Рішення № 97180974, 26.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6772/20

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" Адамського Михайла Олександровича , державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправними та нечинними нормативно-правові акти, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)", інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" Адамського Михайла Олександровича, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

- встановити відсутність компетенції державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" створювати будь-які редуктивні норми щодо порядку організації телефонних розмов та/або виконання таких редуктивних норм;

- визнати протиправним та нечинним наказ начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 10.06.2020 №179/ОД-20, яким у примітці розпорядку дня звужене право засуджених на телефонні розмови, - в цій частині;

- визнати протиправною бездіяльність інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія(№58)" Адамського Михайла Олександровича щодо ненадання телефонних розмов за поданими заявами про надання телефонних розмов у проміжку часу з 08.02.2020 по 09.08.2020;

- визнати змішану бездіяльність державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" в частині забезпечення права на телефонні розмови та в частині права на звернення, зобов`язати усунути передумови для такої бездіяльності;

- стягнути кошти на відшкодування понесених витрат, пов`язаних з використанням засобів ІР-телефонії в розмірі 703,74 грн, виходячи зі змісту наданої установою довідки;

- стягнути з державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" моральну шкоду ущемленням права на телефоні розмови в сумі 5000,00 грн;

- стягнути з інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія(№58)" Адамського Михайла Олександровича кошти моральну шкоду в сумі 1000,00 грн, заподіяну порушенням прав невідповідним розв`язанням його заяв про надання телефонних розмов у проміжку часу з 08.02.2020 по 09.08.2020;

- надіслати прийняте рішення до Міністерства юстиції України до відома з метою ефективного забезпечення функцій контролю та виконання, ураховуючи системний прояв порушень прав засудженого державною установою "Замкова виправна колонія (№58)" та її посадовими особами.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що протягом тривалого часу адміністрації державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" порушує його право на телефонні розмови. Вважає наказ від 10.06.2020 №179/ОД-20 протиправним, оскільки цей наказ обмежує його право на телефонні розмови у вихідні дні. Повідомив, що у зв`язку з неможливістю здійснювати телефонні розмови у вихідні дні позивач зобов`язаний використовувати засоби ІР-телефонії, за які поніс необґрунтовані витрати в розмірі 703,74 грн. Також зазначив, що щоденно звертається з заявами на здійснення телефонних розмов, які ігнорують відповідачі. Позивач вказав, що факти порушення його прав на телефонні розмови спричини йому моральні страждання. Просив позов задоволити.

У відзивах на позов відповідачі зазначили, що розпорядок дня для засуджених, які утримуються в ізольованому секторі до довічного позбавлення волі, затверджений наказом від 10.06.2020 №179/ОД-20, не містить положень щодо обмеження кількості телефонних дзвінків та не звужує прав засуджених, а міститься положення щодо часу, протягом якого надаються телефонні розмови. Крім цього, наказ від 10.06.2020 №179/ОД-20 втратив чинність на підставі наказу начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 06.01.2021 №45/ОД-21. Телефонні розмови позивачу надані за його заявами у визначений розпорядком дня час. В період з лютого 2020 року по вересень 2020 року у вихідні та святкові дні телефонні розмови позивачем здійснювались за допомогою засобів ІР-телефонії також на підставі його заяв. Оплата за користування мережею Інтернет передбачена нормами Кримінально-виконавчого кодексу України. Відповідачі зазначили, що протиправні дії чи бездіяльність до позивача не допускаються, що в свою чергу виключає завдання останньому моральної шкоди. Просили у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позов, з підстав їх необґрунтованості.

Ухвалою від 31.03.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про виклик свідків, про витребування доказів, про призначення судово-медичної експертизи на поліграфі, відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.05.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 05.05.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі у державній установі "Замкова виправна колонія (№58)".

Наказом від 10.06.2020 №179/ОД-20 начальник державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" затвердив розпорядок дня для засуджених згідно з додатком №8 до розділу VI Правил внутрішнього трудового розпорядку установ виконання покарань.

Відповідно до вказаного розпорядку дня засудженим надаються телефонні розмови без обмеження їх кількості з понеділка по п`ятницю з 09:00 год. по 17:00 год., окрім вихідних та святкових днів.

Позивач, вважаючи, що відповідачі протягом тривалого часу порушують його права на телефонні розмови, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, крім іншого, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України: одержувати інформацію і роз`яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі; користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними; брати участь у трудовій діяльності; розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку, користуватися глобальною мережею Інтернет; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені; одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

Особливості реалізації права засуджених на телефонні розмови врегульовані статтею 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Частиною 8 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.

За змістом частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров`я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.

Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.

Порядок організації телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5.

Вказані Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи (пункт 1 Правил).

Адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час. З метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених, які відбувають покарання в установі, тривалість розмови одного засудженого не повинна перевищувати 15 хвилин. Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв`язку, які знаходяться на обліку установи. Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час. Факт телефонної розмови засудженого реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених (додаток 13) (пункт 2 розділу XIV Правил).

У свою чергу, позивач в позові зазначив, що з лютого 2020 року щоденно подавав заяви на здійснення телефонних розмов, які ігнорувались відповідачами. Також позивач вказав, що частину його заяв на надання телефонних розмов відповідач не реєстрував та не розглядав.

Досліджуючи вказані обставини, суд враховує, що в рішенні "Вінтман проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що для нейтралізація шкідливих наслідків довічного позбавлення волі або позбавлення волі на інші тривалі строки мають бути докладені особливі зусилля для збереження перерваних родинних зв`язків. З цією метою листи, телефонні розмови і побачення повинні проводитися максимально часто та конфіденційно. Якщо такі умови становлять загрозу для безпеки або охорони, або обґрунтовані оцінкою ризиків, ці контакти можуть супроводжуватися розумними заходами безпеки.

У Європейських пенітенціарних (в`язничних) правилах 2006 року, у відповідних частинах Рекомендації Rec(2006)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо Європейських пенітенціарних (в`язничних) правил, ухваленої 11 січня 2006 року, зазначено:

24.1 Ув`язненим необхідно дозволяти максимально часто спілкуватися зі своїми родинами, іншими особами та представниками організацій, які перебувають за межами установ поштою, по телефону або в інші способи; необхідно дозволяти також побачення ув`язнених із зазначеними особами.

24.2 Контакти та побачення можуть бути обмежені або перебувати під контролем, якщо це необхідно для продовження кримінального розслідування, підтримки порядку та безпеки, запобігання кримінальним злочинам та захисту жертв злочинів, проте такі обмеження, включаючи спеціальні обмеження, визначені судовим органом, повинні допускати прийнятний мінімальний рівень контактів.

24.5 Адміністрація пенітенціарних установ мусить сприяти ув`язненим у підтримуванні адекватних контактів із зовнішнім світом та надавати їм із цією метою відповідну матеріальну підтримку.».

Європейський суд з прав людини у рішенні "Зінченко проти України" зазначив, що дотримання під вартою або будь-який інший захід, до позбавляє особу її волі, тягне за собою невід`ємні обмеження приватного та сімейного життя такої особи. Проте важливим елементом права ув`язненого на повагу до його сімейного життя в надання йому державними органами можливості або, за потреби, допомоги у підтриманні зв`язків зі своїми близькими.

Особи, які відбувають покарання, як громадяни України володіють певними правами та свободами, що відповідно до статті 3 Конституції України визначають зміст і спрямованість діяльності держави. На конституційному рівні питанню правого статусу засудженого присвячена норма, закріплена у статті 63 Конституції України, яка проголошує, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Таким чином, права засуджених можуть бути обмежені тільки законами, а не іншими нормативно-правовими актами. Ці конституційні положення знайшли своє відображення і у Кримінально-виконавчому кодексі України.

Отже, хоча правовий статус засуджених і базується на загальному правовому статусі громадян України, проте у зв`язку із засудженням особи її правовий статус зазнає певної трансформації. Оскільки сутність кримінального покарання як виду державного примусу полягає у застосуванні певних обмежень до засуджених, відповідно і різні види покарань обумовлюють неоднакові за обсягом обмеження у правах та обов`язках засуджених. Найбільші обмеження у правовому статусі особи пов`язані, безперечно, з виконанням покарань, які передбачають ізоляцію засудженого від суспільства, насамперед довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк. Зокрема, засуджені, які перебувають в установах виконання покарань, прямо чи опосередковано обмежені в деяких конституційних правах.

Наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 №101/5 затверджена Типова інструкція з діловодства в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Ця Інструкція встановлює загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, навчальних закладах, інших підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України, вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в територіальних органах КВС України, підрозділах кримінально-виконавчої служби, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, навчальних закладах, інших підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери управління КВС України, незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

В інструкції зазначено, що організація діловодства в органах (установах) покладається на їх структурні підрозділи з діловодства (далі - служба діловодства). Основним завданням служби діловодства є встановлення в органі (установі) єдиного порядку документування управлінської інформації і роботи з документами із застосуванням сучасних автоматизованих систем, методичне керівництво і контроль за дотриманням установленого порядку роботи з документами в структурних підрозділах органу (установи).

Служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань: розробляє номенклатуру справ органу (установи); здійснює реєстрацію та веде облік документів; організовує документообіг, формування справ, їх зберігання та підготовку до передачі до архівного підрозділу або особі, відповідальній за ведення архіву органу (установи) (далі - архів); забезпечує впровадження та контролює дотримання структурними підрозділами органу (установи) вимог цієї Інструкції, регламентів та національних стандартів; здійснює контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів в органі (установі); організовує збереження документаційного фонду органу (установи) та користування ним та інше.

Реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

Реєстрації підлягають також документи, створені в органі (установі) (довідки, доповідні записки, заяви тощо).

В органах (установах) застосовується журнальна форма реєстрації документів (додатки 10 і 11).

Зареєстровані документи передаються на розгляд керівництва органу (установи) в день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час.

Факт передачі документів виконавцям фіксується шляхом проставлення відповідної відмітки в реєстраційній формі із зазначенням інформації про виконавців, яким передано оригінал документа та його копії.

Відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівництва органу (установи), та працівники, яким безпосередньо доручено виконання.

Виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, узгодження, подання для підписання (затвердження) керівництву органу (установи), а у деяких випадках - керівникові структурного підрозділу, а також у разі потреби - підготовку для пересилання адресату.

Документ подається на підпис разом з документами, на підставі яких його було складено.

Контроль за виконанням документів здійснюється з метою забезпечення своєчасного та належного їх виконання.

Контроль здійснюється за виконанням усіх зареєстрованих документів, у яких встановлено завдання, а також виконання яких підлягає обов`язковому контролю, за переліком документів, затвердженим керівником органу (установи).

Безпосередній контроль за виконанням документів в органі (установі) покладається на службу контролю. У структурних підрозділах безпосередній контроль за виконанням документів здійснює особа, відповідальна за діловодство.

Взяття документа на контроль здійснюється на підставі резолюції керівника органу (установи), його першого заступника чи заступників.

Після виконання документ знімається з контролю. Документи вважаються виконаними і знімаються з контролю після виконання завдань, запитів, повідомлення про результати заінтересованим органам виконавчої влади та особам або іншого підтвердження виконання.

Зняти документ з контролю може тільки керівник органу (установи), його перший заступник, заступники, які встановили контрольний строк у резолюції, або за їх дорученням служба контролю. Документи з типовими строками виконання знімаються з контролю за рішенням служби контролю.

Дані про виконання документа і зняття його з контролю вносяться до реєстраційно-контрольної картки.

Отже, реєстрації у виправній колонії підлягають також документи, створені в самому органі (установі). Це можуть довідки, доповідні записки, заяви тощо.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем неналежно дотриманий порядок подання, отримання, реєстрація, облік та контроль заяв на отримання позивачем телефонних розмов. Відповідно до Порядку надання телефонних розмов такі заяви подаються у письмовому вигляді, тому вони відповідно мають бути зареєстровані та опрацьовані, як того вимагає Інструкція з діловодства.

Порядком надання телефонних розмов передбачено реєстрацію тільки факту надання телефонної розмови, спеціальний порядок реєстрації, обліку та контролю таких заяв не передбачений, тому відповідач мав вчинити такі дії передбачені Інструкцією з діловодства, з метою забезпечення прав позивача.

В цьому випадку, порушення державною установою "Замкова виправна колонія (№58)" прав позивача на телефонні розмови полягає у бездіяльності, тобто у неналежному забезпеченні порядку подання, отримання, реєстрації, обліку та контролю письмових заяв на отримання телефонних розмов.

Тому для належного захисту порушеного права позивача слід визнати протиправною бездіяльність державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" щодо неналежного забезпечення права ОСОБА_1 на телефонні розмови в частині неналежного забезпечення порядку подання, отримання, реєстрації, обліку та контролю письмових заяв на отримання телефонних розмов.

Крім цього, сам по собі факт визнання судом протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбачає обов`язок відповідача під час виконання рішення суду усунути підстави та передумови такої бездіяльності. Тому у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" усунути передумови для бездіяльності слід відмовити.

Суд також враховує доведеність розміру моральної шкоди самим позивачем та наявність тих обставин, що на теперішній час не можливо однозначно стверджувати, що всі заяви засудженого на телефонні розмови були б задоволені, оскільки вони могли бути не надані в силу різних як об`єктивних так і суб`єктивних обставин.

Визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у неналежному забезпеченні порядку подання, отримання, реєстрації, обліку та контролю письмових заяв на отримання телефонних розмов, є достатнім способом захисту порушених прав позивача.

Також доводи позивача у частині позовної вимоги про стягнення з державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" моральної шкоди мають загальний характер і фактично лише обмежуються посиланням на заподіяння йому моральної шкоди. Тому правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн слід відмовити.

Спірний наказ начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 10.06.2020 №179/ОД-20 втратив чинність на підставі наказу начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 06.01.2021 №45/ОД-21.

Тому в цій частині відсутній предмет спору. У зв`язку з чим, у задоволенні вимоги про визнання протиправним та нечинним наказу начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 10.06.2020 №179/ОД-20 слід відмовити.

Разом з тим, за період з 08.02.2020 по 09.08.2020 ОСОБА_1 здійснив 119 телефонних розмов в межах рухомого мобільного зв`язку. Факт надання позивачу телефонних розмов підтверджується журналами №8438, №8131 обліку телефонних розмов засуджених відділення соціально-психологічної служби №6, №7 державної установи "Замкова виправна колонія (№58)".

Телефонні розмови у межах рухомого мобільного зв`язку позивачу надані за його письмовими заявами відповідно до частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Крім того, у відповідача відсутні документи, які стверджують зміст, кількість, дату подання, отримання, реєстрації, обліку та контролю письмових заяв позивача на отримання телефонних розмов, про які останній зазначив у позові.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія(№58)" Адамського Михайла Олександровича щодо ненадання телефонних розмов за поданими заявами про надання телефонних розмов у проміжку часу з 08.02.2020 по 09.08.2020 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, підстави для задоволення вимоги про стягнення з інспектора СПС державної установи "Замкова виправна колонія(№58)" Адамського Михайла Олександровича моральної шкоди в сумі 1000,00 грн відсутні.

Відповідно до матеріалів справи в період з лютого 2020 року по вересень 2020 року у вихідні та святкові дні телефоні розмови позивач здійснював по ІР-телефонах, на підставі його відповідних заяв, які адміністрацією установи розглянуті та задоволені.

Утримання коштів з особового рахунку позивача на оплату вартості наданих телефонних розмов здійснене на підставі його заяв про надання телефонних розмов згідно з відомостями та за тарифом, встановленим ПАТ "Укртелеком" (0,85 грн за 1 хв. розмови).

Оплата засудженими вартості телефонних розмов та користування глобальною мережею Інтернет прямо передбачена нормами Кримінально-виконавчого кодексу України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення коштів в сумі 703,74 грн на відшкодування понесених позивачем витрат, пов`язаних із використанням засобів ІР-телефонії, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позовну вимогу про встановлення відсутності компетенції державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" створювати будь-які редуктивні норми щодо порядку організації телефонних розмов та/або виконання таких редуктивних норм, суд враховує, що заборона суб`єктам владних повноважень встановлювати будь-які норми, що звужують права засуджених на телефонні розмови, передбачена Конституцією України та Законодавством України.

Тобто, у державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" як суб`єкта владних повноважень і так відсутня компетенція щодо встановлення будь-яких регулятивних норм, які звужують права засуджених. Вказані обставини не потребують встановленню рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні вимоги про встановлення у відповідача відсутності компетенції створювати редуктивні норм слід відмовити.

Крім цього, Міністерство юстиції України не є стороною у цій адміністративній справі. Тому підстави для надіслання Міністерству юстиції України рішення до відома відсутні.

Враховуючи викладене, позов слід задоволити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" щодо неналежного забезпечення права ОСОБА_1 на телефонні розмови в частині неналежного забезпечення порядку подання, отримання, реєстрації, обліку та контролю письмових заяв на отримання телефонних розмов.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) Відповідач:Інспектор СПС Державної установи "Замкова виправна колонія(№58)" Адамський Михайло Олександрович (вул. Гагаріна, 2, Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771) Державна установа "Замкова виправна колонія (№ 58)" (вул. Гагаріна, 2, Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)

Головуючий суддя О.Л. Польовий