Вирок № 97169050, 26.05.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/1639/21

Вирок

Іменем України

26 травня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Орчелоти А. В.

за участю:

секретаря Петріщевої А.В.,

прокурора Кадуріна С.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052380000105 від 16 березня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Костянтинівка, Донецької області, українець, громадянин України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

02.02.2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт, станом на 20.04.2021 року знято з обліку Костянтинівського МРВ з питань пробації у зв`язку з відбуттям установленого строку громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_2 знаходився у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання його бабусі ОСОБА_3 , де згадав про те, що у неї в шафі, що заходиться у спальній кімнаті, зберігаються ювелірні вироби. В цей час у ОСОБА_1 виник раптовий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме виробів з золота, які належать потерпілій ОСОБА_3

14.01.2021 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 реалізуючи свій протиправний умисел, знаходячись в приміщені будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що ОСОБА_3 перебуває у ванній кімнаті та за його діями не спостерігає, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з шухляди шафи, яка знаходиться в спальній кімнаті зазначеного будинку, викрав вироби з золота, які належать ОСОБА_3 , а саме: підвіску із золота 583 проби, вагою 0,92 г; сережку із золота 583 проби, вагою 2,14 г; брухт золота 583 проби, вагою 4,04 г, загальною вагою 7,1 г на загальну суму 6763,18 грн.; браслет з золота 585 проби, вагою 5,52 г; каблучку з золота 585 проби, вагою 1,36 г; ладанку з золота 585 проби, вагою 2,87 г, загальною вагою 9,75 г на загальну суму 9319,34 грн.; зубний протез 750 проби, вагою 0,81 г, вартістю 992, 59 гри.; зубний протез 900 проби, вагою 0,9 г, вартістю 1323,45 грн.; біжутерний перстень, біжутерне кільце зовні схоже на обручальне, біжутерний ланцюг, біжутерну підвіску у вигляді хреста, які матеріальної цінності для потерпілої не мають, а всього на загальну суму 18398,56 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 , матеріальний збиток на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , пояснив, що дійсно 14.01.2021 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин він знаходився у будинку АДРЕСА_2 , за місцем мешкання своєї бабусі ОСОБА_3 та згадав про те, що у неї в шафі, яка заходиться у спальній кімнаті, зберігаються ювелірні вироби, які він вирішив викрасти. Того ж дня, приблизно об 11 годині 00 хвилин він, перебуваючи у вказаному вище будинку, скориставшись тим, що його бабуся ОСОБА_3 перебуває у ванній кімнаті та за його діями не спостерігає, шляхом вільного доступу з шухляди шафи, яка знаходиться в спальній кімнаті зазначеного будинку, викрав вироби з золота, які належать його бабусі ОСОБА_3 , а саме: підвіску із золота 583 проби; сережку із золота 583 проби; брухт золота 583 проби; браслет з золота 585 проби; каблучку з золота 585 проби; ладанку з золота 585 проби; зубний протез 750 проби; зубний протез 900 проби, вагою 0,9 г; біжутерний перстень; біжутерне кільце; біжутерний ланцюг; біжутерну підвіску у вигляді хреста, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Свою провину обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення, щиро покаявся.

Потерпіла ОСОБА_4 , повідомлена судом належним чином в ході усього розгляду кримінального провадження, надала суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 без її особистої участі. Цивільний позов не заявляла. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мала. Покарання ОСОБА_1 просила призначити не суворе.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Кваліфікуючою ознакою повторності злочину суд визнає вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому за обставинами, встановленим даним вироком, відповідно до яких ОСОБА_1 скоїв умисні дії, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 14.01.2021 року, були вчинені ним пізніше ніж умисні дії, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), які були вчиненні ним 18.08.2020 року за обставинами, встановленими вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2021 року, який набув законної сили та покарання засудженим виконане. Вказане відповідає практиці застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки, про, що зазначено в Постанові ПВСУ №7 від 04.06.2010 р.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий за корисливий злочин, до адміністративної відповідальності не притягався; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; до ВСП КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Костянтинівка за медичною допомогою не звертався, не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, але працездатний, має адресу реєстрації та мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, свою провину у скоєному визнав у повному обсязі, частково відшкодував завдану матеріальну шкоду та має намір відшкодувати у повному обсязі.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, за висновком якої рівень ризику вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді арешту в межах санкції ч.2 ст.185КК України, наближене до нижчої межі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, наслідків скоєного, з урахуванням даних щодо особи винного, схильності до вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів проти власності, його ставлення до вчиненого, не можливо без тимчасового тримання засудженого в умовах ізоляції, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призведе до позитивних змін в його особистості, а також створить у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що відвирне підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та у сукупності утворить бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.

Документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до ст.ст.122,124КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , з якого стягнути на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1307 гривень 60 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило та суд не знаходить підстав для його застосування.

Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_1 – затримати та доставити до відповідної установи виконання покарань.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Виконання вироку в частині затримання засудженого ОСОБА_1 та доставки його до відповідної установи виконання покарань доручити відділу поліції №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.

Речові докази – біжутерний перстень, біжутерне кільце, зовні схоже на обручальне, біжутерний ланцюг, біжутерну підвіску у вигляді хреста, які знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_4 – залишити останній за приналежністю.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя