Рішення № 97173699, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2021Справа № 910/18565/20Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "СК-КОМ" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, код ЄДРПОУ 35222042) та

Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" (02222, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, код ЄДРПОУ 35182529)

до Приватного підприємства "ІНАП і К" (02225, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, каб. № 14 код ЄДРПОУ 30312094)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: 1) Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151)

2) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

1) Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 40109147)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про усунення перешкод у праві користування майном та припинення вчиняти перешкоди у користуванні майном,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача-1: Ручка О.А. - адвокат, Блажкун К.І. - директор

Від позивача:-2: Ручка О.А. - адвокат

Від відповідача: Журавель Р.О.- адвокат

Від третьої особи-1 на стороні позивача: не з`явився

Від третьої особи-2 на стороні позивача: не з`явився

Від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з`явився

Від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "СК-КОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ІНАП і К" про усунення перешкод у праві користування майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375, за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, шляхом розблокування доступу ТП 5375 та надання доступу до приміщення ТП 5375; зобов`язання припинення вчиняти перешкоди у користуванні майном.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.12.2020 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів та Управління поліції охорони в м. Києві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

Через відділ діловодства суду 14.12.2020 від Управління поліції охорони в м. Києві надійшли письмові пояснення.

Разом з тим, 15.12.2020 від позивачів надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з професійною завантаженістю адвоката Ручки Олега Анатолійовича, зокрема: відрядження на два календарних дні з 16.12.2020 по 17.12.2020 до м. Тараща, Київської області, через службову необхідність.

Також, 15.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з необхідністю підготувати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2020 підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання, просив його задовольнити.

Суд на місці ухвалив залучити пояснення третьої особи до матеріалів справи та задовольнити клопотання сторін щодо відкладення підготовчого засідання, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листа №1/3/012/27787 від 21.10.2020, 2 трансформатори по 1000 кВА в НОМЕР_1 перебувають на балансі в ТОВ "БІС-КОМ СЕРВІС", а ПП "ІНАП і К" є субспоживачем. Крім того, в даному листі міститься інформація про те, що16.10.2020 фахівці ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" провели обстеження схеми обліку об`єкта і доступ для проведення такого обстеження їм надали представники відповідача.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".

Позивачі та треті особи участь своїх представників у засідання суду 16.12.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 відкладено підготовче засідання на 27.01.2021; залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".

04.01.2021 від позивача засобами поштового зв`язку надійшли докази направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи, також від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що ПП «ІНАП І К» є орендарем строком до 28.02.2030 року земельної ділянки по вулиці Закревського Деснянського району міста Києва (договор оренди від 28.02.2005 року № 62-6-00202, п. 57 Додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146). Відповідач зазначає, що Договором від 21.10.2005 року № 18/05, укладеного між Державним комунальним підприємством «Плесо» та ПП «ІНАП і К», сторони зобов`язалися шляхом об`єднання зусиль спільно діяти без створення юридичної особи по організації та проведенню підключення і здачі в експлуатацію ТП № 35375, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна з метою досягнення соціального ефекту в інтересах територіальної громади м. Києва без одержання прибутку. Крім того, відповідач зазначає, що ПП «ІНАП І К» була розроблена виконавча документація по електропостачанню виробничо-складської будівлі, офісу та цеху деревообробці по вул. Миколи Закревського в деснянському районі м. Києва (ТП 5375, 10 Кв, 0,4 кВ). Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за відомою ПП «ІНАП і К» інформацією саме ОСОБА_1 уклав із Управлінням поліції охорони в м. Києві договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони №107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 року та договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції №108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020 року.

14.01.2021 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 27.01.2021 представником відповідача повідомлено, що ним 27.01.2021 направлено поштою до суду заперечення на відповідь на відзив, також 27.01.2021 через канцелярію суду подано клопотання про витребування доказів та про виклик свідка, представником відповідача підтримано дані клопотання.

Судом повідомлено, що станом на час судового засідання дані документи відсутні в матеріалах справи.

Представником позивачів надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, письмових пояснень ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".

Суд на місці ухвалив залучити дані пояснення третьої особи до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 27.01.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 відкладено підготовче засідання на 03.02.2021.

29.01.2021 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив, також від ПрАТ "ДТЕК КИІВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшли пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи-2.

Також 01.02.2021 від відповідача та позивачів засобами поштового зв`язку надійшли клопотання про долучення документів.

Разом з тим, 03.02.2021 на електронну пошту суду від позивачів надійшло клопотання про долучення документів.

У судовому засіданні 03.02.2021, суд на місці ухвалив залучити дані документи до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Дослідивши клопотання, подане ПрАТ "ДТЕК КИІВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про розгляд справи без участі представника третьої особи-2, суд вказав, що відповідно до пунктів 17, 17.1 та абзацу другого п. 17.15 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

Так, подане клопотання не містить відомостей, які вимагаються цим Кодексом, а саме підпису ЕЦП.

За таких обставин суд не розглядає заяви по суті справи та з процесуальних питань і докази, які подані не в паперовій формі або не підписані ЕЦП.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про витребування доказів у справі, відповідно до якого останній просив витребувати в Управління поліції охорони (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9) належним чином завірені копії договорів, укладених між ОСОБА_1 та Управлінням поліції охорони, зокрема: договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 та договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції № 108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020. Також підтримав клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_1 , як свідка у справі № 910/18565/20 для підтвердження обставин, які мають важливе значення для вирішення даного спору, оскільки останній є замовником послуг охорони відповідно до укладених договорів з Управлінням поліції охорони.

Представник позивачів заперечив проти задоволення даних клопотань.

Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача щодо витребування доказів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Враховуючи викладене, суд на місці ухвалив відмовити в клопотанні Приватного підприємства "ІНАП і К" про виклик в судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 , відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Також представники сторін подали клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представників сторін, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 03.02.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 17.02.2021; витребувано в Управління поліції охорони у строк до 15.02.2021 належним чином засвідчені копії договорів, укладених між ОСОБА_1 та Управлінням поліції охорони, зокрема: - договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020;- договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції № 108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020.

15.02.2021 через відділ діловодства суду від Управління поліції охорони в м. Києві надійшли витребувані документи.

17.02.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі № 910/18565/20.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що замовником послуг з охорони згідно до вказаних вище договорів із Управління поліції охорони являється ОСОБА_1 , який в силу положень ГПК України не може бути стороною у даній господарській справі, отже провадження у справі № 910/18565/20 має бути закрите на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ШПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Представник позивачів заперечив проти задоволення даної заяви.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник позивачів проти залучення ОСОБА_1 заперечив.

Представник відповідача не заперечив проти залучення останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням поліції охорони в місті Києві та ОСОБА_1 укладено договір про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 та договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони №108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд на місці ухвалив, залучити до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 17.02.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у задоволенні заяви Приватного підприємства "ІНАП і К" про закриття провадження у справі № 910/18565/20 відмовлено, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 03.03.2021.

Через відділ діловодства суду 24.02.2021 від позивачів надійшло клопотання про долучення доказів направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.

Разом з тим, 26.02.2021 від позивачів надішли письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 03.03.2021 представником позивачів повідомлено, що ним направлено до суду додаткові докази у справі.

Представником відповідача повідомлено, що йому стало відомо, що наразі ОСОБА_1 перебуває за межами України, зокрема, в Німеччині на лікуванні з 20.02.2021 до 10.03.2021, також зауважив, що має намір ознайомитися з документами, які надійдуть до суду від позивача.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 03.03.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

У підготовчому засіданні 03.03.2021 оголошено перерву до 10.03.2021.

Через відділ діловодства суду 03.03.2021 від позивачів надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 суд на місці ухвалив залучити дані документи до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Треті особи-1 та 2 на стороні позивача та третя особа-1 на стороні відповідача участь своїх представників у засідання суду 03.03.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 присутніми учасниками судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.03.2021.

29.03.2021 через відділ діловодства від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.03.2021 через відділ діловодства від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 31.03.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні на 21.04.2021, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

21.04.2021 на електронну адресу суду від позивача-2 надійшла заява про надання доказів судових витрат після ухвалення рішення по справі.

У судовому засіданні 21.04.2021 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 17.05.2021, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 17.05.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні на 19.05.2021, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача-1,2 у судовому засіданні 19.05.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у засіданні суду 19.05.2021 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

19.05.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2002 року Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 202 передано до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» об`єкт в управління - очисні споруди зливових вод ж/м Вигурівщина - Троєщина. Будівля ТП 5375 входить до вказаного недобудованого об`єкта, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:017:0014, призначеній для будівництва, експлуатації та обслуговування очисних споруд зливних вод.

У 2008 році Приватне підприємство "СК-КОМ" за власний рахунок у приміщенні ТП 5375, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а, проведено на вимогу ПАТ «Київенерго» реконструкцію із заміни силових трансформаторів та іншого електрообладнання, що підтверджується відповідними документами, зокрема:

- актом технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію від 1 8.1 1.2009 року;

- погодженням КП «ПЛЕСО» №21 1 2 від 27.1 1.2008 року;

- актом обстеження №314 електроустановки після виконання будівельно- монтажних робіт та налагоджувальних робіт від 18.11.2008 року;

- експертним висновком 08В№04-1.1.10-3471 9;

- технічною довідкою №1777-Дор від 1 7.09.2008 року;

- актом № 301/08 готовності електроустановки до подачі напруги ;

- актом розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 80967;

- актом № 0602000063 допуску до експлуатації електроустановок споживача;

- паспортом силового трансформатора с природнім масляним охолодженням ОВП.468.150.ПС;

- паспортом Реле захисту трансформатора РЗТ-25, РЗТ-50, РЗТ-80, ВГЕИ.647656.01 ПС;

- додатком 1 до Договору про приєднання Технічне рішення № 42846 від 25.01.2008 року;

- додатком 3 до Договору про приєднання Технічне рішення № 42846 від 29.02.2008 року.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №80967, трансформатори 2x1000 кВа, КЛ-0,4 кВ від ТП 5375 до ГРЩ приміщення, ГРЩ приміщення перебувають на балансі в Приватного підприємства «СК-КОМ».

07.05.2008 між Приватним підприємством «СК-КОМ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС-КОМ» (орендар) було укладено Договір оренди виробничого приміщення № 1/08, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) виробниче приміщення станції технічного обслуговування площею 1300 кв.м., та приміщення автомийки площею 172 кв.м. на АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. п. 4.1.1. Договору оренди орендар зобов`язаний використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням.

Пунктом 4.1.4. Договору передбачено, що орендар зобов`язаний проводити поточний ремонт об`єкту оренди, а пунктом 4.1.5. Договору передбачений обов`язок орендаря ліквідовувати погіршення стану об`єкту оренди.

Відповідно до п. 4.1.6. Договору орендар зобов`язаний забезпечувати вільний доступ до об`єкту оренди з метою прокладання, ремонту, та огляду інженерних мереж та прибирання.

Згідно з п. 4.4.1. Договору оренди №01/08 від 07.08.2008 року орендодавець має право контролювати порядок використання об`єкту оренди, в тому числі його цільове використання.

Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 21.12.2015 року до договору оренди №01/08 від 07.05.2008 року та акту прийому-передачі електрообладнання від 21.12.2015 року, електричне обладнання, яке знаходиться в ТП 5375, було передано Приватним підприємством «СК-КОМ» до ТОВ «БІС-КОМ СЕРВІС», зокрема: два силові трансформатори ТМ- 1000, лічильники Нік АВВГ та відповідно і іншого обладнання.

Так, в подальшому, з метою збереження майна, 02.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІС-КОМ» уклало договір № 7492098 з ПП «Шериф-пульт» про охорону електроустаткування у приміщенні ТП 5375.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" листом № 221/5429 від 11.12.2019 надало згоду на здійснення Товариству з обмеженою відповідальністю «БІС-КОМ СЕРВІС» за власний рахунок охорони трансформаторного обладнання, розташованого в будівлі ТП 5375.

Позивачі у позовній заяві зазначають, що у 2019 році відповідачем побудована 8-ми поверхова офісна будівля, що потребує збільшення потужності електроенергії, однак відповідач не звертався до позивача-1 чи до позивача-2 чи оператора системи розподілу щодо збільшення потужності електроенергії.

Також позивачі зазначають, що 21.09.2020 року працівники ПП «Шериф-пульт» здійснили виїзд за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, оскільки спрацювала сигналізація вхідної групи ТП 5375. Біля об`єкту охорони - ТП 5375 знаходилась слідчо-оперативна група Деснянського УП ГУНП у м. Києві та особи, які представились працівниками ПП «ІНАП і К». Керівник слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві повідомив, що діє на підставі відповідної заяви відповідача щодо заволодіння майном вказаного приватного підприємства. У якості доказу відповідач надав для огляду копію договору між ПП «ІНАП і К» та Комунальним підприємством «Плесо» № 14 від 02.06.2015 року про право користування (доступу) до ТП 5375. Службові особи Деснянського УП ГУНП у м. Києві відмовились слухати будь-які пояснення представника позивача та приймати зустрічні заяви.

Натомість, як зазначає позивач-1 та позивач-2, цього ж дня, 21.09.2020 року представники відповідача заблокували вхідні двері до приміщення ТП 5375 залізобетонними блоками та не дали можливості позивачу-2 поставити приміщення на сигналізацію. Доступ до приміщення ТП 5375 представникам позивача- 1 та позивача- 2, починаючи із 21.09.2020, - неможливий.

Більше того, позивачі зазначають, що починаючи із 21.09.2020 року, охорону об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, а саме ТП 5375 почали здійснювати Управління поліції охорони в м. Києві на підставі договірних відносин із відповідачем .

26.09.2020 року охоронна служба ПП «Шериф-пульт» повідомила, що на трансформаторній підстанції ТП 5375 знову спрацювала сигналізація і представник позивача- 2 виїхав за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а. Проте, доступ до приміщення ТП 5375 як для представника позивача-2, так і для службових осіб ПП «Шериф-пульт» був заблокований.

На підтвердження того, що відповідач створював перешкоду у праві користування майном, позивач-1 та позивач-2 також зазначають наступне.

Відповідно до листа ПраТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 21.10.2020 року за № 1/3/01 2/27787 вбачається, що два трансформатори по 1000 кВА в ТП 5375 перебувають на балансі в ТОВ «БІС-КОМ СЕРВІС», а ПП «ІНАП І К» є субспоживачем. Крім цього, в даному листі міститься інформація про те, що 16.10.2020 року фахівці ПраТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» провели обстеження схеми обліку об`єкта і доступ для проведення такого обстеження їм надали представники відповідача. Більше того, із листа вбачається, що на момент проведення даного обстеження, виконувалися монтажні роботи ПП «ІНАП ІК».

Також у позовній заяві позивач-1 та позивач-2 зазначають, що факт створення перешкод у праві користування майном підтверджується листом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. № 077-4572, зі змісту якого вбачається, що представниками третьої особи -1 було виявлено факт самовільного захоплення земельної ділянки, де розташована ТП 5375, а вхід до будівлі ТП 5375 заблоковано залізобетонними блоками.

Управління поліції охорони в м. Києві листом № 2381/43/29/5/03-2020 від 22.10.2020 повідомило позивача-2, що охорона ними ТП 5375 здійснюється на підставі того, що відповідач надав документ, що посвідчує його право на користування майном (договір № 14 від 02.06.2015 року, укладеного між відповідачем та третьою особою -1).

Позивачем-1 та позивачем-2 до матеріалів позовної заяви долучений лист Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 077-5145 від 18.10.2019, в якому останній зазначає, що КП «ПЛЕСО» не укладало з ПП «ІНАП і К» будь-яких договорів про розпорядження майном.

Також в матеріалах справи наявний лист Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 077-4254 від 30.09.2020 року, в якому останнє зазначає, що за інформацією КП «ПЛЕСО», у комунальному підприємстві відсутній договір №14 від 02.06.2015, сторонами в якому зазначені КП «ПЛЕСО» та ПП «ІНАП І К» про надання права користування (доступу) до ТП 5375; в журналах реєстрації договорів відсутні записи про реєстрацію та присвоєння номеру зазначеного правочину.

01.10.2020 року КП «Плесо» надало аналогічну відповідь № 077/221-3690, що зазначений договір відсутній, в журналі реєстрації договорів відсутній запис про реєстрацію та присвоєння номеру зазначеного правочину.

Позивач -1 та позивач-2 зазначають, що незважаючи на той факт, що КП «ПЛЕСО» у вищенаведених документах спростовує факт укладення договору № 14 від 02.06.2015 року, відповідач фактично використовує даний договір для недопущення позивача-1 та позивача-2 до ТП 5375 та незаконного виконання монтажних робіт в приміщенні ТП 5375.

Більше того, предметом договору № 14 від 02.06.2015 року, який нібито укладений між відповідачем і третьою особою-1, є отримання в користування будівлі, в якій розташована трансформаторна підстанція ТП 5375 з метою обслуговування електрообладнання. Крім цього, даним договором передбачено, що власником майна, електрообладнання, РУ-10 кВ, РУ-0,4 кВ, двох силових трансформаторів 250 кВа, КЛ 10 кВ, ТП 5375 -МІ в бік ТП 51 26 №1 №2-ТП 5375 -МІ в бік є ПП «ІНАП і К».

Таким чином, позивачі зазначають, що по-перше, даний договір не охоплює того переліку майна, що належить позивачу-1, оскільки його майном, яке знаходиться в ТП 5375, серед іншого є 2 силових трансформатори ТМ- 1000, тобто, по 1000 кВт, та лічильники Нік АВВГ, а тому даним договором керуватися для недопущення до приміщення ТП 5375 відповідач не має права.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами Приватне підприємство "СК-КОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" звернулись до суду з вимогами зобов`язати Приватне підприємство "ІНАП і К" усунути Приватному підприємству «СК-КОМ» перешкоди у праві користування майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375 за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а шляхом розблокування доступу до приміщення ТП 5375 та надання доступу до приміщення ТП 5375. Крім того, Приватне підприємство "СК-КОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" просить суд зобов`язати Приватне підприємство "ІНАП І К" припинити перешкоди доступу та користуванню Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" орендованим майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Господарським судом встановлено, що підставою для звернення з даним позовом до суду стала неможливість позивачів отримати доступ до двох трансформаторів та лічильників, які належать позивачу-1 на праві власності та перебувають за договором в оренді позивача-2.

При цьому судом встановлено, що зазначене майно перебуває у приміщенні ТП 5375, яке не має зареєстрованої адреси та має вихід як у бік вулиці Закревського, так і у бік вулиці Електротехнічної.

Також судом встановлено, що ПП «ІНАП і К» є орендарем строком до 28.02.2030 року земельної ділянки по вулиці Закревського Деснянського району міста Києва відповідно до договору оренди від 28.02.2005 року № 62-6-00202, п. 57 Додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146.

Відповідно до договору оренди від 28.02.2005 року № 62-6-00202, п. 57 Додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 Приватне підприємство «ІНАП і К» є орендарем строком до 28.02.2030 року земельної ділянки по вулиці Закревського Деснянського району міста Києва.

Договором № 18/05 від 21.10.2005 року, укладеним між Державним комунальним підприємством «Плесо» (Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО") та ПП «ІНАП І К», сторони зобов`язалися шляхом об`єднання зусиль спільно діяти без створення юридичної особи по організації та проведенню підключення і здачі в експлуатацію ТП № 35375, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна з метою досягнення соціального ефекту в інтересах територіальної громади м. Києва без одержання прибутку.

При цьому Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" взяло на себе зобов`язання підготувати необхідну документацію для підключення і здачі в експлуатацію ТП № 35375 (п. 3.1. договору), а ПП «ІНАП і К» - фінансувати роботи, які необхідні для досягнення результатів спільної діяльності (п. 4.1. договору).

Підключена та здана в експлуатацію ТП № 35375, в результаті спільної діяльності сторін є досягненням соціального ефекту в інтересах територіальної громади м. Києва, має немайнову ціль (п. 8.1. договору).

На виконання вищевказаних умов Приватним підприємством «ІНАП і К» була розроблена виконавча документація по електропостачанню виробничо-складської будівлі, офісу та цеху деревообробці по вул. Миколи Закревського в деснянському районі м. Києва (ТП 5375, 10 Кв, 0,4 кВ), відповідно до якої початок будівництва - травень 2006 року; кінець будівництва - серпень 2006 року; виконавець - БМНУ-6 ВАТ «КЕМ»; замовник - ПП «ІНАП і К».

Також судом встановлено, що виконавча документація містить і розпорядження № 110 на зміну схем електричних з`єднань понад 1000 В (зроблено включення та перестикування ТП 5375 з т-рами 2x250 кВЛі для споживача ПП «ІНАП і К», адреса включення електроустановки: вул. Закревського.

14.04.2006 року Акціонерною енергопостачальною компанією «КИЇВЕНЕРГО» Приватному підприємству «ІНАП і К» видано Технічне рішення № 38166 з робочого проекту електропостачання для об`єкту виробничо-складська будівля, офіс, та цех по переробці за адресою вул. Закревського Миколи, стосовно введення в дію ТП-5375 з силовими трансформаторами типу ТМ-2х250 кВА, РУ-10КВ обладнано комірками типу КСО-366 з вимикачами навантаження ВНР-10/400-Юз, Ру-0,4 кВ-щитами ЩО 70. Погоджено з ЛРКМ та власником ТП-5375 - ДКП «ПЛЕСО».

01.07.2006 року підписано Акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію, яким підтверджується, що змонтована ТП 5375 прийнята в експлуатацію. Також зазначено, що цей Акт є підставою для оформлення права власності на збудований об`єкт і включення його до Державної статистичної звітності.

07.07.2006 року Філіалом «Кабельні мережі Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «КИЇВЕНЕРГО» видана Технічна довідка № 327-Дор від 07.07.2006 року про те, що виконавчі креслення і технічна документація на кабельні лінії прийнята АК Київенерго, а саме:

Назва об`єкту - очисні спорудження

Адреса об`єкту - ж/м Троєщина № ТУ 38166.

Судом встановлено, що в матеріалах виконавчої документації міститься довіреність ДКП «Плесо», видана ПП «ІНАП і К», про те, що ДКП «Плесо» згідно договору № 18/05 від 21.10.2005 року доручає ПП «ІНАП і К» підписання договору на оперативно-технічне обслуговування ТП 5375 (за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна), кабелів 10 кВ, актів виконання робіт за оперативно-технічне обслуговування, а також проводити оплату згідно договору на оперативно-технічне обслуговування.

13.07.2006 року ПП «ІНАП і К» направило лист № 139 на ім`я заступника генерального директора Кабельних мереж Київенерго Топалу О.М. про прийняття на оперативно-технічне обслуговування ТП-5375 та КЛІОКв, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Електротехнічна, що є на балансі ПП «ІНАП і К» згідно до договору № 18/05 від 21.10.2005 року.

24.07.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «КИЇВЕНЕРГО» (виконавець) та Приватним підприємством «ІНАП і К» (замовник) укладено договір на оперативно-технічне обслуговування № 611/16, відповідно до якого виконавець проводить оперативно-технічне обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі замовника, а саме: трансформаторна підстанція ТП-5375, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського та кабельні лінії (далі - КЛ) 10 кВ з кінцевими муфтами типу КВ: ТП5375-ТП5562 МІ (500,0 м), ТП5375-ТП5562 М2 (510,0 м), ТП5375-ТП5128 М (539,0 м), ТП5375-ТП5128 М2 (509,0 м). Всього КЛ-10 кВ: 2058 м.

28.07.2006 року Департаментом перспективного розвитку Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» видано Технічну довідку № 1344-П про те, що виконавчі креслення та технічна документація на кабельні лінії прийняті ДПР АК «Київенерго».

Обґрунтовуючи порушення своїх прав, позивач-1 зазначає, що він є власником майна - електричного обладнання, розміщеного у приміщенні ТП 5375, та яке згодом передав в оренду ТОВ «БІС-КОМ-СЕРВІС» (на підставі Додаткової угоди № 9 від 21.12.2015 року до договору оренди № 01/08 від 07.05.2008 року та акту прийому-передачі електрообладнання від 21.12.2015 року).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК).

Як передбачено ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 13 цього ж Кодексу визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі № 905/1513/16.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав про те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи- підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18.

За твердженням позивача, він є власником майна - електричного обладнання, розміщеного у приміщенні ТП 5375, та яке згодом передав в оренду ТОВ «БІС-КОМ-СЕРВІС» (на підставі Додаткової угоди № 9 від 21.12.2015 року до договору оренди № 01/08 від 07.05.2008 року та акту прийому-передачі електрообладнання від 21.12.2015 року).

Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

По суті позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном є як додатковий спосіб захисту прав власника майна на здійснення ним користування та розпорядження майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Разом з тим, з урахуванням предмету та підстав позову, а також з огляду на докази, надані позивачем у цій справі, питання приналежності майна, щодо якого позивач звернувся за захистом прав, судом не встановлюється та не було заявлено позивачем.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачами заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, яке не перебуває у його володінні, і це підтверджується матеріалами справи і поясненнями представників позивачів. Крім того, така вимога може заявлятися лише власником майна, а не користувачем, тому позивач-2 не вправі пред`являти таку вимогу.

Отже, позивачами заявлено негаторну позовну вимогу без дотримання обов`язкової умови її висунення - перебування майна у володінні власника.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №907/804/17.

Позивачі вказують на те, що 21.09.2020 року представники відповідача заблокували вхідні двері при приміщення ТП 5375 залізобетонними блоками та не дали можливості позивачу- 2 поставити приміщення на сигналізацію.

Як вказують позивачі, доступ до приміщення ТП 5375 представникам позивача-1 та позивача-2 починаючи із 21.09.2020 року - неможливий.

Дослідивши подані докази у справі, судом встановлено, що 21.09.2020 року працівники ПП «Шериф-пульт» здійснили виїзд за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, оскільки спрацювала сигналізація вхідної групи ТП 5375.

За твердженням представників позивачів, вони не мали доступу до приміщення ТП 5375 та до сигналізації, встановленої у цьому приміщенні.

Натомість, з пояснень позивачів випливає, що 26.09.2020 року охоронна служба ПП «Шериф-пульт» повідомила, що на трансформаторній підстанції ТП 5375 знову спрацювала сигналізація і представник позивача- 2 виїхав за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а. Проте, як зазначають позивачі у позовній заяві, доступ до приміщення ТП 5375 як для представника позивача-2 так і для службових осіб ПП «Шериф-пульт» був заблокований.

Отже, дійти висновку про те, що після 21.09.2020 до 26.09.2020 у позивачів не було доступу до приміщення ТП 5375, господарський суд об`єктивно не може, оскільки сигналізація була увімкнена і спрацювала 26.09.2020.

До матеріалів справи додано відео з нагрудної камери ПП «Шериф-пульт» щодо подій 21.09.2020 року та 26.09.2020 року, з якого, на думку позивачів, вбачається, що відповідач створював перешкоди у праві користування своїм майном позивачу-1 та позивачу-2.

Більше того, позивачі зазначають, що із 21.09.2020 року охорону об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, зокрема, ТП 5375 почало здійснювати Управління поліції охорони в м. Києві на підставі договірних відносин із відповідачем. На підтвердження вказаного факту позивачами долучена до матеріалів справи копія листа Управління поліції охорони в м. Києві від 22.10.2020 року № 2381/43/29/5/03-2020, відповідно до якого охорона ними ТП 5375 здійснюється на підставі того, що відповідач надав документ, що посвідчує його право на користування майном (договір № 14 від 02.06.2015 року, укладеного між відповідачем та третьою особою -1).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем було зазначено те, що не ПП «ІНАП І К», а саме ОСОБА_1 уклав із Управлінням поліції охорони в м. Києві договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони №107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 року та договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції № 108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020 року. Дані обставини підтверджені документально.

До того ж, згідно з поясненнями Управління поліції охорони в м. Києві на позовну заяву вбачається, що Управлінням поліції охорони в м. Києві не укладались договори із ПП «ІНАП і К» на охорону об`єкту трансформаторної підстанції ТП № 5375 за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 43-а або за адресою: м. Київ, вул. Закревського, буд. 34-Е.

Так, згідно з п. 1.1. договору про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони № 107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 року, замовник (Петровський А.Ф.) доручає, а виконавець зобов`язується здійснюватися охорону майна на об`єктах обслуговування сигналізації, що встановлено на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені в дислокаціях (додаток 1 до договору). За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не встановлює володіння ним.

Згідно до п. 1.1. договору про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції № 108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020 року, виконавець здійснює в інтересах замовника:

- спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об`єктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору;

- у разі надходження на ПЦС сигналу про співпрацювання сигналізації забезпечує реагування НГІ для встановлення причин його надходження, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об`єкті.

Додатком № 1 (Дислокація) до вказаних договорів визначено, що охоронна сигналізація та тривожна сигналізація встановлена у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 34-Е.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Отже, відповідно до наданих доказів вірогідно можливо встановити, що перешкоди у доступі до приміщення ТП 5375 за останньою подією вчинив ОСОБА_1 , а не відповідач. Протилежного суду не доведено.

Таким чином, посилання позивачів, що саме діями ПП «ІНАП І К» створено перешкоди у праві користування своїм майном позивачу-1 та позивачу-2, є необґрунтованими, адже договори щодо охорони укладалися фізичною особою - ОСОБА_1 .

Отже, посилання у позовній заяві на порушення, які, на думку позивачів, були допущені саме діями Приватного підприємства «ІНАП І К», зокрема, створено перешкоди у праві користування своїм майном позивачу-1 та прозивачу-2, є необґрунтованими та недоведеними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що останніми була отримана відповідь Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 077-5145 від 18.10.2019 року про те, що КП «Плесо» не укладало з ПП «ІНАП і К» будь-яких договорів про розпорядженням майном.

На думку позивачів, договір № 14 від 02.06.2015 року про право користування (доступу) ТП 5375, укладений між КП «Плесо» та ПП «ІНАП і К», є по суті договором найму будівлі. Позивачі вважають вказаний договір від 02.06.2015 року нікчемним, оскільки він не є нотаріально посвідченим та не укладений за результатами електронного аукціону (на підставі ч. 2 ст. 215 та ч. 2 ст. 793 ЦК України).

Суд, дослідивши вищевказані обставини, вважає за необхідне зазначити, що не погоджується з доводами позивача, оскільки стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на момент прийняття даного рішення у справі відсутня будь-яка інформація та відомості про оспорювання у порядку визначеному чинним законодавством України, з боку КП «ПЛЕСО» договорів (в тому числі і договору №14 від 02.06.2015 року), укладених із ПП «ІНАП І К».

Також суд не погоджується з правовою оцінкою договору № 14 від 02.06.2015 як договору найму, оскільки предмет цього договору не узгоджується з такою оцінкою.

Більше того, встановлення його дійсності чи нікчемності не належить до предмету спору у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "СК-КОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" про зобов`язання Приватного підприємства "ІНАП І К" усунути Приватному підприємству «СК-КОМ» перешкоди у праві користування майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375, за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а шляхом розблокування доступу до приміщення ТП 5375 та надання доступу до приміщення ТП 5375 та зобов`язання Приватного підприємства "ІНАП І К" припинити перешкоди доступу та користуванню Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" орендованим майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а отже - відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "СК-КОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" відмовити повністю.

Позивачі - Приватне підприємство "СК-КОМ" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, код ЄДРПОУ 35222042) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" (02222, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, код ЄДРПОУ 35182529)

Відповідач - Приватне підприємство "ІНАП і К" (02225, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-А, каб. № 14 код ЄДРПОУ 30312094)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, код ЄДРПОУ 23505151) та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 40109147) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.05.2021

Суддя І.О. Андреїшина