Рішення № 97167299, 24.05.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5289/20

Провадження №2-о/242/33/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: судді Владимирської І.М., за участю секретаря Гандзюк К.С., за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту смерті особи, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 17.12.2020 року звернулась до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факту смерті особи, в якій зазначила, що з серпня 2000 року вона перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах та проживала із ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 заявниця звернулась до Селидівського відділу РАЦС для отримання свідоцтва про смерть, однак їй було відмовлено. При житті ОСОБА_3 не мав живих батьків, його поховання здійснювала донька заявника. Звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 без встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є неможливим. У зв`язку з чим, просить суд, встановити факт проживання її та ОСОБА_3 , спільно однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з серпня 2000 року по день смерті ОСОБА_3 , а також встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ленінському районі, м. Донецьк, Донецької області.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заявник ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені у позові. В подальшому надали до суду заяву, в якій просять суд слухати справу у їх відсутність.

Представник заінтересованої особи - Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною донькою заявника. З 2000 року її мати та ОСОБА_3 мешкали разом однією сім`єю в АДРЕСА_1 , вели разом спільне господарство. ОСОБА_3 був розлучений з 05.03.2000 року чи 03.05 2000 року. Їй було 17 років, коли її мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали мешкати спільно. У заявника була маленька пенсія, а у ОСОБА_3 була вища пенсія, тому вони мешкали та лікувались на його пенсію. У них був спільний бюджет. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на її руках.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що заявника знає, вони з нею сусіди з 90-х років, та спілкуються з 2000 року. Заявник мешкала по АДРЕСА_1 з чоловіком ОСОБА_3 . Вона спілкувалась більше з донькою заявника, а саме бачились раз в неділю. Заявник мешкала з ОСОБА_3 в цивільному шлюбі, вели разом побут, домашнє господарство, ремонт та робили разом покупки. ОСОБА_3 помер в 2020 році, він хворів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 є колишньою дружиною її племінника по чоловіку. Заявника ОСОБА_1 знає приблизно 20 років, стосунки з нею сусідські. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали разом як чоловік та жінка. Вона бачила, як вони вели спільне господарство. ОСОБА_3 помер в 2020 році, вона була у нього на похованні, його поховала донька заявника ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює данні правовідносини, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, а також свідків, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно довідки про причини смерті № 206 від 25.07.2020 року, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відмови у проведенні державної реєстрації смерті № 20.39-23/2188 від 04.12.2020 року, Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків)відмовлено в державній реєстрації смерті ОСОБА_3 .

Згідно листа № 20.39-13/921 від 02.04.2021 року Селидівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) повідомив про наявність виявленого у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актового запису про розірвання шлюбу № 25 від 19.01.1981 року, складеного Петровським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 .

Згідно ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання осіб сім`єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов`язків подружжя ( ч. 2 ст. 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім`ю, але статусу подружжя не набувають.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення факту сумісного проживання підлягають задоволенню, оскільки факт спільного проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з серпня 2000 року до часу смерті ОСОБА_3 , а саме 25.07.2020 року, підтверджується дослідженими судом доказами, показаннями свідків, з яких вбачається, що в зазначений період часу між сторонами склались усталені відносини, що притаманні подружжю.

Щодо заявлених вимог заявника про встановлення факту смерті особи, судом встановлено.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у відповідності до ст. 249 ЦПК України.

Відповідно до п. 18 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Суд приходить до переконання, що встановлення факту смерті ОСОБА_3 має для заявника юридичне значення.

За наведених обставин, з урахуванням наданих доказів, вимоги заявника в частині встановлення факту смерті є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, ухвалене судове рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 18, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 317 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ), заінтересована особа - Селидівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Маяковського, б.39, код ЄДРПОУ 24157278) про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту смерті- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з серпня 2000 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ленінському районі, м. Донецьк, Донецької області, Україна.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Донецького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська