Рішення № 97179878, 24.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1285/21

24 травня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00010270704 від 20.11.2020, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт №1404/19-00- 0704-2298100113 від 04.11.2020 та винесено податкове повідомлення-рішення №00010270704 від 20.11.2020 про застосування штрафної санкції у розмірі 10000 гривень у зв`язку з роздрібною торгівлею вином за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої.

Позивач звернувся із даним позовом в суд, оскільки вважає, що у податкового органу, на момент проведення перевірки, були відсутні підстави (в силу вимог статті 80 Податкового кодексу України) для її проведення, а також вказує, що ним не було допущено факту реалізації підакцизного товару (вина) за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну.

Ухвалою суду від 24.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 12.04.2021.

В судовому засіданні 12.04.2021 суд ухвали відкласти розгляд справи на 19.04.2021 у зв`язку з поданням представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання (арк. справи 29).

19.04.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що стосовно позивача податковим органом, 04.11.2020, згідно наказу № 1836-к від 27.10.2020, проведено фактичну перевірку з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.

Зазначає, що працівників Головного управління ДПС у Тернопільській області допущено до проведення фактичної перевірки, а в ході проведення перевірки - виявлено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2018 №957.

З огляду на що, до позивача застосовано штрафну санкцію, передбачену абзацом 17 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР, у розмірі 10000,00 грн (арк. справи 35-64).

В судовому засіданні 19.04.2021, судом здійснено заміну відповідача у справі -Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДПС у Тернопільській області, яке діє на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за кодом ЄДРПОУ ВП 44143637 та відкладено судовий розгляд справи на 28.04.2021 з метою надання представнику позивача часу на ознайомлення із відзивом на позовну заяву.

28.04.2021 судове засідання відкладено на 13.05.2021 у зв`язку з участю головуючої судді на семінарі (арк. справи 68).

Судове засідання, призначене на 13.05.2021, за клопотанням представника позивача, відкладено судом на 17.05.2021 (арк. справи 70-74).

17.05.2021, через відділ документального забезпечення суду, представником відповідача подано додаткові докази, які стосуються предмету спору (арк. справи 78-80).

У судовому засідання, призначеному на 17.05.2021, оголошено перерву до 19.05.2021, з метою надання представнику позивача додаткового часу для підтвердження інформації щодо ідентичності реалізованого товару за ціною нижчою, ніж встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої.

У судове засідання, призначене на 19.05.2021, сторони не прибули, жодних інших доказів до суду не представили, водночас подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. справи 84,85).

Частиною четвертою статті 229 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, з урахуванням неявки у судове засідання всіх учасників справи, суд ухвалою від 19.05.2021перейшов до розгляду справи №500/1285/21 в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено наказ №1836-к від 27.10.2020 «Про проведення фактичної перевірки» зі змісту якого слідує, що відповідачем прийнято рішення провести з 27.10.2020 фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 ) щодо дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за період з 27.10.2017 по 05.11.2020, тривалістю 10 діб (арк. справи 10).

На підставі зазначеного наказу, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області видано направлення на проведення фактичної перевірки позивача №2472/07-04 та №2473/7-04 від 27.102020 (арк. справи 51).

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області №1836-к від 27.10.2020, посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області 04.11.2020 здійснено вихід за місцем фактичного провадження ФОП ОСОБА_1 .

З метою вручення наказу та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки контролюючим органом пред`явлено направлення №2472/07-04, №2473/7-04 від 27.10.2020 та наказ №1836-к від 27.10.2020 продавцю – ОСОБА_2 , яка працює на підставі трудового договору від 25.03.2016 б/н (пункт 1.6. Акту перевірки №1404/19-00- 0704-2298100113 від 04.11.2020).

В ході проведення фактичної перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводить розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій MINI -T400ME, заводський №ПБ4101424420, фіскальний №3000362337 та веде Книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій №3000362337р/5 від 08.04.2020, яка зареєстрована у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

При дослідженні фіскальних чеків №0000001680 від 03.10.2018, №0000001708 від 09.10.2018 та №0000001713 від 10.10.2018 та денного Х-звіту (арк. справи 52) податковим органом виявлено факти здійснення продажу алкогольних напоїв, а саме: упаковки вина ординарного, кріпленого «Міцне Червоне», місткістю 1 л, міцністю 17,5%, ДСТУ, вказане на упаковці, 4806:2007, яке виготовлене з додаванням спирту етилового ректифікованого, - за ціною 46 гривень, тобто за ціною, нижчою за встановлену Кабінетом Міністрів України мінімальну роздрібну ціну на такі напої у періоді, в якому відбулась реалізація.

Так, перевіркою зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2018 №957, зокрема: недотримання установленого розміру мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв.

За результатами фактичної перевірки, відповідачем складено акт №1404/19-00- 0704-2298100113 від 04.11.2020 (арк. справи 14-17), який підписано посадовими особами відповідача, однак від ознайомлення та отриманням примірника акту – продавець ОСОБА_2 – відмовилась, про що вчинено запис в самому акті перевірки та складено відповідні акти відмови від 05.11.2020 №17/19-00-07-04/ НОМЕР_1 , №18/19-00-07-04/ НОМЕР_1 (арк. справи 53, 54) та надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (арк. справи 55).

В ході судового розгляду, судом надано час представнику позивача для надання суду доказів ідентифікації реалізованого алкоголю згідно вказаних фіскальних чеків, позаяк, з позиції сторони позивача, позивачем не здійснено реалізацію вина «виноградного натурального у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі – місткістю 1 л» за цінами нижчими за встановлені Кабінетом Міністрів України мінімальні роздрібні ціни на такі напої, однак такі – суду представлено не було.

На підставі акта №1404/19-00- 0704-2298100113 від 04.11.2020, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 №00010270704 про застосування до позивача штрафної санкції на суму 10000 (десять тисяч) гривень (арк. справи 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 19-1.1.17 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як передбачено підпунктами 20.1.10, 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020) внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, введений «мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок» на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України не поширюється на фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що з аналізу підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України слідує, здійснення контролюючим органом функцій - контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, - є самостійною підставою для проведення фактичної перевірки.

На переконання суду, підстава для проведення фактичної перевірки, визначена підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України носить альтернативний характер та містить також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального».

Так, матеріалами справи підтверджено, що перевірка позивачу призначена у відповідності до вимог листів ДПС України від 31.07.2020 №13083/7/99-00-07-05-02-07 (арк. справи 46-50) та від 24.06.2020 №10183/7/99-00-07-05-02-07 (арк. справи 79-80), які по своїй суті спрямовані на виконання функції контролюючого органу, передбаченої підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України, а саме: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відтак, призначення даної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з підстав здійснення своїх функцій контролюючим органом, є достатньою, в розумінні підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, підставою для призначення фактичної перевірки та відповідає вимогам чинного законодавства в період дії введеного з 18 березня 2020 року «мораторію» на проведення документальних та фактичних перевірок податкових органів.

При вирішенні даного позову, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, відповідно до яких незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника

Разом з тим, пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, передбачає процедуру допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, яка здійснюється у відповідності до приписів статті 81 Податкового кодексу України .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.02.2018 у справі № 804/5402/14, Суд дійшов висновку, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення про проведення фактичної перевірки позивача, оформлене відповідним наказом, який виданий за наявності правомірних підстав, та направленнями на проведення перевірки з якими був ознайомлений продавець – ОСОБА_2 та яка здійснила допуск посадових осіб контролюючого органу до її проведення, про що свідчать відповідні підписи на направленнях на проведення перевірки, а наказ №1836-к від 27.10.2020 «Про проведення фактичної перевірки» - не оскаржено позивачем.

Щодо суті виявленого податковим органом порушення, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (далі – Закон № 481).

Відповідно до статті 1 Закону №481, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Так, статтю 18 Закону №481 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом України від 07.02.2002 № 3032-III, в яку внесено зміни згідно із Законом України від 25.03.2005 №2505-IV), відповідно до якої, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Так, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, зокрема - від 05.09. 2018 №748, - з 02.10.2018 мінімальна роздрібна ціна, зокрема, вина виноградного натурального з доданням спирту та міцного у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л, становить - 49 гривень.

Статтею 17 Закону №481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за здійснення, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано, що 03.10.2018, 09.10.2018 та 10.10.2018 ФОП ОСОБА_1 здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме: упаковки вина ординарного, кріпленого «Міцне Червоне», місткістю 1 л, міцністю 17,5%, ДСТУ, вказане на упаковці, 4806:2007, яке виготовлене з додаванням спирту етилового ректифікованого, - за ціною 46 гривень, тобто за ціною, нижчою за встановлену Кабінетом Міністрів України мінімальну роздрібну ціну на такі напої у періоді, в якому відбулась реалізація.

Факт продажу зазначеного товару підтверджується долученими до матеріалів справи та дослідженими судом фіскальними чеками №0000001680 від 03.10.2018, №0000001708 від 09.10.2018 та №0000001713 від 10.10.2018 та денним Х-звітом.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодних підстав та/або доказів на спростування зазначеного порушення, з огляду на що, з урахуванням здобутих судом в ході судового розгляду справи, доказів, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00010270704 від 20.11.2020, - відсутні.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України” (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), “Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00010270704 від 20.11.2020, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мірінович У.А.