Рішення № 97178622, 20.05.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/292/21

провадження №2/176/287/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.04.2010 у розмірі 6024,76 грн. Крім того, позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. У зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 16.04.2010 року.

Позичальник при підписанні анкети -заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві та проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.За змістом ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як в результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

Позивач вважає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 6024,76 грн.за кредитним договором №б/н від 16.04.2010 року.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року по справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи у судове засідання свого представника не направив.

Відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до вимог ЦПК України, за місцем реєстрації, направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. На адресу суду повернулися поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, відповідачам направлені документи відповідно до вимог ЦПК України, заперечень від відповідачів не надійшло, відзив відповідачі не подали. Також відповідачі повідомлявся у визначеному законом порядку, з урахуванням положень ч.11ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Однак, у судові засідання не з`явилися.

Судом дотримані вимоги ст.131 ЦПК України, які регламентують, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2010 року між ПАТ КБ ПриватБанк (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено договір б/н.(а.с.16).

На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору позивачем надано анкету-заяву від 16.04.2010 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, яка хоч і містить підпис від імені ОСОБА_3 проте не містить даних про зазначений бажаний кредитний ліміт, не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше), як це передбачено нормами ст. ст. 207, 1055 ЦК України (а.с.16).

Також банком наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не підписано позичальником (а.с.15-64).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що пдтверджується копією свідоцтва про смерть від 25 березня 2015 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №213(а.с.21).

Позичальник ОСОБА_3 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на дату смерті заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором № б/н від 16.04.2010 року становить 6024,76 грн, що складається з :2372,97 грн. - заборгованість за тілом кредита, 2372.97 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредита, 3651,79 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.7-9).

Позивач 23.04.2020 року направив претензію кредитора до Жовтоводської державної нотаріальної контори в якій просив повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, повідомити відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину (а.с.52).

Згідно відповіді Державної нотаріальної контори від 03.07.2020 року за вих. № 310/02-14 на претензію зазначено, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №280/2015.Оформлення спадщини буде проводитись згідно з законодавством, яким передбачено порядок та коло осіб, які мають бути спадкоємцями.Про наявність заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» спадкодавцем буде роз`яснено спадкоємцям при оформленні спадщини (а.с.53).

Окрім того, позивачем за місцем реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направлено листи-претензії, однак останні залишені без належного реагування (а.с.54,55).

Як вбачається з копії спадкової справи №280/2015 року заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 . Згідно Інформаційної довідки зі Спадковго реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину )свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) щодо ОСОБА_3 інформація відсутня (а.с.153-159).

Інформацію щодо реєстрації претензії кредитора Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» копія спадкової справи не містить.

Відповідно копії заяви № б/н від 16.04.2010 року вбачається, що на момент її підписання ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16).

Як вбачається з довідки наданої виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області станом на 24.03.2015 року та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.149).

Статтями 1216,1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України(у редакції, чинній на момент смерті спадкодавця) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як визначено ч.1, 2ст. 1282 ЦК України спадкоємці, зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов"язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і як наслідок у неї відсутній обов"язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов"язані із з"ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред"явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові ВС від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

Позивачем не подано суду доказів, які б встановлювали належність спадкодавцю за життя будь-якого рухомого чи нерухомого майна, а також вартості отриманого спадкоємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 майна.

Крім того, представник позивача в своїй позовній заяві як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідачі постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається такими, що прийняли спадщину і повинні нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

Статтею 33Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, реєстрація відповідачів та позичальника за адресою: АДРЕСА_1 не є безумовним доказом того, що відповідачі проживали разом з ОСОБА_3 та є особами, які відповідно до вимог ч.3ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, оскільки положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, реєстрація будь-якої особи зі спадкодавцем не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 489/2924/16-ц.

Сам факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_3 та прийняли спадщину після його смерті позивачем не надано, як і доказів на підтвердження наявності будь-якого майна у позичальника, яке могло би бути успадковане. Сам факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Так як позивачу у задоволенні позову відмовлено повністю, то не підлягає стягненню з відповідачів на його користь сплачений ним судовий збір, що відповідає положенням ч.1ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265,ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська Дніпропетровської області