Ухвала суду № 97177315, 26.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8191/21

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26 травня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження в адміністративній справі;

- на підставі норм статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору;

- справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01 квітня 2019 року його пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28 квітня 2021 року № С/683 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28 квітня 2021 року № С/683 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі норм статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, на підтвердження чого долучив до матеріалів позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 13 березня 2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини А0796, відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

З огляду на викладене, у позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі норм статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Конструкція норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якій йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Предметом оскарження у цій справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у перерахунку з 01 квітня 2019 року його пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28 квітня 2021 року № С/683 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія).

Таким чином, вимоги позивача у цій справі не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме, як учасника бойових дій.

Отже, за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору належить відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2270 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач у цій справі заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку він має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 908,00 грн.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.