Ухвала суду № 97195233, 19.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 Справа №607/8789/21 Провадження № 1-кс/607/2845/2021 м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю секретаря судового засідання Шаталюка А.О., прокурора Легети І.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Шевчука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Софіянчука І.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Легетою І.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Софіянчук І.В. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Легетою І.Б. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021216040000256 від 13.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000256 від 13.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

06.02.2021 близько 14:00 год. невідома особа, перебуваючи в приміщені магазину «АТБ», що знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул.Карпенка, 1, таємно, шляхом вільного доступу, таємно із торгового стелажа викрала стартові пакети оператора мобільного зв`язку "Київстар" в кількості 14 шт., чим спричинив матеріальну шкоду в сумі 1118,88 грн.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000256 від 13.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Окрім цього, 29.04.2021 до Тернопільського РУ поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 28.04.2021 близько 16:00 год. невідома особа, перебуваючи у приміщенні магазину «Дніпро-М», який знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 9М, таємно, шляхом вільного доступу, викрала лазерний далекомір марки «Dnipro- М», чим спричинив матеріальні збитки на суму 1140 гривень.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000704 від 30.04.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

17.05.2021 кримінальні провадження №12021216040000256 від 13.02.2021 та №12021216040000704 від 30.04.2021 об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно єдиний №12021216040000256.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, 06.02.2021 близько 14:24 год. у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні магазину «АТБ-маркет» №1192, що розташований за адресою: по вул. Карпенка, 1, в м.Тернопіль, виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 06.02.2021 близько 14:24 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ-маркет» №1192, що розташований за адресою: по вул. Карпенка 1 в м. Тернопіль, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, повторно шляхом вільного доступу, із торгового стелажа магазину своєю правою рукою взяв стартові пакети «Київстар» у кількості 14 шт., вартістю 79,92 грн. за одиницю на загальну суму 1118 грн. 88 коп., які в подальшому заховав у внутрішню кишеню куртки, у яку був одягнений. Із викраденим майном ОСОБА_3 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, попрямував до виходу та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав ТзОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на суму 1118 грн. 88 коп.

Крім того, встановлено, що 28.04.2021 близько 16:01 год. у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні магазину «Дніпро-М», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, буд.9м, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 28.04.2021 близько 16:01 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Дніпро-М», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, буд.9м, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, із торгового стелажа магазину своєю правою рукою взяв лазерний далекомір виробника «Dnipro-М» моделі «DM-60S» у кількості 1 шт., вартістю 1140,00 грн., який в подальшому заховав у кишеню куртки, у яку був одягнений. Із викраденим майном ОСОБА_1 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, попрямував до виходу та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав ТзОВ «Мережа магазинів «ДНІПРО-М» матеріальну шкоду на суму 1140,00грн.

18.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, – таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може : переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, слідчий у клопотанні просить врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 , який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення під час дії стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що, на думку слідчого, підтверджує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який не працює, раніше неодноразово вчиняв аналогічні корисливі злочини, слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, тому щодо ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого заходу, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вчинення ОСОБА_1 одного епізоду крадіжки під час дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2021. Крім того, прокурор вказав на наявність підстав для визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного – адвокат Шевчук В.О., позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити. Посилався на необґрунтованість пред`явленої підозри, яка ґрунтується на припущеннях та відомостях, отриманих в результаті проведення огляду відеоматеріалів, з яких неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 перебував за місцем вчинення кримінальних правопорушень та вчинив інкриміновані йому діяння. Захисник також вказав на недоведеність вказаних у клопотанні слідчим ризиків, зазначаючи про належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та сумлінне виконання ним покладених на нього обов`язків в межах строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. У зв`язку з наведеним, захисник та підозрюваний просили застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою – домашній арешт.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000256 від 13.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

18.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно. Як видно, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні двох епізодів таємного викрадення чужого майна, які мали місце 06.02.2021 та 28.04.2021.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000256 від 13.02.2021, протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_4 від 11.03.2021; протокол огляду відеозапису від 23.03.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 14.02.2021; протокол огляду від 17.05.2021; протокол огляду місця події від 29.04.2021; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_2 від 12.05.2021; протокол огляду відеозапису від 12.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 30.04.2021; висновок судової товарознавчої експертизи від 14.05.2021, інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує і те, що згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2021 у справі №607/4817/21 у кримінальному провадженні №12021211040000333 від 17.03.2021, щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на строк до 16.05.2021.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_1 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

На переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. Більше того, 29.01.2021, 26.02.2021 та 24.03.2021 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області були скеровані обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.185; ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України. Крім того, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення 28.04.2021, тобто в межах строку дії застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12021211040000333, що дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

На думку слідчого судді, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків., передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджуються з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане необхідністю забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 виключає можливість його утримання під вартою слідчому судді не надано, як і не встановлено обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий суддя вважає, що таких перешкод немає.

Зазначені інші наведені захисником доводи на захист підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, – від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує висловлену прокурором в судовому засіданні думку з цього приводу, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, дані про його особу, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Софіянчука І.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Легетою І.Б., про застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №607/8789/21; провадження №1-кс/607/2845/2021 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.05.2021.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 23 год. 59 хв. 16.07.2021.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Царук