Рішення № 97195677, 20.05.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10057/16-а

Провадження № 2-а/686/76/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Антосєві В.П.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лубкович О.Р.,

представника третьої особи Демчук Н.В.,

представника третьої особи Войтюка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), начальника Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Джубаби Д.О., державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Лубкович О.Р., треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

11 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р., третя особа – Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області з позовом про визнання рішення, дій та бездіяльності Другого міського відділу ДВС міськрайонного управління юстиції, державного виконавця цього відділу Лубковича О.Р. протиправними щодо: здійснення Другим відділом виконавчих дій з повороту виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року поза виконавчим провадженням, що виконувалось у цій справі Управлінням ДВС Головного управління юстиції, і не виконане у частині стягнення на її користь 88,49 грн.; ненадсилання їй постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанови від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі), що позбавило її права їх оскаржити та реалізувати права участі у виконавчому провадженні; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року та постанову від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі); стягнення з Другого міського відділу за рахунок Державного бюджету заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 688,49 грн.; стягнення за рахунок Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заподіяну їй моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав, що визначені Законом «Про виконавче провадження», Конституцією України, Цивільним Кодексом, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн., через її душевні страждання унаслідок порушення її прав; вчинити подання окремою ухвалою до прокуратури для перевірки ознак злочину у діях державного виконавця ОСОБА_2 як наслідок зловживання ним службовими повноваженнями, злочинною недбалістю для розгляду цих злочинів в окремій кримінальній справі.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 12 квітня 2016 року на її картковий рахунок у Приватбанку, на який надходить моя пенсійна виплата, надійшла сума пенсійної виплати за квітень 2016 року в обсязі 2338,83 грн., замість 2903,37 грн. У зв`язку зі зменшенням розміру пенсійної виплати, позивач звернулась з заявою до Управління ПФУ в м. Хмельницькому, яке листом від 26.04.2016 року № 193/3-12 повідомило, що державним виконавцем Лубковичем О.Р. постановою від 10.03.2016 року відкрито виконавче провадження № 50396780 на виконання, як наведено у листі УПФУ, постанови Хмельницького міськрайонного суду від 20.10.2015 року, якою зобов`язано ОСОБА_1 повернути УПФУ 500 грн., що були стягнуті з УПФУ на її користь, як відшкодування моральної шкоди.

З цього листа позивачка зрозуміла, що державний виконавець ОСОБА_2 вчинив виконавчі дії, діючи протиправно, без надсилання їй постанови про відкриття виконавчого провадження, без надання їй строку для добровільного виконання ухвали (не постанови) від 20.10.2015 року Хмельницького міськрайонного суду про поворот виконання, без надсилання їй жодного документа про проведення виконавчих дій, з абсолютним порушенням її прав, поза нормами Закону «Про виконавче провадження». Тобто, державний виконавець Лубкович О.Р. в порушення Закону «Про виконавче провадження» та прав позивачки, провів виконавчі дії протиправно, стягнувши з її пенсії 600 грн.

Як убачається з вищезазначеного листа УПФУ, цим державним виконавцем виносились постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, дата яких у листі не зазначена, згідно з якими з неї стягнуто 100 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що працівники з ДВС не виконують рішень на її користь роками, не реагують на її скарги. А державний виконавець ОСОБА_2 , перевищуючи повноваження, стягнув у протиправний спосіб не тільки 500 грн. у порядку повороту виконання, а й 100 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, коли позивачка не знала, що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і, звісно, не могла добровільно сплатити 500 грн. у порядку повороту виконання.

Про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Таким чином, начальник Другого міського відділу ДВС згідно з наведеною нормою затверджував постанову державного виконавця про стягнення з позивачки виконавчого збору та витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій, не перевіривши, що їй, навіть, не надсилалася постанова про відкриття виконавчого провадження. Тобто, його бездіяльність щодо контролю за роботою державного виконавця, на думку ОСОБА_1 , є абсолютною.

Також позивач зазначає, що у виконавчому провадженні у порядку повороту виконання виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не стягуються. Важливо, що кошти в обсязі 500 грн. позивач отримала у порядку виконавчого провадження на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року. Це виконавче провадженні провадилось державним виконавцем УДВС ГУК у Хмельницькій області Секретою О. У частині стягнення за цим рішенням на її користь 88 грн. 49 коп. це рішення досі не виконане.

З огляду на вищенаведене, позивачка вважає, що виконавче провадження про поворот виконання цього рішення у частині стягнення 500 грн. моральної шкоди також повинно було здійснюватись державним виконавцем УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області. Тобто, державний виконавець Другого відділу ДВС незаконно відкрив виконавче провадження, достеменно знаючи, що виконавче провадженні на виконання рішення від 28.10.2010 року у частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди здійснювало УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, тому і поворот виконання мало відбутися у форматі виконавчого провадження УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області. Принаймні, позивачка могла б отримати у цьому виконавчому провадженні суму 88 грн. 49 коп., оскільки з неї підлягало б стягненню, з урахуванням повороту виконання, лише 411,51 грн. (500 грн. - 88,49 грн.)

Позивач вказує, що її права безпрецедентно понівечені як начальником Другого відділу ДВС, так і державним виконавцем Лубковичем О.Р., які порушили норми Закону України «Про виконавче провадження», чим їй завдана матеріальна шкода у частині стягнення без повідомлення про проведення виконавчих дій 500 грн. у порядку повороту виконання, без урахування наявного боргу УПФУ у частині невиконаного рішення суду від 28.10.2010 року в сумі 88,49 грн., а також незаконного стягнення 100 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, разом - 600 грн.

Також ОСОБА_1 стверджує, що своїми протиправними діями і бездіяльністю ДВС, грубо порушуючи норми Конституції України, Закону «Про виконавче провадження», свавільно порушуючи її права, заподіяли їй значної моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн.

08 серпня 2016 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги - до переліку відповідачів долучила ще начальника Другого міського відділу ДВС ХМУЮ Джубабу Д.О. та просила суд: визнати рішення дії та бездіяльність Другого міського відділу ДВС міськрайонного управління юстиції, державного виконавця цього відділу Лубковича О.Р. протиправними щодо: здійснення Другим відділом виконавчих дій з повороту виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року поза виконавчим провадженням, що виконувалось у цій справі Управлінням ДВС Головного управління юстиції, і не виконане у частині стягнення на її користь 88,49 грн., ненадсилання їй постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанови від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі), що позбавило її права їх оскаржити та реалізувати її права участі у виконавчому провадженні; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанову від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі); стягнути з Другого міського відділу за рахунок Державного бюджету заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 688,49 грн.; стягнути за рахунок Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заподіяну їй моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав, що визначені Законом «Про виконавче провадження», Конституцією України, Цивільним Кодексом України, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн.; вчинити подання окремою ухвалою до прокуратури для перевірки ознак злочин у діях державного виконавця ОСОБА_2 як наслідок зловживання ним службовими повноваженнями, злочинною недбалістю для розгляду цих злочинів в окремій кримінальній справі.

Ухвалою суд від 08 серпня 2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору було залучено Управління пенсійного фонду у м. Хмельницькому та Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про остаточне уточнення позовних вимог, згідно якої просила суд: визнати рішення дії та бездіяльність Другого міського відділу ДВС міськрайонного управління юстиції, начальника цього відділу Джубаби Д.О., державного виконавця цього відділу Лубковича О.Р. протиправними щодо: нездійснення належного контролю з боку начальника Другого міського відділу ДВС ОСОБА_3 за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення державним виконавцем; здійснення Другим відділом виконавчих дій з повороту виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року поза виконавчим провадженнями ВП № 29048029 та ВП № 290445831, що виконуються у цій справі Управлінням ДВС Головного управління юстиції, і не виконане у частині стягнення на її користь 88,49 грн.; ненадсилання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанови від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі), що позбавило її права їх оскаржити та реалізувати її права участі у виконавчому провадженні; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2016 року, постанову від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі); стягнути з Другого міського відділу за рахунок Державного бюджету заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 688,49 грн.; стягнути за рахунок Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заподіяну їй моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав, що визначені Законом «Про виконавче провадження», Конституцією України, Цивільним Кодексом України, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн., через її душевні страждання унаслідок порушення її прав; вчинити подання окремою ухвалою до прокуратури для перевірки ознак злочину у діях державного виконавця ОСОБА_2 як наслідок зловживання ним службовими повноваженнями, злочинною недбалістю для розгляду цих злочинів в окремій кримінальній справі.

10 листопада 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у даній справі за позовом ОСОБА_1 було ухвалено постанову, якою позов задоволено частково; визнано бездіяльність державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р. стосовно не надіслання постанови від 10.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 686/20042/15-а виданого 04.02.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, постанови від 17 березня 2016 року про звернення стягнення на пенсію боржника та постанов від 17 березня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника виконавчого збору протиправною; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50,00 грн.; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 50,00 грн.; стягнено з Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції грошові кошти у сумі 100,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року – без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, адміністративну справу № 686/10057/16-а у частині відмовлених позовних вимог направлено на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (головуючий суддя Палінчак О.М.) від 18 січня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, начальника Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Джубаби Д.О., державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р., треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання виконавчого листа недійсним та таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та призначено у справі підготовче засідання.

24 лютого 2021 року третя особа - Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області) подало до суду письмові пояснення у справі № 686/10057/16-а, згідно яких вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь 5 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтвердженні доказами, а тому в задоволенні позову в цій частині просили відмовити.

25 лютого 2021 року третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому) подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому зазначив, що не погоджується з її позовними вимогами, та просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки всі державні ограни, їх посадові особи діяли відповідно до закону та у межах своїх повноважень.

03 березня 2021 року відповідач – начальник Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (який є правонаступником Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції) Джубаба Д.О. подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

13 травня 2021 року в судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила суд:

-визнати рішення, дії та бездіяльність начальника Другого міського відділу ДВС ХМУЮ Джубаби Д.О. протиправними щодо нездійснення належного контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення державним виконавцем; здійснення Другим відділом виконавчих дій з повороту виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року поза виконавчим провадженнями ВП № 29048029 та ВП № 290445831, що виконуються у цій справі Управлінням ДВС Головного управління юстиції, і не виконане у частині стягнення на її користь 88,49 грн.; ненадсилання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанови від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі), що позбавило її права їх оскаржити та реалізувати її права участі у виконавчому провадженні;

-стягнути за рахунок Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заподіяну їй моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав, що визначені Законом «Про виконавче провадження», Конституцією України, Цивільним Кодексом України, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн., через її душевні страждання унаслідок порушення її прав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала уточненні позовні вимоги.

Відповідач - державний виконавець Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Лубкович О.Р. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідач - начальник Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Джубаба Д.О. в своїх інтересах та інтересах Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засіданні не з`явився, подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Демчук Н.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областіВойтюк С.С. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань чи пояснень до суду не подав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 77 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року у справі № 686/10057/16-а за позовом ОСОБА_1 до Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, начальника Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Джубаби Д.О., державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р., треті особи: Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання виконавчого листа недійсним та таким, що не підлягає виконанню, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на пенсію, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій; стягнення коштів в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправними діяння (дії та бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, зобов`язано зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 0,5 місяців навчання на денній формі у Київському технологічному інституті харчової промисловості, місяць відпустки після закінчення навчання, 1,5 місяці перебування на обліку як безробітної, визначати коефіцієнт страхового стажу позивачки з урахуванням страхового стажу - 448 місяців, здійснити перерахунки індексації розміру пенсії та коефіцієнти підвищення пенсійних виплат за 2004, 2005 роки, а також суми недоплачених пенсійних виплат за 2005, 2006 роки відповідно до коефіцієнтів підвищення пенсійних виплат за 2004 рік - 1,06481, за 2005 рік - 1,09530, що відповідають сумам індексації пенсії на кінець 2004 року - 33,29 грн., січень-лютий 2005 року - 52,12 грн., разом станом на 28 лютого 2005 року - 85,41 грн. Стягнуто в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 500 грн. компенсацію за моральні страждання. У решті в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03 вересня 2015 року було скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про відшкодування моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті судові рішення залишити без змін.

30 вересня 2015 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулося управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з заявою про поворот виконання судового рішення в якому просило зобов`язати ОСОБА_1 повернути УПФУ у м. Хмельницькому безпідставно стягнуті кошти у розмірі 500 гривень відшкодування моральної шкоди за скасованою постановою Хмельницького міськрайонного суду № 2а-39/10 від 28 жовтня 2010 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року, яке було залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, вказана заява була задоволена: зобов`язано ОСОБА_1 повернути УПФУ у м. Хмельницькому безпідставно стягнуті кошти у розмірі 500 гривень відшкодування моральної шкоди за скасованою постановою Хмельницького міськрайонного суду №2а-39/10 від 28 жовтня 2010 року.

На виконання вказаної ухвали Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 04 лютого 2016 року був виданий виконавчий лист № 686/20042/15-а. 03 березня 2016 року вказаний виконавчий лист був пред`явлений Управлінням ПФУ у м. Хмельницькому до Другого МВ ДВС ХМРУЮ до примусового виконання.

Ухвалою державного виконавця Другого МВ ДВС ХМРУЮ у Хмельницькій області Лубкович О.Р. від 10 березня 2016 року на підставі вказаного виконавчого листа було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

17 березня 2016 року державним виконавцем Лубкович О.Р. було винесено постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 . Також, в цей же день державним виконавцем було винесено ще дві постанови: про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50 гривень та про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 50 гривень.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року у справі № 686/10057/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково; визнано бездіяльність державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р. стосовно не надіслання постанови від 10 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 686/20042/15-а виданого 04 лютого 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, постанови від 17 березня 2016 року про звернення стягнення на пенсію боржника та постанов від 17 березня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника виконавчого збору протиправною; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50,00 грн.; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 50,00 грн.; стягнуто з Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції грошові кошти у сумі 100,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року – без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, адміністративну справу № 686/10057/16-а у частині відмовлених позовних вимог направлено на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду.

З урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_1 13 травня 2021 року, не вирішеними залишилися позовні вимоги про:

- визнання рішення, дій та бездіяльності начальника Другого міського відділу ДВС ХМУЮ Джубаби Д.О. протиправними щодо нездійснення належного контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення державним виконавцем; здійснення Другим відділом виконавчих дій з повороту виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2010 року поза виконавчим провадженнями ВП № 29048029 та ВП № 290445831, що виконуються у цій справі Управлінням ДВС Головного управління юстиції, і не виконане у частині стягнення на її користь 88,49 грн.; ненадсилання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2016 року, постанови від 17.03.2016 року про звернення стягнення на її пенсію та про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (дати не відомі), що позбавило її права їх оскаржити та реалізувати її права участі у виконавчому провадженні;

- стягнення за рахунок Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав, що визначені Законом «Про виконавче провадження», Конституцією України, Цивільним Кодексом України, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн., через її душевні страждання унаслідок порушення її прав.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України.

Умови і порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV).

Статтею 10 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено організаційні засади контролю за діяльністю державних виконавців, зокрема, контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні відділи державної виконавчої служби.

Суть контролю за діяльністю державних виконавців полягає у спостереженні та перевірці їх діяльності відповідно до законодавчо визначених вимог, а також у запобіганні та виправленні можливих помилок і неправомірних дій, що перешкоджають такій діяльності.

Предметом контролю за діяльністю державних виконавців є законність, повнота і своєчасність виконання рішень.

Так, відповідно до статті 83 Закону № 606-ХІV, контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений державним виконавцем у виконавчому провадженні або зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Частина третя статті 83 Закону № 606-ХІV визначає органи, які наділені правом здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та фактично дублює положення статті 10 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Разом з цим, слід зазначити, що Законом чітко визначено коло осіб, які мають право перевірити законність виконавчого провадження, зокрема, таке право мають:

?директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

?начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.

Посадові особи вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.

Перевірка законності виконавчого провадження (стаття 83 Закону № 606-ХІV) вищезазначеними посадовими особами може проводитись:

?за дорученням вищестоящої посадової особи;

?з власної ініціативи;

?під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова. У такій постанові мають зазначатися обставини, що зумовили проведення перевірки та витребування виконавчого провадження, визначаються посадові особи, на яких покладається обов`язок направлення даного виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, строки його направлення та чи підлягає воно зупиненню на строк проведення перевірки, порядок оскарження даної постанови.

Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, що є обов`язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

У такій постанові мають зазначатися: підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження; в мотивувальній частині – коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства; в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особу, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

Відповідно до частини п`ятої статті 83 Закону № 606-ХІV, постанова про перевірку чи результати перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищестоящої особи органів державної виконавчої служби або до суду.

Судом не встановлено фактів оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця Лубкович О.Р. у виконавчому провадженні ВП № 50396780 стягувачем чи боржником до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби, також і не встановлено факти, які б могли стати підставою для перевірки дій державного виконавця Лубковича О.Р. начальником Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Джубабою Д.О.

Натомість, встановлено, що на виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 04 лютого 2016 року видано виконавчий лист № 686/20042/15-а про стягнення з ОСОБА_1 на користь Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому безпідставно стягнутих коштів в розмірі 500,00 грн. відшкодування моральної шкоди за скасованою постановою Хмельницького міськрайонного суду № 2а-39/10 від 28 жовтня 2010 року, який 12. лютого 2016 року надійшов на адресу відділу ДВС з заявою УПФУ у м. Хмельницькому від 10 лютого 2016 року № 3414/09 про відкриття виконавчого провадження.

На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області Лубкович О.Р. 10 березня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50396780, яку направлено боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за вих. № 7174.

Пунктом 2, 3 постанови боржнику надано 7 днів для самостійного виконання рішення з моменту її винесення, та вказано, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Станом на 17 березня 2016 року боржником не надано підтверджуючих документів про сплату боргу в добровільному порядку, тому державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 50,00 грн., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 50,00 грн., та про звернення стягнення на пенсію боржника.

Станом на 26 грудня 2016 року заборгованість з ОСОБА_1 стягнуто, виконавче провадження завершено згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV у зв`язку фактичним повним виконанням рішення суду.

Виконавчий лист № 686/20042/15-а від 04 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому боргу відповідав вимогам до виконавчих документів, у зв`язку з чим підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та винесення відповідної постанови не було.

Згідно ст. 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 28 Закону № 606-ХІV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений у статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Тому постанова про стягнення виконавчого збору винесена відповідно до закону через 7 днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 31 Закону № 606-ХІV боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано за адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 за вих. № 7174.

Отже, судом не встановлено порушень у діяннях начальника Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_3 .

Щодо відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного Кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України) (п.57).

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн. ОСОБА_1 пов`язує з протиправними діями по відношенню до неї з боку посадових осіб ДВС. Окрім того, тривала боротьба за свої права виснажує її (а позивачка 1949 року народження тає пенсіонеркою), завдає душевних страждань, що викликає у неї знервованість, дискомфорт, почуття безперспективності витрачених зусиль і часу, зневіру в законності дій державних органів. Позивачка вважає, що відповідачі.

Також суд враховує той факт, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у 2016 році, а рішення у справі ухвалюється в 2021 році, тобто для захисту своїх прав позивачем знадобилось 5 років, що також завдало їй моральних страждань.

У рішенні від 15.01.2009 року у справі «Бурдов проти Російської Федерації» (скарга № 33509/04, п. 100, наводиться без посилань на інші рішення) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що коли йдеться про моральну шкоду, існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди. Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу.

У постанові від 15.08.2019 року у справі № 823/782/16 Верховний Суд дійшов висновку, що тривалий не розгляд заяви позивача, ненадання по ній чіткої та зрозумілої, обґрунтованої та вичерпаної відповіді, що зумовило необхідність неодноразового звернення до судів, виконавчої служби, та призвело до порушення прав та інтересів позивача, у тому числі права на інформацію, завдало моральної шкоди.

Наслідуючи цей підхід, суд вважає, що коли йдеться про моральну шкоду, існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале адміністративне провадження є підставою для відшкодування моральної шкоди.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Зважаючи на ці обставини, дослідженні у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що негативні емоції позивача внаслідок порушення її прав, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідача – державного виконавця, а відтак завдали їй моральної шкоди.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості. Оцінюючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 листопада 2016 року у даній справі визнано бездіяльність державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р. стосовно не надіслання постанови від 10.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №686/20042/15-а виданого 04.02.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, постанови від 17 березня 2016 року про звернення стягнення на пенсію боржника та постанов від 17 березня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника виконавчого збору протиправною; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50,00 грн.; скасовано постанову державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 50,00 грн.

З огляду на ці обставини, вимоги розумності та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, враховуючи, що Другий відділ Державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) є державним органом, який фінансується з Державного бюджету України, суд приходить до висновку, що відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 5 000 грн. 00 коп. слід стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, який згідно п. 14 Положення про ГУДКС України у Хмельницькій області здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 77, 192, 210, 211, 241, 245, 246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 травня 2021 року.

Суддя: О.М. Палінчак