Ухвала суду № 97194414, 19.05.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/304/21

пр. № 4-с/336/15/21

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Тимошенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, заінтересована особа Акціонерне товариство «Кредобанк» на бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення та зобов`язання вчините певні дії,—

ВСТАНОВІИВ:

Заявник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни.

Просить суд визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, яка пролягає у не знятті арешту з банківських рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465, ЄРДПОУ 00032129) накладений відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2020 – протиправною. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукову Заіру Арсенівну зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465, ЄРДПОУ 00032129) накладений відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2020.

Скарга мотивована тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни перебуває виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/1773/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КРЕДОБАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 106327,49 грн. та судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Постановою приватного виконавця від 12.10.2020 накладено арешт на кошти заявника, які містяться на рахунках № НОМЕР_5 для отримання заробітної плати та № НОМЕР_3 для отримання соціальних виплат.

Зазначає, що у зв`язку з накладеним арештом він не може отримати заробітну плату та соціальні виплати. Заявником на адресу приватного виконавця направлено вимогу про зняття арешту, але відповіді він не отримав. Заявник вважає, що арешт був накладений протиправно, оскільки рахунки, які відкриті на його ім`я передбачені для виплати заробітної плати, та соціальних виплат.

В судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні скарги.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. проти задоволення скарги заперечувала, та пояснила, що заявник пропустив строк звернення до суду передбачений ст.. 449 ЦПК України. Крім того, арешт на рахунки заявника накладений із дотримання усіх законодавчих норм. Даних про те, що ці рахунки із спеціальним режимом відсутні.

Вивчивши матеріали скарги суд встановив, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03.08.2020 задоволено позов АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 106327,49 грн. та судового збору в розмірі 2102,00 грн. Шевченківським судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист №336/1773/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КРЕДОБАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 106327,49 грн. та судового збору в розмірі 2102,00 грн. Постановою приватного виконавця від 12.10.2020 накладено арешт на кошти заявника, які містяться на рахунках № НОМЕР_5 для отримання заробітної плати та № НОМЕР_3 для отримання соціальних виплат. Рахунки відкриті у ПАТ «Державний ощадний банк України». Згідно довідки без номеру виданої заступником керуючого відділення ПАТ «Державний ощадний банк України» Решетцов О.С. має рахунки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 відкритих у АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465, ЄРДПОУ 00032129).

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 7 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

П. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Також відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Системний аналіз вище перелічених норм права дає змогу зробити висновок, що насамперед судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно у даному випадку приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, перелік не є вичерпним, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Тобто, приватний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які прямо заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів.

Приватний виконавець, згідно правил ч. 4 ст. 59 Закону України «про виконавче провадження», може самостійно зняти арешт з коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

З встановленого судом вбачається, що постановою приватного виконавця накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку №№ НОМЕР_5 відкритому в ПАТ ««Державний ощадний банк України» на ім`я заявника, та використовується для виплати йому заробітної плати (безготівкові зарахування на рахунок виплати заробітної плати, грошове забезпечення).

Приватний виконавець, арештовуючи кошти на рахунку боржника, визначила банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

ПАТ ««Державний ощадний банк України», який самостійно має визначати статус рахунка та можливість арешту коштів, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало, зазначивши, що кошти направлені на погашення арештованої суми, що свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунок № НОМЕР_5 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Крім того, згідно виписки з рахунку від 18.05.202, баланс коштів становить 118713,08 грн., що перевищує суму боргу, і кошти, які перевищують суму арештованого можуть вільно використовуватися заявником.

Але, щодо рахунку № НОМЕР_3 для отримання соціальних виплат, з виписки не вбачається, що кошти не належать до таких на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. На рахунок перераховані кошти субсидії/пільги, які за своєю природою є коштами спеціального призначення.

На підставі викладеного, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з того, що рахунок № НОМЕР_5 (для виплати заробітної плати) не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку стали власністю ОСОБА_1 , набули статус вкладу, а рахунок № НОМЕР_3 призначений для монетизації соціальної пільги/субсидії, та на нього арешт не накладається.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження бездіяльності виконавця.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Суд зокрема виходить з того, що згідно ст. 24 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

В будь якому випадку, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати, за бажанням заявника, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

Керуючись ст.ст. 447, 448 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, заінтересована особа Акціонерне товариство «Кредобанк» на бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення та зобов`язання вчините певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукову Заіру Арсенівну зняти арешт з банківського рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 відкритого у АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465, ЄРДПОУ 00032129) відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2020.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення через суд першої інстанції.

Суддя