018 року він разом із своїми товаришами відпочивав у кафе в м. Коростень по вул. Шевченка. Попрощавшись з друзями, він сів на велосипед і поїхав додому. Раптом він почув удар , від якого впав на землю . В цей час почув крики незнайомих йому людей, обвинувачені розбіглись в різні сторони. На даний час матеріальна та моральна шкода йому відшкодована, просить не позбавляти волі обвинувачених. Не дивлячись на те, що потерпілий ОСОБА_8 дав суду пояснення, що він начебто на короткий проміжок часу втрачав свідомість, суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності . Показання як обвинувачених так і потерпілого є відтворенням послідовних протилежних позицій. Обвинувачені стверджують, що потерпілий лише висловлював незрозумілі фрази, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння , а потерпілий вважає,що втратив свідомість.

Крім показань потерпілого винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення об`єктивно підтверджується показами свідків та матеріалами кримінального провадження.

Так свідок ОСОБА_9 ствердив в судовому засіданні, що 13.11.2018 він повертався у вечірній час до свого будинку по АДРЕСА_3 з гаража, побачив як на велосипеді їхав незнайомий йому чоловік, інший хлопчина повної тілобудови ( ОСОБА_6 ) зненацька пхнув його, від чого останній упав з велосипеда і висловлювався нецензурною лайкою. В цей час підбігли ще двоє невідомих осіб, щось хватали і на його крик втекли, один із них сів на велосипед і поїхав. Він підійшов до потерпілого, запитав чи потрібна допомога , на що останній відповів, що не потрібна, все добре, за короткий проміжок часу поки він рухався в напрямку від свого гаражу до потерпілого, останній вже сидів і розмовляв з ним. Видимих слідів нанесення тілесних ушкоджень не було, потерпілий адекватно відповідав на запитання, пояснював , що ніякої допомоги не потребує.

Судом також досліджені докази сторони обвинувачення , які зібрані в ході досудового розслідування та ретельно перевірені в ході судового слідства, а саме :

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.11.2018, відповідно до якого прийнято заяву від ОСОБА_1 про те, що 13.11.2018 близько 20 години ночі із застосуванням насильства невідомі особи відкрито заволоділи майном потерпілого та нанесли йому удар ;

-протокол огляду місця події від 13.11.2018 та фототаблицями до нього, згідно якого встановлено та оглянуто місце вчинення злочину, яким є проїзна частина автомобільної дороги в м. Коростень на вул. Шевченка, між будинками 71 та 69;

-протоколами проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 01.12.2018 року , 03.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 детально розповіли та показали як вони здійснили грабіж невідомої особи, який вийшов з кафе, перебував у стані алкогольного сп`яніння про те, що потерпілому було нанесено лише один удар саме покійним ОСОБА_6 , ніхто із них більше будь-яких ударів йому не наносили , вони мали єдине бажання викрасти велосипед;

-протоколом огляду місця події від 13.11.2018 та фототаблицями до нього доведено, що місцем злочину є асфальтна проїзна частина автомобільної дороги, що розташована між будинками №71 та №69 по вулиці Шевченка в м. Коростень;

- із заяви потерпілого та копій товарних чеків видно,що саме він є власником мобільного телефону та викраденої у нього електронної сигарети;

-висновком експерта №689 від 08.01.2019 року встановлено , що у потерпілого ОСОБА_1 мало місце тілесне ушкодження у вигляді садна по зовнішній поверхні верхньої треті правої гомілки на межі з колінним суглобом. Дане ушкодження утворилось внаслідок дії тупого твердого предмета, можливо при обставинах і в термін, що зазначені в ухвалі суду, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Даний висновок ще раз доводить факт нанесення одного удару потерпілому, та обставинам, які вказані обвинуваченими та свідком.

-протоколом тимчасового вилучення майна від 03.12.2018 доведено факт вилучення відеозапису із камери системи відеоспостереження за період з 09.00 години по 09.59 годину 14.11.2018, з якої суд ще раз переконався як саме ОСОБА_3 та ОСОБА_6 здали в ломбард мобільний телефон і як саме ОСОБА_12 отримує гроші за вилучений телефон.

Таким чином, показання обвинувачених повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_9 про те, що потерпілий не втрачав свідомість.

Оцінивши вищенаведені докази з точки належності, достовірності та взаємозв`язку пред`явлене обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачення за ч.2ст.187 КК України в наданих суду доказах підтвердження не знайшло, оскільки ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового слідства не встановлено, що саме потерпілий втратив свідомість і обвинувачені здійснили розбійний напад.

Відтак, перевіривши доводи сторони обвинувачення суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України як умисні дії , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого , вчинений за попередньою змовою групою осіб .

Однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство , метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.

За результатами допиту потерпілого ОСОБА_1 беззаперечно встановлено , що вчинення даного злочину супроводжувалось насильством , небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, який зазнав нападу, внаслідок завданого йому удару по обличчю, потерпілий не втратив свідомість.

Дос лідивши докази,суд беззаперечно встановив, що вчинення даного злочину не супроводжувалося насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, який зазнав нападу, удар не нанесений по голові, свідомість потерпілий не втратив. Тобто, при розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали, але й сам спосіб винних осіб.

Саме знепритомлення потерпілого свідчить про те, що застосоване насильство було небезпечним для його життя чи здоров`я.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер морджування , здушення шиї, тощо).

Вказане також зазначене у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», де підтверджено, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство – це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

Крім того, у висновках , що містяться у постанові ВС/ККС №405/3734/16 від 31.07.2018 щодо розмежування розбою від грабежу зазначено, що у разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти – власність та життя і здоров`я потерпілої особи.

При грабежі, поєднаному із застосуванням насильства до потерпілого, основним об`єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак, він є незначним, тому й не може бути мови про існування ще одного об`єкту – життя і здоров`я особи.

Згідно ст.62ч.3 Конституції України та ч.2ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Вирок суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічне положення передбачено п.2ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому вказано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено з законному порядку.

Відповідно до положень ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд дійшов до переконання, що в цілому спосіб отримання доказів у даному кримінальному провадженні був справедливий, а відтак, вказані вище докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,який згідно ст.12 КК України є тяжким, ставлення до вчиненого, оскільки він визнав свою винуватість, молодий вік, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, який працює , має місце реєстрації та місце проживання, на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України , добровільно відшкодував шкоду потерпілому.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає на необхідне призначити йому покарання за ч.2ст.186 КК України в межах, установлених у санкції ч.2ст.186 КК України, а саме: у виді позбавлення волі з випробування з іспитовим строком та покладенням обовязків , оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, і достатнім для виправлення і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи. – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого , яке полягає у визнанні винуватості; пом`якшуючі обставини - молодий вік, складний сімейний стан, обтяжуючу обставину рецидив злочинів, дані про особу ( не працює, пільгами не користується, на обліку у лікаря – психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про осудність, раніше неодноразово судимий.)

При таких обставинах, враховуючи принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч.2ст.186 КК України в межах санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вказаний злочин, у виді позбавлення волі , так як , на думку суду, його перевиховання і виправлення неможливе без ізоляції від суспільства. Саме таке призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим суд враховує, що вказаний злочин ОСОБА_13 скоїв до ухвалення щодо нього вироку Коростенського міськрайонного суду від 02 грудня 2020 року , а тому покарання за сукупністю злочинів відповідно до положень ч.4ст.70 КК України призначається шляхом часткового складання покарань.

Відповідно до ст.72ч.3 КК України , основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів та сукупністю вироків складанню з іншими покараннями не підлягають і виконуються самостійно. Отже, вирок Коростенського міськрайонного суду від 10.08.2017 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід – домашній арешт - втратив свою дію.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати суд стягує з обвинувачених.

Накладений арешт на майно суд скасовує.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.186 КК України та призначити покарання у виді 5(п`ять) років позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням , встановивши йому іспитовий термін на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався .

Цивільний позов не заявлений.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.186 КК України та призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі .

На підставі ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та попереднього покарання за вироком Коростенського міськрайонного Житомирської області від 02.12.2020 , остаточно призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його затримання.

Вирок Коростенського міськрайонного суду від 10.08.2017 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід – домашній арешт - втратив свою чинність.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази :

-Копії документів, що підтверджують право власності потерпілого ОСОБА_1 на викрадене майно , а саме : мобільний телефон марки «XIOMI REDMI 5A» в якому знаходилась сім-карта оператора залишити при матеріалах саправи ;

-оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації DVD+R 8-16X марки «KAKTUS» об`ємом пам`яті 4,7 Гб, на якому розміщений відеозапис фіксування ходу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 ; оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації DVD+R 8-16X марки «KAKTUS» об`ємом пам`яті 4,7 Гб, на якому розміщений відеозапис фіксування ходу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Потопальського М.В.; оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації DVD+R 8-16X марки «KAKTUS» об`ємом пам`яті 4,7 Гб, на якому розміщений відеозапис фіксування ходу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_14 та його захисника Крейдіна О.О.; залишити при матеріалах кримінального провадження;

-оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації DVD+R 8-16X марки «VIDEX», об`ємом пам`яті 4,7 , на якому розміщений відеозапис з камери відео спостереження за період з 09.00 по 09.59.29 14 листопада 2018 року, яка розміщена всередині приміщення ломбарду «Благо», що за адресою : Житомирська область, м. Коростень вул. Грушевського,28 – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-велосипед марки «Геркулес» сірого кольору та електронну сигарету марки «ELEAF», який вилучено у підозрюваного ОСОБА_2 та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 залишити у його власності.

Накладений арешт на оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації DVD+R 16X марки «VIDEX»об`ємом памяті 4,7 Gb, на якому розміщено відеозапис з камери відео спостереження , якак розміщена всередині ломбарду «Благо» за адресою м. Коростень вул. Грушевського, 28 скасувати .

Накладений арешт на велосипед сірого кольору та електронну сигарету Eleaf” чорного кольру, накладений ухвалою слідчого судді від 03.12.2018 року скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору . Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копія надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя В.П.Коваленко